Люблінська унія 1569 року З вами Марія Павлечко, ви на каналі Хістюб, давайте розглядати тему. Які ж були причини та передумови до Люблінської унії 1569 року? Насправді, причини були дуже прості і банальні.
Це те, що ні Польща, ні Литва окремо один від одного не могли захиститися від зовнішніх ворогів. Цими ворогами було Московське царство для Литви, а також Тевтонський орден і для Литви, і для Польщі. Проте...
Процес до об'єднання Великого князівства Литовського, Руського та жеметійського з Польським королівством започаткувала так звана Кревська унія, яка була укладена у 1385 році, коли обидві держави об'єдналися під короною одного монарха. Ми бачимо, що таке об'єднання Литви і Польщі під егідою одного монарха, воно давало свої спільні плоди. А саме це яскраво проявилося у 1410 році.
коли спільне польсько-руське-литовське військо виступило одним фронтом проти свого ворога, проти Тевтонського ордену, і розгромило його у Грюнвальдській битві 1410 року. Одним з серйозних чинників до об'єднання Литви і Польщі в одну державу було те, що Велике князівство литовське, русське та жемайкійське потерпало від зовнішніх ворогів. Зокрема, На терени півдня литовської держави, а саме на українські терени постійно нападали кримські татари.
Руйнували українські села, міста, грабували їх, брали собі полонених, тобто ясир. І все це негативно позначалося на Великому князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському. Більшість цих постійних набігів кримських татар Литві також загрожувало Московське царство, яке постійно конфліктувало з...
з Литвою за українські терени. Внаслідок цих конфліктів у XVI столітті Велике князівство Литовське втратило Чернігівські землі, а також Новгород-Сіверський. І ці українські землі, що входили до складу Литви, тепер перейшли до складу Московського царства.
З 1558 року по 1583 рік тривала так звана Лівонська війна між Литвою та між Москвою. Литва почала... почала шукати собі сильнішого союзника, аби дати відсіч Москви. І цим сильнішим союзником виявилось Польське королівство.
Це все передувало тому, щоб Литва та Польща об'єдналися в одну державу. А тепер потрібно звернути увагу, як литовці та поляки, зокрема литовська та польська шляхти, сприйняла таке об'єднання в одну державу. Було два сценарії, як Литва та Польща мають об'єднатися в одну державу. Перший сценарій це шлях інкорпорації.
Інкорпорація це коли одна держава поглинає іншу державу. Цей шлях інкорпорації підтримувала польська шляхта, яка хотіла за рахунок ось цієї інкорпорації розширити свої земельні володіння на литовських територіях. Литовські, білоруські та руські, тобто українські магнати хотіли об'єднатися з Польщею на засадах федерації, щоб утворити... Тому створилась так звана федеративна держава.
Це коли дві держави об'єднуються на рівних умовах в одну державу. І польські, і литовські князі хотіли укладення унії, проте в них були зовсім інші інтереси. Шляхта польська хотіла укладення унії через те, щоб розширити свої земельні володіння за рахунок литовського князівства, а от білоруські, руські та литовські князі-шляхтичі хотіли укладення унії для того, щоб зрівнятися в правах з польськими шляхтичами.
У січні 1569 року... У місті Люблін зібралися представники і Польщі, і Литви для того, щоб обговорити, як же ж і Литва, і Польща мають об'єднатися в одну державу. Цей сейм тривав практично півроку. Протягом цих півроку і литовська, і польські делегації просто не зуміли домовитись, як же ж Литва, і Польща мають об'єднатися в одну державу. Коли ось ці переговори зайшли в глухий кут, тоді представники Литов...
Вони просто залишають залу засідань, роз'їжджаються по своїх домівках і починають готуватися до війни з польським королем. Тодішнім королем Польщі був Сигізмунд 2 август. який у своїй політиці опирався на підтримку польської шляхти. Завдяки цій підтримці він видає універсал, за яким приєднує литовські терени до складу польської корони.
А саме він приєднує українські землі, щоб... ходили до складу Литви. Що ж роблять представники литовської делегації? Все ж таки, вони вимушені були повернутися в залу засідань Люблінського сейму і визнати за Польщею ось ці анексовані території.
Тобто фактично зі складу Великого князівства Литовського, Руського та Жемальтійського були вилучені на користь Польщі українські землі. І саме в таких умовах 1 липня 1569 року було підписано Люблінську унію, за якою на політичній карті світу утворювалась нова держава Річ Посполита. що з латини перекладається як «республіка», тобто «спільна справа».
Потрібно звернути увагу, що Річ Посполита як держава утворилася все ж таки федеративним шляхом. Так, з певними умовами, але все ж таки. Польща не поглинула повністю Литву, тобто це означає не шляхом інкорпорації, а шляхом... федерацію утворилася Річ Посполита.
Але за Литвою не було більше українських земель, вони належали Польщі. Розглянемо детальніше, які ж були умови Люблінської унії. Перший пункт це те, що Литва і Польща об'єднуються в одну державу, яка називається Річ Посполита. Річ Посполита очолює король, який одночасно виступає великим литовським князем.
Але тут увага, тому що… В Польщі була така штука, яка називалась шляхецька демократія. Слово демократія означає влада народу. Але не цілого народу, а лише шляхти.
Що мається на увазі? Що короля обирали на засіданні польсько-литовського сейму. Тобто посада, титул короля не передавалися від батька до сина, не передавалися по родинній лінії.
А короля Річ Посполитої... обирали на засіданні Польсько-Литовського сейму, здебільшого з представників Польсько-Литовського сейму. Ось це називається шляхецька демократія, коли короля обирають на засіданні Польсько-Литовського сейму.
Друга умова випливає з першої. Це означає, що створювався спільний польсько-литовський сейм. Наступна умова це те, що спільно Польща і Литва мають представляти свої зовнішньо-політичні інтереси. Тобто це означало, що окремо Польща або окремо Литва не могли укласти договір з якимись іншими державами. Це все робилося від спільного імені.
Далі на території Річпосполитої вводилась одна спільна монета, а також скасовувались митні кордони в Річпосполитій. Польська шляхта отримала право володіти земельними наділями на території Литви. Литовська шляхта відповідно отримала таке право володіти землями на території Польщі. Але в Річпосполитій, як в федеративній державі, Литва та Польща отримала право окремо володіти військом, фінансами, судочинством.
Що ж стосовно релігії, то офіційно в Річпосполитій зберігалися умови рівноправ'я двох релігій і католицької, і православної. Будувалися школи, монастирі і для православних, і для католиків. Проте таке рівноправ'я записувалось виключно на папері, оскільки ми згодом побачимо, що католики все ж таки мали більше привілеїв, аніж православні.
Які ж були зміни в суспільно-політичному житті України після укладення Люблінської унії? Ми з вами зрозуміли, що під час укладення Люблінської унії Польща забрала від Литви українські терени і приєднала до своїх володінь. Це означало, що Польща на теренах України буде запроваджувати свою адміністративну систему, судову систему, своє, тобто, законодавство та порядки.
На території України, що входили до складу Польщі за Люблінською унією, утворювалася своя адміністративна система. А саме... за зразком Польщі, тобто на теренах України почали запроваджуватись воєводства. Руське з центром у місті Львів, Белське з центром у місті Белс.
Київське з центром у місті Київ, Подільське з центром у місті Кам'янець, Братславське з центром у місті Братслав, а також Болинське з центром у місті Луцьк. Учільників воєводств безпосередньо призначав король, і ними були воєводи. в руках яких зосереджувалася адміністративна, тобто управлінська влада, військова влада, а також частково судова влада. В свою чергу воєводства поділялися на менші адміністративні одиниці, тобто на повіти.
Повіти очолювані були старостами, які в своїх руках зосереджували адміністративну, військову та судову влади. Шляхта Великого князівства Литовського, Руського і Жемайкійського за Люблінською унією зрівнялися вправа з... польською шляхтою і отримала право на скликання місцевих сеймиків для вирішення місцевих питань. А також литовська шляхта отримала право на формування підкоморських судів, які здебільшого займалися земельними питаннями.
А також вони могли формувати земський суд, який займався розглядом цивільних справ. Також від імені королівського уряду діяв так званий Гродський, тобто Замковий суд, в якому розглядали кримінальні справи. Гродський суд був очолюваний старостою. А які ж були наслідки Люблінської унії для України?
Ну, перш за все, це те, що більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави. Ну, це плюс. Який не який, але плюс. Поширювалися західноєвропейські впливи.
Також завдяки Люблінській унії через Польщу на терени України поширились нові форми соціального та правового життя. А саме принципи шляхецької демократії, міського самоврядування та інше. Але були і інші наслідки Люблінської унії для українців.
Зокрема, національно-релігійні утиски, які масово почали поширюватись. Але чи не найголовніше, це те, що поступово українська шляхта почала окатоличуватись та ополячуватись, що призвело до того, що Україна почала втрачати свою корінну українську еліту. Отож... Ось сьогодні ми з вами говорили на тему Люблінська унія 1569 року. Ми з вами з'ясували, що в 60-х роках 16 століття склалися сприятливі умови до об'єднання Литви та Польщі в одну державу.
1 липня 1569 року було укладено Люблінську унію, внаслідок якої була утворена нова держава на політичній карті світу, ім'я який Річ Посполит. Якщо вам було корисне це відео, то поставте йому лайк, можете написати коментарі та підписатися на мій канал, а також поширити це відео у соціальних мережах. На цьому в мене все, дякую за увагу, з вами була Марія Павлечко, слава Україні!