Ну, звичайно, тобі добре, ти знаєш, чого ти хочеш в цьому житті. А що робити мені, коли я не розумію, не знаю, не відчуваю, чого я взагалі хочу? Це питання дуже часто прилітає до мене в дірект, дуже часто до мене приходять учні, і навіть дуже часто я зустрічаюся зі своїх знайомих, здавалося б таки, дуже успішних людей.
Це запитання. Запитання, а чого я дійсно по-справжньому хочу? Я не знаю, я не відчуваю, ніби живу не своїм життям, а як почати жити своїм?
Теж не знаю. Ну що, привіт-привіт. Мене звати Наталія Роснак. І сьогодні ми з вами поговоримо або не поговоримо.
Добрий день. Сьогодні я хочу поговорити про це дуже важливе запитання. Тому що, насправді, коли ти не відчуваєш, не знаєш, чого ти хочеш, то немає змісту, в принципі, мріяти.
Тому що мрій по факту не існує. Тому що ти ніби розгублений, тому що ти ніби відірваний від всього. І коли люди навколо тебе кажуть... О, круто, моє мріє здійснюється. А ти такий, типу, ну так, круто, але насправді, які з цих мрій мої?
Давайте сьогодні поговоримо про те, як це змінити і як зробити так, щоб більше такого в нашому житті не відбувалося. Сьогодні я вам дам дуже класну техніку. І зробивши її, я вам гарантую, що ви почнете чути себе. Давайте почнемо з того, чому взагалі виникає це запитання і чому взагалі виникає відчуття того, що ти не знаєш, чого ти хочеш. Що таке хочу?
Хочу це такий малесенький знак від нашої душі. Хочу це те, коли наша душа подає нам сигнал того, що їй по-справжньому цікаво. І, звичайно ж, наші хочи у нас з'являються з самого дитинства. От як тільки ми народжуємося, ми зізнаємо, чого ми хочемо, ми одразу за чимось тягнемось, нам одразу щось цікаво. І до віку, там, зазвичай трьох років, ми дуже активно пізнаємо світ, і нам дорослі кажуть, що ми хочемо, що ми не хочемо, що добре, що недобре і так далі.
Тобто нам дають якийсь фільтр. І потім приблизно у віці 5-6 років, для того, щоб нам щось отримати, дорослі починають включати таку штуку. Якщо ти зробиш ось це, тобі дістанеться ось це. І дуже часто ми заграємося в цю роль хорошої дівчинки, хорошого хлопчика, і ми считуємо світ через хочу інших. Тобто ми починаємо бути такими хорошими, зручними, в цей же час заслуговуючи любов, повагу.
Внутрішню свободу нам можуть давати відчуття безпеки, тому що по факту ми всі хочемо основних базових речей. Відчуття захищеності, відчуття любові, відчуття цінності, відчуття свободи, відчуття комфорту і так далі. Такі основні базові речі.
І через такі маніпулятивні штуки, наприклад, ти підеш погуляти, коли ти, або я скажу тобі комплімент, або скажу, що я тебе люблю, коли ти. Ми починаємо щитувати світ таким чином, що коли ми щось зробимо, ми відчуваємо, що ми цінні. Нам починають дякувати, нам починають казати, які ми класні.
А коли ми це не робимо, то по факту цього ніби не існує. І ми настільки в цьому застряємо, застрягаємо, що пропускаємо ось цей етап нашого дорослішання. Будь-якою такою позицією, дуже часто це відбувається, так, ось цієї підліткової позиції. в такому замороженому етапі проходимо аж до нашого дорослого періоду життя, коли ми продовжуємо йти за певними програмами інших людей, за певними «хочу» інших людей.
І це може відбуватися не лише з точки зору батьків. Тобто, наприклад, до батьків ми можемо бути бунтівниками, але навколо нас можуть бути дуже якісь такі лідери думок. Це можуть бути вчителі, це можуть бути люди з нашої компанії.
Захочу якимось цими. бажаннями яких ми йдемо для того, щоб знов-таки заслужити ось цю внутрішню свободу, відчуття цінності, відчуття любові. І по факту ми настільки в це все заграємося, що наша душа перестає нам подавати сигнали.
Звичайно ж, ще одна штука, яку ми часто упускаємо, і це може бути на певному періоді життя, коли ми заграємося в досягаторство. Тобто у нас є одна ціль, до якої ми йдемо, яка нам дасть нібито там... гроші, популярність, визнання, з чого б ми не хотіли.
І всі решта речей, все решта, що нас оточує, здається ніби неконструктивним, ніби нелогічним, ніби воно не веде нас до нашої цілі. Але душа продовжує подавати ось ці знаки «хочу». Хочу поїхати до озера, хочу просто відключитися і нічого не робити, хочу поливати вазони, хочу, не знаю, піти там погайдатися на каруселі.
Хочу купити собі щось новеньке. І ми не чуємо цих «хочу», продовжуємо їх глушити, тому що є щось раціональне, є щось зрозуміле, є щось, що у нас в такому жорсткому пріоритеті. І настає етап, коли ми, звичайно ж, опиняємось в ситуації, коли ми і не розуміємо, що це. Розуміємо. Тому що що?
Тому що ми заглушили наше «хочу», тому що в якийсь момент наша душа просто перестала до нас говорити. Дивіться, «хочу» наголосити на тому, що ця функція це не функція якась, яка комусь доступна, комусь ні. Ця функція доступна всім.
І в мене був теж такий період мого життя, в який я обрала гроші, в який я обрала амбіції і подавила те, що я по-справжньому хотіла, тому що... Моє его мені казало, та ж давай, та ж зроби, ти ж будеш молодець, ти ж будеш така крута. І я певний період часу жила з точки зору мушу.
Я вставала і робила те, що я не хотіла. І не чула те, що я хочу. Тобто я от вибирала тільки мушу, мушу, мушу. Ти це зробиш, ти це зробиш, в тебе вийде.
І продавлювала, продавлювала, продавлювала себе в якийсь певний період. Я прокинулась і зрозуміла, що я взагалі нічого не хочу. І це було дуже страшне відчуття насправді, тому що...
Я й прокидатися особливо не хотіла. І тоді я задала собі запитання, окей, а що далі? Що далі?
Ти завершиш ось цей проєкт. Що буде далі? Що буде далі, якщо ти не розумієш взагалі, куди ти йдеш і що тобі в цьому житті хочеться по факту, так?
Тобто мені не хотілося ні їсти, ні спати, ні з ким не зустрічатися. Мене не радувало нічого. Ні мій приватний будинок, ні ідеальна трава нічого не радувало, так?
І ось в цей період часу я почала задумуватися, що щось... В цьому всьому конкретно йде не так. І щось в цьому всьому конкретно потрібно змінювати. І от давайте зараз ми поговоримо про те, а що ж ми можемо з цим зробити, а як же ж ми можемо це змінити.
І от сьогоднішня вправа, я впевнена, що якщо ви її візьмете і зробите, ви побачите, наскільки ваші бажання існують. Наскільки ваші бажання і ваша душа поки що дуже тихенько, знаєте, вона так прям шепче, вона розуміє, що... Вона вже не кричить, немає вже куди кричати, її там тотально не чули декілька місяців, декілька років, а можливо половину свого життя. Піддавалися, йшли за програмами, за бажаннями інших, продавлювали і робили з точки зору мушу.
І от сьогодні я хочу, щоб вона почала з нами говорити голосніше. Що ми можемо з цим зробити? Отже, дивіться, перший етап цієї вправи, знаєте, вихід зони комфорту.
А от зараз у всіх... в кого відсутні відчуття хочу, для вас це буде просто тотальний вихід зони комфорту. Але я вам скажу, що по-іншому не вийде.
Не вийде. Тобто, якщо ви дійсно хочете почути своє «хочу», без цього не вийде. Нам потрібно помістити себе в простір, в якому ми проживаємо щось нове.
Наприклад, ви їдете в готель, де тільки ви і ви. Тобто, ми витягуємо себе з нашої звичної рутини. Вам для цього потрібен всього один день.
Я думаю, що якщо ви хочете... нарешті почати своє класне, яскраве, проявлене життя своєї мрії, то один день це не так багато, правда? Нічого ви в житті не опустите.
Не перестануть вас всі навколо любити. Нічого взагалі без вас не розвалиться. Тобто, що ми робимо? Ми себе витягуємо з нашої рутини. На певний день, на два дні.
Чим більше ви дасте своє простору, тим крутіше це буде для вас. Ми їдемо в готель, в спа, в будиночок, на дачу. в нове місто, куди хочете. Їдемо туди, де немає нашого звичного оточення, де немає наших звичних справ. І дуже важливо в цьому всьому відключити свій телефон.
Тому що, коли ми будемо продовжувати гортати стрічку, відповідати на сотні месенджерів і намагатися затикати всі наші дірки і далі продовжувати жити з життям мушу, але тільки онлайн, нічого чудесного не відбудеться. Тому тут треба дуже відповідально до цього віднестися. І ми відповімо. Їдемо тотально побути з собою, в тотальну тишину. Звичайно ж, тут почнуть вилазити програмки.
А як же ж ось це і без мене? А якщо я ось це не зроблю, то щось там без мене відбудеться. А я ж мала, а я ж мав, і так далі, і так далі. Знаєте, це проговорять ваші програмки, які, знов-таки, забезпечують ваше відчуття цінності, ваше відчуття того, що от ви, коли це робите, ви дуже цінні.
Або що вас люблять, що вам вдячні. або відчуття того, що ви так почуваєте себе комфортно, безпечно, тому що ці люди або це середовище, це оточення, коли ви служите їх програмам, дає вам оце відчуття. Програмки почнуть вилазити, вам почне бути супер страшно, але це того вартує. Вам потрібно просто взяти себе в руки, взяти волю в кулак і помістити себе в тотальну тишину. І в цьому-всьому періоді наша задача почати відчувати, що цікаво.
Ви можете обрати будь-яку вулицю, місто або будь-яке нове місто і спробувати пройти просто по відчуттях, без карти, без того, куди веде вас ваша цікавість. Позаходите в під'їзди, ви можете піти так само десь в ліс погуляти, коли ви там в якомусь заміському комплексі. Ви можете просто полежати. і відчути, а чого вам хочеться їсти, пити, що вам конкретно зараз хочеться робити.
Не з якогось алгоритму треба позагорати 5 хвилин спереду, 5 хвилин ззаду, треба піти встигнути на сніданок, і ось це, ось це, ось це. А чого мені хочеться? І от наша задача тотально чути зараз себе.
Вам можуть приходити в голову ідеї взагалі дурні по логіці. Що це значить? Ой, а мені би хотілося помалювати, а мені б зараз на якусь кераміку поліпити руками. Або мені б зараз там хотілося квіти пополивати, або мені б зараз хотілося потанцювати, поспівати, щось подосліджувати. Вам можуть приходити просто такі супер нелогічні думки до голови, які, звичайно ж, ніяким чином не зв'язані з тими програмами, в яких ви жили до.
Тобто, ніяким чином вони не будуть обслуговувати ваше життя до. І ніяким чином вони нібито не зв'язані з тими задачами, які ви до цього вирішували. У мене, коли настав цей період, я сіла і почала себе слухати, коли в мене була тотальна втрата змістів і нерозуміння, чого я хочу. Я відчувала, що я хочу малювати. У мене це був...
Відбачите, я зараз вам розповідаю, не знаю, наскільки видно, але в мене на очах теж з'являються сльози, тому що я згадую цей період як таку дуже важливу точку мого росту, коли я дійсно почала бути вірною собі і перестала обслуговувати чужі програми. І з тих пір просто моє життя почало бути... Максимально круте, максимально проявлене саме завдяки цій точці. І я впевнена, що у вас теж вийде, якщо ви візьмете і зробите. І ось я почала малювати.
Я не художник. У мене були картини, такі, знаєте, на кшталт когось з 5 класу. І я не знала, що я малюю.
Я сидала і просто набирала фарби, змішувала, просто як відчувала. Малювала, малювала, малювала, малювала. Мені здається, через це малювання до мене приходили...
Приходило відчуття якихось нових ідей. Знаєте, я як нащупувала себе. Тобто я малювала, вивільнялася від чогось, і приходило якесь нове, свіже відчуття.
Чого мені зараз хочеться? О, а така ідея, а така ідея, а така ідея. Я багато танцювала, я включала в собі просто треки, які мене заряджали, які мені давали енергію, мотивацію, і багато танцювала теж, вивільняла свою енергію.
Оце виходило з мене. Ось це все накоплено за роки мушу, виходило з мене. І от вам може здаватися, що... Це просто якісь нелогічні речі.
Але, знаєте, так як в дитинстві ми робимо нелогічні речі, наша душа дуже часто робить нелогічні речі. І в мене є відео, мені здається, два відео, коротше, відео про гілки реальності. Я вам теж рекомендую його дуже подивитися, тому що там пояснюється якраз, яким чином ми переходимо з однієї гілки реальності в іншу. І от, коли ви починаєте себе чути і слухати, дивіться, ви можете зараз зробити зворотню вправу.
Я зазвичай її даю. в іншому порядку, в зворотному порядку, але ми зробимо її навпаки, реверсом. Ми сідаємо і запитуємо себе, окей, я хочу малювати, я малюю, що це мені дає?
Комусь відчуття свободи, комусь відчуття креативності, проявленості, комусь відчуття звільнення, легкості. От ви йдете за цими відчуттями. І тут діє зазвичай формула п'яти чому.
Чому мені хочеться танцювати? Тому що я так відчую ось це, ось це. Ми зазвичай приходимо до якогось конкретного відчуття. Без логіки, не тому що це красиво, і я це зніму на камеру, і це всі побачать. Ні, зазвичай ми приходимо до якогось конкретного відчуття.
І у вас є відчуття, наприклад, вся в очах, легкості, відчуття свободи. Або ви напишете вірш, і це дасть вам відчуття цінності. Цінності того, що ви перевели ваше відчуття в якийсь зрозумілий образ, і завдяки цьому ви можете цей образ теж...
показати іншим, і він може надихнути інших на якісь свої думки. Тобто, ви приходите до якогось конкретного слова через п'ять чому. От ви відчули, чого ви хочете, і далі задаєте цю п'ять чому. Для чого це мені? Або чому?
І приходите до якогось відчуття, наприклад, відчуття легкості. І далі, щоб перевести це в більшу мрію, тому що нам здається, що коли ми хочемо чогось мілкого, дрібного, то це так не серйозно. Нас всіх привчають до великих глобальних мрій, і я теж часто про це кажу, що Наше велике бачення це є та точка, яка вже реалізована, вже доступна, але саме вона є для нас такою зіркою, такою картою, яку ми ставимо. От ми ставимо цю точку в навігації, далі простір починає підлаштовувати для нас ці події.
І от для того, щоб поставити собі ці більші точки, щоб відчути ці більші точки, тому що коли ми в стані апатії, відсутності енергії, цих більших точок з нами не трапляється. Ми, дай Боже, щоб ці маленькі почали чути. Ми їх, коли приймаємо за них вдячні, розбираємо це на ось ці. п'ять запитань і піднімаємо ось це відчуття, наприклад, легкості, ми задаємо собі запитання, а що більшого може бути в моєму житті, що дасть мені ось це велике відчуття легкості? І там може пройти будь-який образ.
Може пройти, наприклад, що ви працюєте на пляжі. Або може пройти, що ви танцюєте на сцені. Або може пройти образ, що ви, не знаю, організували якесь велике коло спілкування, і це вам дає відчуття легкості, тотальної свободи, того, що ви можете проявляти вільну свою думку. Тобто за ось цими маленькими «хочу», коли їх підрозібрати на сенси і перевести в «а що більшого може мені, а що більшого може бути зі мною? » з цим відчуттям легкості.
Що більшого я можу для себе уявити, що мені цікаво, через це ми можемо створити вже ось ці більші «хочу». І насправді це дуже-дуже крута практика, але для цього всього потрібно мати енергію. Тобто, можливо, буде таке, що ви маленький зможете відчути, а більший не зможете відчути «хочу». І для цього потрібна енергія. Щоб цю енергію здобути, потрібно почати себе відключати від програм Мушу.
Щодня запитувати себе «Окей, а? » Для кого я це роблю? Що це мені дає? А це точно те, що я обираю? І потрішечки відсіювати ті речі, які ви робите не для себе, не обслуговуючи своє найкоротіше життя, а просто обслуговуючи якісь певні програми, які ви сформували з ось цим бекграундом.
І плюс, що нам дає енергію? Нам дає енергію спорт, нам дає енергію біг, нам дає енергію класна ходьба активна, нам дає енергію контрастний душ, нам дає енергію дихання. І, звичайно ж, сон. Тобто це ті базові речі, які треба зробити, щоб у вас вистачило енергії щось більшого почути.
І ось ці основні критерії, які я вам назвала. Перше, помістити себе в оточення, там, де немає нікого, окрім вас, в нове оточення бажане, щоб це були нові декорації. Іноді, коли ми знаходимося в цій самій квартирі, в тому самому будинку. Це так не спрацьовує. Нам треба в себе нове щось, свіже помістити.
Там, де ми ще не досліджували, не вивчали, і у нас немає в мозку напрацьованих алгоритмів. Бо нам почнуть чесатися руки, щоб ми там поприбирали, помили, ще щось. А нам треба так, щоб ми там нічого не знали, нічого не розуміли. І в нас була тотальна тишина. Повідключати месенджери.
Далі, друге, почати йти за відчуттями. Чого я зараз хочу в моменті? Почати всі маленькі речі підмічати.
Прямо можете собі записувати їх. І дуже важливо... дякувати за них своїй душі, що ви нарешті їх почули і йти в реалізацію. Тому що якщо ви їх почуєте і нічого з цим не зробите, ви знову скотатись туди, де, в принципі, атрофовані ці всі штуки. Тому наше задання чути і реалізовувати.
І, звичайно ж, задавати собі 5 запитань. Чому? Чому для мене важливо зараз потанцювати?
Чому я хочу потанцювати? Не важливо, а хочу. Тому що це прикольно. А це прикольно, а чому?
А тому що я відчуваю своє тіло. А чому? А чому?
А чому? А чому? І там ми зводимося до якоїсь нашої внутрішньої цінності, яку нам хочеться проявити зараз, до нашого внутрішнього такого більшого відчуття, через яке ми можемо себе запитати.
Окей, а що більшого в моєму житті зараз мені дасть ще більше цього відчуття? І там може з'явитися якийсь образ у вас, теж досить неочікуваний, який теж потрібно з вдячністю прийняти. Він може для вас здаватися, типу, де я, а де цей образ?
Це взагалі нереально для мене, але прийміть і зрозумійте, що... Це знаки від вашої душі. Тобто, так, логічно, як жити чужими програмами, ви вже знаєте.
А тепер давайте спробуємо по-іншому. І повторюсь, ви зараз подивитесь це відео, і обов'язково подивіться ще в доповнення, зробіть цю практику, і після того можете подивитися відео про те, як працює переміщення наше з однієї гілки реальності в іншу гілку реальності. І ви зрозумієте просто, що всі ключі у вас вже є. Я хочу просто донести до вас, що та реальність, в якій ви зараз перебуваєте, можливо... Вам не подобається, можливо, ви дійсно не чуєте себе, не знаєте, що ви хочете, продовжити жити цими алгоритмами, але ви її створили, ви її обрали.
Подякуйте, по-перше, собі за це. Тобто ви чогось вже навчилися, принаймні, як ви не хочете. І далі ми почнемо формувати, окей, а як я хочу?
Завдяки тим порадам, які я дала. І що ще надзвичайно важливо, це, звісно ж, набратися енергії. Стимулювати вироблення в собі енергії. Енергію нам не просто от дають. Звичайно ж, з кожною ідеєю нам дають порцію енергії для її реалізації.
Але ми ще відповідальні за те, куди ми цю енергію витрачаємо. Чи ми як фонтан просто розкидаємо це все навколо і нам взагалі все одно, тому що ми тут поради роздаємо безкоштовні. Тут ми кажемо, що як треба, тут ми просто робимо те, що хтось нас попросив, пообіцяв. Тобто робимо з точки мушу і ми такі під кінець дня вже і без енергії, і без сил, і просто би поспати, і нічого по факту в житті такого класного і не відбулося.
І отут наше завдання, перше, як людини дорослої, запитати себе, куди я інвестую цю енергію і де я її беру. Як почати виробляти цю енергію активніше завдяки тим порадам, які я дала. Спорт, контрастний душ, дихання, медитація. І це може бути ходьба, це може бути плавання, це може бути будь-що.
І, звичайно ж, якщо у вас є намір жити своє найкрутіше життя, звичайно ж, якщо у вас є намір сяяти, звичайно ж, якщо у вас є намір створити реальність, в якій ви будете проявлені, в якій ви будете надихати інших, і будете чути себе, і будете йти за своїм, тільки своїм великим баченням, в якому буде у вас ось це велике бачення, ваш каркас, ваша мапа, по всім сферам життя. кому у вас будуть горіти очі, і ви будете заходити, і люди будуть вами надихатися. Тому що, повірте мені, я була в тій точці реальності, де я нічого не хочу, і зараз я в тій точці реальності, де люди приходять до мене на зустріч з вдячністю, з квітами, з такими словами, що, знаєте, просто я стою і набираюсь, набираюсь, набираюсь, присвоюю собі, тому що я десь до кінця не усвідомлюю, наскільки відео, наскільки контент, наскільки це все дійсно змінює життя. І от я хочу просто донести, що ця точка доступна для кожного.
Не для когось особливого, а для кожного. Тому що моя кредо, моя фраза, яку я повторюю, це немає обраних людей. Лише ви обираєте, в якій точці реальності ви будете проживати це життя. Якщо вам це відгукується, то запрошую вас на мою авторську програму «Зірка».
Вона стартує у нас в вересні. Не знаю, в який період ви дивитесь це відео. Ось тут під відео будуть актуальні програми. Майзаросмайб. з'явитися тут точно у вас посилання на анкету попередньої реєстрації.
У вас є можливість вже зараз приєднатися до переднавчання. Переднавчання у нас теж дає дуже класні практики. Уже вийшов урок. Урок якраз про те, як вийти з цього старого сценарію, як запустити нові енергії в своє життя і як вже прийти до перших своїх таких хочу. Тобто дуже-дуже цікавий урок.
І, звичайно ж, ми там йдемо з вами в проявленість. І у нас дуже-дуже класна мотивація цього разу на зірці відбуватись. Для тих, хто зробить найкоротіший результат, ми даруємо міні-купер. Молочний міні-купер, дуже-дуже красивий. І для тих, хто зробить класний результат для переднавчання, у нас теж надзвичайно красиві фешн-подарунки, такі, які я би для себе продавала.
Я дуже-дуже люблю красиві, якісні речі, тому я всім ділюся з своїми учнями, не тільки знаннями, а й всім найкращим, що є в моєму житті, даю теж до цього. доступ і можливість приєднатися. І плюс, звичайно ж, у нас потім з вами буде дуже крутезний випускний тих людей, які теж на цій хвилі рухаються до своїх цілей, проявлені, йдуть в свої мрії, проживають своє найкрутіше життя.
Отже, приєднуйтесь ось тут за посилальничком. І я хочу вам сьогодні подякувати за те, що ви подивились це відео, тому що якщо ви його подивилися, це означає, що ви вже на шляху пошуку. А шлях пошуку дає відповіді.
Коли ми даємо намір в світ, світ нам завжди починає давати людей. Світ нам завжди починає давати інформацію, світ нам завжди починає давати знаки. Тобто світ з нами комунікує, він завжди нам відповідає, світ завжди для нас все робить.
І, звичайно ж, якщо ви є тут і почули все те, що сьогодні я вам розповіла, всі ті кроки, які варто вам сьогодні зробити, щоб почути істинно себе, то просто боріть і робіть. Тому що сьогодні саме через мене проявилися ось ці знання для вас. Я дякую Богу за можливість бути з цим транслятором.
Дякую вам, що ви обираєте себе і продовжуєте працювати над собою і розвиватися, і йти до свого щастя, гармонії, проявленості, легкості, внутрішньої свободи. І, звичайно ж, служіння людям. Пам'ятайте, що ви найкращі люди на землі, і для вас доступні абсолютно всі можливості.
Я вас обіймаю. Дякую. До зустрічі. І, звичайно ж, якщо вам це відео сподобалось, обов'язково надсилайте його своїм друзям, знайомим, шерте його в себе в соціальних мережах. і підписуйтесь, як хтось ще не підписаний, тому що на цьому каналі, як пишуть мої підписники, просто можна просидіти декілька днів і якщо скористатись рекомендаціями, життя просто тотально починає змінюватися.
Все, також чекаю ваших коментарів і до зустрічі!