Знаю я і раджу вам! Є від кашлю Pectol One. Pectol One Plus. У нас є відповідь нам з тобою, які сидять у теплій студії.
Погодна відповідь це наші чергові кореспонденти. Цього разу це Антон Ночвин. Вибігав з редакції, бачив щось бургутів, не то англійською, не то українською, не то німецькою.
Але щось там більш-менш на англійську схоже було. Чого, так не знаю. Антоні, who is duty today? Please, welcome. Hello, hello, I am on duty today.
Good morning, Igor. І Лондон is the capital of Great Britain. І нічого в цьому дивного немає, насправді. Це я не просто намагаюся похизуватися своєю бездоганною англійською, не треба компліментів, я все зроблю сам.
Справа в тому, що київська погода змушує відчути нас лондонцями. Тому що Лондон, крім того, що із-за Кепіталу в Грейт Брітан, це ще й столиця дощів і столиця погоди, яка постійно змінюєтьс��. От просто як в Києві зараз. Одній бута зранку був буквально нещодавно. давно був дощ, зараз його немає.
Якщо навіть подивитися на прогноз погоди на сьогодні у цих двох містах, то не зрозумієш одразу, де тут Київ, а де тут Лондон. Все буквально однаково. Тож, беріть мій приклад, беріть парасольку, ось так відкривайте, і прогулюйтесь Києвом або своїми містами і відчувайте себе лондонцями. Принаймні, це ці кілька днів.
Тобто, беріть мій приклад, повторюйте і насолоджуйтесь. Ну, ви знаєте, в мене зараз плюс 5, от-от почнеться дощ, але є ще одна річ буквально в самому сім'ї. в сільському центрі Києва, яка змушує відчути себе лондонцем і буквально стирає ось цю межу між Україною і Британією. Це справжнісінький рутмайстер.
Господар доріг 1965 року випуску, тобто фактично раритет, він обколосив буквально тисячі кілометрів здовж Темзи, возив там пасажирів, ну і наприкінці минулого сторіччя пішов на пенсію. Аж поки у 1999 році київський архітектор Леонід Жариков не побачив його там, не закохався, не купив і не привіз його сюди. Він приїхав за... за кермом пів Європи, для того, щоб приїхати сюди, в Київ, в центр міста, на вулицю Городецького. Тут планував створити якраз дитяче кафе, однак задумане виконувати одразу не вдалося.
Він віддав його під оренду для квиткової каси якраз. І, на жаль, у 2007 році Леонід пішов в життя, і вже автобус успадкувала його дружина Оксана. Тривалий час тут була легендарна квиткова каса, її знають буквально всі кияни.
Аж поки у 2017 році дівчина Валерія не дізналася його історію. Вона якраз саме шукала приміщення під кафе, вона дізналася його історію, захопилася. І у 2018 році тут з'явилася кав'ярня, яка називається Ленні Бас на честь першого українського власника, якраз цього рутмайстера.
Бачите, ось така дуже чуйна історія. І вже 20 років цей автобус стоїть в місцевому центрі Києва і сполучає нас. з Лондоном.
Тисячі людей, проходять сотні людей, проходять щодня через цей автобус, але не знають, яка брана історія у нього за плечима. За цей час, за ці 20 років, червоний рутмайстер Лені Бас вивчив українську і легко знаходить мову з усіма незнайомцями. Він навіть завів свій інстаграм, там, де він спілкується своїми відвідувачами і розповідає про своє життя.
До речі, Лені Бас відкривається о 8 ранку, тож я дочекаюся смачної кави, а одразу після ми побачимося знову. О 8.15 розкажу, як Україна відмовляється від... від одноразових пакетів, тому що від сьогодні вони в супермаркетах мають стати платними, а не безкоштовними, як це було раніше.
Це так прописано в законі. Тому давайте за планом. Кава, 8.15, пакети.
Побачимось. Все, екотренди насуваються. Дякую. Я, до речі, пам'ятаю, як там квитки на редко-челіпапер скупував. Це була шалена подія.
Бачу, прямо на лобовому склі великий плакат. Все, проходжу, купую. Дякую тобі, Антон.
Ку-ку, я Єгор Гордієв. Дякую за перегляд цього відео. І долучайтеся до соціальних мереж «Сніданку» у Фейсбуці, в Інстаграмі, ставте питання, пишіть коментарі.
Я все читаю.