Доброго дня, шановні першокурсники і глядачі каналу! Я рада вас сьогодні вітати! Ми сьогодні розпочинаємо лекційний курс дисципліни психологія.
Перед тим, як ми почнемо нашу першу лекцію, Прошу подивитись наступний слайд і ознайомитися з літературою, яка є сьогодні і у нас в бібліотеці, і в мережі інтернету. Отже, давайте розпочнемо нашу першу лекцію. Тема сьогоднішній лекції психологія як наук. Давайте запишемо план, тобто ті питання, за якими сьогодні ми будемо з'ясовувати зміст лекції. Отже, перше наше питання поняття про психологію як науку.
Друге можливості психології як науки. Третє предмет психології та її завдання. Четверте галузі психології.
І останнє, п'яте питання методи психології. Ну що, якщо ви записали всі питання, давайте розпочнемо. Як казав Поль Валерій, мета психології дати нам зовсім інше розуміння тих речей, які, на нашу думку, ми знаємо як найкраще.
Кожен із нас задавався дуже різними питаннями. Чому вона так вчинила? Які причини його вчинків? Чим можна довіряти цій людині чи ні? Кожна людина задавалася такими питаннями.
І науковці, і філософи, і психологи, і теологи, і фізіологи впродовж тисячі літ задавали собі такі питання. З кінця ХІХ століття такі питання стають в центрі уваги саме психологічної науки. Психологом бути і цікаво, і важко.
Адже психологія це не лише зібрання фактів, це шлях розуміння інших людей, оточуючого світу і, власне, самих нас. Чим же ця наука відрізняється від інших? В чому її особливості? Психологія, з одного боку, поєднує в собі суворий раціоналізм, тобто вона вимагає знати певні закони, закономірності, знати логіку. З іншого боку, психологія це історія, яка вимагає знати певні закони, закономірності, знати логіку.
І певне ставлення до того, що ми вивчаємо, це певні переживання та емоції. Це ставить психологію в особливе положення серед інших наук. Психологія вивчає найскладніше, що відомо науці.
людську психіку. Арістотель, один із найвідоміших філософів, в своєму трактаті про душу написав таке «Серед решти знань дослідження про душу ��лід відвести перше місце, адже це знання про найбільш піднесене та дивовижне». Психологія знаходиться ще й в особливому становищі, тому що в ній ніби зливається об'єкт та суб'єкт пізнання, тобто той, хто вивчає, з тим, кого вивчають. Відчуття власного я, який служить людині для пізнання, зовнішнього світу, повертають процес пізнання і на саму людину.
Ці відчуття є предметом осмислення і усвідомлення. Тому завдання психології набагато складніше, ніж в усіх інших науках, аж тільки психологія думка повертається до самої себе. Ще одна особливість психології є в практичних наслідках. Адже пізнати дещо це означає розуміти дещо. А це означає можливість керувати певними процесами.
Отже, вміння контролювати себе, свої внутрішні стани це грандіозні досягнення, які можна досягти, вивчаючи науку психології. Давайте подивимось з вами на наступний слайд, в якому зазначені ці особливості психології, про які ми тільки що говорили. Будь ласка, можете занотувати собі певні думки, які ви почули. Звичайно, слово психологія нам всім відомо.
Ось ми постійно користуємося цим поняттям. В побуті психологію називають світ переживань, мотивів, емоцій, взаємин, тобто те, що є предметом науки психології і описується категорією психічним. Навчальна дисципліна психологія викладається у всьому світі як майбутнім психологам, так і студентам суміжних дисциплін.
В Україні з 1998 року психологія ходить у навчальну програму середньої школи. Іноді говорять про так званий психологізм. Про це говорять у випадках, коли психологією пояснюють явища та факти непсихологічних дисциплін. Наприклад, цей термін поширений у мистецтві та правознавстві. І ще...
Про що необхідно зазначити? На ринку послуг сьогодні присутні припозиції, психологічних тренінгів, тестів, консультацій. Тобто тих практик, що часто не мають наукового підгородження, але використовують бренд.
Тому, вивчивши психологію, і в цьому ви будете розумітися. Ви, вступаючи до знайомства з цією дисципліною, безсумнівно хочете знати, що може психологія і які її обмеження. Отже, зараз я вам пропоную аркуш в зошиті поділити навпіл і в колонці ліворуч написати таке «Психологія може», а в правій колонці записати «Психологія не може». Тепер зупиніть відео і заповніть ліву колонку, записуючи свої власні думки з приводу. з приводу того, що психологія може.
Отже, давайте порівняємо ваші думки з тим, що пропонує наукова психологія і доповнять ліву колонку тією інформацією, яку ви почуєте. Отже, психологія може, перше, зробити внесок у ваше життя і допомогти вам різними шляхами, незалежно від того, чи будете ви займатися нею професійно чи ні. Друге.
Психологія може зробити вас більш поінформованими. У сучасному суспільстві майже всі сфери мають дотик до психології, і психологічні знання допоможуть вам стати більш успішними. Психологія може задовольнити вашу цікавість щодо людської натури.
Для людини немає цікавішого предмета для розумів, ніж власне я, ніж вона сама та її життя. Жодна інша наука, ні чий найбагатший життєвий... Ні найталановитіший літературний твір не зможе допомогти людині розібратися у собі і людях так, як психологія.
Четверте. Психологія може допомогти вам краще. керувати своїм життям, здійснювати контроль за власною поведінкою, почуттями, емоційними станами.
Під час вивчення психології ви познайомитеся з різними способами і прийомами застосування наукових знань на користь власного життя. П'яте. Психологія може вам допомогти у взаєминах з іншими людьми, поглибити розуміння, мотивів, причин поведінки людей, емоційних станів, причин різних ситуацій. різних конфліктів та шляхів розв'язання і так далі.
Психологія шосте. Психологія може допомогти у вашій професії. Психологічні знання сьогодні потрібні у будь-яких професійних сферах, а особливо це стосується тих галузей, які мають справу з людиною.
Там психологічні знання вкрай необхідні. Отже, психологія має унікальні можливості, які вселяють в нас оптимізм. Але, звичайно, психологія, як і будь-яка інша наука, має певні обмеження. Отже, візьміть аркуш і в праву колонку запишіть свої відповіді на питання, що, на вашу думку, психологія не може, які ви бачите її обмеження. Давайте подивимось і порівняємо ваші думки з тим, що пропонує сьогодні наукова психологія.
Психологія не звільняє нас від відповідальності за власні дії. Одна справа знати і розуміти причини нашої поведінки, а інша справа її виправдовувати. Психологія не забезпечує простих відповідей на питання.
Третє. Психологія не може зробити людиною досконалою і ідеальною. Так, дійсно, вона може допомогти нам на шляху самовдосконалення, але повністю переробити людську природу і зробити людину бездоганою вона не може.
Але ми можемо намагатися наближатися до досконалості. Таким чином, специфічна кола проблеми, яке вивчає психологія, складається цілком виразно і ясно. Це наші думки, почуття, переживання, емоції, наміри, бажання, і це можна довго продовжувати.
Тобто це внутрішній зміст нашого життя, що в якості переживання дається нам безпосередньо. Що ж являє собою психологія як наука? Що являється предметом її вивчення?
Відповідь на це питання не таке просте, як здається. Щоб дати відповідь на те, що являється сьогодні предметом вивчення психології, треба звернутися до її історії, зрозуміти, яким чином трансформувалися уявлення про предмет психології. Взагалі, назва психології з давнього грецького прикладається як психологія. Взагалі, назва психології з давнього грецького прикладається як вчення про душу, тому що психія це душа, а логос це наука, тобто це наука про душу.
Отже, перші стародавні уявлення про психологію, про предмети її вивчення це було душа. Вперше психологія визначилася як наука про душу, але дати відповідь на те, що таке душа, виявилося не дуже просто. В різні епохи різні вчені вкладали дуже різний зміст у це уявлення.
В перші наукові узагальнення щодо природи внутрішнього життя людини, його особливостей і будови було здійснено в період античності. Саме тоді і виникла назва науки психологія. Тогочасна наука демонструвала загальні тенденції переходу від міфологічного типу світогляду до наукового. Виникають два провідні напрями в тогочасній психології ідеалістичний та матеріалістичний.
Пізніше з'явилося нове уявлення про предмет психології. Здатність думати, відчувати, бажати стали називати свідомістю. Таким чином психіка була прирівнена до свідомості, і предметом психології стала свідомість, тобто психологія стала наукою про свідомість. У XIX столітті у психології розробляється власна методологія, відкривається перші лабораторії, і психологія остаточно виокремлюється у самостійну науку. Роком виокремлення психології у самостійну науку вважається 1879 рік, коли у Лейпцизі була відкрита перша експериментальна лабораторія.
Її організував... Дев'ємбунт, і саме цей рік вважається роком народження психології як самостійної науки. У ХХ столітті з'являється новий напрямок психології, який розглядає психологію як науку про поведінку.
Тому цей напрям так і називався behaviorism від англійського слова behavior, тобто поведінка. Новим предметом психологічної науки стала не свідомість, не душа, а поведінка. А поведінка?
Людінка розумілася як сукупність певних реакцій, що можна спостерігати ззовні. Це вважається третім етапом в розвитку уявлень про предмет психології. Основоположником Біхевіорізму є американський учений Джон Уотсон. Він вважав, що психологія як наука повинна займатися не свідомістю, ні душевними явищами, які недоступні науковому спостереженню, а вона повинна займатися поведінкою.
Уотсон вважає, що основне завдання біхевіоризму полягає накопичення спостережень за поведінкою таким чином, щоб можна було сказати наперед, яка буде реакція людини на відповідну ситуацію, тобто на певний стимул. Отже, давайте підсумуємо все те, про що ми говорили. Розвиток психології відбувався поетапно.
На першому етапі Уявлення про психологію як науку про душу. Це виснаження з'явилося більше двох тисяч років тому, і всі незрозумілі явища в житті людини пов'язувались з душею, пояснювались існуванням душі. Другий етап це наука про свідомість.
Виникає у XVII столітті в зв'язку з розвитком природничих наук. Здатність міркувати, відчувати, бажати назвали свідомістю. Основним методом вивчення на той час була самооцінка, самоаналіз, інтроспекція, тобто самоспостереження. Третій етап розвитку психології починається у ХХ столітті.
Психологія розглядається як наука про поведінку. Використовую різні методи, щоб безпосередньо знати і передбачати поведінку, вчинки, реакції людини на той чи інший стимул, на ту чи іншу ситуацію. Отже, спочатку психологія це наука про душу, потім це наука без душі.
І нарешті, психологія це наука без свідомості. Таке розуміння предмету психології швидко призвело до кризи. Дійсно, спостерігаючи поведінку людини, ми досліджуємо об'єктивні факти.
Але ця об'єктивність дуже омальлива, тому що за кожним нашим чинком, за кожною нашою дією лежать ще бажання, певні наміри, інтереси, цілі, без яких розуміння людської поведінки неможливо. Отже, вихід синієї кризи. був знайдений. Відчуття, думки, почуття це діяльність матеріального органу нашого мозку. Результат перетворення енергії зовнішніх подразнень факт свідомості.
Психіка і свідомість не віддільні від діяльності мозку і не можуть існувати ніяким іншим чином. Сьогодні психологія це наука, що вивчає факти, закономірності, механізми розвитку психіки людини. Отже, сьогодні Найбільш важливим предметом вивчення психології є психіка людини.
Отже, психологія це наука про психіку і закономірності її прояву і розвитку. Психіка, або як раніше говорили, душа це функція мозку, яка виявляється у відображенні мозком навколишнього середовища. В системі категорій, на які спирається психологія, основне значення належить категорії відображення.
Власне, за допомогою цієї категорії розкривається істотна характеристика психіки. Психічні явища розглядаються як різні форми і рівні суб'єктивного відображення об'єктивної дійсності. Психіка виступає як особлива форма відображення.
Внутрішнє психічне життя не існує без зовнішнього, фізичного. Тобто психіка, свідомість відображають об'єктивну реальність, що існує незалежно від них. Ще одне визначення психології може бути таке.
Це наука про факти, закономірності, та механізми психічного життя людей і тварин. Давайте розберемо, з чому різниця між фактами, законами і механізмами. Наприклад, ось вам такий факт. Образ предмета зберігає постійність, незалежно від умов його сприймання. Закон постійність сприймаття не дається людині від народження, а формується поступово, за суворими законами розвитку.
Який же лежить механізм за цими процесами? Психічна діяльність це робота конкретних анатомо-фізіологічних апаратів людського організму. Ось таких фактів, закономірності і механізмів психічного життя накопичено достатньо, про що ми будемо дізнаватися впродовж вивчення дисципліни психології. Отже, предметом психології, тобто тим, що вивчає наука психологія, виступає психіка людини, свідомість, несвідоме, особистість, поведінка, діяльність і цей перелік ще можна продовжувати. Звідси випливають завдання психології.
Перше якісне вивчення психічних явищ. Друге аналіз формування і розвитку психічних явищ. 3. Вивчення фізіологічних механізмів психічних явищ. 4. Сприяння планамірному залученню психологічних знань в практику життя і діяльністю людей. Ще одне завдання, яке хотілося б викрити, це що на рівні з вивченням психологічних фактів і закономірності, важливим завданням психології є встановлення механізмів психологічної діяльності.
Це означає вивчення роботи конкретних анатомофізіологічних апаратів, які здійснюють той чи інший психічний процес. Тут... Психологія стикається з декільками науками медициною, фізіологією, біофізикою, біохімією, кібернетикою та іншими науками. Четверте питання галузі психології. Сучасна психологія це складна система різноманітних галузей цієї науки, що виділились в процесі її історичного розвитку і тісно пов'язаних між собою.
Давайте подивимось на наступних слайдах, які сьогодні виділяють галузі психології. П'яте питання методи психології. Отже, давайте розглянемо, що таке метод і які методи сьогодні використовує сучасна психологія.
Взагалі, метод… Взагалі метод перекладається з давнього грецького як шлях, шлях пізнання. Можна сказати, що метод це певний інструмент для вивчення реальності. Отже, тоді методи психологічного дослідження це певні інструменти, певні засоби, які ми застосовуємо для того, щоб дізнаватися про особливості людської психіки. Різні класифікації психологічних методів. Ми сьогодні з вами розглянемо одну із них.
І ми поговоримо сьогодні про емпіричні методи. Емпіричні це означає, що ми маємо безпосередню взаємодію з досліджуваним об'єктом. Звичайно, що психології досліджують. об'єкт це людина або група осіб.
Отже, до емпіричних методів відносять спостереження, експеримент, опитування, метод тестування, метод соціометрії і метод аналізу продуктів діяльності. В свою чергу, емпіричні методи поділяються на основні та допоміжні. Основними методами дослідження в психології Вважають спостереження та експеримент.
А допоміжні це анкетування, бесіда, інтерв'ю, що є різновидами методи опитування. Також це тести, аналіз продуктів діяльності та соціометрія. Отже, давайте розглянемо кожен із них далі окремо. Спостереження це цілеспрямована фіксація психологічних фактів поведінки і діяльності або окремої людини, або групи осіб з метою їх подальшого аналізу. Ще одне визначення, яке можна дати методу спостереження, що це цілеспрямоване вивчення.
на основі сприймання дій і вчинків особистості в різних природних ситуаціях. Науковці виділяють певні ознаки спостереження. Отже, які з них можна зазначити?
Перше, воно проводиться в природних умовах, і це є основною перевагою цього методу, що воно дозволяє зберігати природність. протікання психічних процесів. Друге, воно має бути цілеспрямованим, мати певний план і програму проведення. Третє, воно здійснюється систематично і проводиться дуже довгий час. Тобто це один із недоліків методу спостереження, що воно є дуже довготривалим.
І ще один важливий момент, який треба зазначити, при проведенні спостереження обов'язково здійснюється фіксація результатів. Тут можна застосовувати різну техніку, різні прибори. Це може бути фото, кінокамери, магнітофон, різні види записів, або, можливо, застосування щоденника. Існують різні види спостереження. Перше, Зовнішнє спостереження це спостереження за іншою людиною або групою осіб.
Другий вид це внутрішнє спостереження, або по-іншому ще називають інтроспекція. Це коли людина спостерігає за своїми внутрішніми станами, аналізує свої почуття, емоції, переживання. Третій варіант може бути відкрите спостереження.
Це коли людина знає, що за нею ведеться спостереження. Четвертий вид приховане спостереження, коли людина не знає, що за нею ведеться зараз спостереження. Вам відомий такий варіант приховане спостереження, коли застосовується дзеркало, яке є прозорим з однієї сторони. Такі дзеркала називаються дзеркала Гезела.
Включене спостереження це коли на певний час дослідник стає членом групи і виконує сумісну спостереження. існу діяльність з цією групою, за якою спостерігаємо. І стороннє спостереження це навпаки, коли дослідник не є членом цієї групи, за якою ведеться спостереження.
Існують і інші різні види спостереження, які ми вже з вами розглянемо на практичному занятті. Є у методу спостереження, як і у будь-якого іншого методу, свої переваги і недоліки. Переваги методу спостереження.
Перше, що можна відмітити, що існує природність цього методу, тобто психічні процеси і явища вивчаються в їх природному прояву. Другий метод психологічний це експеримент. Що таке експеримент? Експеримент це мета збирання фактів у спеціально створених умовах, які забезпечують активний прояв певних психічних явищ.
Це одна із переваг методу в тому, що дослідник не очікується, коли з'являться умови для вивчення певного явища, а він сам їх активно створює. Тому експеримент дуже часто застосовується у психологічних дослідженнях, тому що дозволяє керувати. процесами певними психічними і здійснювати на них вплив. Дуже є і одна із переваг експерименту в тому, що він дозволяє вивчати причину наслідкові зв'язки. Тобто тільки застосовуючи експеримент можна вивчати причини певних психологічних явищ.
Так само, як і при спостереженні, існують різні види експерименту. Мабуть, перше, що можна зазначити, це природній і лабораторний. Природній експеримент проводиться в природних звичних умовах для людини.
Тобто це коли майже не змінюються діяльність і умови, в яких вивчається підосвідні. Лабораторний експеримент, знов-таки з назви зрозуміло, що цей експеримент проводиться в спеціально створених умовах, тобто в лабораторії. Це створюються штучні умови для вивчення певних психічних явищ.
Можуть бути також різновиди, як констатувальний і формувальний експерименти. Констатувальний, знов-таки, з назви виходить, що ми просто констатуємо наявність певних психологічних явищ, а формувальний це коли ми здійснюємо формувальний вплив, тобто формуємо певні психічні явища. Метод бесіди це метод збору фактів про психічне явище в процесі спілкування за спеціально складеною програмою. Бесіда це діалог між двома людьми, один з яких досліджує, інший виступає під дослідним. Є певні вимоги до методу бесіди.
Перше. Намічені питання повинні всебічно охоплювати предмет дослідження. Друге.
Питання повинні бути продуманими, заздалегідь, вони повинні бути зрозумілими і без певних підказок. Третє. Між дослідниками і досліджуваним повинні бути встановлені доброзрішливі взаємини. І останнє. Відповіді повинні фіксуватися для наступного аналізу.
Питання, що ставляться у бесіді, можуть бути різних видів. Перше, можуть бути закритими. Тоді вони мають однозначну відповідь або так, або ні. Можуть бути відкритими.
Такі питання передбачають розгорнуту відповідь. Можуть бути альтернативними. Тобто мають у собі певні гіпотези.
одна з яких може бути невірною. І можуть бути ще питання риторичними, тобто вони не передбачають відповіді. Їх мета спонукати піддослідного для подальшої бесіди.
До бесіди висуваються певні правила. Перше це вічливість і коректність. Звичайно, якщо дослідник не буде вічливим, коректним, то людина не буде з ним співпрацювати.
Друге простота і зрозумілість висловлювань. Піддослідний повинен розуміти дослідника, інакше діалог знов-таки не відбудеться. Третє загальна мова спілкування.
Це повинен бути стиль, зрозумілий обом людям. Четверте стислість та лаконічність. Аж це певний час, який займає бесіда, і якщо вона буде проходити дуже довго, то піддослідний ваш просто втомиться. П'яте.
Бажано мати при собі певну наглядність, певні малюнки, картинки тощо. І останнє. У бесіді треба уникати надмірної переконливості.
Є певні ситуації, які вимагають застосування методу бесіду. Наприклад. Метод бесіди застосовується при вивченні особистості дитини, учня, студента, тобто їх минулого життя, домашньої ситуації, батьків, товаришів, інтересів тощо.
Друге, можна застосовувати метод бесіди при використанні інших методів дослідження для отримання певних додаткових даних. І третій ситуацій, яку можна назвати, наприклад, бесіду, Найчастіше застосовують при первинному знайомстві, коли починається будь-яке дослідження. Метод анкетування це метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою.
Так само, як і метод бесіди, він є додатковим перепроведеним дослідженням. До анкети висуваються певні вимоги. Перше, повинен бути чіткий зміст і чітке формування питань анкети.
Друге, питання повинні бути однозначно зрозумілими всім. І третій момент, який треба теж врахувати при складанні анкети. повинна бути детальна інструкція про порядок заповнення анкети, і дійсно вона повинна бути зрозумілою всім.
Одним із основних недоліків анкети є те, що відсутній безпосередній контакт з досліджуваним, і ми не можемо бути 100% впевнені, що відповіді, які надали досліджувані, є справжніми. Тобто не відбулося певної фальсифікації. Але основна перевага анкети в тому, що за дуже короткий проміжок часу ми можемо зібрати дані від великої кількості досліджуваних. Так само, як і з методом бесіди, можна виділити певні види анкет або види питань, які застосовуються в анкеті.
Це можуть бути закриті, тобто із певних відповідей відбирається тільки одна. А можуть бути відкриті питання і тоді досліджуваний самостійно формує відповідь. Метод тестів. Тести це певне завдання чи система стандартизованих завдань.
що дають змогу швидко оцінити певне психічне явище і рівень його розвитку. Тест з англійської прикладається як роба. За допомогою тестів можна вивчати, порівнювати між собою людей, давати оцінки їх психіці і поведінці.
До тестів висуваються певні вимоги. Перша дуже важлива вимога це стандартизованість тесту. Тобто, він повинен бути стандартним, одинаковим для всіх, хто приймає участь у тестуванні. Стандартизованість досягається за рахунок багаторазової перевірки на великій кількості досліджуваних.
Другий вимога кожний тест повинен забезпечувати всім досліджуваним однакові умови. І ще, що можна сказати про тест, що на основі тесту виявляється лише рівень розвитку певних психічних явищ, але не будуються прогнози стосовно їх розвитку. У психології вирізняють певні види тестів. Давайте з ними розберемося. Перший вид це тести визначення здібностей.
Зазвичай вивчаються особливості пам'яті, мислення, уяви, що забезпечують успіх діяльності. Другий вид це тести успішності, або ще по-іншому їх називають тести досягнень. За допомогою цих тестів визначається рівень знань і навичок, необхідний, для певної діяльності. Третій вид тести-питальники або тести-опитувальники. Базуються на системі заздалегідь відібраних і перевірених запитань.
Тести-завдання. Тут даються під досвідним серія спеціальних завдань, за обідсумками яких роблять висновки про явище, що вивчається. Найбільш розповсюджені тести-завдання це тести визначення рівня інтелекту.
І ще одна група тестів це проєктивні тести. Такий вид тестів дає змогу виявити у людини неусвідомлювані переживання або думки. Вам знайомий, мабуть, такий вид тестів це, наприклад, малюнкові тести, коли людина або дитина малює або домальовує певну картинку, і після цього робиться аналіз того титла. Далі, що намалювала людина.
Соціометричний метод один із візновидів опитування, який використовують для вивчення внутрішньоколективних зв'язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу. Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових взаємин з метою їх діагностики та покращення. За допомогою соціометрії можна вивчати поведінку людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну сумісність членів конкретних груп. Соціометрична процедура може мати на меті 1. Вимір ступеня згуртованості або роз'єднаності в групі 2. Виявлення співпраців співвідносного авторитету членів групи по ознаках симпатії-антипатії, де на крайніх полюсах виявляється лідер групи і відкинути. Третє виявлення внутрішньогрупових підсистем згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.
Використання даного методу дозволяє проводити вимірювання авторитету формального і неформального лідерів для перегрупування людей у командах, колективах таким чином, щоб знизити напруженість. у групі, що виникає через взаємну ворожість, антипатію деяких членів групи. Соціометрична процедура проводиться груповим методом, його проведення не вимагає великих часових витрат.
І вона є дуже корисною в прикладних дослідженнях, особливо в роботах по удосконаленню відносин у колективі. Вивчення продуктів діяльності це метод дослідження, за якого використовують систему процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини. Він поєднує кілька дослідницьких та аналітичних процедур, які розрізняють за особливостю предмети пізнання. До таких процедур належать 1. Аналіз особистих документів Листів, фотографій, щоденників, автобіографій, особових справ, зошитів. Дає матеріал для психодіагностики, для дослідження життєвого шляху особистості, її ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованих умінь та навичок.
Друге аналіз офіційних матеріалів групової, колективної та масової комунікації. Це можуть бути записи розмов, дискусій, нарад, наказів, оголошень, розпоряджень певних законів, радіо, телепередач або реклами. Тоді це застосовується для вивчення соціальних процесів, явищ та їх впливу на особистість, стан навчально-виховної роботи в навчальному.
3. Аналіз продуктів діяльності творчих, професійних, поведінкових, суспільних. Як метод психологічного дослідження, він широко використовується у дослідницькій прикладній діяльності педагогів і психологів. Його ефективність залежить від уміння дослідника знаходити в документах та матеріальних діяльності вихованців. Головне, характерне, міння глибоко аналізувати їх, бачити за цим всим реальні факти, дії педагогів та учнів.