системи, ні в кого не виникає сумніву щодо гривні. Гривня княжого роду це була реальна монета, платіжний зливок давньої Росії. Шах козацького роду це була назва розмінної дрібної монети в побуті населення, яка зустрічається в документах 17-го століття. І більше того, шах був відроджений з усиллями Михайла Гуршевського в Українській Народній Республіці. Це був реальний грошовий засоб.
Тому сьогодні, коли російські гроші заходять одразу після російської армії на тимчасово окуповані території… В нас немає жодного сумніву, що російська сутність з нашого життя має бути полишена. І більше того, якщо ми подивимося, в яких державах копійки наразі перебувають в офіційному обігу, всі ці держави ворожі до України. Це влада сучасної Росії, Білорусії, окупованих територій Молдови, так звані Придністрові і так далі.
Тому заміна копійки на питому українську назву настала на часі. І як вчора сказав голова Національного банку Андрій Григорович Пишний, не можна зупинити ідею, яка… настала і назріла в суспільстві. Як цікаво, пане Андрію, цікавий ракурс такий в принципі.
А як бути, вибачую, просто вчора в Фейсбуці згадали з друзями, жартома, звичайно, що рубль це взагалі яка грошова одиниця? Українська чи не українська? Бо в часи Київської Русі рубль був частиною гривні.
От як ви як історик тут розсудите? Ми цікавилися цим питанням і загалом, власне, самі монети, назви монет, назви лічильних найменувань, як називали суми грошей, як називали грошові поняття, воно досліджується істориками історії грошового обігу. Рубль як поняття виник як частина гривні, гривня була рахунковою одиницею ваги срібла, згодом в 10 столітті вона стає реальною монетою, вона стає зливком, який... побутував в торгових операціях.
Так як він був дуже великий і дуже дорогий, його необхідно було розрубувати на частини, для того, щоб полегшити грошовий обіг. І таким чином з'явилися рублі, тобто рубенні фракції, гривні, полтіни, чверті і рублі, якими здійснювали дрібніший торговий обіг. Надалі почали рахункові одиниці побутувати в документах гривня сріблом.
тобто кількість срібла, на яку рахувалися інші монети, і також був рахунковий рубль, яким також називали ці зливки на території сучасної Росії. І в подальшому імперська наукова спільнота і імперська влада, вона намагалася постійно якимось чином уніфікувати Україну із Московщиною, із Російською імперією і так далі. І вони придумали різні терміни, що начебто гривня є рублем, начебто у нас продавні впливи. московських монет і що привчається населення до цих монет, начебто вони кращі за європейські і так далі. Але якщо ми подивимося на документи часів Гетьманщини, ми подивимося різні купчі відомості, відомості про спадщину, інші документи, про пограбування також, до речі, зафіксовано в нашому побуті.
І ми побачимо, що такі найменування, як шах, побутують з 17 століття і побутують вони в документах постійно. І більше того, шах як найменування виживає. в побуті населення і в наступні століття ним означають дрібну монету. Тобто в якийсь час це дрібна монета польська, далі це дрібна монета російської імперії, поки частина України була в її складі.
І далі це реальна монета з часів Української Народної Республіки. Тобто, окрім інших монетно-лічильних нейменувань, які у нас були, шах стався найбільш живучим, якщо можна так сказати, тому що він був невід'ємним елементом саме української грошової лічби. є московська грошова лічба, українська лічба, польська, литовська і так далі.
У нас була своя монетна грошова лічба і шах був її елементом. Пане Андрію, а чому копійку цю велику гривню запроваджували в 96-й рік? Це був, так, Зающенка.
Чому тоді не запровадили шах? Цей процес почався ще раніше, ми досліджували це питання і можу вам сказати, що остаточної відповіді хто саме. ініціював введення копійки, за чиєю вказівкою у нас такої інформації немає.
Досліджуючи процеси підготовки до грошової реформи, які тривали насправді ще з початку 90-х років, у нас в обігу перебував радянський рубль, потім купон карбований з багатого разу використання, і гривня вже була надрукована в Канаді. Пішов процес підготовки до грошової реформи. Питання назви сотої розмінної фракції «Грибні» викликало активну дискусію. Були також інші пропозиції.
Пропозиції, які тяжіють до писемних джерел давньої Росії. Це Куна, Різана, Нагата, інші назви монетно-лічильних понять, які не були втілені в монетах. Вони були в розмовному побуті. Також пропонували ввести центи, долари, гроші, інші грошові одиниці наших сусідів, які також мають історичну основу. І...
також побутувалася назва ШАХ, але в результаті неочікувано відійшла копійка рішенням Верховної Ради. Чому так сталося, у нас відповіді немає. Але наразі сьогодні прийшов час це змінити. У нас в студії журналіста, політичний аналітик Олександр Бергенець. Пане Оксану, у вас, я так розумію, питання до пана Дрібенка.
Чи уточнення? Я вважно вашу позицію і прийшов до висновку, що логічно було б назвати нашу копійку Рублем. І це було б правдиво і...
Правильно, я думаю, що українці були б веселі з цього приводу, їм би це сподобалось. А друге, чому ви не можете показати нам український шах, який-небудь монету, щоб всі побачили, що все, що ви говорите, правда? Насправді, ніякого українського шаху ніколи не було, в тому числі і в той час, коли він був маркою, а не монетами. Ніхто не може показати шах.
Щоб ще там тризуб був, і там було написано шах, і написана циферка. Цього нічого немає. Ніхто з українських лідерів ніколи ці гроші не друкував. Це завжди не карбував. Це завжди були гроші іншої держави.
А от золотий да, гривня да, рубль да. Дозволю вам зауважити, ви підмінюєте поняття і помиляєтеся, тому що закон України про гривню від 1 березня 1918 року визначає, що гривня ділиться на 100 шагів. Розмінні марки це гроші, це не поштові марки.
Розмінні марки це гроші, які друкувалися на обладнанні поштових марок. Вони мали зовнішній вигляд поштових марок, на них був тризуб. Напис «Ходить на рівні з дзвінковою монетою», на них було наименування шаг 10, 20, 30, 40, 50 шагів. Шаги були в реальному грошовому обігу. Чому?
Тому що вони фальшувалися фальшивими монетниками. Якби не була популярна грошова одиниця, її би ніхто не фальшував. Шаги друкувалися, були в обігу, фальшувалися. У нас навіть є кліше в музеї грошей від друку цих розмінних марок шагів. І Михайло Грушевський, Українська народна республіка, Українська держава вводить в грошовий обіг розмінні марки шаги як грошові знаки.
Більше того, відрізні купони від облігації через кризу грошового обігу нестачу грошових знаків. також вводяться на рівні з грошовими знаками. Хоча вони мали цікаві номінали. 90 шагів, гривня 80 шагів, 3 гривні 60 шагів, виходячи від відсотка прибутку по цих облігаціях.
Тобто шаги вони були. Більше того, 1991-1992 року на Луганському верстатобудівничому заводі приходить задача розробляти українські монети шаги. І були зроблені перші проби з 1,5 шагів, які також наявні вчора були під час нашої преси.
конференції. Ці знаки були не затверджені, тому що в останній момент прийшло рішення карбувати копійку. І ескізи, розроблені художником Василем Лопату, де всі значення ескізів копійок, які ми з вами чудово знаємо, була назва шагів у тому самому дизайні.
Але в останній час вона була відмінена. І ці документи також є в спогадах, є в наукових публікаціях, які ми можемо показати, тому що це питання ми досліджували достатньо глибинно. Тобто поминити не було?
Монета була. Монета була. Пане Олександрію, я думаю, відповідь достатньо аргументована, пане Андрію. Це перший крок. Ми почали про це говорити.
Почали про просвітницьку нашу роботу. Відбулася прес-конференція. Ми зараз більше розбираємося в цих деталях.
Тому це дуже важливо, тому що ми проводили, пане Андрію, Вчора голова Національного банку Андрій Григорьович Пишний надав відповідь на це запитання і під час підготовки обговорення процесу заміни копійки на шах також цьому питанню було приділено достатньо плідну увагу. Щороку Національний банк здійснює карбування монет і паперових грошових знаків на заміну зношених, загублених, втрачених, пошкоджених інших грошових знаків, що є природним процесом. вживають гроші і вони виходять із обігу.
На їхню заміну в грошову масу карбуються нові монети і банкноти нового року. На 2025 рік було попередньо заплановано і так карбування 50 копійок 2025 року, які наразі можуть стати монетою 50 шагів 2025 року. Тобто на тих самих заготовках, із тим самим дизайном, тільки із заміною назви, гроші на... Виготовлення штемпелів вже були закладені і закладаються щороку, тобто екстра додаткових витрат, окрім стандартних щорічних, Національний банк на цей процес не перевертає.
А щорічні це які витрати? Точно суму я вам назвати не можу, тому що вона мені не відома, це не є компетенція нашого департаменту, музею грошей безпосередньо, але виготовлення цих інструментів, застосування їх у робочому процесі, це є постійні процеси, на яких йдуть постійні видатки Національного банку. Тобто вони не збільшаться. Тобто вони, які були, такі вони і будуть. Тобто скільки буде дорівнювати один шах в новій системі, скільки це буде в гривнях?
чи одна гривня буде дорівнювати 100 шагів стаття 32 про національний банк буде звучати таким чином що національна грошова одиниця в Україні це гривня яка дорівнює 100 шагів ага тобто деноминації про яку от почали теж в цьому контексті говорити не буде та Цей процес не є деномінацією, це є часткова грошова реформа, коли вводяться нова назва, нові монети, але старі монети продовжують свій обіг на рівні паритетному до нових монет. Тобто поступово, природнім чином копійка буде виходити із обігу, тому що монети все ж таки із часом псуються, губляться і вилучаються Національним банком, а нова монета буде заходити до грошового ринку і побутувати у фінансовому житті нашого. населення. Тобто збитків населення не понесе.
Окремо обмінювати старі копійки на нові шаги не буде потрібно. Національний банк гарантуватиме всі копійки, випущені до 2025 року, як платіжні засоби до кінця дії воєнного стану. Всі ці розпорядження є на сайті Національного банку.
Тобто населення не втратить. Тут питання, що копійки вже майже ніхто не використовує. Чи, пане Андрію, можливо, просто від них треба відмовлятися, бо вони вже настільки мало коштують, що сенсу ніякого немає.
Цей аргумент є достатньо цікавим, тому що економічне життя кожного громадянина, воно достатньо близьке кожному із нас. Ми, як історики, досліджуючи це питання в історичному контексті, як люди 100 років назад боролися за українську державу, вводили українську армію, українську поштову систему, різні органи державного управління і гроші. Потім в радянський час ініціатори цих ідей страждали за ці ідеї в таборах, розстрілювалися за українську гривню, за український шах, за українську ідею. Тому головна ідея це відродження справедливості до грошової системи.
Це для того, щоб гривня ділилася на 100 шагів на законодавчому рівні. Для того, щоб ми і наші діти, наші онуки, можливо, колись реформа буде. Є така практика, що з часом гроші замінюються. можуть бути деномінації, можуть бути грошові реформи, заміна грошових знаків, але тоді вже гривня буде дорівнювати 100 шагам.
І вже якісь нові монети будуть вже в номінації від одного, буде вирішувати влада вже в новій системі. Але на сьогоднішній день це відродження історичної справедливості. Тепер в Україні діє унікальна в цьому світі грошова система. Гривня немає в жодній країні світу і шага немає в жодній країні світу і гривня, яка ділиться на 100 шагів. формує унікальну і історично обґрунтовану справедливо-грошову систему для України.
Ось так. Ну, і пан Андрій, давайте ми, поки з вами не поперечалися, подивимося на підсумки нашого голосування, тому що ви в нас, на жаль, наприкінці ефіру включилися, можливо, на початку ефіру люди трошки по-іншому проголосували, але які результати маємо? От Ютуб-спільнота проголосувала на даний момент понад три тисячі наших глядачів, значить, Результат наступний. 16% повністю підтримую, 12% не підтримую.
Тобто тих, хто підтримує більше, ніж тих, хто не підтримує. Але 64% не розуміють, навіщо це потрібно. І от ми зараз з вами в цьому включенні намагалися зробити Це і пояснити, ну, зокрема, історичні аргументи. Ну, і 8%, перепрошую, 8% відповіли, що байдуже.
Давайте з телеграм-каналом порівняємо, там близько тисячі голосів також ми зібрали. 13% повністю підтримують така відповідь наших глядачів, 19% не підтримують. Бачите, в телеграмі трошки по-іншому цей розподіл відбувся, але так само 58% не розуміють навіщо. Тобто, ну, половина або трошки більше не розуміють, треба ще роз'яснювати.
Ну, і 10%. Байдуже, майже так само, як і в Ютубі проголосували. Ну от такі пане Андрію дані. І добре, що було це включення, що ви пояснили аргументовано, я вважаю, з історичними фактами, чому це потрібно.
Якщо хочете, можете ще прокоментувати результати опитування. Чудові дані, тому що нам тепер треба працювати за аудиторією, яка не розуміє, навіщо це потрібно. Це природньо, абсолютно нормально, що частина населення, яка в межах своєї професії ніколи не цікавилася історією грошового обігу, це є природньо.
Тому нам треба працювати з цією частиною населення, для того, щоб вже через короткий проміжок часу не 15, а 75% розуміло, що це необхідно. Якась частина може бути проти, якась частина не вдається у ці питання, це теж є природнім. Тому наша задача пояснити аргументовано, історично на базі джерел.
У нас ці всі артефакти автентичні є, ми їх демонструємо, не приховуємо, ми надаємо історичні коментарі на базі реальних джерел, реальних історичних документів, які ми можемо показати. І тому ми впевнені, що не 19, а 79 із тими 60% нашого населення будуть... за те, щоб повернути історичну справедливість для нашої гривні, щоб жодного московського сліду, ні солдатського сапога, ні грошей, ні інших артефактів не було.
Пан Андрій, вам подякуємо за те, що долучалися до нашого ефіру. Старший зберігач фондів музеї грошей Національної банки України та доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін був з нами на зв'язку.