Біологія . 9 клас . Усім привіт! Мене звати Анастасія Федоренко, і я викладаю біологію — науку, що допоможе вам краще пізнати себе та навколишній світ. Протягом минулих занять ми розглядали поняття еволюції та її шляхів, блукали лабіринтами генетики. Але чи вдалося нам змалювати для себе узагальнену картинку про те, які ж саме живі істоти існують у світі? Які істоти виникли першими? Хто від кого походить? Саме про це йтиметься у нашій сьогоднішній зустрічі. Отож, поїхали! Ви вже неодноразово чули про систематику — спосіб упорядкування живого світу шляхом поділу організмів на групи. Зокрема, рослини, тварини тощо. Гадаю, ви добре пам’ятаєте це з уроків зоології та ботаніки. Єдине — згадаймо одного із найвидатніших вчених. Уявіть, він жив майже 300 років тому, а сучасні науковці його винаходом послуговуються буквально кожного дня. Шведи настільки люблять свого відомого співвітчизника, що навіть зобразили його на банкнотах. Елемент шведських грошей із портретом на екрані. Ну, ви зрозуміли, що для такої поваги має бути набияка підстава. Мова зараз про Карла Ліннея. А винайшов він простий до болю метод надавати назви видам двома словами — родовим та видовим епітетами. Усе дуже просто, якщо порівняти з нашими власними іменами. Ми маємо прізвище та ім’я. Прізвище загальне для усіх членів нашої родини. У систематиці це родовий епітет. Наприклад, рід сова, представників якого ви зараз бачите на екрані. Друге слово у назві — це видова назва. Щось на кшталт імені, бо вони різні в усіх членів родини. Тому є, наприклад, сова сіра та сова довгохвоста. Усе це ми називаємо біномінальною номенклатурою. Тож я саме хотіла нагадати вам категорії систематики (основні з яких теж, до слова, запровадив Лінней): царство, відділ, клас, порядок, родина, рід та вид. На екрані основні позиції. І нагадаю також, що в українській мові вони відрізняються для різних організмів. Так для рослин дві із категорій звучать саме як відділ і порядок. А для тварин — замість відділу кажуть «тип», а замість порядку — «ряд». Але ж мало просто описати і розділити на логічні групи все те, що нас оточує. Ключове питання, над яким сушили голови вчені –- яким саме чином відбувалася еволюція. Саме цими питаннями займається філогенія — наука, яка вивчає історичний процес розвитку органічного світу (філогенез). Звісно, нині до вирішення цих прадавніх питань залучені найновітніші методи та технології: молекулярна біологія, генетика, мікроскопія та інші. Графічним виразом висловлених думок з приводу принципу «хто від кого утворився», умовно кажучи, стали філогенетичні дерева. Це схематично зображене родичання між різними групами організмів. Одне із філогенетичних дерев зараз на екрані. Тут ми бачимо вже знайомого нам останнього універсального предка — LUCA, від якого походять всі інші організми. І зараз ми плавно наближаємося до питання біорізноманіття. Отже. Живі організми поділяються на дві великі групи за принципом будови клітин: прокаріоти (без'ядерні) та еукаріоти (які мають ядро). Однак прокаріти теж не такі прості. До них належать дві групи організмів — Бактерії та Археї. Спільним для них є те, що належать до прокаріотів, але генетичний апарат архей та їхня будова — це щось середнє між прокаріотичною та еукаріотичною клітиною. Тому з подачі іншого відомого вченого Карла Воуза впровадили таку одиницю як «домен». З огляду на це розділяють організми на домени Бактерій, Архей та тих же Еукаріотів. Зараз ви знову бачите це на схемі на екрані. А тепер питання щодо уважності та перевірки пам’яті (що з вивченого залишилося в голові з попередніх років): кого чи чого не вистачає на цій схемі? Здогадалися? Правильно, вірусів. Адже це неклітинні форми життя, які взагалі відокремлюють від усього іншого живого. Та й насправді у науковому товаристві й досі тривають запеклі суперечки про те, чи можна взагалі вважати ці об’єкти живими організмами. Нумо ж тоді поступово знайомитися з ними, щоб зробити власні висновки. Віруси систематично належать до таксону Vira. Деякі науковці визначають їх як ще один, четвертий, домен. Дійсно, вони не мають клітинної будови. Також віруси є облігатними паразитами. А це означає, що жити та розмножуватися вони можуть лише всередині клітини організму–хазяїна. Ще одна особливість: віруси можуть містити лише один тип нуклеїнової кислоти (нуклеон) — або ДНК, або РНК. Віруси за своєї будовою бувають прості та складні. Прості віруси мають умовно лише нуклеїнову кислоту та оболонку із білків (капсид). А у складних вірусів є ще додатковий захист у вигляді складної оболонки — суперкапсиду. Наприклад, вірус, який поширився усім світом та спричинив пандемію, складний за будовою. Свою назву (коронавірус) він отримав саме завдяки особливій будові суперкапсида. Схематичне зображення такого типу вірусів зараз на екрані. До речі, масова захворюваність, що охоплює кілька континентів, називається пандемією. Вірусні частки у зовнішньому середовищі називаються віріонами і не становлять жодної небезпеки. Допоки не потраплять всередину організму. А передаватися віруси можуть найрізноманітнішими способами: повітрям, через травну систему, ушкоджену шкіру, під час переливання крові, статевим шляхом, за допомогою переносників. Такі хвороби, як грип, кір, віспа, ящур, сказ, СНІД, гепатит є наслідками «господарювання» вірусів. Отож пам’ятаймо про профілактику та будьмо здорові!