Всесвітня історія 7 клас Усім привіт! Мене звати Богдан, і ми продовжуємо вивчати всесвітню історію у сьомому класі. Сьогодні ми переносимось у держави Центральної та Східної Європи десятого - п'ятнадцятого століть. Тема надзвичайно широка, тому пропоную таке. Ми будемо працювати з картою п'ятнадцятого століття. Наше завдання: зрозуміти, як утворилися країни Східної і Центральної Європи та які події були найвизначнішими у їхній історії. Для того, щоб вам було легше долучитися до роботи, ми почнемо з українських земель. Після Хрещення 988 року Русь-Україна отримала кращі можливості для налагодження й розширення міжнародних зв’язків із європейськими країнами, так як у них вже панувало християнство. Язичницьке багатобожжя ділило слов'ян, оскільки кожен племінний союз обирав собі власних богів-покровителів. Прийняття віри в єдиного Бога стирало ці відмінності, допомагало об'єднати народ і тому посилювало владу князя. Але навіть віра не об’єднала руських князів — у ХІІ ст. держава увійшла в період міжусобиць. Це ослабить Русь у боротьбі з потужним військом монголів, яке під час походу 1236–1242 років спустошить її землі. У тисяча двісті сороковому році було зруйновано Київ. Вже через рік орда хана Батия спустошить землі Польщі, Угорщини, Хорватії, Трансильванії, Молдавії, Сербії та Болгарії. Згодом монголи повернулися в степи і в пониззі Волги заснували державу - Золоту Орду. Руські князівства, серби і болгари були змушені платити данину монголам. Князі цих земель могли правити лише за згоди золотоординського хана. Їм видавався ярлик – грамота про дозвіл на правління. Русичі остаточно звільнились від неволі у 1362 році. Литовський князь Ольґерд у битві на річці Сині Води розбив військо Золотої Орди і підпорядкував руські землі собі. На цьому протистояння з монголами не завершилось, але Золота Орда втратила колишню могутність. Литовці користувались правилом: «старого ми не змінюємо, а новОго не впроваджуємо». Тобто вони переймали культуру, закони і релігію Русі, тому місцеве населення сприймало їх радше як визволителів, ніж завойовників. За правління Ольґерда руська мова стала офіційною мовою Великого князівства Литовського. З цих причин в багатьох підручниках вживають термін «Литовсько-Руська держава». Тепер поговорімо про наших західних сусідів. У X столітті король Мешко І об’єднав польські землі і прийняв християнство західного зразка, пізніше відоме як католицизм. У 1025 році Болеслав І Хоробрий, нащадок Мешка, утворив Польське Королівство зі столицею в Кракові. Після його смерті держава втратила єдність і відновила свою силу лише в XIV ст. за правління Казимира ІІІ Великого. Він завоював новІ землі, зокрема Галичину, запровадив єдину монету і систему державного управління. Заснував Краківський університет за зразком Болонського. Після ослаблення Золотої Орди основною проблемою поляків і литовців стане Тевтонський Орден. Він виник ще під час хрестових походів на основі об'єднання німецьких лицарів-ченців. Офіційною метою ордену була християнізація Східної Європи. Зазвичай йшлося про насильницьке навернення у католицизм. Фактично, хрестоносці створили свою державу в Прибалтиці. Тевтонський орден силою зброї намагався поширити свій вплив на навколишні землі, відрізав Польщу від моря. На Заході, в місті Рига, буде засновано інший орден - мечоносців. У середині ХІІІ ст. він об'єднається з тевтонцями і перетвориться на Лівонський відділ ордену, більш відомий як Лівонський орден. Боротьба з хрестоносцями – це одна з причин Кревської унії 1385 р. Вона передбачала шлюб між литовським королем Ягайлом та польською королевою Ядвіґою. Ця угода означала фактичне об'єднання держав і покатоличення Литви. Литовський князь Вітовт за підтримки української і білоруської знаті виступив проти такого об’єднання. Він підняв повстання і зберіг державність Великого Князівства Литовського, хоч воно і лишилось васалом Польщі. Ягайло ж зостався польським королем. 1410 року об'єднане військо Литви та Польщі розгромило тевтонців у Ґрюнвальдській битві. Вона поклала край зазіханням тевтонців на сусідні держави. Через 50 років Польща приєднала землі німецьких лицарів, остаточно зруйнувавши їхню державу. А зараз перенесімося на рівнини, що лежать по той бік українських Карпат. Ще у IX столітті із далеких степів Сходу на територію сучасної Угорщини прибули племена мадярів. Постійні війни з сусідами згуртували цей народ, й у 1000-му році Іштван І Святий об’єднав його в Угорське Королівство. До речі, святим його вважає католицька церква за поширення своєї віри, а корону правитель отримав як подяку за підтримку від Папи Римського. У часи Галицько-Волинського князівства Угорщина воюватиме з нащадками Данила Романовича за Закарпаття і остаточно приєднає ці землі в XIV ст. Уже в XV ст. угорські землі переживатимуть розквіт за правління Матвія І Корвіна. Король запрошував до країни італійських вчених та художників, а його бібліотека стала однією з найбільших на континенті. Рухаємось далі на захід і опиняємося в Центральній Європі. Ще в IX ст. на території сучасної Чехії з’явилася держава Велика Моравія. У ній проживали західні слов’яни, що сповідували язичництво. Моравія часто воювала з німцями, що хотіли принести римське християнство у ці землі. Шукаючи союзників, моравський князь Ростислав заручився підтримкою Візантії. Це спричинило поширення на цих землях візантійської форми християнства, яку пізніше назвуть православ’ям. У ІХ ст. Моравія увійшла до складу Чеського князівства Воно, своєю чергою, було включене до складу Священної Римської імперії в ХІ ст. Під впливом німецьких проповідників місцеве населення перейшло в католицизм. Прага перетворилася на величне європейське місто ще в XIV ст. Тут будували собори та палаци, активно розвивалася торгівля. У 1347 р. відкрито перший на слов'янських землях і в Центральній Європі загалом один із найстаріших університетів у світі — Карлів університет. У кінці XIV – на початку XV ст. зростає невдоволення чеського населення політикою Священної Римської імперії. Серед усіх верств населення набувають популярності ідеї повернення церкви до ідеалів бідності а справедливості часів раннього християнства. Лідером протестного руху став видатний чеський мислитель — професор університету Ян Гус. Він проповідував чеською мовою, закликав до рівності у таїнстві причастя і критикував продаж індульгенцій. Католицька церква звинуватила Яна Гуса в єресі й викликала його на церковний собор у німецькому місті Констанца. Там, всупереч обіцянці імператора, Гуса ув'язнили. Він не відмовився від своїх поглядів, тому мислителя оголосили єретиком і спалили на вогнищі. Його смерть стала приводом для повстання в Чехії. Проте справжньою причиною була боротьба проти впливу німецьких феодалів та сваволі католицького духовенства. Прихильників Гуса називали гуситами. Згодом повстанці розкололися на дві течії — чашників і таборитів. Повстання таборитів було придушене силою, а чашники досягли компромісу з Римом. Гуситські війни засвідчили необхідність реформ як у Священній Римській імперії, так і в Католицькій Церкві. На цьому ми сьогодні зупинимось, хоч наша карта ще далеко не повна. На наступних уроках ми поговоримо про східних і північних сусідів українських земель. А поки я дякую вам за увагу і надовго не прощаюсь.