параграф 21й Правобережна та Лівобережна гетьмачина в 60-х-70-х роках X століття шановні глядачі будь ласка поставте лайк цьому відео та підпишіться а простие Дякую у коментарях дуже допоможе розвитку нашому каналу перше гетьман Петро Дорошенко ве з'єднання Гетьманщини ситуація що склалася після підписання антрусівського перемир'я вимагала від українства згуртованості і відстоювання власних тересів для здійснення такого кроку потрібна була сильна особстість такою людиною став гетьман Дорошенко Спочатку він підпорядкував своїй владі все Правобережжя та за допомогою жорстких заходів навів лад відбудувалися міста відновилися господарство і органи влади було створено 20титисячне Військо сердюків сердюки - це наймане піхотне військо яке набирав гетьман становила його особисту гвардію військо складалася переважно з козаків та частково іноземців волохів сербів поляків сердюцьські полки булилиліквідовані в 1726 році проте для подальшого здійснення планів Гетьмана ресурсів Правобережжя було недостатньо для проведення об'єднавчої політики Петро Дорошенка як колись Богдан Хмельницький вирішив заручитися підтримкою Кримського ханства Спочатку він намагався Підкорити своїй владі Волинь західний Поділля Галичину що створило базу для подальшої боротьби Тут були значні людські ресурси і ця територія відносно мало постраждало від військових протистоянь попередніх років проте західний похід Петра Дорошенка вересень-жовтень 1667 року разом із татарами виявився невдалим татари не проминали нагоди брати ясир і грабувати що викликало опір населення цим скористався польний коронний гетьман Ян собеський який у Міло налагодив оборону проте остаточно зірвав план Петра Дорошенка похід Харківського полку Івана Сірка і запорожцями на Кримське ханство у вирішальний момент янсабецький перебував в облозі українсько-татарського війська в укріпленому таборі біля підгайців татари уклали мир із поляками та повернулися в Кримське ханство Петро Дорошенка був змушений підписати з річ Посполитою Підгаєцький договір 1667 рік за яким ви в підданство короля та дозволив польській шляхті повернутися до своїх маєтків гетьман звернувся до московського царя з пропозицію прийняти протекторат Московії за умови об'єднання козацької України для Московії це означало розрив Андрусівського перемир'я на що вона не бажала йти через внутрішні негаразди вирувало повстання Разіна 1667 1671 роки у той самий час на Лівобережжі спалахнуло повстання проти Московської влади у лютому 1668 року Іван Брюховецький розчарований московським підданством прагнучи отримати владу оголосив про розрив із Московією девдовсі з більшої частини Лівобережної України було вигнано царських воєвод розпочалася повстання і на свобожанщині під проводом Івана Сірка цією ситуацією вирішив скористатися Петро Дорошенка заречившись підтримкою Лівобережної старшини та Кримського ханства він у червні 1668 року вступив на лівобережжя козаки лівобережних полків убили Івана Брюховецького та приєдналися до Петра Дорошенка на загальній козацькій раді Петро Дорошенка обрали гетьманом усієї козацької України Це був беззаперечний успіх Гетьмана Але такий розвиток подій не влаштовував сусідні держави тим часом польські підрозділи увірвалися на брацлавщину для організації опору Дорошенка був змушений повернутися на на Правобережжя залишивши на Лівобережжі наказним гетьманом Дем'яна ігнатовича більш відомого Як Дем'ян Многогрішний відбивши наступ польського війська Дорошенко опинився перед небезпекою нової міжособиці Запоріжжя яке підтримував Кримський Хан проголосило гетьманом Запорозького писаря Петра суховія він визнав зверність Кримського ханства над Українською козацькою Державою друге прийняття Української козацької держави протекторату Османської імперії 1668-1669 роки намагаючись уникнути міжособиці та війні з Кримським ханством Дорошенко направив посольство до Стамбула із пропозиціями за якию Гетьманщина погоджувалася прийняти протекторат Османської імперії умови були такими усі українські землі від річки Вісла і міст перимишель і Самбір на заході до севаська і путивля на сході мають перебувати в межах Гетьманщини населення звільнялося від сплати податків і данини Православна Церква Мала отримати автономію туркам і татарам заборонялося в межах України руйнувати поселення зводити мачеті тощо на більшість із цих умов турецький Султан Махмед I погодився на лівобережжя тим часом рушило московське військо на чолі з князем ромодановський Дмитро Многогрішний не витримав наступу та під тиском частини старшини і духовенст перейшов на бік Московії склавши присягу царю у грудні 1668 року на старшинській раді Чернігівського Ніжинського сародубських полків Многогрішний був проголошений гетьманом ситуацією скористався суховій який узяв під контроль південь лівобережжя спалахнули бойові дії Дем'ян Многогрішний із московськими військами витіснив загони суховія і татар що його підтримували на Правобережжя на загальній козацькій ра в бересні 1669 року у Глухові під час обрання Дем'яна Многогрішного Гетьмана було ухвалено нові договірні статті з Московією глухівській статті гетьман переніс свою резиденцію з Гадяча до Батурина для охорони він узяв ще тися московських Стрільців відтоді московські війська завжди перебували в резиденції лівобережного гетьмами підписуючи Глухівські статті царська влада пішла на деякі поступки українське коза державі зокрема московські воєводи мали перебувати лише в п'яти містах Київ Переяслав Ніжин Чернігів Остер А їхні функції обмежувалися лише військовими справами збір податків із місцевого населення переходив до козацької старшини гетьману як і раніше заборонялося вести зовнішньополітичні справи але його представники мали бути присутніми на посольських з'їздах де вирішувалися питання пов'язані з козацькою украї гетьман отримав право на створення найманого кінного війська компанійці кількістю однієї тисячі осіб на них покладалася функція підтримання порядку перехід селян у козаки обмежувався українцям заборонялося торгувати тютюном і вином у московських містах на той час повернулося посольство істамбула яке відправив до рошенку у березні 1669 року в корсоні відбулася розширена старшинсь Рада у якій взяли участь представники лівобережжя та Запорожжя було ухвалено рішення прийняти протекторат Османської імперії без складення присяги султану та підтвердити довічне право гетьманства Дорошенка по битві боки Дніпра проти такого рішення виступили запорожці частина городового козацтва селяни та Міщани у свідомості яких зберігалося вороже ставлення до Османської імперії у травні запорожці знову проголосили суховія геть тьманом на бік якого перейшли козаки корсунського і Уманського полків розгорнулися запекли бої у яких суховісь зазнав поразки у серпні частина козаків проголосила гетьманом Уманського полковника Михайла Ханенка 1669-1670 роки якого підтримала Польща і збройне протистояння продовжилось суховій став генеральним писарем в уряді новообраного Гетьмана у вересні 1670 року Ханенко підписав островсьькі статті за якими козаки поверталися в піданство до польського короля та відмовилися від будь-яких відносин з іншими державами натомість козаки зберігали давні вольності проголошувалася безпека вольность і повага на вічні часи до православного духовенства компанійці - це наймані підрозділи кеноти які виконували переважну поліцейську функцію їх набирали з козаків або іноземців Воло сербів тощо від 20х років X століття компанійці стали наближеними до гетьмана особами що мали певні привілегії третє усунення від влади Гетьмана Многогрішного Конотопські статті 1672 рік після підписання глухівських статей Лівобережний гетьман Многогрішний узяв собі за мету відновлення прав козацької країни часів Богдана Хмельницького і перестав узгоджувати свою політику з Московією він відновив зв'язки з дорошенком і почав надавати йому військову допомогу позбавив посади багатьох промосковських налаштованих старшин у 1672 році Ця група старшин сфабрикувала справу про зраду Гетьмана змовившись із московськими стрільцями Дем'яна Многогрішного та Його соратників було заарештовано і відправлено до Москви після катувань Дем'яна Многогрішного засудили до страти яку останніой миті замінив на заслання до Сибіру новим гетьманом Лівобережжя призначили прихильного до Московії Івана Самойловича 1672-1687 роки одночасно було ухвалено Конотопські статті які здебільшого повторювали Глухівські статті 1669 року але містили й нові обмеження влади Гетьмана гетьман не мав право звільняти з посади і судити старшину безради З усією старшиною гетьману за нялося Без царського указу та згоди старшинської ради підтримувати відносини з правителями інших держав і гетьманом Дорошенко положення про необхідність присутності представників Гетьмана на з'їзді послів під час обговорення справ що стосувалося Української козацької держави були вилучені четверте боротьба за Правобережжя наприкінці 60-х років 1 століття ситуація на Правобережжі Була ж дуже складною до внутрішнього протисто стояння додалося військове суперництво за цей регіон Речі Посполитої Московії та Османської імперії польська влада визнала правобережним гетьманом Ханенка та влітку 1671 року розпочала воєнні дії проти Дорошенка у 1672 року на боці Дорошенка виступила Османська імперія вона вимагала від Польщі передати їй Західне Поділля з кам'янцем у липні 1672 року рецьке військо на чолі із Султаном розташувалося під Хотином тим часом Дорошенко вів успішні дії проти Ханенка і Речі Посполитої на братславщині невдовзі він з'єднався із силами Османської імперії Об'єднане військо взяло в облогу Кам'янець і після шторму здобуло його далі вони підійшли до Львова поразки змусили польську владу підписати в жовтні 1672 року в Бучачі угоду з османською імперією за бучанським мирним договором Річ Посполита визнала існування Української козацької держави під протекторатом турецького султана в межах братславщини та південної Київщини Західне Поділля переходило під владу Османської імперії а решта Правобережжя Північна Київщина залишилися під польською владою Польща зобов'язувалася сплачувати данину Османській імперії бочанський мирний договір засвідчив помилковність політики Дорошенка який у боротьби за об'єднання Української козацької держави сподівався на підтримку Османської імперії польський Сем відмовився ухвалити бучанський мирний договір і війна продовжилась восени 1673 року під Хотином турецькі війська були розгромлені польською армією на чолі з яаном собеським у 1676 році він був проголошений польським королем і Великим князем Литовським під ім'ям Ян III собеський Московська держава сприйняла бучанський мирний договір як відмову Речі Посполитої від Правобережної Гетьманщини і наприкінці 1673 року почала воєнні дії проти Дорошенка до початку березня 1674 року 7ми0сятитисячне козацько-московське військо захопило основні міста Правобережжя на старшинській раді в переяслові 17 бересня 1674 року Івана Самойловича проголосилиге гетьном обох боків Дніпра Ханенко що бривув нараду склав гетьманські клейноти однак об'єднання Української козацької держави під однією буловою не було тривале Турки і татари які прийшли на допомогу дорошенку змусили козацько-московське військо відступити на лівобережжя братславщину знову захопили польські війська Дорошенко опинився в скрутному становищі Він вирішив відмовитися від протекторату Османської імперії та визнати владу Московського царя Петро Дорошенка присягнув йому перед кошовим отоманом Іваном сірком а той доповів про це самойловичу проте Московська Влада не визнала цей акт присяги у вересні 1676 року коли Московська армія оточила чигериі Петро Дорошенка щоб уникнути кровопролиття поклав перед брамою булаву та склав присягу царю у жовтні 1676 році Ян третій собецький уклав ізсторецьким султанам журавинський Мирний договір за яким Польща визнавала за османською імперією Поділля А за гетьманом дорошенком більшу частину правобереще крім Білоцерківського і павалоцького полків натомість скасовувалася щорічна данина Османській імперії проте ій Цей договір не був схвалений сеймом і згодом бойові дії відновилися за гетьманом Івана Самойловича козакам було дозволено займатися власною прибутковою справою але за це слід було сплатити оренду так тоді називали дозвіл на господарську діяльність Це дало поштовх до стрімкого економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини і значно наповнило скарбницю Гетьмана проте для козацької старшини власний млинок горульна або інший промисев ставали важливішими ніж боротьба за батьківщину п'яте повернення до влади на Правобережжі Юрія Хмельницького чигеринські походи турецької армії після зречення Петра Дорошенка турецький уряд спробував за допомогою Юрія Хмельницького уримати за собою Правобережжя у 1677 році Султан мамехмед IV вручив йому булову з гучним титулом князя сарматії та України володаря Війська Запорозького навесні 1677 рік разом із турецькою армією Юрій Хмельницький з'явився на українських землях проте населення не виявило готовності йти за новим гетьманом і чинити опір на початку серпня 1677 році відбувся перший чигеринський похід стотисячни турецько-татарське військо разом із загоном прибічника Юрія Хмельницького підійшли до Чигрина та взяли його в облогу спроби Юрія Хмельницького схилити козаків на свій бік були марними штурм міста Також виявився невдалим після того як на допомогу гарнізону чегрина прибуло 57тисячне козацько-московське військо очолюване князм рободановинським і гетьманом самойловичем облого було знято у липні 1678 році вже дсотисячне турецько-татарське військо вдруге підступило до чегирина і взяло його в облогу за допомогою підкопів турецькі війська підірвали влав та увірвалися в Нижнє місто козаки відступили до фортеці також не рушило на допомогу 12тисячне козацько-московське військо що стояло неподалік міста Московський цар вирішив відкупитися від озманської імперії віддавши міста її військам на пталу козацьку столицю було захоплено турецькі війська вщен зруйнували чігерин Проте виснажені тривалою облогою вони вже не могли продовжувати наступ і повернулися до Молдавії запам'ятайте дати 1668 рік проголошення Дорошенка гетьманом усієї козацької країни 1669 рік Старшинська рада в корсоні похвалення протекторату Османської імперії над Українською козацькою Державою 1677-1678 роки чигеринські походи турецької армії