Продовжуємо вивчати тему стилістика. Отже, художній стиль це найбільший і найпотужніший стиль української мови. Можна розглядати як узагальнення і поєднання всіх стилів, оскільки письменники органічно вводять ті чи інші складники стилів, інших стилів, так, до своїх творів, надаючи більшої переконливості та вірогідності в зображенні подій. Отже, сфера використання художнього стилю, так? Він широко використовується у творчій діяльності, у різних видах мистецтва, у культурі і освіті.
Основне призначення. Як у всіх зазначених сферах, так і в белетристиці, так або ми його ще називаємо красне письменство, художня література. Цей стиль покликаний, крім інформаційної функції, виконувати найсуттєвішу, тобто естетичну. Що це означає? Спливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття та волю читачів.
Формувати ідейні переконання, моральні якості і естетичні смаки. Основні ознаки даного стилю це образність. Тут присутні образ-персонаж, образ-колектив, образ-символ, словесний образ, зоровий образ і т.д. Ще одна ознака поетичність.
Наявний поетичний опис дійсності навіть у прозових і драматичних творах. Ще присутня естетика мовлення, призначення якої викликати в читача почуття прекрасного. Далі експресія, як інтенсивність вираження. Тобто урочисте мовлення, піднесене, вічливе, так, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе і так далі.
Так, наявна зображувальність. Ну, вона, звісно, виражається за допомогою тропів, тобто епітетів, порівнянь, метафор, алегорій, гіпербол, перифразів тощо. Віршової форми, так, поетичних фігур. Наявне конкретно чуттєве живописання дійсності, так, людей, природи, явищ, понять, якостей, відношень і так далі.
Ось, наприклад, опис пожежі. Уночі палало село. З неба злякано дивився вниз поблідлий місяць і, ховаючись у хмари, тікав і з жахом оглядався назад на полум'я. Дерева хитались, від страху наїживши голі віти, ніби силкувалися втекти. А вітер гасав над полум'ям, зривав з нього головні, шпурляв ними в сусідні хати, розкидав і лютував свавільно і безпардонно.
Далі такі ознаки. Відсутність певної регламентації, використання мовних засобів та способів їх поєднання. Відсутність будь-яких нормувань, зокрема, як в офіційно-діловому стилі.
Суб'єктивізм розуміння та відображення. Тобто у художньому стилі все подається через призму інтелекту і світові чуття особистості. Тобто через автора, як автор бачить. І все спрямовується на особистість читача, тобто індивідуальне світобачення, світові чуття і світові творення автора спрямоване на індивідуальне світосприйняття і інтелект читача. Так, тепер, основні мовні засоби.
Наявність усього багатства найрізноманітнішої лексики, переважно конкретно чуттєвої. Так, назви осі, пречеї, дії, явища, знаки і так далі. Наприклад, Реве та стогне, Дніпр широкий, сердитий вітер завива, до долу верби гневисокі, горами хвилю підійма, так, у Шевченка.
Також наявна багата емоційно-експресивна лексика, синоніми, антоніми, омоніми, фразеологізми. От, наприклад, зображення зими у забашти. Зимонько-голубонько, в білім кожушку, Любимо ми бігати по твоїм сніжку, так, писливі слова ви бачите, так. Далі, які ще мовні засоби? Використовується авторське новоутворення, так, слова, значення, вирази і так далі.
Наявне формування індивідуального стилю митця. От знову ж таки, як зображує зиму Ліна Костенко, так, зима стоїть, скляна і перкалева, метуть сніги, сніги метуть, метуть, так, значить, звісно, така холодна зима. А ось зображення у Леоніда Глібова. Так зими, зимонько-снігурочко, наша білогрудочко, не верти хвостом, а трусити хесенько, рівненько, гладесенько, срібненьким сніжком.
Так, звісно, тут вже якась навіть любов до зими. Далі, зі стилістичною метою використовуються історизми, архаїзми, діалектизми, просторічні елементи, навіть жаргонізми. Так, до молодіжної жаргонної лексики, наприклад, належать такі слова, як центровий, тобто мається на увазі авторитетний хтось, так. Далі бабки, ну гроші, звісно, прикид, одяг, манера одягатися. Приколотися, тобто отримати або створити враження.
Далі, злиняти, так, щезнути. Так, ще до мовних особливостей належить поширене вживання дієслівних форм. Родових, так, у минулому часі і у мовному способі.
От, наприклад, якби ми знали, то б вас не питали, так, ми знали. Родова форма дієслова. Так, далі, особова форма. У теперішньому і майбутньому часі дійсного способу. Наприклад.
«Все на вітрах дзвенітиме, як дзбан», так Ліна Костенко. У наказовому способі діє слова вживаються. «В квітах всі в улиці кричать, нехай, нехай живе свобода у течини». Далі. «У художньому стилі широко використовуються всі типи речень, синтаксичних зв'язків, особливості інтонування та ритмомелодики.
Все». Ще повною мірою представлені всі стилістичні фігури, тобто алітерація, асунанс, анафора, еліпсис, так, неповні речення, так. От, наприклад, у Шевченка «Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є».
«Широкими крилами» мається на увазі «б'є», так, пропущену слово. Так, наявні періоди, риторичні питання, звертання, багатосполучниковість, так, безсполучниковість і таке інше. Так, тепер, які ж є підстилі?
За родами і жанрами літератури художній стиль поділяється на підстилі, які мають свої особливості мовної організації тексту. Що мається на увазі? Ось перший підстиль це епічні твори, тобто прозові. Так, тут наявні такі жанри епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарез. Ще одна підгрупа це ліричні твори, тобто поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія, епіграма і так далі.
Ще, звісно, драматичні твори це драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль. Ну і можемо виділити ще один різновид це комбіновані твори, тобто ліроепічні або ліродраматичні твори. Так, сюди відносимо оду, художню публіцистику, драму-феєрію.
Усмішку тощо. Пам'ятайте, будь ласка, що залежно від характеру викладу думок, художній текст має такі різновиди. Це роздум, розповідь і опис.
Такий тип мовлення, який передає хід міркувань мовця, його ставлення до світу, до людей, до певних явищ, дій, враження від них. У роздумах людина висловлює свої погляди на життя, його сенс, презентує власну філософію щодо будь-якого. Тому міркування почасти відбиває суб'єктивну точку зору автора, яка може не поділятися читачами. Ось, наприклад. Головне не вірти вашим друзям, коли вони будуть просити вас говорити з ними цілком відверто.
Вони просто сподіваються, що своєю обіцянкою нічого від них не приховувати, ви підтримаєте їх високу думку про себе самих. Та хіба відвертість може бути умовою дружби? Прагнення встановити істину це пристрасть, яка нічого не пам'ятає про кривду і який нічого противитися не може.
Це навіть порок. Вельми рідко надмірне правдолюбство буває зручним. Найчастіше це егоїзм.
Так ось, якщо ви опинитеся в такому положенні, не замислюйтесь. Обіцяйте бути правдивим і брешіть без докорів сумління. Ви задовольните бажання друзів і доведете їм свою приязнь. Так вважав Альбер Кам'ю. Ще один тип мовлення це розповідь.
Тобто, це такі тип мовлення із послідовним викладом подій, фактів, явищ в інтерпретації оповідача. Ці події відбуваються в певному часі і просторі. Тому такі тексти неможливі без дієслів, особливо минулого часу.
Є багато власних та загальних назв з просторовим значенням. Так, прислівників місця, ну там, наприклад, Рим, Закарпаття, місто, гори, поле, школа, магазин. Тут, там, вдома і так далі.
Давайте розглянемо приклад. Емілі Бронте, «Грозовий перевал». О півночі ми все ще не лягали спати, А над перевалом залютувала буря.
Вітер був просто скажений, гуркотів грім. І чи топори вихору, чи блискавка Розчахнули дерево на розі будинку. Величезна гілка, впавши на дах, Відламала край димаря на східному боці.
І у продух на кухні загоркотіло каміння та попіл. Нам здалося, ніби поруч з нами вдарила блискавка. І Джозеф гепнувся на коліна, благаючи Господа врятувати праведних, скаравши грішників.
Але буря за 20 хвилин вщухла, лишивши всіх нас цілими і неушкодженими. Окрім Кеті, що змокла як хлющ через свою впертість, вона відмовилася піти у дім. Як ви бачите, події викладено у їхній події. перебігу.
Опис тип мовлення, у якому відтворено враження автора від людей, природи, предметів, довкілля, явищ, процесів, з презентацією їх зовнішніх та внутрішніх характеристик, властивостей, визначальних рис, якостей. Залежно від об'єкта опису розрізняють портрет, пейзаж, інтер'єр, екстер'єр. Давайте розданемо приклади. Так, Валеріан під могильний місто.
На порозі він спинився на мить, оглядаючи помешкання. Воно нале��ало, певно, лікареві, скільки міг він дорозумітись із ілюстрованих журналів, розкиданих на круглих столичках та решток медичного духу в повітрі серед тютюнового диму. Тепер стільці і крісла були присунуті до стін, щоб звільнити посередині простір до танців. Просто...
Вдальшій кімнаті горіло матове червоне світло, а ліворуч крізь зачинені двері чути було брязкіт посуду та металевого накриття. Ще один приклад пейзаж. Оголені стовбури дерев, бурі і сірі взимку, здавалося, і не мерзли.
Дерева скидали листя і завмирали у зимовій сплячці в очікуванні весни, нового життя. Вони починали прокидатися у березні. Це ставало особливо помітно наприкінці місяця.
І ось уже зараз, на початку квітня, дерева схожі були на людей, що вийшли на сонечко погрітися після холодної купелі і мрійливо, і розніжено підставляли сонцю свої тіла, усіма порами вбираючи життєдайну силу сонце, життя і хлорофіл. Так Юрко Покальчук. Майте на увазі, що аналізуючи художній текст, насамперед слід визначити його образний зміст, з'ясувати, які ознаки вказують на належність саме до художнього стилю, а потім уже розглядати його ідейний зміст, будову, характеризувати персонажів, визначати головний та побічні конфлікти, роль пейзажу і так далі. Знову ж таки, звертаю вашу увагу, що ще приклади текстів художнього стилю ви можете переглянути у конспекті до даного відео.