Привіт! Мені показує, що я в ефірі. Напишіть, будь ласка, чи мене добре видно, чи мене добре чути, чи все у нас добре із зв'язком.
Привіт-привіт! Вебінар про імунну систему? Добре.
Привіт! Але ж ви знаєте, що наступного тижня у нас не вебінар звичайний, у нас пробне НМТ в суботу, а в неділю вебінари з розборами тестів, власне, варіантів пробного НМТ. Тож так, нагадую вам, одразу на майбутнє.
Щоб ви звільняли собі взагалі наступні вихідні. Привіт-привіт! Це добре і зв'язково, чути мене добре, видно мене добре, так? Окей, супер!
Основи молекулярної біології у нас сьогодні з вами. Білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, вся база, вся основа. От, тож так.
Майбутні медики. Привіт-привіт, привіт з курсу. Та, я рада йти навіть учням курсу на цей вебінар, тому що він реально дуже класний, дуже потужний буде.
Буде вебінар годинку. Ось, я постараюся вкластися в годинку. Ну, може, трошечки, не знаю, години, п'ять хвилин, щось таке. Привіт-привіт!
Привіт учням! Супер! Окей, ну давайте тоді...
Так-так, я вже сказала про вону систему, зроблю. Давайте тоді трошки познайомимось, хто ще не знайомий зі мною, хто перший раз на вебінарі, якщо таки сьогодні є. Я викладачка, вже викладаю сьомий рік.
Я склала НМТ як викладачка на 200 цього року, а ЗНО з біології ще коли була в 11 класі на 196 склала. Я вже закінчила КНУ імені Тараса Шевченка, я закінчила Варшавський університет. Тож, освіту вже маю немаленьку.
Ну і моє досягнення в тому році, в цьому році ще, в тому навчальному, кожен четвертий фестивальник України був моїм учнем. Окей, добре. Тоді переходимо до нашої теми вебінару. Молекулярна біологія.
Почнемо ми з вами з вуглеводів, здається. В мене там презентації одразу. Якщо маєте якісь питання, походу, задавайте. Ось я буду переглядати чат, дивитися і відповідати, якщо є. Окей.
Ми вчили це в групі «Я не знаю», бо я не знаю, який ти потік, сонечко. Тож ти можеш мені написати особисто, якщо ти на курсі, і дізнатися. Все, все, що тебе цікаво.
Окей. Добре. Ого, обожнюємо молекулярку. Оце так дивно.
Це рідкість насправді. Мало хто любить молекулярку. О, качки сьогодні будуть шарити.
Та да, качки. Сьогодні будемо, після сьогоднішнього будете шарити за білки жирових вуглеводів і так далі. Запис буде, якщо буде 200 людей онлайн. Окей, поїхали.
Ну і починаємо ми з поняття біополімери. Ні, давайте навіть не так, а почнемо ми з поняття органічні сполуки і неорганічні сполуки. Неорганічні сполуки це сполуки неживої природи. Тобто ті речовини, які на хімії вчитають, вода, солі, кислоти, спирти, камінчики.
Все, що нежива природа в цьому світі, це називається неорганічні речовини, з яких складається нежива природа. А органічні речовини, від слова організми, тобто це ті речовини, які утворюють нам живу природу, це ті речовини, з яких складаються, будуються живі організми. Оце органічні речовини. Ось, ну і власне, органічні речовини ще називають біополімерами.
Це високомолекулярні органічні сполуки. Високомолекулярні означає, що вони просто великі. В порівнянні до інших якихось речовин, наприклад, до води, ці сполуки будуть дуже-дуже великими.
Ну і складаються з великої кількості мономерів. Тобто чому вони великі? Тому що вони складаються з великої кількості мономерів.
Мономер це як одна складова частинка. Тобто я завжди роблю, наприклад, бусів, бус, так, що от одна бусінка це мономер, а всі-всі-всі цілі буси це біополімер. Ну от і, власне, такі речовини, про які ми сьогодні будемо говорити, більшість з них. Вони мають таку структуру бус, тобто вони такі великі, вони називаються високомолекулярними, тому що вони містять в собі багато, велику кількість повторюваних елементів. Тобто вони буквально складаються з великої кількості цих бусінок, об'єднуються в такі ланцюжки.
Тобто це такі ланцюжкові речовини, вони ��уже довгі, дуже великі, з великою кількості таких бусінок, повторюваних елементів складаються. Ну і власне... Білки складаються з амінокислот. Сьогодні йде мова про білки, жири, вуглеводи, наклинові кислоти. Це основні групи органічних сполук, з яких ми складаємось.
З білків, жирів, вуглеводів побудовані наші клітинки, функціонують наші клітинки. Клітинка це кирпічок, з якого ми побудовані. А от білки, жири, вуглеводи, наклинові кислоти це кирпічки, з яких будується сама клітина.
Ну і власне білки складаються з бусинок амінокислот, полісахариди. складається з бусинок моносахаридів, полісахариди, по-іншому, вуглеводи. Нуклеїни викислоти складаються з бусинок нуклеотидів.
Ну і, власне, зараз ми розберемо, що такі білки, з чого вони складаються, яку функцію виконують, що такі вуглеводи, нуклеїни викислоти, з чого складаються, яку функцію виконують. От, та, запис буде. Не переживайте, запис залишаємо.
Добре. Почнемо ми з вами з вуглеводів або полісахаридів. Взагалі-то вуглеводи поділяються на три класи, на три групки такі. На моносахариди, ось вони, зараз візьму собі колір, моносахариди.
На олігосахариди і на полісахариди. Хто вже знайомий з приставками в біології, трошечки можете собі вже робити якісь асоціації. Тобто, моно в біології це приставка, яка позначає один, оліго це декілька, зазвичай від двох до десяти, а полі це вже багато, тобто 10+.
Ну і от, власне, моносахарид це є найменший можливий вуглевод, найбільший, найменший можливий цукор. Тобто, вуглеводи, їх ще по-іншому називають цукри. Ну і власне це найменший цукор, тобто це і є наша бусинка, це наш мономер, моносахарид це наш мономер, це маленька бусинка.
Олігосахариди це ті, які вже складаються з 2-10 таких бусинок, тобто олігосахариди складаються з 2-10 моносахаридів, а полісахариди складаються з більш ніж 10 цих моносахаридів, тобто полісахариди вже величезні-величезні довгі ланцюжки. Давайте, поки ми ще перейдемо до властивостей прикладів, одразу подивимося на формули. Дивіться, ось це бонусахарид, тобто наша одна бусінка, найменший можливий цукор, з якого будуть будуватися інші вуглеводи.
Ну і, власне, це у нас С6H12O6, це, власне, молекула глюкози. І от в більшості випадків, а в усіх випадках, які вам треба знати для НМТ, в усіх прикладах, яких вам треба знати для НМТ, Глюкоза буде виступати як бусинка, яка будує всі полісахариди. Тобто, глюкоза це основний такий мономер, основна бусинка, з якою побудовані всі полісахариди.
Тобто, ось це формула глюкози. Вона так виглядає. Ось це її коротка формула, просто записана. А ось це її розмашиста формула, коли вона закругляється.
Тобто, ці 6 карбонів, які тут є, вони ніби утворюють ось такий ромбік. І карбони, власне, вони... умовно в цих куточках.
Це лінії, це зв'язки. Це карбони, карбони, карбони, карбони. І вони просто зв'язані один з одним, всі утворюють такий кружечок, такий цикл утворюють. Тому воно так і зображується. Вам не потрібно детально знати, як виглядає формула глюкози, не треба її зубрити, не треба знати, де знаходиться кожен атом.
Потрібно знати просто коротеньку формулу, що глюкоза це 6 аж 12 у 6 формула. Ну і що вона є бусінкою, з яких будуються, наприклад, усі полісахариди. Тобто, от бачите, полісахариди це вже ті, які складаються з великої кількості моносахаридів, з великої кількості молекул глюкози. Тобто, раз бусінка, два бусінка, три, чотири, п'ять і так далі, і тому подібне. А от олігосахариди, вони складаються з 2-10 таких моносахаридів.
І ось, наприклад, це олігосахарид, який називається сахароза, і це, власне, той цукор звичайний, який ми споживаємо з вами. І ця сахароза складається з 2 моносахаридів, з глюкози і фруктози, тобто дві бусінки отакі, які об'єдналися одна з одною, так, глюкоза і фруктоза. Глюкози і фруктози мають однакові формули, це 6H12. О, 6. Але вони трошки відрізняються просторово, як ви бачите. Тобто вони трошки тут просторово відрізняються.
В тому сенсі, що карбони тут по-різному будують зв'язки. І, власне, утворюється... От дивіться, тут шестикутний ніби цикл, а тут п'ятикутний цикл.
І от тому вони відрізняються. Вам цього не потрібно знати, чим вони, де. Це називається в хімії ізомери. Речовини, які мають однакову формулу, але просторово вони різні.
Тобто в просторі атоми цих речовин розташовуються по-різному. І тому вони ось виглядають трошечки по-різному. Ну і, власне, конкретні приклади моносахаридів, олігосахаридів і полісахаридів. Приклади моносахаридів.
Той базовий приклад, який я вже вам показала, це глюкоза. І от глюкоза у нас буде будувати всі полісахариди. Є також інші приклади моносахаридів.
Фруктоза, наприклад. Рибоза і дезоксирибоза мають формулу С5H10O5, і власне тоді вони називаються пентози. Глюкози і фруктози називаються гексози, бо вони мають в своєму складі 6 атомів карбону, а рибоза і дезоксирибоза мають формулу С5H10O5, і власне тоді вони називаються пентози.
Дезоксірибози називаються пентози, бо вони складаються з п'яти атомів карбону. Ну і рибоза буде входити в склад нуклеїнової кислоти РНК, а дезоксірибоза в склад ДНК, до яких ми сьогодні теж дійдемо. Тобто рибоза і дезоксірибоза входять в структуру нуклеїнових кислот, а глюкоза і фруктоза окремо, і вони зазвичай дають нам просто поживну функцію, тобто розщеплюються з виділенням енергії. Приклади олігосахаридів. Вам треба знати такі приклади, як дисахариди.
Тобто ті, які складаються, олігосахариди це різновид олігосахаридів, підвид олігосахаридів, який складається саме з двох моносахаридів, тобто з двох бусинок. Ось це ось тут дисахарид, різновид олігосахаридів, тому що оліго це в загальному від 2 до 10. А якщо саме два моносахариди, то це буде дисахарид. Ну і сахарозу ми вже з вами вивчили, це фруктоза, власне, плюс глюкоза. А лактоза це буде галактоза плюс глюкоза. Тобто є ще один моносахарид, який називається галактоза.
І галактоза з'єдна з глюкозою дає нам лактозу молочний цукор. Так, дає нам молочний цукор. От.
Дисахариди це різновид олігосахаридів. Тобто по факту те саме, що олігосахариди. Тобто дисахарид це олігосахарид, який складається саме з двох моносахаридів.
Ось. Білки після вуглеводів. Тобто далі трошки ми їх розберемо.
Так, мономери полісахаридів, моносахариди, мономери нуклеотидів, вони по-різному називають. Тобто ці бусинки, з яких побудовані наші великі речовини, які ми сьогодні розглядаємо, це мономери називаються. Ну і полісахариди, які нам треба знати.
Полісахариди, тобто це ті, які складаються вже з великої кількості цих молекул глюкози, бусинок наших, моносахаридів, молекул глюкози. Тобто глюкози це основний мономер полісахаридів. Тобто, з фруктози, наприклад, з рибоз до зоксирибози не буває полісахаридів. В основному бусінкою і мономером виступає глюкоза, і полісахариди складаються саме з глюкози.
Крохмаль, целілоза, хітинг, глюкоген 4 полісахариди, які вам треба знати для НМТ, і от, власне, які вони функції виконують. Але спочатку, моносахариди, олігосахариди вони солоденькі, вони добре розчиняються в воді, вони здатні утворювати кристали. Сукор, наприклад, в нашій сахарозі це кристали.
А от полісахариди, дивіться, як моносахариди, вони маленькі, правда? Вони от або одна бусінка, або 10 цих бусінок. Тобто це такі, знаєте, браслетики маленькі.
От якщо полісахариди це величезні буси, то моносахариди, льосахариди це браслетики. Тобто вони маленькі і тому маленькі солоденькі. А полісахариди вже дорослі і дорослі люди не солоденькі. Полісахариди, тобто вони вже дорослі, великі і тому вони будуть мати протилежні властивості.
Властивості вони будуть не солодкі, не здатні до кристалізації і здебільшого вони гідрофобні. Тобто фобія, боюсь, гідроводи. Гідрофобні це ті, хто не розчиняється у воді.
І тільки деякі гідрофільні. Гідрофілія люблю, тобто ті, хто розчиняється у воді. Гідрофільні розчиняються у воді, гідрофобні речовини, що не розчиняються у воді.
Ну і здебільшого полісахариди гідрофобні. Ну і по функціях. Дивіться. Рибози, дезоксирибози мають структурну функцію, бо входять в структуру ДНК та РНК.
Глюкози та фруктозоенергетична функція просто дають нам в організмі енергію. Коли ми їх з'їли, розчеплються з виділом енергії. Олігосахариди здебільшого поживна функція. Сахароза для рослин, лактоза для малятьсявців.
Ми ж з вами дитинчат вигодовуємо молоком. А щодо полісахаридів. Глікогени крохмаля резервна функція, тобто вони відкладаються в клітинках різних організмів про запас. От, наприклад, в клітинах рослин запасається крохмаль.
Він відкладається про запас. І от саме тому рослинна їжа дуже багата на крохмаль. Картопля, хліб, каші, макарони, вся рослинна їжа рослинного походження, там суто крохмаль. Тому не заморочуйтесь чи їсти макарони чи картоплю, воно все просто звичайний крохмаль.
Залежить саме від обробки їжі. Чому вважається, що, наприклад, макарони корисніше, ніж жарена картопля? Ну, бо жарена картопля, вона жарена.
Тобто тут вже метод обробки їжі впливає. А що то, що то, це звичайнісінький крохмаль. А глікоген це те, що записають тварини в своїх кільтинах.
Тобто ми, наприклад... В печінці і в м'язах відкладаємо ось такі поклади глікогену. І на що ми це робимо? По факту і крохмалі, і глікоген це просто ланцюжки з глюкози, правда?
А глюкоза у нас енергетична функція, тобто вона нам дає енергію в організмі. Відповідно, якщо ви давно не кушали, а вашому організму треба енергія, то оцей глікоген м'язів і печінки бере і розщеплюється, дає нам глюкозу і таким чином дає нам енергію, правда? От тому це і про запас функція.
А целлюлоза хітин має структурну функцію, бо входить в структуру чогось. У рослин і у грибів на поверхні клітин є так звана клітинна стінка, тобто це такий додатковий шар на поверхні клітинок, додатковий утвір для додаткових зборів. Захисту.
Ось, це називається клітинна стінка, вона щільна і забезпечує захист клітині. Ну і оцілілоза входить в структуру клітинної стінки рослин, а хітин входить в структуру клітинної стінки грибів. Так, в структуру клітинної стінки грибів, а ще кутикули чилистоногих. Чилистоногі це жучки-павучки, і в них ніби є на тілі такий плащ зверху. І от цей плащ теж складається з хітином.
Хітинна стінка грибів на поверхні клітинок, так не плутайте, хітинова хутикула це на поверхні всього тіла у жучків, а хітинова клітинна стінка це на поверхні кожної окремої маленької клітиночки гриба. Але все одно це все структурна функція. Це все структурна функція.
Тобто, от по факту ми з вами трошки приходимо до того, що ви бачите завжди на етикетках їжі. Чому це білки жири вуглеводи завжди є на етикетках будь-якого продукту? Бо це рослинна або тваринна їжа, так?
Ось, і відповідно всі шклятинки рослин тварин побудовані з білків жирів вуглеводів, і тому ми їмо білки жири вуглеводи, і тому вам вказують вміст того чи іншого складового. Мономери це складові полімерів. Тобто, полімери, ще раз. Ось різні полімери, білки, полісахариди, нукленові кислоти, а мономери це їх складові. От, умовно, одна бусінка це мономер, а все разом це буде полімер називатися.
І от білки, жири, вуглеводи, ну, окрім жирів, жири зараз окремо розберемо, білки, вуглеводи, нукленові кислоти, вони мають структуру бус, так? оці сполуки, які ми бачимо на етикетках їжі, тому що ми з них побудовані, наші клітинки з них побудовані, вони ланцюжкові, тобто вони не малесенькі, вони складаються з ланцюжків ось таких ось якихось своїх мономерів, сполук. І от, наприклад, молекула глюкози є моносахаридом і є мономером полісахаридів. Ну от мономер, моносахарид в даному випадку це одне і те саме, моно, тобто складова одна бусінка глюкоза і складова полісахаридів.
Моносахарид і глюкоза є мономером полісахаридів, тобто однією бусінкою складовою. Такс. Крахмаль не шкідливий? Він хороший.
Чого крахмаль шкідливий? І от, власне, знаєте, теж поділ є в діетології на прості вуглеводи і складні вуглеводи. Умовно, швидкі вуглеводи і складні вуглеводи. Чому так?
Тому що швидкими вуглеводами вважаються моносахариди і олігосахариди. Чому? Бо вони коротенькі. Навіть олігосахариди це коротенькі ланцюжки. І тому їх легко розщепити.
І тому вони в нашому травному тракті дуже легко, швидко розщеплюються. І тому не дають нам ситості надовго. Вони дуже швидко розщеплюються, дають мело енергії і не дають нам ситості надовго. А полісахариди вважаються складними вуглеводами, які варто їсти, тому що вони дають нам ситість надовго, бо вони довгі ланцюжки, вони довго розщеплюються, дають багато енергії, дають довгу ситість. Тому оці прості цукри, оліво-сахариди, вони не дають ситості надовго, тому що вони коротенькі просто, вони маленькі, вони складаються з маленькою кількостю моносахаридів.
Окей, ідемо з вами далі. Це ми, по факту, все найважливіше про вуглеводи вивчили. Вам треба знати оцю конкретну табличку.
Рибоза, дозоксирибоза, глюкоза, фруктоза. Оці всі представники умовно вуглеводів і їхні функції потрібно знати. Приходимо з вами до ліпідів. Ліпіди це жири, простим словом.
І ліпіди є гідрофобними молекулами, тобто вони не люблять воду, вони не розчиняються у воді здебільшого. Ну от, візьміть олію. На кухні олія, будь-яка там соняшникова, це ліпіди в основному.
І тому, якщо наліяти її у воду, вона утворить таку плівку і не розчиняється у воді. Ліпіди гідрофобні. Ну і от ліпіди, до речі, не є біополімерами, тобто вони не мають структури бус, вони не мають от такого от...
великою кількостю таких повторюваних елементів. Правда? Вони складаються лише з двох складових.
Вони не мають таких ланцюжків довгих. Вони мають лише два з конкретних складових. Жирні кислоти та спирти.
Спирти це те, що має групу OH, групу атомів OH. Тобто, наприклад, та сама водка це 2H5OH. Це водка. Так? Тому спирти це хімічні речовини в хімії, які мають таку групу OH, атомів.
Ну, а жирні кислоти? Жирні кислоти це такі довгі-довгі ланцюжки з карбону, дуже довгі ланцюжки з карбону, отак-отак-отак, довгі ланцюжки з карбону, тут ще на цьому карбоні висіють гідрогени, так, висіють гідрогени, тому що всі отакі ланцюжки ізначально формуються з метану, газу метану з хімії, може, якщо знаєте, CH4, і, власне, отакі молекули CH4, якби, з'єднуються тільки тут. Залишається тоді CH3, а ось тут CH2, CH2, CH2. Тобто тут же ж ми утворили два зв'язки, і тому якби два гідрогенчика відпало.
щоб утворити ці два зв'язки. І от такі довгі-довгі ланцюжки, а на кінці цих ланцюжків має стояти карбоксильна група, так звана карбоксильна кислотна група, це група COOH. Ось це отут група атомів, яка позначає те, що це буде саме кислота. Тобто це поєднання ось таких жирних кислот і спиртів. Оце отут буква R позначає нам овесь оцей довгий ланцюжок з карбону, який я маю на увазі.
Так, тобто зараз я це все... Приберу, щоб воно нам не заважало сильно. Тобто ось ця буква R в жижних кислотах, вона позначає по факту ось ці довгі ланцюжки карбону, а на кінці маємо оцю COOH.
Ну і власне, в даному випадку в нас тут трьохатомний спирт глицерол. Глицерол трьохатомний спирт, тому що він має три спиртові групи OH. Бачимо?
Ну і три карбонові кислоти, жирні кислоти або карбонові кислоти, без різниці, як вони називаються. Ну і що тут відбувається? Дивіться, щоб утворити зв'язки між двіма речовинами в хімії, потрібно забрати в них якісь атоми, щоб звільнилися умовно ручки-зв'язки.
Тобто, умовно оксиген в даному випадку має дві ручки. Одною ручкою він зв'язується отут з карбоном, а другою з отут гідрогеном. І щоб він утворив зв'язочок отут, треба в нього одну ручку звільнити.
Тобто він відчеплюється, оцей гідроген, щоб у оксигена залишилася вільна ручка. Тут той самий принцип. Тут оця ручка є, і ми відчеплюємо оцей H. Ой, неправильно кажу, бо відчеплюється тут цілий OH. Ось тут відчеплюється цілий OH, а отут відчеплюємо H.
Щоб звільнити ручки у карбона, отут, і отут оксигена. І, власне, вони формують між собою зв'язочок. І тут та сама штука відбувається. Оце ми прибираємо, тут зв'язок формується. Оце ми прибираємо, тут зв'язок формується.
І утворюється ось він, цей зв'язочок. Ось він. І це вже умовно три глицерид, і це вже молекула ліпіду, молекула жиру.
Ну, а оці три H-OH, це ж H плюс OH, ось ці тут, це ж буде H2O, тому вивільняється у нас три H2O. Дивіться знов таки, не лякайтеся цієї всієї хімії, всіх цих формул. Вам не потрібно зубрити і вчити ці формули. Вам не потрібно детально знати, що таке спирти, що таке жирні кислоти.
Вам про ліпіди буквально треба знати оце слово на цьому, отут на поверхні, на верху слайду, що ліпіди вони складаються з жирних кислот і спиртів. Я думаю, що завчити цю фразу не так-то складно, жирні кислоти і спирти. Тому що я розумію прекрасно, що напевно більшість з вас не дуже любить хімію, не дуже з ними дружить, з цією хімією. І коли я кажу спирти, жирні кислоти, карбон, метан і тому подібне, у вас очі на лоби вилазять, напевно. Я це прекрасно розумію, тому що, знов таки, для того, щоб розуміти хімію, її треба дуже добре викладати.
Мені теж в школі нещастило з викладачками хімії. Тому, якщо ви з хімією не дружите, ми не запарюємося над цими всіма величезними формулами, бо вас їх не запитають. Формули це для вашого розуміння. Тобто, хто тут шарить хімії, щоб ви зараз прошарили прямо цю жирні кислоти, спирти, якщо ви хочете зараз попрацювати на розуміння, то ви… Оцю всю формулу я вам її розповіла.
Насправді ж, вам для НМТ ніхто… Хто не буде змушувати писати у ці величезні формули? Ніхто не буде їх згадувати, абсолютно. Тому вам потрібно запам'ятати маленьке речення. Жири, ліпіди складаються з жирних кислот і спортів.
Усьо. Усьо. Це все, що треба знати. Тому не треба боятися оцієї формули, бо у вас їх не спитають ці формули.
У вас спитають просто визначення. Ліпіди складаються з жирних кислот і спортів. Ну і власне в нашому травному тракті теж ліпіди розщеплюються на ті самі жирні кислоти. Пам'ятаєте оці всі вітамінчики?
Омега-5, омега-2, жирні кислоти. Тобто чому кажуть у цих вітамінчиків все-все омега, жирні кислоти, чому їх вживати? Так, бо вони нам корисні, бо вони далі утворюють ліпіди. І чому вони нам корисні, зараз розповім вам про функції ліпідів.
Окей, поки що питання там ніби не бачу, все нормально. Добре, якщо що, не соромтеся писати питання в чат. Ну, серйозно. Я на уроці на курсі, тут би було вже просто... Хто що хоче, той пише.
Дякую! Окей, добре, йдемо далі. І йдемо, власне, на те, що потрібно для НМТ в плані теорії щодо ліпідів.
Хімію не зубримо, очі на лоба не вилазять, не стресуємо, вчимо одне фречення. Ліпід складається з жирних кислот і спортів. Ну і от типу ліпідів, різновиди ліпідів.
Є окремо жири і є окремо воски. От жири складаються з трехатомного спирту глицерола, а воски складаються з одноатомного спирту глицерола. Тобто трехатомний спирт глицерол це той, що містив три ОАЖ-групи, тому він трехатомний спирт, тому що три ОАЖ-групи містив.
А одноатомні спирті це якраз водка, це 2H5OH, тут одна група OH, тому це одноатомний спирт, водка, наприклад. От в цьому вони по будові відрізняються. І по будові вони відрізняються, так і по функціям.
Воски і жири відрізняються. Жири, власне, вони зазвичай в наших організмах тваринних відкладаються, а воски утворюють кутикулу на листочках. стільники бджіл і збільшують плавучість китів.
Тобто, здебільшого ви бачите воски як стільники бджіл та листочки. Знаєте, особливо всякі такі суккуленти, які живуть в нормальній, в природному середовищі, в якихось там пустелях, то вони мають на своїх листках воски такі. Вони такі товстенькі, вони прям глянцеві, вони бличать, тому що в них на поверхні листочки воск.
Тому що воск не пропускає крізь себе воду. і перешкоджає випаровування води у рослин. А от пустельні рослини, вони ж живуть в дуже спекотних умовах. А випаровування води у рослин це як потіння.
Так само, як ми потіємо, коли жарко, то таким самим чином ми себе охолоджуємо поверхню тіла. Так само і рослини випаровують воду, щоб охолодити себе. І це процес умовно-автоматичний. Ви ж не можете контролювати своє потіння. Ви от можете вийти на вулицю, то дуже жарко, і ви не зможете не потіти, правда?
Так само і рослини, якщо їм дуже жарко, вони не можуть не випаровувати воду. І це може призвести до повного зневоднення рослини, якщо вони занадто багато будуть випаровувати. Тому якраз пустельні рослини адаптувалися, якщо що, мати отакі запобіжні механізми втрати великої кількості води. Вони мають вузки на своїх листочках, щоб перешкоджати надмірному випаровуванню води.
Ну а жири це, власне, те, що ми маємо. Різні рослинні олії, різні тваринні жири, сало, вершкове масло оце воно, оце жири. Далі є ще два таких підтипи ліпідів, це фосфоліпіди.
Фосфоліпіди це коли одна з жирних кислот заміняється на залишок фосфорної кислоти, ортофосфорна кислота H3PO4. І ми беремо оцей PO4 і впихуємо сюди замість цієї жирної кислоти. Тобто фосфоліпіди це в основному ліпід плюс фосфорна група.
Тобто ви маєте розуміти, що там є просто фосфор, та і все. Ліпід плюс фосфор. Ось. Ну і фосфоліпіди у нас будуть утворювати клітинні мембрани. Яким чином?
Дивіться. Фосфоліпід зображують зазвичай як такого головастика, тобто є фосфорна головка, і два хвостики це, власне, оці наші дві жирні кислоти, які залишилися, оці два фосфори. Ось ці дві жирні кислоти, які залишилися, вони утворюють такі хвостики, а отут фосфор у нас стоїть. Ось, і утворюються такі хвостики. І фосфоліпіди утворюють подвійний шар, тобто вони, бачите, розташовуються своїми головками назовні, а своїми хвостиками всередині.
Чому? Тому що головки гідрофільні, оці фосфорні, вони люблять воду, вони можуть контактувати з водою. А жирні кислоти не люблять воду і не хочуть з нею контактувати. І от уявіть, що це стінка клітини, мембрана клітини. І отут водне середовище, і отут водне середовище.
Воно ж в організмі скрізь водне середовище. І от власне ці фосфорні головки будуть контактувати з водою з обох боків мембрани, правда? А оці хвостики будуть сховані всередину.
І тому у нас мембрана формується як подвійний шар фосфоліпідів. Тобто фосфоліпіди мають функцію утворення клітинних мембран. Утворення оцих клітинних кордонів, утворення клітинних мембран.
Вони утворюють такий подвійний шар. Ну і стероїди. Стероїди це похідні ліпідів, які утворюють по факту статеві гормони, стероїдні статеві гормони. Дуже легко запам'ятати, тому що вдумайтеся в назву цих статевих гормонів.
Тестостерон, естроген, прогестерон, тобто все має корінь «стер». Ось, тобто стероїди це ліпідоподібні сполуки, які у нас в організмі і по факту формують статеві гормони стероїдні. І от це причина, чому вживають жирні кислоти, чому потрібно мати ліпіди в своєму харчуванні, тому що від ліпідів залежить утворення клітинних мембран і статевих гормонів.
Так, от як я завжди розповідаю казочку своїм учням, що вуглеводи це як фітнес-тренера, які в зал ходять на тренування кожен день, вони такі енергетики, вони дуже енергійні. Тобто, здебільшого, вуглеводи, їх найперша, найважливіша функція розщеплюватися з утворенням енергії. Далі йдуть ліпіди. Вони люди, які мають свою роботу, але ходять на тренування пару разів на тиждень. Тобто ліпіди можуть розчинитися.
Ще польоти за створенням енергії в нашому організмі, але вони також мають свої справи. Утворювати клітинні мембрани і статеві гормони. Білки будуть офісними працівниками, які взагалі тих тренувань ніколи в житті не бачили, бо білки будуть такі заняті люди, ви зараз побачите, вони стільки функцій в клітинах мають, що це просто, я не знаю, як в них ще панічних атак не буває, і тривожності, і вигорання, я її Богу.
Дивлячись на них, я розумію, що я ще небагато працюю. Зараз побачите. Дякую, дякую, ви в мене умнішки, що в такій годині щось зображаєте.
Стероїди, додатково, чому вживають? Тому що, наприклад, від гормону тестостерону дуже добре ростуть м'язи. І тому стероїди вживають, щоб м'язи підросли. Але, звісно, надмірна кількість гормонів в організмі шкідлива. І тим паче, коли ви вживаєте зовнішні гормони, ваш сам організм перестає виробляти власні гормони.
І потім важко повернутися до свого природного стану. Фосфоліпіди, і ще раз, ось так вони виглядають, вони просто мають у своєму складі фосфор. Тобто, окрім жирних кислот, і жирні кислоти зображаються такими хвостиками двома, вони ще мають у своєму складі фосфор.
Фосфор гідрофільний, він любить воду. Оці жирні кислоти гідрофобні, вони не люблять воду. І тому клітинна мембрана, кордон клітини формується в подвійний шар. Подвійний шар цих фосфоліпідів. І вони дивляться своїми головками назовні, а хвостиками всередину.
Тому що всередині клітини водне середовище і зовні клітини водне середовище. Вода. І оці гідрофільні головки фосфоліпідів будуть дивитися в обидва баки напрямку до цієї води водного середовища. А оці фосфоліпідні хвостики всередині, вони будуть сховані і їм буде абсолютно комфортно, бо вони не контактують з водою.
Таким чином фосфоліпіди формують нам по факту подвійний шар. клітинних мембран. Вони будують кордон клітини, клітинну мембрану. Так, окей, ідемо далі.
І, власне, ідемо ми з вами на функції ліпідів. По-перше, резерва. Всі ми знаємо, як ліпіди, ну, може, не всі, може, є люди, які виграли генетичну лотерею, і в них не все відкладається в вигляді ліпідів.
Ну, коротше, ви знаєте, що ліпіди можуть відкладатися в місцях, де тільки можна і не можна. Захисна функція ліпідів полягає в амортизуючій функції, тобто захисті від пошкоджень механічних від ударів. Чому, наприклад, у жінок найбільше накопичується жирочок саме на низу живота і на стегнах, це основні зони у жінок здебільшого, тому що там знаходяться дітородні органи, там знаходиться матка, це треба захищати.
Регуляторна функція полягає в тому, що вони утворюють гормони. Регуляторна означає, що ліпіди якимось чином здатні регулювати функції цілого організму. Наш ріст, наш розвиток, утворення м'язової тканини, наш метаболізм.
І це гормони. Ліпіди також утворюють нам статеві гормони і виконують таким чином регуляторну функцію. Енергетична. Вони також здатні розщеплюватися з виділенням енергії, як я вже сказала. Структура ліпідів утворює структури мембран клітин, фосфоліпіди.
Ну і теплоізоляція, бо низька теплопровідність жиру. Дивіться, жир погано проводить крізь себе тепло. І якщо він погано крізь себе проводить тепло, він буде зберігати тепло всередині організму.
Чому всі тварини запасаються жирочками на зиму? Щоб зберігати всередині тіла тепло, яке виробляється. Тепло в нас в організмі виробляється від розщеплення поживних речовин їжі.
І жир просто утворює таку стіну, через яку це тепло б'ється, б'ється, але не проходить. Тобто жир погано проводить крізь себе тепло і таким чином зберігає його всередині, всередині організму, не дає йому вийти. Ну і дуже-дуже важлива функція ендогенне джерело води.
Ліпіди в нашому організмі можуть розщеплюватись із утворенням молекул води. Ендогенна вода означає, що це не та вода, яку ми випили, а та, яка утворилася в середній нашого організму сама по собі. І от, наприклад, горби верблюдів містять собі жири, а не воду. Тобто ці жири здатні розщеплюватися, забезпечувати їх водою, і верблюди можуть уходити по пустелях і довго не пити.
От ліпіди можуть бути ендогенним джерелом води, це дуже важливо пам'ятати. Ну і, власне, про ліпіди все. Йдемо з вами на білки. Окей, знов таки повторюю, що якщо вам щось треба ще раз пояснити, щось не зрозуміли, якісь питання, без проблем, пишіть. Білки.
Білки у нас буси, мономерами яких є амінокислоти. Тобто білки це цілі такі довгі ланцюжки, молекули, які утворені такими довгими ланцюжками. Це не просто вам молекула води, аж 2О.
Тут у нас 2 атоми, 3 атоми, а тут величезні такі ланцюги і ланцюги. одна бусинка амінокислота називається. І от, власне, є загальна формула амінокислоту, яку от нажаль треба Не переживайте, все одно не так багато хімії вам треба вчити. Амінокислота, загальна формула амінокислот.
Ось вона. Дивимось, аміно і кислота. Кислотна група, ось ми її вже з вами вчили на жирних кислотах. Я вам казала, група ООН позначає нам в органічній хімії кислоти.
А аміно, це з нітрогеном пов'язано. Наприклад, амуніак, NH3. До речі, це те, на що буде розщеплюватися амінокислота з творенням NH3. Оцей NH2 перетвориться на NH3, при розщепленні цієї амінокислоти.
Ну, і, власне, оце буде аміногрупа NH2, група за нітрогеном, так? NH2 група з нітрогеном, аміногрупа називається. Ну, і центральний атом карбону, і от ще якась бука в КР. Знов-таки, до речі, бачите той самий паттерн, ту саму систему, що оці всі мономери наші.
Мономер глюкоза, жирна кислота, мономери білки і фамінокислоти, всі утворюються з неорганічної сполуки метану. Спочатку ж в нас в світі існувала лише неорганіка, первинний бульон на планеті утворювалася лише речовини неживої природи, але рано чи пізно газ метан, який є неорганічною речовиною, почав об'єднуватися в якісь ланцюжки або приєднувати до себе якісь атоми. І от, власне, як виглядає цей метан?
Це, факту, 4 гідрогенчика. І от дивіть, ми один гідрогенчик замінюємо на СООН, один гідрогенчик замінюємо на групу NH2, один гідрогенчик замінюємо на так званий радикал, який я зараз вам покажу, і залишається один гідрогенчик ще в нього. Тобто ось у нас СООН з гідрогеном залишились і замінені оці групи.
І це буквально, якщо задуматися, це був грандіозний перехід від неживого до живого. Неорганічна речовина метан, це А4, речовина неживої природи. почала утворювати такі ланцюжки, тобто утворювати, по-перше, такі мономери амінокислоти, а потім ці амінокислоти почали з'єднуватися в ланцюжки. Утворилися білки, утворилися жири, вуглеводи. Вони почали теж об'єднуватися і будувати клітини.
Це називається біохімічна теорія зародження світу і зародження життя. Що спочатку в первинному бульйоні на планеті були лише неорганічні речовинки, але вони починали в результаті хімічних реакцій. Цей метан перетворювався.
утворилася прототипа амінокислоти з цими всіма грубками. І ця амінокислота, як бусинка, почала теж об'єднуватися в ланцюжки ось такі. І відповідно ці амінокислоти утворили цілий білок, потім утворилися жирні кислоти і так далі.
І воно все почало теж об'єднуватися, будувати нам клітини. Далі клітини почали розвиватися, утворювались багатоклітинні організми, і те маємо, що маємо, зараз вчимо, зараз оце все, готуємося до НМТ, до чого призвело все це, за це от біохімічне, ця революція. Ну і власне, схема утворення пептидного зв'язку, дивіться, пептидний зв'язок це коли власне оці дві амінокислоти зв'язуються одна з одною, оце от пептидний зв'язок, оце вин, дивіться. Одна амінокислота раз, інша амінокислота два. Дивіться, отут група СОН, отут група НН2.
Вони будуть контактувати одне з одною. Той самий принцип. Щоб з'єднати ці дві молекули, треба забрати в них якийсь атом, щоб звільнити вільні ручки, вільні зв'язки якісь.
Ми забираємо звідси ОН, забираємо звідси НН1, і залишається у нас тут СОН, правда? І, власне, утворюється між ними зв'язочок. І ось ми бачимо оцей зв'язок між двома амінокислотами, це ОНН. І це називається пептидний зв'язок, тобто зв'язочок між двома бусінками амінокислотами пептидний зв'язок. Це потрібно знати, оцей саме ОНН, що це саме пептидний зв'язок.
І він в хімії відноситься до так званих ковалентних зв'язків, тобто ковалентні зв'язки це дуже-дуже міцні зв'язки в біології, так, і в хімії. Тобто цей зв'язок дуже-дуже міцний по факту. Резервна функція ліпідів, що вони відкладаються про запас.
Вони теж у нас можуть відкладатися про запас. Пептидний зв'язок, це ОНР. Знов таки, оцю формулу не потрібно вчити.
Не потрібно. Просто знати, що між двома бусінками оцей зв'язок, ось у нас раз бусінка, тут буде ОНР і друга бусінка амінокислота. Ось цей зв'язок, це ОНР між двома амінокислотами. А тепер що ж таке ОНН? Це була друга амінокислота.
Там за мною не дуже було видно. Тепер що ж таке цей радикал? Ця частинка амінокислоти, про яку ми поки що не сильно розмовляли. Це називається радикал і це змінна частина в кожній амінокислоті. У нас в організмі 20 амінокислот, з яких будуються наші білки.
Тобто, в нас є такий радикал, Уявіть собі бусинки в 20 різних кольорів, і ми з цих 20 різних кольорів плетемо різні буси, різні силянки, з'єднуємо ці бусинки в різному порядку, і утворюються у нас різні буси. І таким чином в нашому організмі так само амінокислоти з'єднуються в ланцюжки і утворюють абсолютно різні білки. Ну і от 20 амінокислот просто утворюють різні комбінації.
А ну, хто до Кристіни на вебінари ходить? Скільки можливо утворити комбінацій різних? А, ну треба знати по скільки, то я так не скажу. Ну, домовно, типу.
Бо білки теж бувають. Ті, які будуються зі 100 амінокислот, з 500, з 1000, так? Тобто мільйон різних комбінацій, мільйон різних білків, які можна утворити з цих 20 амінокислот. Біополімери це такі речовини, які складаються з великої кількості повторюваних елементів, тобто мають структуру ланцюжків-бус. І от власне білки, вуглеводи, вони складаються з великої кількості малесеньких повторюваних бусінок.
Бусінка білків називається амінокислота, бусінка вуглеводів глюкоза. Тобто вуглеводи складаються, це просто ланцюжки з глюкози. Білки це ланцюжки з амінокислот, які ви тут бачите, це амінокислоти. Ну і, власне, радикал це змінна частина кожної амінокислоти. Ось тут вони підкреслені, це змінна частина кожної амінокислоти.
Ось подивіться, це вам зображена група COOH і NH2, це COOH і NH2, це COOH і NH2, тобто це у кожної амінокислоти одна і та сама групка. А радикал це змінна частина молекули у кожної амінокислоти, тобто це буквально те, чим амінокислоти між собою відрізняються. Вам не потрібно вчити формулу цих амінокислот, вам не потрібно вчити усіх цих радикалів.
Вам єдине потрібно вчити загальну формулу амінокислот. Загальна формула виглядає ось так. Просто замість цієї змінної частини ставиться радикал, буква R. А оці всі формули не потрібно вчити.
Це просто я вам для прикладу показую, щоб ви розуміли, що радикал у кожної амінокислоти різний. Тобто це умовно хвостик, хвостик у кожної амінокислоти, який відрізняється у кожної з них. Тобто це те, чим вони відрізняються. Є те, чим вони однакові, схожі у цієї групи, це у ваша ННЖ2, у кожного міни кислоти, а є оці радикали, які вони різні.
Ну і, власне, є дві форми білків глобулярні і фібрилярні. Глобулярні це ті, які кругленькі, фібрилярні це ті, які видовжені. Ось і все. Так, глобула, глобулярні кругленькі білки в нашому організмі.
Тобто, от уявіть собі, це якщо… Ану чекайте, я зараз візьму бусеньки, буси якісь, буду вам пояснювати. Тікс! Буси в мене йдуть в ход тільки так. Ось дивіться буси, і ці буси можуть якимось чином скрутитися і бути досі такою видовженою молекулою, а також ці буси можуть скрутитися в такий от кругляшочок трошки, ось такий от ку-ку-ку.
коло таке, типу, тобто щось кругленьке. І от коли ці ланцюжки амінокислоту, це ланцюжок амінокислот, з'єднаних пептидним зв'язком, але ж вони починають скручуватися і утворюють або кругленьку форму, або видовжену форму. От кругленька називається глобулярна, а видовжена називається фібрилярна.
От, наприклад, колаген, білок шкіри, він видовжений, бо він забезпечує еластичність шкіри, щоб вона розтягувалась трошечки. Окей. Ну і от, власне, рівні структурної організації білків.
Тобто те, як, за якими принципами оцей ланцюжок зараз крутиться в глобулу вкругленьку. Первинна структура білка називається буквально ланцюг заміну кислот. Первинна структура білка. І оцю структуру білка первинну утворюють, власне, пептидні зв'язки, які ми з вами вивчили тут на першому слайді. Тобто оцей це ОНН, пептидний зв'язочок між двома амінокислотами.
Ось це він і є. Тобто на первинній структурі цей ланцюжок замінно-кислот, це перше, що утворюється в білку, боже собі, дала по окулярах, геніально. Це пептидні зв'язки.
Дуже легко запам'ятати за першою буквою ПП. Пептинна, пептидні. Далі оцей ланцюжок замінно-кислот починає скручуватися у спіральку. Починає скручуватися в спіраль. У мене не дуже виходить ця спіраль.
Але ви зрозуміли, що це починає ланцюжок скручуватися в спіраль, тому що це занадто довга молекула. І як вона буде плавати в цій клітині? Отаким чином вона буде занадто довга. Її треба скрутити. Вона має бути компактною.
Ну і, власне, оцей ланцюжок скручується в таку спіральку. І в цю спіраль його скручують так звані водневі зв'язки. На курсі я пояснюю для розуміння, що таке водневі зв'язки, але їх вам ніхто не зможе малювати, ніхто не цей. Тому зараз же у нас з вами вебінар коротенький, тому вам просто треба запам'ятати, що в спіраль білки скручуються на вторинній структурі завдяки водневим зв'язкам.
Знов таки, дуже легко. ППВВ первинна структура пептидні зв'язки, вторинна водневі зв'язки. ППВВ первинна пептидні, вторинна водневі зв'язки.
Тобто, первинна ланцюжок, далі він скручується в спіраль за допомогою водневих зв'язків, які отак трошки його... притягують ці різні частинки спіралі одна до одної. Далі третинна структура.
Третинна структура це коли власне ця спіраль і скручується в глобулу, в крутелику такий, кругляшок, глобула. Третинна структура називається глобула. А четвертинна структура це коли декілька глобул вже з'єднуються між собою. Не всі білки формують третинну структуру, верніться, четвертинну.
Не всі білки утворюють такий мультимер. Деякі білки залишаються на рівні глобули. Більш того, навіть деякі білки закінчують своє формування на вторинній структурі білка, от наприклад, як колаген. Він же мусить залишитися видовженим, так?
Тому він не утворює просто таку спіральку, вторинну структуру, але ця спіралька вже не буде переходити в отаку глобулу. Ні, не буде. Він залишатиметься в такому видовженому стані, бо він має бути фібролярним.
А ось, наприклад, інсулін, він буде скручуватися в отаку глобулу, так? Тобто у нас по факту, давай то отак. Так, ой-ой-ой, приберіться, будь ласка. Дивіться, ось це от спочатку ланцюжок заміну кислот, первинна структура, він скручується в спіральку, вторинна структура, спіралька укладається в глобулу, третинна структура, кілька глобул між собою взаємодіють, четвертинна структура, мультимер.
Все. Деякі білки закінчують своє формування лише на вторинній структурі, деякі лише на третинній, це абсолютно нормально. Так, вони можуть не скручуватися до кінця самого. От і таким чином все.
Так, якщо вам треба на якийсь слайд перегорнути, ви ж можете трансляцію собі від трошки назад. Так. Окей. Ну і, власне, такі терміни, які треба знати.
Боже, в мене ці буси бідненькі, вони вже не витримують уроків, скільки я їх скручую, не скручую. Копець. Так от. Це все ще про рівні структурної організації білка, терміни, які треба знати.
Денатурація це втрата білком своєї конформації, тобто своєї форми. Конформація це те саме, що форма. Тобто це отакий скручений білок, який розкручується до просто ланцюжка.
А потім може наступити ренатурація, тобто назад скручування до нашого звичайного кругляша глобули. Це відбувається при дії стресових якихось факторів, температури, фізичного якогось випромінювання нитрофіолетового. Це от називається денатурація, коли воно, наша глобула оця розкручується просто до ланцюжка. Але якщо стресовий фактор занадто сильний, занадто висока температура, то буде відбуватись деструкція. Це коли і оцей ланцюжок амінокислот розпадається на поводонокі амінокислоти, і після цього його вже не відновити.
Тобто ось це от скручене. розкрутилося та ще й розпалося на поодинокі амінокислоти, і це вже не відновити. Коли ви варите яйце, то білки яйця, власне, будуть деструктурувати, тобто варене яйце вже ніколи не зробити сирим, тобто білки яйця вже повністю зруйнувалися. В нашому організмі, наприклад, коли температура досягає 40 градусів, то наші білки організму починають денатурувати деякі.
Тобто наші білки починають розкручуватися. Але якщо збити температуру, вони повернуться до свого нормального стану. Але якщо висока температура тіла людини вже буде, то там буде доходити до деструкції білків.
грозити смертю. Саме тому висока температура організму родини може грозити смертю, тому що білки організму будуть деструктурувати вже навіть. Не просто денатурація, а деструкція відбуватиметься.
Тобто деструкція це вже наступний етап після денатурації, якщо стресовий фактор знато сильний. Ну і власне функції білків, які треба знати. Оце тут найважливіше. Те, на що звертають завжди увагу на НМТ, те, що питають найчастіше про білки, це конкретні білки і їх функції. Окей, перше, будівельні, тобто ті, які входять в структуру багатьох наших тканин.
Колаген в хрящах і шкірі. Кератин нігтів волосся, еластин зв'язків суглобах. Тобто ці білки буквально простягаються поміж клітинками як волокна і скріплюють їх, роблять еластичним дану структуру.
Каталітична функція це білки-ферменти, пришвидшують хімічні реакції в організмі. А з нашою температура тіла низька насправді. Ви знаєте, що в хімії треба підігріти суміш, щоб пройшла реакція.
А в нашому організмі без ферментів речовини будуть взаємодіяти з отакою швидкістю. Тому що температура тіла низька. насправді для реакцій хімічних. Але ми не можемо підігріти, бо білки будуть деструктурувати.
Тому є такі природні каталізатори, тобто пришвидшуючі хімічних реакцій в нашому організмі, це ферменти. Ферменти пришвидшують реакції розщеплення, ферменти пришвидшують реакції синтезу чогось в організмі. Але вам треба знати конкретно саме 4 класи ферментів, які відповідають за розщеплені речовини в організмі.
Травні ферменти їх називають. Протеази це ферменти, що розщеплюють інші білки. Амілази розщеплюють вуглеводи. Ліпази розщеплюють ліпіди. Неклази розщеплюють наклинові кислоти.
І от дуже легко впізнати фермент десь в тестах. Він має суфікс «аза». Дуже часто до субстрату додається суфікс «аза», і це і буде назва ферменту. Субстрат це речовина, на яку діє фермент.
От, наприклад, ліпіди є субстратом ферменту ліпази. Ліпід це субстрат. Тобто, чи вона на яку діє фермент. І дуже часто таке зустрічається.
Наприклад, ДНК буде розщеплювати фермент ДНК-за. Лактозу, молочний цукор, буде розщеплювати фермент Лактаза. І тут треба бути дуже уважним в тестах, щоб ви чітко побачили, чи там лактоза, чи там лактаза.
Тому що лактоза це вуглевод, цукор, а лактаза це білок, що розщеплює лактозу. Ну і дві протеази, які треба знати, це пепсин, фермент, що розщеплює білки в нашому шлунку. І трипсин фермент, що розщеплює білки в нашому кишечнику.
Вони в травному тракті у нас, травні ферменти. І да, протеази це канібали по факту. Тобто протеази це білки, що розщеплюють інші білки.
Адже всі ферменти своєю природою є білками, і протеази білки, що розщеплюють інші білки. Такі собі канібали. Наступна функція це рухова.
Це, власне, білки м'язі, фактини міозин вони називаються. Вони забезпечують скорочення руху м'язі. Транспортне.
Це білки, що щось транспортують. Як я казала, білки, вони капець які зайняті, їм немає часу розйоплюватися з введенням енергії, вони мають купу справ в організмі. Наприклад, гемоглобін крові переносить кисень, аміоглобін це білок, який переносить кисень в м'язах.
Гемоглобін в крові переносить кисень, транспортує вуглекислий газ, аміоглобін в м'язах. Захисна, білки антитіла, і вони називаються по-іншому імунно-глобулінни, які захищають нас від вірусів і бактерій. Фібрин, білок, що загортає кров при пошкодженнях. Інтерферон, противірусний білок крові.
Регуляторна функція білків гормонів, які регулюють наш ріст, розвиток. От, наприклад, суматотропін це гормон росту, він є білкової природи. Тобто, вже бачите, що гормони насправді в нашому організмі можуть бути і ліпідної природи, і білкової природи.
Тобто, ліпідною, наприклад, статевію, циматоторпін буде білковою природою. Енергетична все-таки іноді білки розщеплюються з виділенням енергії, якщо... нема чим зайнятися. І сигнальна.
Це рецептори. На багатьох клітинках нашого організму, на всіх буквально, є якісь такі рецептори. Тобто це антенки, які знаходяться на поверхні клітини і сприймають різні впливи. От, наприклад, на сітківці ока є рецептори, що сприймають світло.
На клітинках шкіри є рецептори, що сприймають дотик, температуру, тиск і так далі. Тому це сигнальна функція. Зазвичай, білки на поверхні клітин, рецептори, це теж якби білкові молекули.
які сприймають будь-які впливи середовища. Дотик, температура, в усі є слухові рецептори, на язику, на клітинках язика є смакові рецептори. І всі ці білочки в мембрані клітини, всі ці рецептори, це є білкові молекули теж. Ось, тобто це найважливіше, конкретні приклади білків і їх функції треба знати. Ну і останнє, до чого ми з вами переходимо, це нуклинові кислоти.
Нуклеїнові кислоти, їх всього дві, РНК та ДНК. І, власне, ми їх зараз розберемо. Те, що ми хрестимо пальцями, не зашкоджує, якщо це не заставляє болю, тому що ви просто лопаєте такі, як їх називають, повітря, такі, ну не повітря, а тут твориться ніби такий вакуум між хрещами. Це не шкодить, просто, якщо вам не болить. Окей, галактаза це фермент, що розщеплює галактозу, власне, так, суфікс аза нам позначає фермент.
Ну і нуклеїнові кислоти. Мономерами, бусінками нуклеїнові кислоти, як так звані нуклеотиди, так, тобто нуклеотид це бусінка, нуклеїнові кислота це вже от величезні буси, так. Ну і, власне, нуклеотид виглядає ось так.
Вам не треба знов-таки вчити детально деякий атом розташований, вам просто треба от умовно фотографічною пам'яттю його сфотографувати і, якщо що, його впізнати. в тесті, тобто що він має отаку, знаєте, запам'ятайте його геометрію, що от є така от якась полука, ось така, ось тут є ось така, геометрію саме запам'ятайте його, а не детально деякий атом розташований. Ну і він складається з залишку ортофосфорної кислоти, з моносахариду, власне, рибози, або дезоксирибози, ось тут, або дезоксирибози, і нітратна основа. Нітратна основа це, знов-таки, як змінна частина в молекулі нуклеотида. І нітратна основа буває одна з п'яти аденінова, гуанінова, тимінова, цитозинова і уроцилова.
Ну, навпаки, так? Знов-таки, зубритці не треба, я просто вам показую, що азотиста або нітратна основа це одне і те саме, бо тут є нітроген в складі, тому вони так називаються. Не треба цього зубрити, вчити ці формули, просто знати, що вони бувають різні. Оця частинка це або аденін, або гуанін, або тимін, або цитузин і так далі.
Тобто ця частинка змінена в кожному нуклеотиді. Ну і от, власне, якщо ми говоримо про ДНК дезоксирибонуклеинову кислоту, то моносахарид в складі нуклеотидів це саме дезоксирибоза. Тобто ось тут саме стоїть дезоксирибоза.
Не рибоза, а дезоксирибоза. Ну і тип азотистих основ. Аденін, тимін, гуанін, цитозин.
Тобто урацил не зустрічається в ДНК. Зустрічається в ДНК лише аденін, гуанін, тимін і цитозин. ДНК утворює два ланцюги.
І два ланцюги утворюються за принципом аденін до тиміну, гуанін до цитозину. Тобто, якщо на одному ланцюзі стоїть аденін, то на другому обов'язково має бути тимін, щоб два ланцюги просто зв'язалися між собою. Гуанін з цитозином. Тільки так два ланцюги буквально зіш'ються один з одним. Дивіться, ось тут вам навіть по кольорах аденін, тимін, гуанін, цитозин.
Дивіться, червоний завжди з жовтим, а зелений завжди з синім. Тобто тільки так два ланцюги ДНК зіш'ються разом, будуть триматися разом. Тільки якщо це буде так зване правило комплементарності.
Аденін завжди зв'язується з тиміном, гуанін з цитозином. Ну і дивіться, зв'язки, які знаходяться між аденіном і тиміном, називаються водневі. І аденін з теміном формують два водневі зв'язки, а гуанін з цитозином три водневі зв'язки.
Це потрібно пам'ятати, якщо що, для задачок. Тобто між аденіном і теміном два зв'язки завжди, між гуаніном і цитозином три. Таким чином вони зв'язують два ланцюги між собою. І оце правило комплементарності обов'язково потрібно пам'ятати. Аденін навпроти теміну, гуанін навпроти цитозину.
Ну і РНК. Як ви зрозуміли, в моносахарид рибоза, не сирибоза, моносахарид рибоза, в чому відрізняється рибоза і дезоксирибоза? Ось вони, ці два вуглеводи, і дивіться, дезоксирибоза, дезокси, тобто без оксигену. Дивіться, ось це отут рибоза, а ось це дезоксирибоза.
Бачите, немає оксигенчуку. Все, це єдине, чим вони відрізняються. Ну і дезоксирибоза входить в склад ДНК, а рибоза в склад РНК. РНК порівняно до ДНК одноланцюгова, тобто вона утворює лише один ланцюг.
ДНК зв'язується двома ланцюгами, а РНК лише один ланцюг. Ну і дивіться, тут у нас правило комплементарності в ДНК трошки неправильно йде. Зараз я про це окремо покажу. Дивіться, типи азотистих основ.
Аденін, урацил, гуанін, цитозит. Тобто, бачите, тут у нас урацил замість тиміну. В ДНК був тимін, а в РНК замість нього урацил.
Ну і от власне найважливіше про ДНК та РНК це вміти отак от переписувати ланцюги за правилами комплементарності. Щоб ДНК завжди аденін до тиміну, гуанін до стозину, бачите, таким чином, щоб завжди стояли вони один проти одного. Але коли ми переписуємо на РНК, ми бачите, весь тимін, там де мав би стояти тимін, ми замінюємо на урацил. Ось, замінюємо його на урацил. Весь тимін замінюємо на урацил.
Яким чином це відбувається? Давайте з вами трошечки попрактикуємося. Переписати з ДНК на РНК переписуємо згідно лише одного з ланцюгів ДНК. Вибираємо один з ланцюгів ДНК і його переписуємо.
Дивіться, ось, наприклад, ланцюг ДНК. Я пишу ланцюг ДНК. І от, наприклад, аденін, тимін, гуанін, гуанін, цитозин, аденін, аденін, тимін, цитозин.
Спробуйте самі зараз написати другий ланцюг ДНК. Другий ланцюг ДНК. Згідно правил компонентарності. Аденін до темінного, анін до стозинного. Спробуйте і чекаю ваших відповідей в чаті.
Опа, пішли вже відповіді. Ага, бачу, все правильно, умнічка. Так, супер, засвоїли.
Умнічки. Так, бачу, правильно пишете. Дивіться, якщо тут аденін, значить, внизу має стояти тимін. На другому націоналізі, так? Якщо тут тимін, значить, тут має стояти аденін.
Тимін до аденіну, аденін до тиміну. Так, від перестановки місць не міняється нічого, так? Гуанін до цитозину. Гуанін до цитозину завжди. Цитозин завжди з гуаніном тусить.
Аденін завжди з тиміном тусить. Аденін з тиміном... Тимін завжди з аденіном тусить і гуанін з тузином.
Тобто вони мають бути просто один навпроти одного, на двох ланцюгах. Один навпроти одного завжди, щоб утворити зв'язочки. А тепер ми беремо оцей ланцюг і хочемо переписати його на РНК. Дивіться. Якщо в ДНК стоїть тимін, то в РНК ми ставимо комплементарно йому аденін, бо в РНК аденін може стояти.
А от якщо в ДНК стоїть аденін, то в РНК ми ставимо не тимін, а замість цього з'являється урацил. Тобто в РНК не може бути тимін, а може бути урацил. Цитозин з гуаніном все окей.
Якщо тут цитозин, цитозин, значить ставимо в РНК гуанін, гуанін. Знов таки, якщо тут гуанін, значить ставимо цитозин. Якщо в ДНК стояв тимін, то в РНК комплементарно ставимо аденін, бо аденін в РНК може стояти, нормально.
Знов тимін, аденін. А отут стоїть в ДНК аденін. І замість тиміну навпроти нього ми маємо написати урацил, бо це РНК.
Ну і знову цитозин з гоніном. Тобто дивіться, ось дивіться на ось цю, давайте я візьму інший кольор якийсь, ось дивіться на ось цю конкретну парочку. Дивіться, аденін зрадник. Аденін зрадник, тому що він в ДНК любить тиміна, а в РНК він любить урацила. Тобто, саме він є зрадником.
Він на ДНК любить комплементарну тиміну, а на РНК, коли ми переписуємо, то він стає комплементарним урацилу. Але ви маєте пам'ятати, що зі свого боку урацил і тимін вірні. Тобто, це аденін той, що хлопець, що має дві дівчини, або дівчина, що має два хлопця.
А тимін і урацил, вони зі свого боку мають лише одного партнера. Тобто, дивіться, тимін, він, що в ДНК в сторону, на другий ланцюг ДНК давав аденін. Що ВРНК він так само дає аденін, щоб ви не плуталися, так? Щоб ви не ставили мені тимін до урацилу, так? Ні, такого не може бути.
Тимін завжди йде до аденіну, тобто тимін завжди любить аденіна, що туди, що сюди, в дві сторони. А от зрадником є саме аденін, і він ВРНК дає нам урацил, а в ДНК дає тимін, так? Тобто ВРНК, тимін замінюється на урацил, а аденін стає комплементарний урацилу. Ось таким чином попрактикуйтеся собі вдома.
Написувати собі ланцюги ДНК, попереписувати їх на другий ланцюг ДНК, а потім з ДНК на РНК за правилами комплементарності. Ось таким чином потренуйтеся, бо це дуже важливо. Тобто в ДНК спіраль дволанцюгова, а в РНК лише один ланцюг, одна спіраль.
От не соромно, уявляєте? Я теж в шоці з цього аденіну, але капець. Ну і останнє на сьогодні це АТФ. Аденін-трифосфорна кислота, яка виступає універсальним джерелом енергії в нашому організмі батарейкою. Тобто, коли ми з вами покушали, у нас розщепилися білки жировуглеводи їжі і вивільнилася енергія з цього.
Це абстрактна енергія. І наш організм теж таки думає, як і ви. Що?
Яка енергія? Абстрактна? Що?
Удивляєте собі згусток енергії, який розсіюється. А АТФ це та молекула, яка збирає в собі цю енергію і стає чітко осязаємою молекулою, батарейкою, яку можна використати в клітині в будь-який момент. Вона чітка, це не просто згусток енергії, це конкретно атоми молекули. Головне, це називається універсальна джерело енергії.
І це по факту нуклеотид, але в нього не один залишок фосфору, який звичайно нуклеотид, от подивіться, звичайно нуклеотид, пам'ятаєте, виглядає. Азотиста основа, цукор і один фосфор. А АТФ має просто три фосфори.
Раз, два, три. Вона має... Аденін, рибоза і три фосфорні залишки. Тобто це рибонуклеотид. Азотиста основа саме аденін.
І це вільний нуклеотид, тобто він не входить ані в склад ДНК, ані в склад РНК. Ну і дивіться, ця молекула містить собі енергетичні зв'язки саме між фосфорними залишками. Тобто ось дивіться, раз фосфор, два фосфор, три фосфор, далі у нас вже йде оця рибоза, і далі йде там аденін. Аденін, рибоза, а це фосфор. Це теж фосфор і оце фосфор, а це рибоза.
І ось дивіться, енергетичними будуть зв'язки тільки ті, які стоять поміж двома фосфорами. Тобто ось це енергетичний зв'язок і ось це зв'язок, який містить енергію в собі. Ось цей вже не містить енергію, бо це зв'язок між фосфором і рибозою. Між фосфором і рибозою, а він же не має енергії.
Тобто по обидва боки від зв'язку має стояти фосфор. І тоді цей зв'язок міститиме в собі енергію. Це називається макроенергічний зв'язок.
Зв'язок, який містить в собі енергію. Тобто, от цей зв'язок енергетичний і от цей зв'язок. Кожен з цих зв'язків має по 40 кДж енергії в собі.
Тому на всю молекулу аденін-трифосфорної кислоти 80 кДж енергії. Далі, ми умовно відчеплюємо... Фосфор, так? І залишається два фосфори.
І це тоді називається аденін-ди-фосфорна кислота. Потім ще один фосфор відщеплюємо, залишається один фосфор, лише оцей, так? І це тоді називається АМФ, аденін-монофосфорна кислота.
Ну і тепер найважливіше правило щодо цього АТФ-у. Енергетичних макро-рогічних зв'язків на один менше, ніж фосфорів у молекулі. Енергетичних макро-рогічних зв'язків на один менше, ніж фосфорів у молекулі. У нас ще раз, ось молекула АТФ, вона має три фосфори.
Раз зв'язок, два зв'язок енергічний, тобто аденін-трифосфорна кислота має два зв'язки. Відчеплюємо один фосфор, залишається оцей один зв'язок. Два фосфори, аденін-дифосфорна кислота, але вона має один макроечний зв'язок, ось цей. А айденін монофосфорна кислота має лише один фосфор, тобто по факту оці у нас відщеплені, лише один фосфор з цих залишається і залишається лише оцей зв'язок, який не є макроергічним.
Це не той зв'язок, який містить собі енергію. Ні, він вже не має нічого. Тому АМФ має 0 енергетичних зв'язків.
Запам'ятовуємо це правило, що енергетичних зв'язків на один менше, ніж фосфорів в молекулі. Так? От. Окей. Добре, питання, пропозиції, скарги, подяки.
Як вам вебчик? Ми вклалися, як я казала, година 5 хвилин. Я пишаюся нами.
Темп був, звісно, інтенсивний, але ще не настільки інтенсивний, як може бути. Хто буде ходити регулярно на вебінари протягом року, знає, як я розповідаю, усе про людину для НМТ, усе про ботаніки для НМТ, усе про зоологію. Там темп вебінарів ви ще побачите, так що готуйтесь.
Окей, я дуже рада, що вам сподобалось. Можете передивлятися, можете собі конспектувати. Тобто цей вебінар залишається в записі. Він буде вам дуже-дуже корисний.
Найважливіше з цього вебінару пам'ятати представників, умовно я їх називаю представників. Тобто представники ліпідів і їх функція, представники вуглеводів, оці крохмаль, лікуген і так далі, їх функції. Представники ліпідів і їх функції.
Оця вся хімоза. Вона не так важлива, як пам'ятати конкретних представників і їх функції. Добренько.
У мене до вас таке питання сьогодні виникло. Який, на вашу думку, залог успішної підготовки? От що, з якого боку ви це бачите?
І що для вас за якісь такі кити, 3-4 кита, на яких стоїть успішна підготовка до НМТ? Успішна мається на увазі дисциплінована, та, яка дає прогрес. Дякую.
та яку ви можете витримувати 9 місяців. Сон, оце правда. Регулярне повторення, в принципі, регулярність.
Так. Слухати і вчити теж розказує Гатя. Це взагалі, це upper intermediate. Зрозуміло викладений матеріал.
Так. Героїн, ну... Пустим цей момент, цей коментар.
Розуміння, старання, молодці, достатньо часу, час на почати, регулярність, помірний темп, умнічкий баланс, не лінуватися, курси каті, супер. Я в цілому з вами згодна. Це те саме, що я тут вам написала, 4 кити успішної підготовки. Це, по-перше, комфорт. А комфорт мається на увазі легкість навчання.
Тобто, щоб навчання не відбирало весь у вас вільний час. Щоб ви легко знаходили доступ до необхідної вам інформації. Щоб вона була викладена коротко, інформативно, зрозуміло, без води.
Щоб це все у вас було абсолютно комфортно, в вільному доступі. І ви могли навчатися в будь-який момент, в будь-яких умовах. Це комфорт, який зрачно-значно пришвидшує вашу підготовку і робить те комфорт, дуже важливий для того, щоб вам легко було взятися за підготовку.
От, наприклад, мені зараз треба закінчити дипломну роботу. І це настільки великий якийсь такий об'єм, для цього треба настільки багато зусиль, стільки багато всього треба. І тому це некомфортно і я за це не борусь.
А щоб підготовка йшла легко і ви легко за це кожен день бралися, вона має бути максимально комфортною. Далі розуміння, простое викладання матеріалу, розуміння простою мовою, без води, можливість постійного індивідуального пояснення, повторення, тому що кожен з вас особливо індивідуальний, і ми це розуміємо. Цікавість навчання, без цього ніяк, бо як ще слухати півтори години або годину щось, якщо вам це не цікаво. Тому цікавість вашого навчання, чого не роблять підручники, на жаль.
Ну і оптимальне навантаження, звісно, початися здолагіть, мати достатньо час на відпочинок, мати собі баланс між життям і навчанням. Тільки так ви витримаєте цей рік. Ну і ви всі зрозуміли, що це все дає мій курс.
Я чому про це говорю? Тому що це принципи власне мого навчання, мого курсу, який дає ось такі результати від самого нуля. Але таких результатів значно більше для тих, хто починав з жовтня, з вересня, тобто з осені, що з нуля дійшли аж до 200, до таких високих балів. Тому таких результатів значно більше. Не тому, що я якось починаю гірше викладати навесні, ні.
Просто навантаження. Коли ви починаєте готуватися навесні, це оптимальне навантаження, цей кіт помирає просто. Він просто така, нас нема. І тому це, звісно, буде впливати на результати.
Ви знаєте, що курс дає онлайн заняття і записи, оптимальна кількість практики, яку ви в цілому можете обирати, але я даю максимум, який ви захочете, 70 тестів на урок. Кожен місяць імітація НМТ в форматі НМТ, щоб ви відсутковували прогрес, бачили це все, формати і споту звикали. Конспекти, шпаргалки, тобто це матеріали, з яких ви легко можете повторювати, знаходити інформацію. Моя індивідуальна допомога спілкування в Телеграмі з усіх питань. До кожного тесту відеорозбір, ви просто одразу аналізуєте всі необхідні питання, помилки.
Подкасти, картки, квізли, це все забезпечує вас комфортною, швидкою підготовкою. Спецкурс подарунковий, який вчить вас логічно мислити на НМТ, який дуже допомагає вже на старті отримати у собі прогрес плюс 10. 15 балів, такі випадки у мене на курсі є, що учні на старті за рахунок спецкурсу піднялися на класні бали. Додаток, платформа, це все для вашого комфортного навчання.
Це настільки ізі, знаєте, я це усвідомлюю, наскільки це ізі, бо я зараз готуюся на курси водіння. Я зараз вже вивчила теорію, готуюся здавати іспит на курс водіння, і я скачала собі додаток, в якому є всі питання з курсів водіння, теж з поясненнями. Дуже класний додаток.
Серьозно. І от я усвідомила, наскільки класно, що ми зробили додаток, що ти можеш просто в телефоні сидиш в черзі, поклацав тест, який отримав пояснення, вже прокачав знання. Ну ось, тобто це дуже-дуже-дуже полегшує і покращує навчання.
Ну і, власне, я відкриваю запис на третій путі курсу. Ой-ой-ой, ой-ой-ой, все, коп'єц, пропало все, пропало все, Катя не змінила останній слайд презентації. Коп'єц, ви цього не бачили. На третій потік курсу.
І, власне, недарма воно написано як за другий, тому що перші місця на третій потік курсу будуть за ціною другого потіку, тобто дешевше. Тому раджу одразу сьогодні писати, зараз мені в директ, забронювати собі своє місце. Оплатити можна трошечки згодом, зрозуміло, не треба вночі зараз будити батьків і так далі. Але заборонити собі оце місце за старою ціною дуже зараз раджу. Кодове 3 в директ, Катя Заноха, Біо і місце ваше.
Починаємо вже через тиждень. Жовтень вже ви будете навчатися і вже з першого тижня побачите перший прогрес, перші результати. Так, дивлюся в чаті, все в нас добре.
Да, запис обов'язково буде, не переживайте. На безкоштовних вебінарах я не розповідаю усю програму. На безкоштовних вебінарах немає практики.
А практика це 70% успіху. Тому якщо ви забезпечите собі достатню практику, якщо ви забезпечите собі проходження тих-ти програм, яких я не розповідаю на вебінарі, то, звісно, можна підготуватися. Окей, на курсі з початку вересня, моя умнічка, дякую тобі за такий фідбек, дякую. Окей, закінчуємо з вами вебінар, ідемо відпочивати.
Якщо ви готуватимете сезон з осені, то закінчуємо підготовки в травні, тому що потрібно буде просто повторювати, але це буде значно ізішнє, значно легше, ніж ви почнете зимку або навесні галопом по Європам все вчити. Краще навесні легесенько собі повторювати, аніж вчити все в стресовому темпі. Окей, все, всіх цьому обіймаю, дякую вам за вебінар, ви в мене висиділи, ви умнічки, гарного вам вечора! Па-па!