Transcript for:
Просвітництво та роман "Мандри Гулівера"

Просвітництво. Добою розуму. Вітаю, друзі! З вами я, пані Наталя. І ми знову зануримося у світ просвітництва, який назвали добою розуму.

Адже згідно з просвітницькими ідеалами лише розумна і освічна людина здатна змінити суспільство на краще. На уроці ми розглянемо, як в образі Леміоля Гулівера, головного героя роману Джонатана Світа, втілено концепцію нової людини, доби просвітництва, а також дослідимо жанрову своєрідність цього твору. Як вам відомо, образ розумного і допитливого мандрівника, здатного до спостереження й аналізу, об'єднує всі чотири.

частини роману «Мандри Гулівера». Розповідь ведеться від першої особи. Тобто Лемюель Гулівер сам розповідає про власні пригоди, сам аналізує їх, оперує фактами і виявляє емоції стосовно побаченої, пережитого під час мандрів. Потрапляючи в різні ситуації, подеколи неймовірні, він своїм здоровим глуздом і розумним ставленням до подій створює контраст фантастичним країнам та істотам, які траплялися на його шляху. У першій частині «Подорож до Ліліпутії» ми дізнаємося, що Леміо Ель Гулівер, до речі, батько сімейства, під час морської мандрівки був корабельним хірургом.

Герой розповідає про себе, цитую, «Протягом шести років я був лікарем на двох кораблях і трохи збільшив свої статки». На дозвіллі я читав твори сучасних і давніх авторів, бо завжди брав із собою в плаванні багато книжок. А буваючи на березі, я приглядався до побуту та звичаїв людей і вивчав чужі мови, до яких мав хист. Кінець цитати.

Тут і далі читаємо і аналізуємо твір у перекладі Юрія Лісняка. Отож, в цьому фрагменті простежується ідея просвітництва. Гулівер старанно вчився, мав потяг до відкриттів і пізнання світу, вивчав іноземні мови. Саме такий герой потрапляє в інший, як видається спочатку фантастичний світ, бо після кораблетрощі опиняється в ліліпутії. Гулівер у 12 разів більший за ліліпутів, тож отримує прізвисько «Людина-гора».

Щоб яскраво виписати образ головного героя, його враження від перебування в ліліпуті і закони і звичаї країни, автор удається до засобів змалювання комічного, гротеску, іронії, сатири, пародії. Гулівер не тільки фізично більший і сильніший за ліліпутів, автор прагне показати, що в моральному плані головний герой теж набагато вищий за духовно-мізерних історій. Провідний художній прийом у романі Свіфта гротеск.

І це не лише прийом, а навіть основний спосіб створення художнього світу у творі. У своєму спостереженні за життям Ліліпуті Гулівер бачить численні негативні випадки. Так, наприклад, щоб дістати державну посаду, чиновникам треба було взяти участь у змаганні танцюристів на канаті.

Хто найвище підстрибне? той дістане найвищу посаду. Тут ми бачимо критику плазування і підлабузництва.

А ось інший приклад. Імператор Ліліпутії відрізняється від інших мешканців країни з ростом. Гульвер з іронією зауважує, цитую, Він майже на ширину мого нігтя вищий за першого, ліпшого за своїх.

підданців, і саме це повинно викликати в глядача особливу пошану до нього. Кінець цитати. Іронія то вживання слова або вислову у протилежному до буквального значенні з метою глузування.

Викриваючи порядки ліліпутії, Свіфт через Гулівера каже читачам, що варто цінувати людей порядних, чесних, щирих і моральних. Посади мають обіймати люди, які не порушують законів. які розумні й чесні, а не ті, хто вищий на ширину нігтя.

Картина політичного життя імперії ліліпутів це пародія на англійські політичні звичаї того часу. Сучасники Джонатана Свіфта знаходили багато спільного в державному устрої, законах, звичаях, політичному житті вигаданої ліліпутії та їхньої рідної Англії. Особливо пародійними є укази 15-сантиметрового правителя, що починається словами «Могутній імператор ліліпутії, окрасай пострах Всесвіту! » «Владар над усіма владарями, найвищий з усіх синів людських, той, що ногами спирається на центр землі, а головою торкається сонця, досить йому лише поворухнути пальцем, і усіх монархів підгинається коліна». Кінець цитати.

Однак Гулівер, живучи в лілі путії, не втрачає розуму і почуття власної гідності. Хоч він бере участь у церемоніях, Захопив і притяг за мотузки весь флот країни Блефуску і навіть був нагороджений найвищою нагородою в країні, однак він не втрачає критичного мислення. Гулівер не розумів, чому триває війна між Ліліпутією та державою Блефуску.

Адже війна це злочин. Він не сприймає й багато інших речей. Тож настав час, коли Гулівер остаток. точно усвідомив абсурдність поведінки найвищих посадовців і за це мав бути покараний.

Він знаходить у собі сили протистояти тиранії й марнославству. Джонатан Свіфт удається до гострої сатири, способу художнього відображення дійсності, що полягає в засудженні негативних аспектів життя, які гальмують розвиток суспільства. Це виявляється в описі порядків і звичаїв Ліліпутії, їхній політичної системи, системи освіти, способів розв'язання війни тощо. В образі Гулівера Джонатан Свіст відобразив багатогранність особистості, її невтомну жагу до пізнання, невпинну роботу думки, пошук свободи і гармонії.

Образ Гулівера втілює просвітницьку концепцію автора. котрий утверджує цінність особистості незалежно від її соціального стану і походження, проголошує рівність усіх людей. Як відомо, Джонатан Свіфт зробив художнє слово своєрідною зброєю засобом політичної боротьби. Мандри Гуллівера твір фантастичний за своєю формою та правдивий за змістом. Це твір на межі жанрів, бо в ньому поєднані роман-подорож, Роман-пародія сатиричний і фантастичний роман.

Свіфт бореться з негативними явищами за допомогою сміху. Він зриває маски із суспільства, показуючи його приховані вади. Та все ж кожен із нас може знайти у творі те, що шукає.

Молода людина захопливу розповідь про неймовірні пригоди, зріла сатиру на недосконалість людини і суспільства в цілому. А головне, цей роман спонукає думати, як живемо ми, люди, якими є порядки в нашому суспільстві, і хто ми розумні гулівери чи мизерні нікчемні ліліпути, які стрибають на канаті. Навіть у 21-му столітті мрії просвітників про здоровий глузд та справедливу державу лишаються найзаповітнішими мріями людства.

Отож... Сподіваюся, що ви зрозуміли, як концепція людини нової доби, здатної змінювати світ, утілилася в образі Леміоля Гулівера. Джонатан Свіфт створив унікальний за жанром роман, фантастичний за формою і правдивий за змістом.

Його варто прочитати, можливо тоді по-новому відкриється і правда нашого життя. До нових зустрічей! Читайте найкращі книжки світу. Побачимось!