Так, сьогоднішня тема небесна сфера. Сьогодні ми будемо з вами працювати з координатами. Ми сьогодні з вами будемо працювати з тим, що дехто вас вже знає. Наприклад, ті, хто колись наводив телескоп на щось, ви це вже точно знаєте. Саме тому я обрала таку картинку, на якій видно людину з телескопом.
Тому що небесна сфера це астрономічний... термін, який допомагає нам описати всі важливі для наукових спостережень і, в принципі, астрономічних загалом спостережень, любистильських теж, орієнтуватися на ними. І я почну нестандартно цю тему.
Я вам проведу аналогію з географією. І проведу її теж не дуже звичайно. У нас буде три питання, над якими нам потрібно буде подумати перед тим, як поринути в цю тему.
Тому що вони нам допоможуть набагато краще все це зрозуміти і збагнути. Якщо чесно, мені потрібно зрозуміти... Добре, давайте ми просто попрацюємо в звичайному режимі, де я буду задавати питання, а ви будете відповідати.
І перед цим давайте пару хвилин подумаємо, чим об'єднуються ці питання. Не просто чому Колумб відкрив Америку, але як він це зробив. Я думаю, ви знаєте, як це відбувалось. Починаю з другого питання.
Шукав чувак Індію, а знайшов Америку. Саме тому корінні жителі Америки звуться індіанці. Ось в чому був основний момент.
Я не пам'ятаю, хто... їхав там в Індію, колумб дуже сильно хотів прянощів, хотів шляхи в Індію знайти, до нього це як би робили, там був Ібн Батута, були ще якісь, ще були ті, хто їхав з Індії, вони знали свій шлях туди, тобто по факту, я не пам'ятаю, хто там був колумб, ну щось там можливо, я не впевнена, що якась Португалія, ну можливо. Але, коротше, європейці хотіли їздити в Індію за прянощами, за всякою різною штукою. І, в принципі, Китаю це теж стосується насправді. Наприклад, шовковий шлях був, можливо, ви чули.
І вони йшли за шовком, наприклад, в Китаї. А в Індію йшли за прянощами. І Колумб хотів в Індію і попав в Америку.
Але він не просто попав в Америку, він її відкрив. Я не пам'ятаю, який це точно був рік, але з пам'яті шкільної мені щось підказує 1492. Можливо, ні. Я це чомусь пам'ятаю, орієнтуючись на якісь інші дати, які я чула нещодавно, тому я можу помилятись.
І як ви думаєте, народ, а чому він відкрив Америку? Якби що було основною помилкою в тому, як він їхав туди? Він їхав в іншу сторону землі. Ще які припущення?
Він орієнтувався не по тих зорях. Орієнтувався не по тих зорях. Хороший відповідь. Ще які припущення?
Давайте ми розберемось. 1400 роки. У нас є кораблі. Можливо, у нас вже є там... компас, до речі, історію компасу я особливо так не знаю, але я думаю, ви розумієте, що навіть ось ті перші компаси, які були створені ще китайцями до нашої ери, і не тільки китайцями, я не пам'ятаю, які там конкретно країни, ну, арабські якісь країни були, ось ці, там, де були прототипи умовно компасів, не нитка, а голка на папері, на воді, ось щось таке.
Ну, це було давно, коротше кажучи. Компас давно вже вимішли. Але він точним не був. Дуже довгий час. Чому тут це питання?
У нас Марія тільки що нам дуже класна. Дуже-дуже класна. Хоча я, можливо, помиляюсь, якщо правильно, по-моєму, Маруся, чи як. Я якраз мала це спитати, щоб записати, яку саме Марію називати Марусю.
Чудово, я запам'ятала. Отже, як Маруся нам сказала, у нас було орієнтування по зорям дуже довгий час. У Колумба, а й в Чумаків.
Хто знає, чому наша галактика називається Чумацький шлях, ті, в принципі, можуть припустити, як ішли Чумаки. Але на що вони орієнтувалися, якщо, припустимо, компасу в них нема? Нам Маруся вже підказала, хто уважно слухав. Позорі вже. Так, три людини, я так розумію, про зорі сказали, або хтось захотів, я не почула, але в принципі, так, позорі, мовляв.
А як так вийшло, що те, що було колись з Чумаками, колись з Колумбом, можна повторити якби з нами? Що дасть нам на відповідь на перше питання? Уявіть, ви в лісі, вночі, без телефону.
без GPS, відповідно. І що вам робити? Які кроки ви будете робити от зараз, орієнтуючись на ту астрономію, яку ви зараз вже знаєте?
Треба знайти якийсь природний компас, от, наприклад, як мурашник чи мох, як мурашник чи мох, а якщо ти по озорях орієнтуєшся, то тоді по озорях. І загалом? Що-що? Полярну зірку.
А якщо ви знаходитесь на іншій півкулі, і полярної зірки у вас немає? Сіріус. Так, піднімайте руку, і тоді можете відповісти, щоб не було... Ага, так, Маруся? Сіріус, можливо.
Я не знаю. Можливо. Ми обираємо зорю, в якої такий самий статус, як у полярної зорі.
Який статус, давайте ми вже потім дізнаємося. Тому що нам для цього потрібно дізнатися, що таке небесна сфера, власне. Тобто, дійсно, першим кроком буде це знаходження полярної зорі у нас. Ми шукаємо полярну зірку. ориентуючись на неї, але чому, дізнаємось пізніше.
І інші кроки також дізнаємось пізніше, тому що вони, в принципі, дуже важливі для виживання в специфічних умовах, вони дуже корисні. Це не астрономія, це не просто астрономія, це називається навігація. А навігація це дуже важливо в наші дні.
І дуже круто, що у нас є GPS, але, я думаю, ви знаєте, що сонячна активність дуже небезпечна. І що сонячна активність класно так може вплинути на супутники. Якщо буде щось на кшталт подій, які можуть нам щось там поламати, то це буде означати, що ми залишимося без GPS.
Це може статись будь-коли, будь-як. Це дуже важлива проблема. Сонячний цикл дуже передбачив.
Але інколи відбувається... піки його активності, такі, які доволі специфічні. Знаєте, відбуваються дуже рідко, але дуже небезпечно. Є така штука, яка називається «Подія Керрінгтона».
Це колись там було в 1800-х роках. Електрика десь там тільки-тільки з'явилася, і її одразу спалила електрика. Ну, як би, електрика, якийсь елементарний, елементарна річ, яку ніби важко, важко до неї дотягнутися.
Але ця подія дотягнулася. Тому, так, це перше питання. Дивіться, ми дізналися, що Колумб відкрив Америку випадково.
Це по-перше. По-друге, хотів він в Індію, за прянущами. І якось не так орієнтуючись.
Дивіться, він міг орієнтуватися на компас. Можливо, йому пощастило, що він відкрив Америку. Але ж він міг з іншого боку опинитися невідомо де, невідомо як.
Можливо, і не вижити. Як це бувало часто з... такими видами подорожей.
Вони доволі небезпечні були на той час. Треба було бути вправним моряком для того, аби, в принципі, дійти до суші, яку ти взагалі не знаєш. Він поплив, можливо, в інший бік.
Можливо, він ще також орієнтувався на компас, який погано працював і не знав сузір'їв. Але сьогодні ми з вами трошечки про це все дізнаємося. Наприклад, давайте ми дізнаємося про те, що всі сузір'ї, які ми з вами знаємо, Колумб знав. Ну, ми на це... Ми на це орієнтуємось, ми сподіваємось, що Колумб знав це правильно.
Ми думаємо, він же досвідчений дядько був, він мав їх знати. Зоряне небо приймає в різний час року різний вигляд. Дуже важливо розуміти, що не дарма кажуть, що придумали ці знаки зодіака, тому що у нас буде така площина, про яку ми будемо говорити, яка називається екліптика. На наступному занятті з Поліною через тиждень ви дізнаєтесь про взагалі екліптичну систему координат. І, здається, так, має бути така.
По факту, отаке небо буде в жовтні, о 22-й годині, в інші місяці це буде 4-та година, 2-га година і 20-та година, і 0-ва година. Тобто, оце небо, воно якби у нас може бути в жовтні, в липні, в серпні, в вересні, в листопаді, але просто в різний час. І ми маємо з вами розуміти, що це за час, що це за конфігурації, що це за зміна положення.
І щоб спростити це максимально, я вам проведу прикольну аналогію перед тим, як скажу, що таке небесна сфера. Всі ми знаємо, що таке глобус, ми знаємо, що це таке, ми знаємо, де там екватор, я сподіваюся. Також ми знаємо, що таке координати, і які вони в нашій, наприклад, країни, які в Києва, які у Львова, вони трошки відрізняються, вони різні.
Попри те, що ми з вами сидимо на якомусь меридіані, за яким... у нас визначається часовий пояс. Ось у нас є конкретний меридіан, за яким визначається часовий пояс. І ми бачимо, що Гринвіцький знаходиться ось тут.
По факту ця штука вся називається система координат. Вона виконана в такому плані, що ми з вами тут не зважаємо на такий факт, що наша... планети має нахил по осі. Хоча всі глобуси, я думаю, ви помітили, вони такі, що вони не під прямим кутом, на такій трубі стоять прямі, а під нахилом. Я думаю, ви це помічали, так?
Так. Ось, і у нас, дякую за відповідь, у нас є... градусна міра у нас є паралелі у нас є перпендикуляри ми дізнаємося з вами що це таке походу але тут є своя специфіка так що є свої повні градусні міри але це всього лише одна з систем координат яка може непевно стосуватися певної місцевості в якій буде видно певні сузір'я тобто ось за допомогою цієї карти з оріного неба це типу Область, яку ми робимо умовно, ми маємо зробити її об'ємною.
Тобто ось тут вона така увігнута внутрь. Тобто це те небо реальне, яке ми бачимо. І для певної місцевості це, по-перше. І ми з вами в кінці визначимо, що це за місцевість. Я думаю, ви вже розумієте, що якщо тут є урса мінор, тобто маленький медмідь.
Я не вмію говорити, ви зрозуміли. От якщо ми бачимо це, ми розуміємо, що це у нас видно, так? Бо ми її регулярно бачимо.
Сузір'я це фея, лебедя, ліри. Ми бачимо їх у нас регулярно. Тому ми можемо не паритись зараз і знати, що це наше небо, так?
Але якщо б тут були інші сузір'я, не було б цього, наприклад. Вона б знаходилась десь тут, і ми її не помітили, наприклад. То ми би мали якось інакше. так визначати це.
Ми мали б знати сузір'я, який знаходиться тут. Попри це, якщо ми там маємо щось вище, щось нижче, ніж зараз, ми будемо знати, який це місяць, який це рік. Ну, окей, більше місяць, не рік.
Ба більше, по місяцю ми навіть знаємо пору року. Тут, в основному, таке небо приймається, коли? З середини літа і до кінця осені. Приблизно таке воно у нас. І просто в різний час по-різному виглядає.
Воно опускається, піднімається по-різному. І от дивіться, точно така сама річ, тільки з врахуванням нахилу нашої осі, є астрономічна. І вона називається небесна сфера.
І небесна сфера поділяє саме отаке небо, яке є в нас, яке є в інших країнах, тобто з якоюсь специфікою певною. Така астрономічно штукована є небесною сферою. Точно така сама, як глобус, тільки висунута за глобус. І з урахуванням нахилу нашої осі.
Ось. І ви бачите, що у нас кожна карта зоряного неба створюється як? У нас є північна півкуля і південна півкуля.
І це дуже важливий момент. Що саме поділяє на північну і південну півкулю? Це саме небесна сфера.
Точніше, площина, яка в ній є. Всі ми розуміємо, що таке площина. Добре, давайте. Катяна, що таке площина?
Я розумію, що хтось розуміє, а хтось не розуміє. Мені треба дізнатися. Я не знаю. Так, чудово.
Мені це підходить. Давайте я вам трошечки... Я вийду звідси.
Щоб малюнки у вас лишились, які я буду зараз робити. Дивіться, площина і лінія. Яка в них основна різниця? По-перше, плащина, вона об'ємною не є. Нам зручно про це думати.
Плащина це як лист паперу. Щось пласке. Наприклад, в даному випадку, це лінія, яка так об'єднана вколи якась. Ми її ось так замалювали і назвали це плащиною.
Збоку ми це бачимо ось так. Це обов'язково має бути пласка річ. І якась плащина. яка знаходиться ось тут, вона розділяє наше небо на північну і південну півкулю, так само як екватор розділяє в глобусі на що?
Хто пам'ятає, як екватор глобус розділяє? На що він розділяє? На північну і південну півкулі.
Супер. І що екватор нам дає? Він дає нам широти, так? І саме тому в певних країнах у нас широта південна і широта північна.
І я вам даю невелику підказку. Це якраз таки стосується, оцей момент, ці всі назви, вони саме стосуються координат, які стосуються нашої планети. Думаю, ви здогадуєтесь про це. Так, тепер мені треба знову цей.
секундочку вибачте зараз так отже ми з вами розібрали що таке плащина тепер Тетяна краще розуміє що це і всі інші хто не знав супер тому ми з вами будемо розділяти нашу небесну сферу яку ми щось подивимося як виглядає на площини і лінії тобто це будуть у нас будуть точки дві точки ми можемо об'єднати в лінію І дві точки можуть бути крутою основою для слова «діаметр», бо ми будемо працювати з колами, а діаметр це два радіуси. Ми будемо з вами теж самопрацювати. Тепер нарешті перейдемо до небесної сфери, щоб я не була… Не подобається, не подобається, давайте я отак вже висну.
У нас тут трошки криве якесь зображення, щось я так криво показала, але нічого, далі воно у нас теж буде. Дивіться, що я мала на увазі, коли ми маємо от землю поставити. в ядро якоїсь ще одній штуки з кожною на глобус я мала на увазі щось на кшталт як оця картина бачимо що тут у нас є що у нас тут є у нас тут є точки у нас є лінії у нас отут наприклад може бути точка При перетині двох ліній у нас буде утворюватись специфічна точка, і в кінці ми дізнаємося, які ж це точки, які ви знаєте точно.
Ви про них прям чули постійно, всі-всі-всі про них чули. І у нас є ось лінія, а оце вже площина. Оце площина, наприклад, яка зветься небесним екватором. Далі, це площина, яка називається математичним горизонтом.
Ми зараз все це розберемо, не переживайте. Це добова паралель. Вона має бути проведена паралельно до небесного екватора. У нас уявна лінія, яка особлює наш з вами астрономічний глобус, яка нам показує полюси на ньому, це вісь світу.
Я вже забула, як називається ось ця лінія, тому що ця презентація супер-древня. Ось ця лінія. Це якраз таки вона особлює.
Якщо бачите, вона перпендикулярна, розберемося з тим, що перпендикулярна пізніше, до площини математичного горизонту. Бачимо, от вона так йде прямо, а та під прямим кутом до лінії всієї. Далі в нас також є коло висоти.
Це теж площина. Коло схилень теж площина. Тобто, як бачите, у нас ще можуть бути перетини цих площин. Ми дізнаємося, що вони будуть нам.
говорити про пороку, можливо, ні, можливо, да. Він також хоче з вами поговорити про аналему. Це те, що вам має бути доброю асоціацією з тим, як небесне світило змінює своє положення.
І це саме те небесне світило, яке не є оцією кометою, астероїдом, це саме зоря, яку ми бачимо на цій небесній сфері. На карті північної та південної півколі Всі ці стабільні зорі, які там є, я про них маю тут говорити вам. Тут ми говоримо тільки про них.
Отак вони змінюють своє положення. І ось ця небесна вісьмірка або аналема, вона символізує саме те, як чітко зоря змінює своє положення. Ось таке у нас підключення, я бачу.
Сподіваюся, все нормально. Так, і оце називається аналема. Думаю, всі зрозуміли, що я тут маю на увазі, що це те, який рух виконує заря по нашому небу, що вона повертається назад, своє положення.
Аналему можна протягом року робити з різними об'єктами і створювати, власне, свою аналему. Тобто, ваша задача тут... Дивіться, тут воно мало об'єднатися в лінію. Я думаю, ви розумієте, що людина просто не мала змоги кожну ніч фотографувати конкретну зорю. Що у нас тут для наочності того, як зоря змінює своє положення, щоб були паузи між цими спостереженнями.
Десь тут утворювалася така лінія. Це, скоріш за все, навіть якщо фотографувати завжди з якоюсь певною експозицією. щоб воно стояло не на місці, а щоб ідеально було покадрово. Коротше, це неможливо зробити, насправді, в деяких випадках. І також це робиться спеціально, щоб ви побачили, як змінилось положення, щоб повірили вам потім, що це зміна зорі, а не просто малюнок якоїсь вісьмірки.
Найбільше факту це не лема, і де нам за нею кількувати? Є такий симулятор, з яким, на жаль, зараз ми не будемо... працювати. Тільки наприкінці заняття зараз ми будемо з вами з наступним симулятором працювати, поговоримо про ці акваторіальні і горизонтальні системи координат, які я вам маю зараз вести, і я вам їх наочно покажу.
Це, по факту, невеличкий спойлер, що у нас, наприклад, де знаходиться математичний горизонт, що тут основного такого прикольного ми ще наклацуємо, і ви також. О 19.00 у вас всі-всі-всі штуки, домашка, ця презентація, запас пізніше, але ось ці симулятори теж в класрумі будуть, і ви зможете самостійно їх навіть поплацати. А ми з вами трошки зовсім подивимось.
Ми подивимось, як у нас змінюється все в залежності від того, яка у нас довгота і котра година. Також можна вклацнути день, можна вибрати навіть день. Тобто ми подивимося, що у нас небо. І я думаю, вам пора вже також, хто не знайомий зі стеларіумом, познайомитися зі стеларіумом.
Це така програма, яка... Я його давно вже скачала. Я його вже дуже давно колись скачала.
Хвастається. Хвастається. Дивіться на нього, як хвастається. І вона теж.
Ладно, жартую. В кого є, підніміть руки, в кого є стеларіум? Клас, супер, багато в кого я бачу, так?
Ще давайте, я вірю в те, що ще декілька людей знають. Чи це все? Не, немає.
Немає. Ну це дуже добре що немає я не маю так казати чи маю так казати я не знаю але по факту Зараз починайте скачувати. Це дуже важлива програма, з якою ви маєте потім гратися, з якою ви маєте потім працювати.
Просто так, для того, аби, от ви там захотіли щось приспостерігати, подивитись, ви можете відкрити цю програму. Прямо на вулиці, гарно вийде зорі, і ви їх дивитесь. У нас вийнявна проблема. Можете зкинути це в сайт? а немає в класрумі я не скачаю її так дивіться зараз якщо ви хочете прямо зараз це все скачати Ну давайте Ну давайте я вам скину що можна доповнити так У нас без цього стеларіума жодне спостереження не обходиться.
Так, тому що це за допомогою стеларіуму якраз таки наводиться. Я бачу, які тут... Тобто у нас обходяться ті спостереження, коли ми дивимося чисто на місяць або на сонце.
Так, я ось тут в чат. Вам ще також надсилаю, де воно в Google Play. Ой, я, випадково, нічого не надсилаю, не всім.
Зараз я вам надсилаю всім. Також, в кого айфони. Давайте.
Трошок, iTunes. Ну, добре. Нічого.
Нехай. І назву також, щоб ви самі могли пошукати. Ну, скопіюючи її з чату, я маю на увазі.
Я знаю, що ви вмієте читати всі, але якби все одно про всяк випадок. Так, отже, що ми будемо зараз робити зі стеларіумом? Він у мене ніби відкрився.
Зараз я гляну, як він у мене працює. Працює. Як його відкрити повністю?
Я не знаю. Я його відкрила. Ура.
Давайте будемо дивитися з вами на стеларіум. Як він у нас. загалом виглядає. Я не знаю, наскільки це буде добре видно.
Давайте я ще раз переоптимізувала ніби. Добре, має бути. Дивимось уважно, що робить стеларіум.
Ми з вами можемо дивитися Сузілля. Це, звичайно, прикольно, але давайте ми придивимось. Отак, вверх почнемо дивитися. І куди б ми не йшли, що б ми не робили?
Ми маємо думати про те, що координати насправді існують не тільки в географії, вони також існують і в астрономії свої власні. Давайте ми їх чітко поділимо на дві системи координат. Системи координат ми повторимо щось таке, введемо це поняття, не переживайте, хто не пам'ятає, хто не вчив ще, що це таке. У нас по факту є дві системи координат горизонтальна або азимутальна, або екваторіальна.
Існує навіть монтування різних телескопів, які по-різному називаються. Називається у нас екваторіальне монтування, є альтазимутальне або альтзимутальне, ще також допсано є. Але допсано дуже часто змінюється все і змішується з іншими двома монтуваннями, про які ви вже знаєте. І у нас екваторіальне... Це якраз таке астрономічне.
Дуже важливо це зрозуміти зараз, тому що у нас координати є наші, де ми з вами розташовуємось. Вони називаються азимутальні або горизонтальні. А ті, що ми шукаємо, де у нас розташовано заря, це вже інші координати найчастіше.
Вони найчастіше вже накладаються на те, що у нас є. Давайте ми подивимося на екваторіальні. Що в нас розташовано в центрі екваторіальних координат?
Давайте глянемо, тицнемо. Я сподіваюся, воно тицнеться. Ні, воно не тицяється. Я ж не можу тицнути.
Ну, коротше, як ви думаєте, що в нас тут розташовано? Зазоря така відома? На яку орієнтувались моряки? Північна зоря.
Або? Полярна. Також називається?
Полярна, так. Ну, тобто, чому вона полярна? Вона знаходиться на полісі.
А на якому полюсі? Ми поїхали на північний полюс, там нема ніякої зорі. Що за обман? А насправді це що? Це якраз такий північний полюс нашої небесної сфери.
Тобто оця точечка, яку ми тут бачимо. Якщо я нічого не плутаю, правильно? Далі ми, навпаки, це ж все правильно, так? Ай, тепер ми дивимось на наше щось земне. А тепер, уважно, чому дуже важливо розуміти, що таке земна система координат, у нас...
ми будемо говорити про дві точки, які є під ногами і над головою. Тобто наші координати, вони орієнтуються на нас. Тобто щось в зеніті значить воно отут.
А в зеніті може бути що, будь-що. Це означає, що орієнтир ми в цій системі координат. В горизонтальній системі координат або в азимутальній.
І по-різному називають, ну краще горизонтально, щоб менше відділялося від азимуту. Та ще більше відділялося. Так, давайте ми приберемо дерева, давайте приберемо сонце, щоб було легше.
Що це? Я не хочу знати, що це. А, це Кеплер наробив таке, так? І не ціків. Ні, це Кеплер наробив.
Ну круто. Так, давайте я все-таки... Скажу, що у нас в заніті. Що у нас в заніті?
Що в заніті? Яка зірка? Яка зірка, бачите, в заніті?
А якщо ми подивимося на... Ні, це азимутальна сітка. Давайте ми подивимося. О, все, ура, ура, ура, ура.
Ми ж вимкнули. Так. Тепер екваторіальна сітка. Ти цьому по центру.
Вау, що це? Це полярна зірка. А ще можна, в принципі, дізнатися, що у неї за назви. Альрукабу. Я їх не знаю, до речі.
Якщо я буду вам келати, то завжди, що це полярна зірка. Але також ми маємо дізнатися дуже важливу новину. Чому ж ми завжди знаємо, що от якщо ми бачимо на нашому небі...
як воно там називається Ну в принципі ми щасливо не бачимо ми не бачимо не завжди бачимо сузір'я в день ми їх не бачимо але чому вночі завжди у нас наприклад маленького медведиця мені треба ведмідь ведмідь ведмедиця Я просто не вмію говорити Вибачте мене за це чому ми завжди бачимо це сузір'я у нас тому що ну тому що якщо ми так от придивимось сюди що ми тут бачимо хто бачить як це називається Я знаю, що тут погано видно, давайте я вам трошки інакше потранслюю, щоб ви не мучились без мого обличчя, просто щоб було. Так, а чому ви бачите? А, все-все-все.
От, тепер ви бачите мою мишку, де курсор вам показує. Давайте ви за ним послідкуйте, або я вам краще покажу. Прошу. Ось тут.
Бачите, що тут? Що тут написано? Хто мені може сказати?
Верхній лівий кут, на який я показую. Так, Тимофій, ви піднімаєте руку. Альфа умі. Альфа Умі, а що таке Умі? Це не ця ведмедиця?
Так, це Урсе Мінор, це маленька ведмедиця. Ведмедиця. Так, я не вмію це слово говорити, дуже дякую за допомогу, я би не впоралась насправді, серйозно. Мені треба, щоб ви мені нагадували. Ну, не знайте все це.
Добре. У мене є програма про StarCase 1. Що це так погано чую зараз, я гучніше все зроблю. У мене є програма StarCase 1. Це така програма про космос. Як це? Як вона називається ще раз?
StarCase One. Не знаю такої, напевно. Ну, я цю програму вам показую, тільки, тобто, ви можете схожі використовувати. В цьому проблеми немає. Якщо там є сітки ось ці, бачите?
Як от реально і горизонтально. Якщо у вас вони є, то можете використовувати їх насправді. Я просто єдине, що я от теж люблю, дуже сильно, я люблю... Все, що на телефоні, тому що в мене телефон може отак, знаєте, якщо його підняти так на небо, то він рухається разом з небом. Тобто він знає, де він знаходиться, і я можу подивитися, яке це суздєр'я, в якому треба якийсь об'єкт знайти, щоб ми уточнили, де він знаходиться.
Ось, по факту, я люблю все, що з телефоном пов'язане, але, на жаль, я показую столаріум, бо він найкраще показує різні системи координат. Дивіться, ці системі координат, по факту, називаються дуже цікаво, вони полярні. Для того, щоб зрозуміти полярність, ми зараз з вами перейдемо назад на презентацію, будемо розбиратися з цими всіма назвами, і я сподіваюся, я зможу все це клацати. так ніби маю можливо я зможу можливо чесно це так важко все так клацать ви не уявляєте щоб все було так як треба так ви бачите презентацію так ми мали з цим різні системи різні системи координат ми побачили там екваторіальну і горизонтальну Вони нам говорять про те, що взір є свої координати. У нас має бути з вами за 4 хвилини, я її зроблю за 4 хвилини, 10-хвилинна перерва.
Тому я трошки швидко розкажу про те, що ми з вами вивчили. Ми з вами вивчили, що у нас поділяються системи координат, це я на слайді поправлю, додам, на екваторіальні і на горизонтальні. Горизонтальні це ті, що ви дуже добре знаєте. Широта, довгота, так, тобто, що вона є, широта буває якою, вона буває... Широта буває північною, південною, довгота східною і західною.
Тут теж є такі нюанси в цій системі координат, і нам допоможе з ним розібратися небесна сфера. Небесна сфера також схематично представляється ось так. У нас ось лінія, ну не вісь світу, бо вісь світу це якраз таке, та, яка у нас астрономічна, теж якась вісь тобто вісь обертання з землі умовно, але ми виявили, що вісь обертання трошки інша. У нас на це дуже сильно впливає дуже прикольний факт.
Ось тут у нас знаходиться 23,4 градус. Хто знає, що це? Це трофіки, північні і південні трофіки. Що це?
23,4 градуси між цими двома лініями. Ось ця лінія у нас тут, ви бачите? Так, це нахилена земля.
Це нахил землі. І ми бачимо, яка різниця між цими двома системами координат. Перша початкова.
Так ми бачимо, що у нас є між вісі світу і, напевно, зенітною лінією. Давайте називати її так. У нас 23,4 градуси.
І взагалі з уточненнями можуть бути, в принципі, вони різними. Ми можемо уточнювати до сотих, принаймні, тут. Але давайте до десятих просто уточнимо.
Ось така у нас різниця. Далі стає трошечки, ну, я не знаю, краще, гірше. Ми з вами відділяємо це в земну систему координат.
Для того, аби зрозуміти, що є що. Тобто весь цей час ось ці аж 4 штучки. По-перше, ну, так, 4. дві лінії дві площини так то тут Міша Ви підняли руку так що що Ну я казала що через хвилину ніби Ну тобто у нас мало бути 51 хвилина я сказала що 4 хвилини тобто в 55 хвилин у нас Через хвилину. Я хочу просто ще договорити.
Можна? Дякую. Тобто у нас є дві плащини, дві лінії туди. Зеніти на дир, північ-південь. Ну і також, по-перше, у нас є така штука прекрасна, як математичний горизонт.
І ще одна, про яку ми поговоримо після перерви, тому що нам треба ще раз подивитися на них окремо. Зараз я вам покажу спойлер. Ми спочатку ось це розберемо, а потім ми розберемо ось таке щось. Будемо окремо розбирати кожну лінію.
Я пишу вам тут і в чаті, що перерва 17.55, перерва 18.05, 10 хвилин, може більше шрифт. Але нехай буде так. Так, отже, у нас розпочинається перерва, я зупиняю запис.