Привіт, привіт. Я Ніно Детте, я тут. Скажіть, будь ласка, чи ви мене бачите, чи ви мене чуєте, бо я сподіваюся, що вже мали би чути. Привіт, привіт, привіт.
Всіх дуже рада бачити. Все чутно, кажете ви. Ну, значить і видно.
Так, і видно, і чутно. Дякую. Дякую, що написали мені, зв'язок перевірили, тому можемо приступати до руїни, так?
Сьогодні в нас по плану усе про руїну на НМТ з історії. Пробували вже вчити цю тему чи ні? Руїна це руїна, так?
Руїна це реально руїна. Ну, це складна тема, я не буду тут навіть сперечатися, так? Я знаю, що для багатьох учнів складніша революція, для когось складніша руїна.
Але, ну, однозначно, це в топі найскладніших, важкувата тема, так? Дивіться, зразу налаштуйтеся на те, що цю тему ви не вивчите з першого разу. Тобто це нормально, якщо ви, скажімо, вивчите її, за тиждень забудете або за місяць забудете. В будь-якому разі, поки там ЕДМТ в травні чи в червні буде, вам ще треба декілька разів цю тему повторити, декілька разів пройти, тестами це все закріпити, отоді буде якийсь толк з цього всього, інакше діла не буде. Тому потрібно буде розібратися трошечки.
Якщо дивитеся програму... НМТ, за якою ви готуєтеся, це дев'ята тема з програми. Вона там називається «Козацька Україна у період 50-80-х років XVII століття». Здається, якось так приблизно вона називається.
Загалом це дев'ята тема з програми. «Революція цікавіша», кажете ви. Чесно вам скажу, я теж більше люблю революцію, хоча вона сладніша, але вона цікавіша.
Але що ти зробиш? І руїну теж треба знати. Тобто ця тема однозначно важлива для НМТ. у вас гарантовано будуть питання з нею, так, тобто, ну...
Дня немає, щоб руїну не питали на НМТ. Тому хоча б якесь одне питання з цієї теми точно буде. Буде дуже шкода, якщо ви, наприклад, не будете його знати. Тому давайте будемо пробувати розбирати. Я буду, звичайно, акцентувати вашу увагу на нюанси, які потрібно знати для НМТ.
Буду вказувати, там, зверніть увагу, бо це питали, зверніть увагу, бо це питали. Тому будемо сьогодні акуратно, гарно з вами працювати з цією темою. Добре. Я лише одну хвилиночку познайомлюся, тому що я завжди стараюся знайомитись, тому що знаю, що на вебінар до мене приходить хтось вперше, хтось мене взагалі не знає, хтось, можливо, десь там колись в записі мене знайде і буде думати, що це за одна.
Тому, народ, мене звати Яніна. Знайомі ви зі мною чи ні? До речі, напишіть, хто взагалі вперше зараз прийшов на вебінар.
Мене звати Яніна, я викладачка історії, я закінчила... Інститут історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету. Тобто я дипломований історик і цим займаюся. І готую до НМТ і до ЗНО багато-багато років вже. Так, бачу, переважна більшість з вас олди, але є і ті, хто вперше.
Взагалі дуже приємно, мені завжди всіх приємно бачити, але якщо хтось вперше доєднується, то взагалі супер. Тому готую до ЗНО і до НМТ вже багато років, з 2011 року. І за цей час підготувала я 227 200-бальників.
Маю такі скромненькі результати, але загалом. Давайте, будемо з вами стартувати, почнемо говорити з вами про руїну. Спочатку давайте визначимося з ось цим терміном «руїна», тому що все ж таки багато учнів взагалі не розуміють, що таке руїна в історії України. Руїна це назва такого періоду в історії України.
Тобто цей період, він по суті тривав... від смерті Богдана Хмельницького і до приходу до влади гетьмана Івана Мазепи. Тобто знаєте, як в народі говорили, від Богдана до Івана не було у нас гетьмана. Тобто оце такий період між Богданом Хмельницьким і Іваном Мазепою. Це така, бачите, історіографічна назва громадянської війни.
Тобто в цей період в Україні відбувалася громадянська війна, трагічний занепад української козацької держави, Страхітливе спустошення, особливо руїна. більше всього вразила територію правобережжя, правобережної України. Більше всього постраждала від руїни саме ця територія.
Тому дивіться, руїна це громадянська війна. Знаєте, чим відрізняється, наприклад, громадянська війна від просто якоїсь там іншої війни? Я сподіваюся, знаєте.
Громадянська це коли між собою воюють. Тобто, по суті, в нас козаки воювали між собою через те, що в них там погляди їхні розходилися. Розруха, розкол, інтерв енція.
Інтервент, я знаю, не знаю, часто учні не знають цього слова. Інтервенція це коли сусідні держави втручаються у внутрішні справи Гетьманщини. Тобто, по суті, у внутрішні справи України тоді втручалися всі комуналіні.
І Московія, і Польща, і Туреччина, і всі зразу. І, звичайно, боротьба за владу. Між самими українцями тривала ось ця жорстка боротьба за владу, хто там в майбутній має бути гетьман.
Тобто, ось це, власне, руїна. Можете собі запам'ятати, щоб ви собі розуміли, чому взагалі цей період війшов в історію України, як... Руїна, так?
А тепер давайте поступово по гетьманах, хто там перебував при владі. Отже, почнемо ми з вами з Івана Виговського. Я вам зразу скажу, що портрети, більшість портретів, які я вам сьогодні буду показувати, вам їх не потрібно знати для НМТ, але єдиний портрет, який треба буде, я обов'язково наголошу на ньому, так? Тому портрет Виговського не вивчаємо, так? Взагалі там гетьманів мало яких, вам треба знати портрети.
Це наступник Богдана Хмельницького, тобто він прийшов до влади в 1957 році, відразу після смерті Богдана Хмельницького. Взагалі ви знаєте, Бутан Хмельни цький, коли створював Гетьманщину, планував, що до влади після його смерті прийде його син. Але його син один тим і ж загинув, другий син Юрій Хмельницький.
На той момент в 57-му році Юрію Хмельницькому орієнтовно 16 років було. Тобто він просто не міг прийти до влади в 1657-му році. Тому замість Івана Виговського при владі...
Точніше, замість Юрія Хмельницького при владі був Іван Виговський. Що вам потрібно про нього знати? По-перше, це те, що він діє в інтересах старшини. Можливо, це не зовсім подобалося селянам, це не подобалося простим, звичайним людям, тому що він все ж таки хотів задовільнити інтереси найбагатшої верхівки козацької.
Тому проти нього організовували повстання. Селяни організовували повстання, бо він їм не подобався. А ще, знаєте, Московія організовувала проти нього повстання, тому що він не в напрямку Московії рухався.
Тобто він навпаки хотів Україну відокремити максимально від Московії. Тому Московія проплачувала повстання запорозьких козаків, які проти Воговського очолювали Барабаш та Пушкар. От можете собі це запам'ятати. Ось, тобто ось ці люди, це по суті запорозькі козаки, вони порушували...
очолювали вовсання проти Виговського. Взагалі, Виговський наполягав на тому, що Україна має зближатися з Річчю Посполитою. Можливо, ви, якщо вчили війну Хмельницького, то знаєте, що вона, по суті, війна Хмельницького не закінчилася толком.
Вона просто переросла в цю ситуацію, яка склалася. Україна, по суті, на той момент була між двох вогнів. між Річчю Посполитою і між Московією.
Вона не могла бути самостійною, не вистачало сили, занадто потужні вороги були з двох боків. І тому Виговський, він вважав, що краще вже до Польщі, ніж, наприклад, до Московії. Але його не підтримувала більша частина, ну, значна частина козацтва. І саме тому Виговський у 1658 році уклав Гадяцький договір, 58 рік.
Це договір між козацтвом, між козацькою Україною і між Річчю Посполитою. Так, запам'ятайте собі. В темі руїна ми вивчаємо з вами дуже багато договорів. Тому Гадяцький договір, це перший, який вам потрібно знати, 1658 рік.
Це договір з Річчю Посполитою. Тобто дивіться, якщо коротко, найосновніше, що вам треба знати про ось цей договір? Це те, що Київське, Чернігівське і Братславське воєводства, ось ці три, бачите на карті, будь ласка, звертайте увагу на картах, так? На карту.
Ось ці три воєводства, вони входили до складу Польщі під назвою Велике князівство Руське. в тестах, побачите ось цю назву Велике князівство Руське, 99,9% що це про Виговського, так, про нього це йдеться. Так, тому запам'ятайте собі, так, ось ця назва Велике князівство Руське це назва Гетьманщини. Дивіться, раніше Річ Посполита це був союз яких двох держав. От ви вже, мабуть, вчили Люблінську унію, клас, вам теж видно оці кульки, які летять чи ні, клас.
Люблінська унія це Союз. Польщі і Литви, умнічки, так? Польщі і Литви, так.
Тобто дивіться, за ось цим договором, за Гадяцьким договором, Річ Посполита це мав бути союз трьох держав. Це мав бути союз Литви, Польщі і України Козацької, тобто Великого Князівства Руського. Там було прописано, що Україна приєднується до Речі Посполитої, так?
Як рівний до рівних, як вільний до вільних. Тобто, ну, супер-клас, так? Нібито непогані умови. Як рівний до рівних, як вільний до вільних, так? Ви скажете, що класні були умови цього договору, але переважна більшість козаків виступали проти цього договору.
Як думаєте, чому переважна більшість козаків не хотіли приєднуватися до Польщі, навіть як рівний до рівних, як вільний до вільних? От не хотіли і все. Гадяцький договір між Польщею і козаками, так?
Ну, між Річчю Посполитою і козаками. Не хотіли вони. Чому?
Війна Хмельницького! Дев'ять років козаки! Воювали з Польщею, воювали, щоб звільнитися від влади Речі Посполитої. І тепер Виговський каже, що хлопці, вертаємось назад до Речі Посполитої, і будемо як вільної до вільних, як рівної до рівних. Козаки кажуть, що Виговський не хоче мене й до якої Польщі.
Тому дійсно значна частина козацтва не підтримувала Виговського в цьому гадяцькому договорі. А ще дуже сильно Виговський не подобався Московії, тому що Московія хотіла, аби Україна була... Включена до її складу, аби Україна перебувала в залежності від Московії. І тому москові, московити зібрали військо і в 1659 році вирушили воювати з цим Виговським, бо він такий паразіт Польщу, точніше до Польщі хотів Гетьманщину приєднати. Тому запам'ятайте, що в 1659 році відбулася битва під Конотопом.
Бачите, на карті там є позначений Конотоп, так, ось там відбулася битва. В цій битві, до речі, союзниками Виговського були кримські татари, запам'ятайте собі. І Виговський розгромив московитів.
Уявляєте, там російський цар просто за голову брався від того, що елітні російські війська під Конотопом були розбиті. І Виговський тоді, по суті, міг би продовжувати наступ на Москву. Чому він не продовжував наступ на Москву? Знаєте чого?
Тому що значна частина козацтва сказали Виговській, не треба воювати з Московією. Московити це наші друзі. Значна частина козацтва зробили проти нього бунт, зробили проти нього повстання.
Почалося повстання. Ну як іти на Москові, якщо тут проти тебе твої ж люди повстають? Тому, по суті, не продовжив Виговський наступ, його влада, по суті, була повалена. Він зрікся влади і замість нього до влади в козацькій Україні в 1659 році нарешті прийшов... Юрій Хмельницький.
Чому я кажу нарешті? Тому що він мав би стати гетьманом ще після смерті Хмельницького, але він трошки підріс, йому вже виповнилося 18 років, і він став гетьманом аж у 1659 році. Йому було 18 років.
Такий приблизно, як ви були. Він ще й відрізнявся тим, його описують, що він був н е зовсім психічно врівноважений. Тобто швидше всього він був такий трохи дивний.
І у 1659 році Юрій Хмельницький під впливом козацької старшини обирає собі за союзників Московію. Тобто уявіть собі, він приходить до влади, зелений, нещасний, 18 років пацанові. І козаки кажуть, Виговський паразит укладав договір з Польщею, а ми не хочемо з Польщею. Так що ти, Юра, йди, будь ласка, до Московії і укладай нам договір з Московією.
Тому під впливом ось цієї козацької старшини він у 1659 році укладає договір з Московією. І за цим договором Переяславські статті вони назвалися. Насправді на цього Юрія, так, на нього вішали лапшу всі кому не лень. Тому що коли він приїхав укладати ось цей договір з московитами, то московити кажуть, Юра, давай з тобою укладемо точно такий самий договір, як колись з нами твій батько укладав.
Навіть назву міняти не будемо. От Богдан Хмельницький на Прияславській раді з нами договір укладав, а ми такий самий з тобою договір укладемо. Юра каже, класна ідея, давайте, так. Хоча реально Юрій Хмельницький, ну, мабуть, в очі не бачив того договору, який укладав його батько, Богдан Хмельницький.
Тому за цим договором мали знаходитися московські війська в усіх українських містах. Для чого таку умову московити прописали? Щоб у всіх українських великих містах мали знаходитися московські війська. І за цим договором Україна вже не була рівноправним партнером Московії. Це вже зовсім не той договір, який Хмельницький укладав.
Україна стала залежна від Московії. Контроль, щоб керувати, щоб Юрій ніде не рипався. щоб до поляків, не дай Боже, не пішов. Тобто для того, аби наглядати, для того, аби повністю контролювати територію козацької України. Тобто ви розумієте, Україна, по суті, за умовами цих переяснівських статей, повністю опинилася під контролем Московії.
Що відбувається далі? А далі у нас відбувається війна між Московією і Річчю Посполитою. Тому що, дивіться, що кажуть поляки?
Поляки кажуть, юра! Взагалі-то рік назад Виговський з нами договір укладав. І взагалі-то Україна, це Велике князісто Руське, і воно має бути в складі Польщі, Речі Посполитої. А Юра каже, вибачте, але московити вже Пер'яславський договір зі мною уклали. Тобто, по суті, розумієте, ніхто ту нещасну Україну між собою поділити не міг.
І у 1660 році починається війна між Польщею і Україною. Одні і другі починають воювати за територію України. Там відбулася битва під Чугуєвим, під Чудновим, перепрошую, це Житомирщина.
І уявіть собі, поляки виграли. Тобто поляки в результаті виграли. І у 1660 році що робить Юрій Хмельницький?
Він думає, ну поляки виграли, треба договір з поляками укладати. Я, звісно, з московитами укладав, але вони програли під Чудновим. Треба йти до поляків. І тому у 1660 році, після того, як поляки виграли битву під Чудновим, Юрій Хмельницький укладає з Польщею Слободищинський трактат. І знову три юмона вішались.
Лапші поляки. Вони йому кажуть, Юра, давай будемо, ну що нам щось видумувати новеньке, так, давай ми будемо укладати з тобою точно такий договір, як Виговський колись з нами укладав. От Виговський з нами укладав класний гадяцький договір, давай ми з тобою укладемо точно такий самий гадяцький договір, так.
Юра каже, та хай буде, укладаємо з вами новий гадяцький договір, так. Але поляки кажуть, тільки оту статтю про велике князівство Руське ми вилучаємо. Уявіть собі, тобто по суті...
Вони йому пропон ують укласти гадяцький договір, але без статті про Великих Нісів Сторуських, тобто без ось цього вільний до вільних, рівний до рівних. Тобто, по суті, Україна просто входить в складу Речі Посполитої не на рівних правах. Знову ж таки, навішали йому лапші і уклали, нав'язали невигідний з ним договір.
Гетьманові було заборонена зовнішня політика і Гетьманщина, по суті, знову стала частинкою Речі Посполитої. І що відбулося в результаті ось цієї безтолкової політики Юрія Хмельницького? Розвал Гетьманщини, тобто поділ Гетьманщини.
Тому що дядько Юрія Хмельницького, брат його матері, яким Сумко, він бере козаків і каже, Юра, ти собі як хочеш тут під Польщею оставайся на правобережжі, а ми йдемо на лівий берег і ми будемо визнавати владу Московії. Тобто, по суті, між козаками... Непорозуміння відбувається. Одні козаки залишаються під контролем Польщі, інші йдуть на лівий берег і залишаються під контролем Московії. Тобто, по суті, в результаті ось цього Слободищенського трактату, як наслідок, Гайманщина розпадається на дві частини.
Одна частина на чолі з Юрієм Хмельницьким під контролем Польщі, друга частина на чолі з Якимом Сумком під контролем Московії. Юрій Хмельницький, правда, недовго ще був при владі, він розумів, що він начудив, і тому він зрікся булави і пішов в монастир. Так в нього життя склалося.
І, по суті, це було в 1663 році. І вже в 1663 році козаки обрали гетьмана окремо для правобережжя і окремо для лівобережжя, тому що перед цим на лівобережжі яким сумко він не був офіційним гетьманом, його ніхто не обирав. Тому аж в 1963 році відбулися перші ГЕ.
перші вибори на двох частинках України. До речі, якщо хтось раптово плутає, де правий берег, де лівий берег, то подивіться, будь ласка, на карту, запам'ятайте собі, що лівий берег у нас справа, а правий берег у нас зліва. Тому дивіться, Гетьман лівобережжя, лівобережжя ближче до Московії, правобережжя ближче до Польщі.
На правобережжі в 1963 році обрали Гетьмана Павла Тетерю, ну, він мав пропольську. Про польську орієнтацію. Тобто мається на увазі, що він орієнтувався на Польщу.
Підтримував Польщу, а Польща відповідно поширювала свій вплив на правобережжя. А на лівобережжі обрали гетьманом Івана Брюховецького. Ви читали Чорну Раду, всю цю історію зна єте.
Тобто обрали гетьманом Івана Брюховецького на Чорній Раді в Ніжині. Тобто він у нас став гетьманом лівобережжя. А Запоріжжя, там де була Запорозька Січ...
В цей час воно було саме по собі, так, воно не підпорядковувалося ні Гетьману правобережжя, ні Гетьману лівобережжя, тобто така в нас цікава ситуація сталася. Добре, про Павла Тетерю, що вам потрібно знати? Нічого особливого, просто те, що він був, ну, контролювався, поляки його контролювали, він полякам дозволяв контролювати правобережжя, от і все.
Трошки цікавіше з Брюховецьким, давайте з ним розберемося, так, тому що це такий собі Янукович XVII століття, можна так сказати його, так. Тобто це перший гетьман, який особисто поїхав до Москви зустрітися з російським царем, перед світлі очі російського царя показатися. Він там одружився, звичайно, що на московитці, він отримав там боярство.
Тобто він, по суті, робив все для того, аби просто Україна перебувала під контролем Московії, і йому це було вигідно. Тобто йому це було вигідно. Він підписав з Московією спочатку Батуринський договір, але нас цікавить договір, який він підписав у 1965 році. Москов ські статті.
Чи він теж шапки брав, кажете ви, Брюховецький? От про шапки я не знаю, але маю на увазі, що він був максимально проросійський гетьман, максимально промосковський і гроші з тумбочки брав, кажете ви. Тому дивіться, за ось цими московськими статтями, які він уклав. Перша.
Українським купцям заборонено було продавати тютюн і вина у Москву. Як думаєте, чому не можна було українцям продавати тютюн і вина у Москву? Наступне, збирати податки в Україні повинні були московські чиновники, тобто московські воєводи.
Обмежена була влада гетьмана, обмежена взагалі права гетьмачних. Конкуренція, так. Там московські купці є, щоб їм, не дай Боже, конкуренції не було. Тому українцям дозволяли торгувати лише там на території України.
У Москву товари везти не можна було. Тому дивіться, взагалі, бачите, московські війська, вони мали перебувати майже в усіх великих містах України, крім тих, яких раніше. Тобто, ну, прям...
повністю Україна перебувала під контролем московитів. Тобто Брюховецький, бачите, він шукав власної користі. Він хотів, щоб йому боярство дали, щоб йому маєтки дали. А що там з Україною буде, його це не сильно цікавило.
Тобто ось такий він був промосковський, проросійський гетьман. І така ситуація тривала в нас на території України, допоки не з'явився в нас гетьман Сонцерогіни Петро Дорошенко. Це єдиний гетьман, чий портрет вам потрібно знати. Тому, будь ласка, портрет Дорошенка, звертайте на нього увагу, запам'ятайте його. Сонце, руїни, так його називають історики.
Він прийшов до влади як гетьман правобережжя. Тобто замість Тетері він прийшов до влади на правобережжі в 65-му році. І чого його називають взагалі сонце, руїни? Тому що в нього були дуже такі благородні наміри. Тобто він хотів під своєю владою обійнати Україну.
Він хотів звільнити Україну і від Польщі, і від Московії. і об'єднати всю Україну під своєю владою. Тому дивіться, хоча він був гетьманом правобережжя, він типу підданий Польщі, але він не дуже сильно хотів зважати на думку поляків.
Тобто він собі робив по-своєму, як він хотів, так він, власне, і робив. Тому полякам він, звичайно, був невигідний як гетьман, а українські історики назвали його гетьманом сонцеруїни. Але давайте перш ніж ми детальніше про нього поговоримо, Давайте згадаємо про... Чекайте, секунду.
Про Андрусівський договір. Ось він. Про Андрусівський договір, який, власне, у 1667 році уклали московити і поляки. Тому що, дивіться, це договір між Москвою і Польщею у 1667 році.
Цей договір треба знати обов'язково. Це один з найважливіших договорів періоду руїни на НМТ. Тому, дивіться, це договір, за яким Москва і Польща просто поділили між собою території України. Українців вони, звичайно, не спитали. Вони собі просто вирішили і взяли, офіційно розділили українські землі.
По-перше, вони пообіцяли, що 13 з половиною років не будуть воювати один з одним. Прямо таку дату прописали, рівно 13 з половиною років, ніхто ні з ким не воює. Наступне, вони домовилися, що до Московії має переходити лівий берег, бачите на карті, де лівий берег, так?
І Запоріжжя, територія Запорізької Січі, вона має бути під спільним управлінням. І Московія, і Польща мають управляти в Запоріжжі. А Київ? Мабуть, ви знаєте, що Київ на обох берегах Дніпра лежить, тому було визначено, що Київ має кожні два роки туди-назад переходити. Спочатку він там до Москви, потім він там до Польщі, тобто кожні два роки він має переходити до нового власника.
Відповідно за цим договором до Польщі відійшло правобережжя, знову ж таки Запоріжжя було під спільним управлінням, ну і там через два роки мав Київ опинитися під владою Польщі. Тобто ось, московиті поляки просто собі вирішили долю українських земель, помирилися називається. Так? Що відбувається далі?
В 68-му році Дорошенко йде в похід на лівий берег. Тобто він з правого берега йде на лівий берег в похід. Хто на лівому березі в цей час був гетьманом? Хто в цей час був на лівому березі?
Брюховецький. Він приходить туди, прив'язав Брюховецького до гармати, вбив його, знищив посуді і він замість Брюховецького оголошує себе. Гетьманом обох берегів Дніпра у 1668 році.
Як ви думаєте, як на це відреагувала Московія? Тут легко. Московія сказала, Дорошенко, чого ти сюди приперся?
Чого ти вбив нашого Брюховецького? Чого ти взагалі себе проголошуєш гетьманом обох берегів Дніпра? Вали звідси і шуруй звідси. Звичайно, що Московія дуже негативно на це реагує.
Давайте подумаємо, як на це реагує Польща? Що Польща сказала? Ай, молодець Дорошенко, який ти ум нічка, пішов на лівий берег, так? Ні, Польща насправді теж захейтила його, так? Тобто Польща каже, Дорошенко, чого ти поперся на лівий берег?
Ми тільки-тільки з тими московитами помирилися, уклали Андрусівський договір, живемо собі мирно, не сваримося. Ну, от нащо ти поперся? Купу проблем не робив, так?
Це ж, по суті, претензії москові, а може претензії польщі пред'являти, так? Тобто, по суті, дивіться, і Річ Посполита, і Московія починають проти Дорошенка. Тому що робить Дорошенко?
Дорошенко розуміє, що далі йому буде нелегко. Йому треба буде воювати і з Польщею, і з Річю Посполитою, і з Московією, і з одними, і другими, бідний Дорошенко. І він придумує собі, що класна буде ідея, якщо укласти буде договір з... з турками, от вони мені допоможуть із Москвою і з Польщею повоювати". І тому в 1669 році він збирає козаків на Корсунську раду, запрошує туди також і турків, і на цій Корсунській раді вони власне укладають Корсунську угоду з турками. Звичайно, що це була помилка Дорошенка, однозначно, тому що потім з цього договору з турками нічого доброго не вийшло. Але на той момент він шукав собі союзників. І знайшов їх у боротьбі саме у турках. Тому дивіться, за цим договором Гетьманщина отримала протекторат Туреччини. Протекторат це захист. Тобто турки мали би захищати Дорошенка. Туркам було заборонено брати ясир. Знаєте, хто такий ясир? Це полонені. Турки не могли брати з території України полонених, рабів не могли брати. Гетьманців мало бути довічно і спадково за родом Дорошенка. На території України не можна було будувати мечети. Ми чатіться. Храми турецькі, ну, ісламські храми, мусульманські храми маю на увазі. І також в Дорошенка було 20 тисячне військо сердюків. От в дубу руїни, в гетьманів, з'являються їхні особисті наймані війська. Тобто, дивіться, часто учні не розуміють, що це таке наймане військо. От дивіться, всі козаки завжди підтримували Дорошенка, як думаєте? Та не всі. Хтось сказав Дорошенко, ти дурак, наш ти з турками зв'язався, так? Хтось його підтримував, хтось його не підтримував. Тому, власне, гетьмани набирали собі наймані війська, платили цим людям гроші, і ці люди підтримували їх будь-де. Хоч він скаже на Африку йти, тут ці 20 тисяч з ним підуть, так? Тобто, ось, гетьманам вигідно було мати наймані війська, щоб ці наймані війська підтримували їх, так? Тому запам'ятайте собі, що в Дорошенка було військо сердюків. Не компанійців, сердюків. Компанійці були в многогрішно, зараз ми поговоримо. От можете собі уявити такого сердитого Дорошенка. Він сердитий на всіх. Він сердитий на Юльку, він сердитий на Польщу, він сердитий на Москові. Він на всіх сердитий. І він собі наганяв ось цих компанійців. Тому дивіться, те, що Дорошенко уклав договір з турками, звичайно, що не всім сподобалося. Не всім козакам, не всім українцям. І особливо це не сподобалося полякам. Тобто максимально це не сподобалося полякам. Тому як реакція на цей договір Дорошенка, починається в нас війна українсько-турецько-польська. Дивіться, правобережжя мало би бути чим? Мало би бути польським. А Дорошенко взяв віддав його Туреччині. Тому Польща придивляє претензії до Туреччини, починається війна. Українці, поляки, турки в цю війну вмішані. Плюс громадянська війна між українцями. Тому що одні українці підтримують Дорошенка, інші не підтримують. Тобто таке щось незрозуміле було. Тобто реально починається таке нерозбериха, страшна нерозбериха. Поляки воюють з турками, турки воюють з поляками. На території України відбувся похід. Турецький султан Мехмед IV відправив своє військо на Братславщину. Загалом в результаті цієї війни перемогли турки. Турки розгромили поляків. У 1672 році Больша... змушена була погодитися, що тепер Гетьманщина буде належати Туреччині. І це було прописано в умовах Бучацького миру, який був укладений у 1672 році. Тобто, дивіться, зрозуміли? Була війна між турками, українцями і поляками за українські території, і в результаті турки виграли. Тому треба було це все прописати в Бучацькому договорі, в Бучацькому мирі. І тому у 1672 році… У нас було укладено Бучацький мир. Це договір між Туреччиною і між Польщею. Ще один важливий договір, який треба знати. Вибачайте, в руїні трошки є цих договорів, трошки їх треба буде вивчити. Тому дивіться, будь ласка, на карту. За цим Бучацьким договором до Туреччини переходило подільське воєводство. Бачите на карті ось такі паралельні вертикальні смужки, рожево. Ну такі світлі, світліші рожеві і темніші рожеві, якісь такі, так? Ось це, оця територія, там де Кам'янець-Подільський. Ось ця територія повністю переходила під владу турків. Подільське воєводство, воно повністю переходило під турків. Наступне, до Рошенкові. До Рошенкові залишалася територія Братславщини і Південної Київщини. Бачите, вона на карті такими скісними рисками позначена. Не знаю, як вам тут намалювати. Так, ось тут, де Братслав, Чигирин, Корсунь, Біла Церква, так, тобто ось тут трошки нижче під Києвом, ось ця територія з кісними рисочками позначена, ось ця територія вона якраз належала Дорошенкові, але під претекторатом турків, так, помаранчевими смужками. Ну і відповідно полякам залишалася Галичина, Волинь, Південна Київщина і Польща. Тобто дивіться, по суті турки втратили... Точніше, поляки втратили цілу купу територій, вони змушені були віддати це все туркам. І Поділля, і Південну Київщину, і Братславщину, це все вже турки, точніше, поляки туди свої влади не могли поширювати. Так, отакі були умови, власне, ось цього Бучицького мирного договору. Так, добре, давайте далі поговоримо трошечки про Лівобережжя, так, тому що ми говорили з вами, що на Лівобережжі гетьманом був Брюховецький, його... в 68-му році Дорошенко прив'язав до гармати і стратив, так? Тобто треба було обрати Гетьмана замість Брюховецького на лівому березі. Тому дивіться, на лівому березі в 69-му році до влади прийшов Дем'ян Многогрішний. Це Гетьман лівобережжя. Тобто Дорошенко був на правому, на лівому обрали Гетьманом Дем'яна Многогрішного. Коли він прийшов до влади, то він з московитами уклав Глухівські статті. Взагалі, запам'ятайте собі, що гетьмани Лівобережжя, коли приходили до влади, то вони укладали договірні статті, тобто умови, на яких вони будуть правити. Всі гетьмани Лівобережжя укладали ось ці договірні статті. Тому Многогрішний теж уклав Глухівські статті у 1669 році. Ви читали, ти, Гролови, умнічки. Знаєте, там теж описується ситуація про те, що нащадок ось цього Многогрішного його там в Сибір вивезли. Тому дивіться, за цими глухівськими статтями... Московські воєводи мали залишатися лише в п'яти містах України. Тобто маються на увазі, що московські війська мали залишатися лише в п'яти містах України. Ану згадайте мені, як було перед цим колись раніше? Хто там? Ще податки мало збирати козацтво. А раніше хто мав збирати? Раніше війська були в усіх містах, податки збирали московити. Тобто, по суті, бачите, цей договір був більш вигідний для України, ніж, наприклад, перед цим Московські статті. І ще в Многогрішного було військо компанійців. Це теж було його особисте військо. Тобто ми говорили з вами, гетьмани мали свої особисті власні війська. Многогрішний казав, хто хоче в мою компанію? І ось ці люди, які приєдналися до нього, він з них утворив ось це військо компанійців, тобто, платив їм, так, найманців. Але, як бачите, він не дуже довго був гетьманом, він до 1972 року був гетьманом, всього лише три роки. Тому що такий гетьман, як він, був не дуже вигідний Московії. Бачите, він був гетьманом Лівобережжя, прийшов до влади під керівництвом Московії, але він хотів звільнити Україну від впливу Московії. Тому Московія, як ви знаєте, відправила його в Сибір. Він такий гетьман в Московії. не підходив, тому він, власне, не дуже довго був гетьманом України. І замість нього в 72-му році на Лівобережжі обрали гетьманом Івана Самойловича. Іван Самойлович це, по суті, вже останній гетьман Лівобережжя. Бачите, він був при владі до 87-го року. Останній гетьман Лівобережжя, про якого ми сьогодні поговоримо. Він теж, я вам говорила, всі гетьмани, які приходили до влади, вони... укладали договірні статті з Московією, всі гетьмани Лівобережжя. Тому він уклав Конотопські статті, за цими Конотопськими статтями йому заборонили судити і звільняти генеральну старшину, і ще заборонили листуватися з Дорошенком, щоб йому Дорошенко нічого дурного не розказав. Тому дивіться, що зробив Самойлович у 1676 році. У 1676 році він разом з московськими військами пішов в похід на Правий берег. На правому березі в цей час був Дорошенко. Тобто в 1976 році прийшов туди ось цей Самойлович. А що там відбулося далі? Як думаєте, Дорошенко прям дуже радий був від того, що він не робив? Дорошенко думав, класно, що я з турками договір уклав, тепер так ми класно живемо. Ні, насправді Дорошенко на момент 1976 року був дуже сильно розчарований в союзі з турками. Він розумів, що це була його помилка. І тому, коли в 76-му році на правобережжя прийшли Московити і Самойлович, то Дорошенко зрікся від престолу на користь Самойловича. Тобто він думає, хай вже краще тут будуть Московити і Самойлович, ніж ті турки. Тому така двіжуха починається, попробуй його розбери, що там відбулося. Тобто в 76-му році Дорошенко зрікся влади, і Самойлович оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра. Тобто він тепер і на правому березі був гетьманом, Музика І на Лівому березі він теж був гетьманом у 1676 році. Що вам ще про нього потрібно знати? Що він намагався створити аристократичну державу з міцною гетьманською владою. Щось подібне, як робив потім Мазепа. Тобто він теж створював усі такі нагороди, давав старшинам, намагався догодити старшині. Типу він хотів, знаєте, щоб козацька старшина в козацькій державі, це була типу як шляхта в Польщі, щось типу того. Всі державні справи він намагався вирішувати самостійно, і в нього теж було наймане військо компанійців. Ось така ситуація власне була. Тобто дивіться, трошечки покажу вам на карті. Бачите, тут такими рожево-зеленими смужками позначена територія, на якій був Самойлович. А такими вертикальними рожево-зеленими смужками позначена територія, на яку Самойлович прийшов. Він, по суті, заволодів ось цією територією. До речі, він проводив великий згін. Знаєте, що таке великий згін? Це така політика насильницького переселення. Тобто він просто переселяв людей з правого берега на лівий берег. Зганяв людей, переганяв. Тобто змушував людей переселятися, депортовував. Як думаєте, на що він це робив? Він чудово розумів, що правобережжя турки будуть з ним воювати. і не знати, чи він зможе його втримати. Тому він насправді хотів зробити все для того, аби ось це правобережжя, це була така як буферна зона, тобто пустка була, щоб це не було для турків якоюсь такою економічно вигідною територією. Тому, власне, він намагався розорити максимально правобережжя і навіть людей з правобережжя переселяв на лівий берег. І турки дійсно намагалися повернути собі правобережжя, тому що... Турки володіли правобережжям, коли там був Дорошенко. Коли Дорошенко зрікся престолу, то вони вже правобережжям, відповідно, не володіли. Тому турки намагалися всіляко повернути собі ось ту територію правобережжя. Давайте з вами подумаємо, кого підтримували козаки з правобережжя? От як думаєте, кого вони підтримували? Турків? Чи Самойловича? Турки? Чи Самойловича? Ну, Самойлович, як-не-як, це наш пацан. Ну, він же ж українець, він теж козак, так? Ну, під владою Москви, ну, та й що. Насправді, дуже багато козаків з правобережжя підтримували Самойловича, так? Тому що, ну, це українець, це козак, а хто такі турки, так? Тому турки розуміли, от халєра, турки не мають на правобережжі підтримки. Їх не підтримують козаки. Як їм повертати те правобережжя, якщо їх там ніхто не підтримує? Ні козаки їх не підтримують, ні населення їх не підтримує, ну а треба якось те правобережжя повертати. Тому що роблять турки? Турки згадують, що в них є в тюрмі Юрій Хмельницький. В Юрія Хмельницького, насправді, дуже цікаво життя склалося, тому що, ви пригадуєте, він попав в монастир. А після монастиря він попав до турків у в'язницю. І турки думають, о, у нас же є Юрій Хмельницький. Юрій Хмельницький це син Богдана Хмельницького. Трохи безтолковий, але саме ім'я чого варте? Він син Богдана Хмельницького. Як думаєте, от дивіться, коли вже між козаками буде вибір підтримувати Самойловича чи підтримувати сина Богдана Хмельницького? То кого козаки оберуть? Ну, принаймні, хоча б частинка козаків. Кого обере? Хоча б частина козаків почне підтримувати. Сина Юрія Хмельницького. Можливо, не всі, але хоча би хтось. Турки поставили Юрія Хмельницького гетьманом на правобережжі, щоб отримати підтримку місцевих козаків з правобережжя. Тому це Юрій Хмельницький в 1676 році знову стає гетьманом правобережжя, вже під контролем Туреччини. І відповідно частина козаків його підтримує. І він каже, козаки, хлопці! Нам треба повертати правобережжя, бо московити захопили правобережжя, Самойлович захопив правобережжя. І тому Юрій Хмельницький з козаками плюс турки, так, вони організовують великий похід. Цей похід війшов в історію як перший Чигиринський похід, так, тому що Чигирин це столиця правобережної Гетьманщини. Тому в 1677 році треба було звільнити, ну, столицю Чигирин, так. Тому відбувся перший чигиринський похід, він був неуспішний. Тому турки ще більшу армію збирають і в 72-му році знову йдуть разом з Юрієм Хмельницьким і з козаками на Чигирин. І в 78-му році вони, по суті, відвоюють Чигирин. Дійсно, в 78-му році Самойлович забрався з правобережжя. Тобто турки відвоювали правий берег і відвоювали Чигирин. Але, по суті, дивіться, Чигирин було зруйновано. В 1678-му році Чигирин було зруйновано. Там стався вибух величезний і це місто перебувало під владою Юрія Хмельницького і турків, але по суті воно було зруйноване. Що відбувається далі? Турки воювали з Самойловичем. Самойлович це московит. Тобто вони по суті воювали з московитами і вигнали московитів з території Гетьманщини. Треба було укласти договір між... Московією і Туреччиною, тому що війна закінчилась, турки вигнали московитів з правобережжя. Тому в 1681 році вони обладають мирний договір, Бахчисарайський мирний договір в місті Бахчисарай. За цим договором, дивіться, вони встановили кордон між Туреччиною і Московією по Дніпру до Туреччини. Бачите, ось ця територія, яка жовтим кольором на карті позначена, Тобто поділля, так? Південна Київщина, Братславщина, вона переходила до турків. Вона була під турками. Правий берег, ось той зелений, кому був? Кому був правий берег? Полякам, так? Він завжди належав полякам, так? А Запорізька Січ, відповідно, мала бути під управлінням Московії. Тобто ось такий договір. Скажіть, будь ласка, туркам після цього потрібен був ще Юрій Хмельницький? Їм потрібен був Юрій Хмельницький? Вони вже документально задокументували, що по документах за Бахчисарайським мирним договором Поділля-Південна Київщина належить їм. Їм вже не треба підтримки козаків, щоб їх там хтось підтримував і чекав. В документах задокументовано, що це їхня територія. Нашої їм ті хмельницькі, нашої їм ті козаки. Тому насправді Юрія Хмельницького вони стратили, вони повісили його в 1681 році, а козацтво було заборонено на правобережжі турками в 80-х роках. Тобто ось така ситуація склалася, сумненька. Що відбувається далі? Далі в 1683 році Річ Посполита відвоювала собі ось ту частинку правобережжя. Бачите, там де Братславщина таким сірим кольором позначено, Річ Посполита відвоювала собі ось цю землю. Тобто по суті все правобережжя знову опинилося під владою Польщі. Я знаю, що вас вже можливо ви не витримуєте вже, але знову, так? Польща відвоює собі все правобережжя, все правобережжя знову під нею. І що треба зробити? Треба укласти новий договір з Московією. Тому у 1686 році турки здулися, залишилася Польща і Московія, треба укласти новий договір. Тому дивіться, за Московією залишалися лівобережжя Запорозька, Січ і Київ. Вже бачите, поляки не претендували на Запоріжжя, на Київ, тому що вони трохи лузери були, вони перед цим були програли. За Польщею, Південна Київщина, Волинь і Братславщина. Бачите на карті, де Братславщина? Вона на деякий час мала залишитися нейтральною зоною. Нейтральна повністю зона. І ще було прописано, що Православ'я має бути вільна. Тобто на правобережжі туркам заборонено було утісняти правобережжя. Як бачите, цей договір укладався не на 13,5 років. Наскільки цей договір мав укладатися? Навічно. Навічно. Так, типу навічно. Знаю. Руїна це така тема, де багато договорів, багато гетьманів і багато карт. От через це вона, власне, і складна. Тому що тут треба вам запам'ятати 100-500 договорів, 100-500 гетьманів, і ще це все по картах треба знати. Тому що на НМТ реально договори питають дуже часто. Тому я вас дуже прошу, звертайте увагу на договори. І обов'язково звертайте увагу на картах, тому що... От знаєте, що з руїни люблять питати найчастіше? Умови договорів по картах. Оце люблять питати. Тому я вам сьогодні всі карти показую і всі ось ці договори для вас називаю. Тому, власне, ось така ситуація була в нас на українських територіях в 1686 році. Тобто, по суті, Україна була поділена в 1686 році між Польщею і між Московією. Правий берег був під Московією, лівий берег був під... Лівий берег під Московією, правий берег під Польщею. І Запоріжжя, як ви бачите, опинилося під владою Московії. До речі, ми говорили з вами, що Запоріжжя, ну, майже всю, весь період руїни, воно було якби саме по собі, воно було незалежне, тому що майже весь період руїни, так, бачите, Запоріжжя виступало самостійною військово-політичною силою і очолював його Іван Сірко. Знаєте такого дядька чи ні? Картину таку точно бачили, мабуть, так? Його портрет вам знати не треба, але це один з найвідоміших кошових отаменів і взагалі лідер Запорозької Січі. Відомий він тим, що він здійснив майже 60 походів на турків і жодного не програв. Ще й хотів тих турків достати, ще й листа їм написав такого, так? Обідненького. І тому, власне, ось ця ситуація, коли Сірко пише лист турецькому султану, вона зображена на усій картині. Читали цей лист чи ні? Можете почитати. Я думаю, ви читали його у всіх підручниках. Це, до речі, ще така найкультурніша версія листа. Там була така історія, що ось ці 60 походів, знаєте, кожні пару місяців козаки ходили в похід на Туреччину, і ті турки вже достали, набридло їм. Тому турецький султан написав лист козакам. Він каже, ви, козаки, паразіти, а я, я крута людина, я там і вавилонський князь, і єгипетський князь. І всюди я такий крутий. А ви хто такі? Ви якісь там паразіти. Відстаньте від мене. І що йому кажуть козаки? Казаки кажуть йому, ти вавилонський кухар, македонський колесник, єгипетський бровар, александрійський козолуб, великого і малого Єгипту свинар. Він думав, що він крутий переця. Вони дивіться, як його попустили. Далі вони йому кажуть, що ти свиняча морда, кобиляча, зрозумілих то, різницький собака. І, коротше, обізвали того нещасного турецького султана. Хоча знову ж таки, в історії на 100% непідтверджений факт написання цього листа. Тобто може цей факт, може цей лист і несправжній, може насправді не було такого листа. Але якщо був, то прям дуже цікавий факт. Ну в будь-якому разі те, що козаки ходили в походи на Туреччину і там було 60 походів, це факт. Тобто вони прям достали того турецького султана, це факт. Тому можете собі запам'ятати, що Сірко був таким... найвідомішим кушовим отаманом періоду руїни. Так, що робимо тепер? Тепер нам треба робити... Дипломат поганий, але воєвода класний, кажете ви. Ну дипломат такий, не дипломатський, так? От. Тепер треба буде обрати нам учасників розігрушу, так? Тому що в мене є мерч-набір, який я хочу сьогодні розіграти, так? Тому... Насправді, зараз ми все розіграємо, зараз я вам скажу умови, як ми це все вирішимо. П'ять мерч-наборів я минулого тижня розіграла і перед цим розігрувала, тому хтось з вас ще одненький отримує від мене останній в цьому році мерч-набір. Але мушу вам сказати, друзі, що рівно сьогодні, сьогодні 7 грудня, я відкриваю набір на шостий потік свого курсу «НМТ з історії». Це останній набір. цього року. Тобто часто питають, скільки потоків, скільки наборів і так далі. Це останній потік, який буде взагалі цього року. Він стартує 19 грудня, так, і на цьому потоці ми ще встигнемо пройти всі, всі, всі, всі теми, так, тобто включно разом там із першими цими темами, які додали там і Стародавня історія, і Русь, ми все встигнемо вивчити. Далі часу залишається все менше, так, тому там підготовка на максимальний результат далі буде під питанням. І, власне, тому 19 грудня... стартує останнісінький потік мого курсу. Тобто це ще шанс підготуватися на 190+. І, по суті, у нас ще буде, ми ще встигнемо підготуватися, у нас буде 2 онлайн заняття на тиждень з березня 3. Правда? Тобто ми будемо дуже інтенсивно працювати весь цей час. В березні прям особливо інтенсивно будемо працювати. Звичайно, що повністю весь набір для вашої підготовки, він буде забезпечений на курсі. Тобто це не тільки онлайн заняття, це і конспекти, і шп... і шпори, і тести з поясненнями, і подкасти для повторення матеріалу. О, я згадала, що я маю учням скинути подкасти до попереднього уроку. Зараз прямо після уроку скину. Тренажери, картки Quizlet, і платформа з усіма матеріалами. І звичайно, що найголовніше це моя допомога, тому що якщо учням щось не зрозуміло, вони пишуть мені в особисті повідомлення. І я стараюся їм пояснити, чому там така відповідь, що там їм не зрозуміло, що це таке, що це таке. Тобто з будь-якими такими навчальними питаннями я завжди на зв'язку. Я ваш онлайн-помічник, ваш наглядач у вашій підготовці до НМТ. Повністю ви забезпечені матеріалами і моїм супроводом. Тому, до речі, ще крім того, для вас буде доступний і додатковий курс. Тобто сьогодні 7 грудня. Якщо ви сьогодні долучитеся до курсу, то, по суті, ваше навчання почнеться не 19 грудня, а вже сьогодні. Тому що за цей час ви маєте можливість переглянути спецкурс. Лайфхаки для швидкого запам'ятовування дати і фактів з історії. Тобто вже, по суті, ви почнете готуватися зараз, а потім з 19 грудня в нас вже почнуться з вами практичні уроки. Тому до НМТ залишається все менше і менше часу. І для того, аби потрапити на курс і ще встигнути підготуватись, вам просто потрібно написати міні-кодове слово «Грудень» в Директ, для того, аби дізнатися деталі про курс. І ще в мене є класна традиція. Тобто завжди, коли я відкриваю... новий набір, новий потік, я завжди перші місця віддаю зі знижкою. Тому сьогодні теж, в честь того, що я відкриваю останній набір на курс, я дарую для вас знижку, мінус 500 гривень, лише для перших 10 людей, які запишуться на курс. Тобто перші 10 місць я віддаю зі знижкою, мінус 500 гривень. Для цього вам потрібно написати мені в директ-кодове слово «Грудень». І менеджери вам розкажуть, чи попадаєте ви в число ось цих перших 10 людей. Добренько, народ. Про потік я вам розказала, про навчання я вам розказала. І ви вже знаєте, що робити. Ви активно мені пишете свої ніки в телеграмі, так? Добренько, добре. Давайте, я даю вам 15 секунд, щоб ви написали мені ніки в телеграмі. І зараз буду... Шукати вас в телеграмі. Я гуртаю чат вгору, ось так навіть можу закрити, гуртаю чат вниз, гуртаю чат вгору, вниз і обираю одного-одного щасливчика, який сьогодні попадеться нам. Так, Яанабиси, ось так. Я зараз шукаю таку людину, так що якщо це ви, то вже заходьте в телеграм. Є. І старайтеся мені відповісти. Я знайшла цю дівчинку. Ось я її написала. Є відповідь від дівчинки. Дівчинку, я так розумію, звати Яна. Тому все. Ми обрали переможця з вами. Дівчинка Яна стала переможцем. Зараз вона мені напише свої дані для відправки, і я відправлю їй набір мерчу. Добре, тому дуже вам дякую. На наступні вебінари буду старатися вам якісь інші сюрпризи готувати, типу тести, імітації НМТ. Такі сюрпризи вам теж подобаються. конспектики, якісь корисні файли, таке ви теж любите. Тому на наступні вебінари теж обов'язково будуть якісь подарунки, якісь сюрпризи. Тому все, дякую вам за сьогоднішній урок. Зараз я ще напишу менеджеру уточну позапису, можливо його збережуть, тому що я розумію, декого світла немає. В будь-якому разі постарайтеся руїну вивчити не один раз, а декілька разів пройти до НМТ. І вам дуже дякую, все, до зустрічі, пока-пока.