Добрий день, шановні колеги! Я Венечук Галина Дмитрівна, викладач-методист музичної школи №3 міста Чернівців. У цій роботі хочу познайомити вас з історією становлення та розвитку жанру дитячої опери у творчості українських композиторів.
Оперний жанр, історія якого охоплює понад 400-ліття, не залишається статичним і перебуває у постійному розвитку. З плином часу він трансформується, і з'являються його нові різновиди. До одного з таких відноситься так звана дитяча опера в усьому її розмаїтті. На відміну від усталеного жанру, вона пройшла стрімкий шлях свого становлення. Починаючи з доби романтизму, дитяча опера здобула типові риси у ХХ столітті та продовжує свою еволюцію у ХХI, відгукуючись на зміни в художньо-естетичному прос��орі музичної культури.
Сьогодні опера для дітей є окремою гілкою музично-театрального мистецтва, яка вимагає, крім знання загальних законів оперного жанру, ретельного урахування особливостей дитячої психології у сприйнятті музики. Універсальність жанру дитячої опери полягає у тому, що він стосується як аматорського, так і професійного виконання. Дитяча опера може бути поставлена як дорослими, так і юними артистами.
Перша спроба у написанні музично-сценічного твору для дітей належить талановитому композитору, вихідцю з Буковини Євсевію Мандичевському. Наприкінці XIX століття композитор написав першу дитячу оперету «Маскарад у ніч Святого Миколая». Основні ж стилістичні засади дитячої української опери були сформовані у творчості Миколи Віталійовича Лисенка.
Він написав три дитячих опери, які розраховані на виконання дітьми різного віку. «Коза Дереза» адресована до шкільнятам, «Пан Коцький» – молодшим школярам, «Зима і весна» або «Снігова краля» – дітям старшого шкільного віку. В основу сюжету опер покладено українські народні казки, а музика побудована на відомих народних піснях і танцях, які легко запам'ятовуються. і добре сприймаються дітьми.
Найпростішою за своєю будовою є комічна опера «Коза Дереза». Але, незважаючи на стислість, у композиції наявні всі атрибути опери – інструментальний вступ, мініатюрні арії пісеньки і хори, а замість речитативів – діалоги на пісенних мотивах. Знайомлячи учнів з цим твором, завжди пропоную порівняти їм оригінальне звучання народної пісні з її звучанням у опері.
Наприклад, пісня Лисички, інтонаційно близька до жартівливої української народної пісні «Казав мені батько». А вихід ведмедя в опері супроводжує мелодія колядки «Ходив-походив місяць по небу». У сатиричній опері «Пан Коцький», що складається з чотирьох дій, композитор також творчо і оригінально використовує українські народні пісні. Багато пісень підібрано так, що зміст їх прямо відповідає певній сюжетній ситуації.
Послухайте, як звучить у опері українська народна пісня «Ой, хто п'є, тому наливайте». Опера «Зима і весна» у композиційному і фактурному відношенні є найскладнішою. Вона розрахована на виконання дітьми старшого шкільного віку, а окремі партії можуть бути підготовлені лише дорослими співаками. Композитор широко використовує інструментальні номери, вводить увертюру, танці, оркестрові антракти між діями, наблизивши дитячу музичну виставу до справжнього великого оперного спектаклю. Послухайте фрагмент увертюри і фінального хору, де, як гімн красуні весні, звучить веснянка, а вже весна, а вже красна.
Започаткований Миколою Лисенком жанр дитячої опери активно розвивався у ХХ столітті. Новаторський твір, дитячу оперу «Казку Рібка» написав Володимир Сокальський. Вона стала першою в Україні дитячою оперою безрозмовного тексту та фольклорних цитат із розвинутою увертюрою та оркестровою партією.
Традиції Миколи Лисенка продовжив його учень, вірний соратник і послідовник Кирило Стеценко. Він є автором двох дитячих опер на сюжети народних казок «Лисичка, котик і півник» та «Івасик, телесик». У опері «Лисичка, котик і півник» окрім використання народних пісень і танців, композитор звертається до дитячих ігрових поспівок, рожнилок, а також включає до опери дитячі рухливі ігри, зокрема «Залізний ключ», «Вовк» і «Савка», «Хованки». На жаль, із записів є лише пісня «Лисички» і пісня «Півника», аудіофайли яких накладено на фрагменти з одноіменного мультфільму. Варто зазначити, що традиції жанру, закладені композиторами старшого покоління, стали найважливішими орієнтирами для його подальшого розвитку.
Різноманіття типів і форм опери, органічний зв'язок їх музичної історії, мови з національною музичною лексикою. Створення образів у відповідності з психологією дитячого сприйняття ці риси визначають і дитячу оперу українських композиторів радянського періоду. В тематиці їхніх творів також панує картина. Казка.
Автор використовують як народні сюжети – це опери «Вовк і семеро козенят» та «Рукавичка Григорія Компанійця», «Журавель та Чапля» Євгена Юцевича, так і літературну класику «Муха-цокотуха Леоніда Усачова». Звертаються також і до сучасних казок. Це опера «Казка про загублений час» Юді Фрожавської. Хочу зазначити, що українська музична культура впродовж ХХ століття творилася не лише на теренах рідної землі, але і далеко за її межами. Значну кількість дитячих опер, пронятих українською пісенністю, було створено протягом 1930-х-80-х років композиторами української діаспори.
Серед композиторів зарубіжжя, які писали дитячі опери, Михайло Гайворонський, автор музики до чотирьох дитячих п'єс «Червона шапочка», «Лісова казка», «Соняшник» та «Сон Івасика». Ярослав Барнич, автор оперети «Чародійна сопілка». Василь Безкоровайний, автор дитячої оперети «Червона шапочка», Ігор Білогруд, Василь Витвицький та ряд інших. Усі ці твори композиторів діаспори не тільки мали сценічне втілення, але й викликали широкий резонанс у музичних колах США, Америки, Канади, Австрії та інших країн, а також відіграли важливу роль. у збереженні рідної мови, виховання української ментальності, патріотизму, любові до України та її культури, традицій в умовах проживання дітей українських іммігрантів у середовищі українських громад-зарубіжжя.
Хочу зупинитися на дитячих операх Стефанії Туркевич-Лук'янович, представниці української діаспори, яка офіційно визнана першою українською жінкою-композиторкою. Вона є автором чотирьох дитячих опер «Цар Ох», «Серце Оксани», «Куць» та «Яринний городчик». Завдяки видатній українській музикознавиці Стефанії Павлишин, яка на запрошення доню композиторки У Великій Британії дослідила рукописи творів Месткині і у співпраці з її родиною та подружжям гуньків оцифрувала їх. У 2017 році в Україну повернувся до робок Стефаній Туркевич. У грудні 2020 року, через 60 років після написання, львів'яни та гості міста змогли побачити дитячу оперу «Серце Оксани».
В ній вперше опера поєднана із балетом. що породжує новий синтетичний жанр – оперу-балет. Це казкова історія про дівчинку Оксану та її двох братів, яких через непослуг забрав у своє царство цар Ох.
Шукаючи братів, дівчинка звертається по допомогу до зірок, вітру, місяця та сонця. Для того, аби здобути їх прихильність, вона робить їм подарунки. Вітру віддає черевички, зіркам – стяжечки. А місяцю свої коси.
Однак жоден з них не допоміг дівчинці. Тоді Оксана звертається до сонця, жертвуючи серцем. Звучить музика У грудні цього ж 2020 року у Чернівцях відбулася світова прем'єра дитячої опери Стефанії Туркевич «Куць».
Її рукопис був написаний у фортепіанному викладі. А для яскравішого сприйняття твір інструментував для камерного складу симфонічного оркестру Йосип Созанський. Стефанія Туркевич опирається на музичний фольклор, використовує колядки «Нова радість стала», «Просим тебе, царю», «Бог предвічний», а також зразки, інтонаційно близькі до українського фольклору.
Важливу роль у опері відіграє лейтембр – звучання сопілки, як спогад про рідні гори. У молодого вівчаря Андрія пропало ягня. У зникненні ягняти вбачають втручання лісового куця, відомого своїми витівками.
Шукаючи темними лісами ягня, Андрій потрапляє до куцевої пастки, де на нього чекають мороки, грім, завируха та мороз. Куць зачаровує Андрієву сопілку. Тепер від її гри все навколо замерзає. Та саме в цей різдвяний вечір лісовою стежиною до села поспішає ватага колядників.
Чи вдасться їм побороти нечисті наміри Куць? і визволити Андрія? Чи зможуть вони вийти із таємного лісу?
І чи зніме куць чари із Андрієвої сопілки? Про це можна дізнатися, подивившись опору у виконанні солістів Чернівецької філармонії, камерного хору чернівців, учнів музичних шкіл міста у супроводі симфонічного оркестру під орудою Йосипа Созанського. Вічний народ і вся...
Прийшов лест і з небес, Щоб спасти людський рець, І утішився. Ви не старо, злобний дух, злобний дух, Ви страховий ще для нас, для нас. Ми за зівої тіла діла, З нею рожаємо весь час, був нещас. Усіх з небес! Українська оперна творчість для дитячого театру другої половини ХХ століття збагатилася новими темами і образами, новими засобами музичної виразності.
Успішною була робота композиторів Марії Завалішаної, Аркадія Філіпенка, Олександра Білаша, Віктора Степурка, Володимира Птушкіна, Тетяни Ярової, Миколи Стецюна та ряду інших, які працювали для молоді. Серед оперних прем'єр ХХ століття що відбулися в Україні, лялькова поп-опера Івана Пустового «Пан Коцький» та дитяча лялькова опера Віктора Теличка «Як рак не борак, козу розуму вчив». Зважаючи на те, що ляльковий вертеп вважається початком багатьох форм українського професійного театрального мистецтва, звернення композиторів до жанру лялькової опери, який не є поширеним в Україні, можна вважати продовженням українських народних традицій. Одним із кращих зразків сучасної української дитячої опери є «Червона шапочка» Романа Смоляра.
Композитор врахував вік майбутньої глядацької аудиторії, наслідок чого вніс певні зміни у сюжет. Діти завжди чекають не тільки справедливого, а й щасливого фіналу. Тому у фіналі опери Вовк відпускає Червону шапочку і бабусю, кається, просить пробачення у героїв. І його, звісно ж, пробачають.
Серед прем'єр Київського театру опери та балету для дітей і юнацтва останніх років, окрім червоної шапочки Романа Смоляра, є дитяча опера Юрія Шевченка «Король Дроздобород». Сюжет казки відомий. Королю, відмовляючи всім нареченим і ображаючи їх, врешті, всупереч її волі, була видана батьком за жебрака.
Це повчальна і весела історія про те, як завдяки коханню виродлива королівна перетворюється на чарівну. люблячу дівчину. Чудова музика Юрія Шевченка легко сприймається і добре запам'ятовується. Пропоную послухати фрагмент із опери, коли Дроздобород отримує своє прізвисько і жартівливу пісеньку Дроздоборода «Чудосія».
Чудосія, чудосія, жаба хвалиться в жолі, хуа-хуа, ото пила у Росії. Три піратські, три піратські, три піратські кораблі. Дивовижа, дивовижа з розмальованих горняк, молочком овечка хвіжа над бухає.
А на сцені Львівської національної опери відбулася прем'єра опери Івана Небесного «Лис Микита» на сюжет одноіменної казки-поеми Івана Франка. У ній за розважальним сюжетом ховаються гострі та завжди актуальні соціальні питання. Світ звірів, персонажів казки є дуже подібний до людського суспільства, де панують свої закони боротьби за життя. У нас підмога лише одна – це розумна голова. Саме розум і кмітливість завжди допомагають лисові микиті вийти переможцем із чергових неймовірних пригод.
Як я вже казала, дитяча музична вистава може бути поставлена як дорослими, так і юними артистами. Пропоную переглянути фрагменти музичної казки Лілі Вакарук «Рукавичка». Вона була поставлена у 2018 році. учнями класу викладача музичної школи №3 міста Чернівців Тетяни Лавік. Сестричка, я сестричка, хоч на срізь не велишка, Заде в дачу, хвитрумаю, всіх в рапуї, обкрадаю.
Всіх в рапуї, обкрадаю. Я по лісі тут хочу, скоро в ладу плавину. Кожне дерево під рейсом булистечком прикрив.
Цю булистечку прикрив. Рукави всіх, хто живе, вирішив тоді, признавась я. Рукави всіх, хто живе, признавась, то буде зле. Всі радімо, всі співаймо, дружбі жити починаймо.
Так як жили ми ще нятко, вся пенятко і зайцятко, і листичко. І жгоком, мишко буре, і жгобаном Наші казусі кінець, автослуха молодець Всі, хто з нами буває щас, шану виприйміть від нас Шану виприйміть від нас Наостанок хочу представити одну із 13 дитячих опер Євгена Карпенка. Це опера «Дюймовочка» за одноіменною казкою Ганса Крістіана Андерсена. Вона переносить юних виконавців і глядачів у світ, де живуть і... їх давні знайомі – дюймовочка, ельфи, кріт, миша, жаба та інші.
У грудні 2022 року опера також була поставлена у музичній школі №3 міста Чернівців. Учні із захопленням брали участь у цій постановці, розкриваючи різні грані свого обдарування. Я вже вдалося втекти!
Я ще раз дякую! Мене ви врятували! Як звати вас? Я Жук, я джентельмен.
І вас запрошую на свято! Таких як ви там немагато! Тепло в мишачій домівці, Затішній маленькій вірці, Є смаколики в нас, є смаколики в нас, Свічок і зерна запас. Я пишний і поважний, купаюся в зерні. Великий маю статки, хай заздрять всі мені.
Великий маю статки, хай заздрять всі мені. За день всього лиш пів зерна. Не об'їсть мене, мала. Прошу дуже, пані Мишко, хіба ж їла я злишком? Чим я вам не доводила?
Я чим пряла? Я і шила. Закрота, не хочу я. Лиха доленька моя, ще й зима мене лазла.
Прийшла весенка, весна. Хоча плетись святи, милі ще не святи, крею ріду дяло мала. Знайом я йому тепло, йому тепло. Живе волинь в красі, і скриться вий усі, І в віде жар цівний, поляє наш критний. Дівчинко, тепер ти ельф.
Там ніжні пелюзі, доріжки та мости, І білий вісток країні добрих страв. Наостанок хочу зазначити, що дитяча опера є важливим джерелом і засобом морального та естетичного виховання школярів. На цьому моя робота завершується.
Сподіваюся, що вона була цікавою і корисною для вас. До побачення! До нових зустрічей!