Доброго дня, шановні пани та панове! Вітаю вас на невеликих відеоекскурсії по найдавнішій епохі в історії людства, яка буде представлена першим залом Національного музею історії України, а саме Кам'яною добою. Кам'яна доба, як я вже сказав, найдовший період в історії...
іллюзорна тривала від 3 мільйонів до 10 тисяч років, тому лише в своїй найбільш давній палеолітичній епосі, тобто епосі раннього кам'яного віку. Після цього наступила епоха середнього кам'яного віку, або мезоліта, від 10 до 7 тисяч років тому, і завершилася неолітом, новокам'яним віком, який триває від 7-5 тисячоліття до нашої ери. 4-3 тисячоліття до н.е., якщо ми беремо терени України, які представлені в нашому музеї. Говорячи найважливіше про кам'яну добу, варто зауважити, що вона, будучи настільки тривалою, відповідно, має відносність, так би мовити. датування, незважаючи на те, що всі вони робляться методами абсолютного датування фізико- та хімічних наук, ми маємо погибку від 1 до 10%, особливо для найдавніших часів.
Тобто, коли ми говоримо близько 3 мільйонів років тому, то маємо на увазі, по суті, від 2000 і восьми до трьох і двох мільйонів років тому, початок даної доби. Окрім визначання саме абсолютно над датуваннями, дуже важливими є біологічні визначання, які визначаються за початком, так би мовити, видів і існування певних видів, в даному випадку австралопітекових, а пізніше саме вже гомінійні в виді Homo, тобто прямих пращурів Homo sapiens і назвами А також за визначенням різноманітної техніки обробки каміння. Адже кам'яний вік, відповідно, так і називається через те, що в першу чергу вони використовували різноманітні кам'яні знаряддя, виготовлені як з простого каменю, так і з кременю, андезиту, різних вулканів. конічних пород також абсидіану, інших можливих, скажімо так, доступних їм порід різного минералу, який можна було розколоти, отримати гострий край і завдяки цьому вже подальше використовувати для, скажімо, розділки певних тварин, для того, щоб зрубати яке-небудь дерево або...
для інших речей. Так, найперші, найбільш давні австралопітекові, які нам відомі лише в Африці, наприклад, в Ломекії, в Кенії або, скажімо, в Танзанії, в Улдувай, у щелі, яке саме першим відоме на теренах Африки з предками прямими гомо-сапіанців, в даному випадку початком роду гомо. які існували близько 2,7 мільйонів років тому, вони розпочали саме з добування одного або двох острих країв певного каменю і завдяки цьому могли, скажімо, добувати собі корені для їжі, розділувати певну тварину вже, як вони не полювали, як правило, а саме добували як певні падальщики, а окрім того, звичайно, колоти горіхи, наприклад, або, скажімо, збивати собі певні... ягоди, фрукти, які росли на деревах в Африці. На терени України ці, скажімо так, в селі Пітекові і перші гомо невідомі.
Настільки нам відомо, на теренах України першими прийшли гомоеректуси, які з'являються тут близько одного мільйона років тому. Але, наприкресний жаль, найперших гомідідів не збереглося антропологічних решток, а є лише рештки археологічні, а саме кам'яні, які відповідають індустрії тих часів на теренах центральної, скажімо, Східної Європи. Це в першу чергу знахідки з села Королева, представлені в нашому музеї, яким близько 1 млн років.
І це вважається найбільш давнім поселенням на теренах нашої держави. Важливо зазначити, що їх прихід супроводжує... з Африки, це було заселення всієї території сучасної Європи через Балкани, можливо, з іншого боку, також через Піренеський півострів. І відбувалося це приблизно 1 мільйон, 1 мільйон 200 років тому, таке початкове заселення.
Надалі я покажу вам на прикладі саме матеріалів з Королевого, а також з інших первинних стоянок, подальше, скажімо так, археологічні здобутки наші і можливості до використання цих саме знарядь. первинним населенням наших територій. Як я вже сказав, Кам'яна Доба почалася на теренах України близько одного мільйона років тому. Саме ранній палеоліт, який найраніше у нас представлений, на стоянці Королева в Закарпатті. яка сама по собі має 14 культурних шарів, починаючи, що 6 з них відносяться до так званої Ашельської доби, тобто між 1 млн та 200 тис.
років тому, а наступні 6 вже до середнього палеоліту, який датується між якраз 200 тис. та 40 тис. років тому, і ще 2 до пізньої палеолітичної доби, понад 40 тис.
років тому, коли там уже проживали найпевніше саме гомо-сапіанси. Сама ця стоянка знаходиться на висоті понад 120 метрів над річкою Тиса, вона знайдена під час будівництва кам'яного квартиру і досліджувалося в 1975-1992 роках. ...постоліття гладиліним.
Під час цих досліджень було виявлено всі ці культурні шари, які в основному були насичені андезитовими знаряддями, тобто знаряддями певної вулканічної породи, ось тут ви можете їх бачити, які вже використовувалися тими первісними самолюдьми для добування собі певної їжі, для відлякування якихось хижаків, можливо, для добування інших інструментів. Вони розколювали їх, спеціально відчеплювали певні невеличкі шматочки і потім саме... великими, значними рубилами, скреблами, займалися різноманітними заходами щодо свого виживання, в певну міру, можливо, навіть полювання вже на той час, але в першу чергу, звичайне добування, скажімо, рослинної їжі, їжі з певних дерев та іншого. В цей же час вони почали використовувати вже і інші породи камені, які також знаходили, це в першу чергу, звичайно, кремень та обсидіан, скажімо. В нашій колекції представлені матеріали з інших стоянок, які відомі на теренах України, загалом їх близько 30 для раннього палеоліту, в першу чергу на Дніпрянщині, в Криму, на Житомирщині, скажімо, так є з...
Хмельниччини, ось можна бачити лукову Рублівецька, яка характеризується вже значно більш прогресивнішими знаряддями, що ви можете побачити, зрівнявши їх з попередніми знаряддями Скоролева. Тут уже наявні професійні гостроконечники, оброблені, можливо, навіть певні метальні, ну не метальні, а, скажімо, зброя для... писів, якими можна було вже когось проткнути і саме використовувати під час полювання на якихось тварин, а не просто для добування, скажімо, корінців або розщеплювання горіхів.
Також ми маємо знаряддя з місцезнаходження кругликів в Запорізькій області, яке характеризується хоч і менш, скажімо так, технологічно доскональним, ніж в Лукафру Блювецькій, але при цьому такими самими вже викчуреними скребками, якими можна було скребти шкіру і обробляти певних тварин для того, щоб робити, скажімо, з їхньої шкіри одяг. або просто для того, щоб розділувати м'ясо для його поїдання. Що важливо, саме в цей час у нас відбувається також перехід. Адже саме ось ці останні, скажімо, знарядді з лука в Рублівецької та Круглика характеризують кінець епохи пізнього палеоліту, кінець ешельської епохи на теренах України і переход до так званої епохи Мусьє або неандертальської епохи.
Ви можете бачити, наприклад, реконструкцію неандертальців на фоні... Гроту в Криму. Це були досить кримезні, так би мовити, чоловічки.
Що важливо, їхнє походження, хоч раніше, наприклад, вважалося, що це прямий пращуринаж з вами, гоп-пагаван сапіанс, зараз вже визначено, що це не так і хоч в деяких групах, скажімо, є. ДНК неандертальців в межах до 3%, але це від скрещування саме сапіанса вже на територіях Європи. Самі ж неандертальці пішли від людини Гейденбергської, яка з'явилася саме на території, скажімо так, Північної Європи, на території Прилядові Ків'я в межах близько 400 тисяч років тому і існувало до 250 тисяч років тому.
Самі ж, відповідно, неандертальці існують в межах між 350 тисяч років до приблизно 35 тисяч, за деякими даними, 25 тисяч. тисяч років тому, в тому числі на теренах України, ну і, власне, взагалі на теренах Європи та частково північної, скажімо, Африки, Азії, куди вони проникали звідси. Еволюціонували вони саме тут, через це можна сказати, що вони в значній мірі відрізняються від стандартних гомо, які походять з Африки, а також в тому числі від прийшедших сюди в майбутньому вже гомо-сап іанців, тобто нас.
як я вже сказав, кремезні досить, з потужною мускулатурою, з дуже сильно розвитим мозком, адже мозни неандертальців, яких голова, як вважається, була навіть більші, ніж у сапіанців. Але, на прекрасний жаль, чи на щастя для нас, вони не володіли абстрактним мисленням, не володіли деякими іншими речами, найпевніше, що призвело до їхнього вимирання в майбутньому. Розвиток саме неандертальців...
Прозвіли того, що їм, на відміну від попередніх гомінідів, вдалося навчитися полювати, в тому числі полювати на великих хижаків, які проживали на теренах Північної Європи, скажімо так, і використовувати вже зовсім інші нові типи знань. В першу чергу ми говоримо про мастерську епоху розщеплення, скажімо так, от таких от великих крем'яних нуклеусів для отримання, скажімо, ось таких остроконечних рубил двосторонніх, ось таких невеличких остроконечників, як наконечники, найпевніше, використовували саме з писа, а також різноманітних скребал та... Менше знарядь отаких різців для прирізок шкіри, для її більш детальної обробки, ну і, звичайно, для того, щоб полювати за, скажімо, тими ж мамонтами або іншими великими тваринами, які проживали на даних теренах. Так і, в першу чергу, звичайно, для того, щоб можна було вести певне до господарства, розділувати більшій мірі, скажімо, інші речовини, тобто добувати собі іншу їжу, в тому числі, як відомо, що 90 тисяч років тому неандертальці винайшли гарпун і починають...
рибалити, що дозволило їм значно розширити, власне, свій їстівний раціон і пізнішому, відповідно, значно краще пристосовуватись до умов середовища, яке на той час існувало на даних теренах. А тут про середовище також варто зауважити, що це була епоха пролідовиков'я. Біля близько 2,5 мільйонів років тому ще почався останній так званий великий лідовиковий період, який триває і досі.
І саме в межах між... 70-ма і 40-ка тисячами років тому, це був один із сильних досить похолодання, яке призвело до, в тому числі, можливо, певних негаразів саме в неандертальському суспільстві. І пізніше, близько 40-35 тисяч років тому, на терени Європи приходять гомо-сапіенси, які остаточно витіснять неандертальців з даних теренів.
Що також важливо зазначити, що загалом на теренах України представлено близько 200 пам'ятків часів середньої середнього палеоліту більшість з них зосереджена в Криму в кірських масивах також у Прикарпатті в Надніпрянщині в значній мірі при цьому є пам'ятки як на лівобережжі скажімо з Антонівки так і на правобережжі великий масив пам'яток все це дозволяє нам говорити про досить потужне заселення даними гомінідами всіх теренів сучасної України і подальше поступово все ж таки можна сказати їхнє збирання і заселення даної території нашими прямими пращурами гомо сапіанцями гомо Сапіан це приходять на терени Європи близько 50-35 тисяч років тому, і на теренах України вони з'являються, як вважається, саме між 40 та 35 тисячами років тому. Що важливо, ці, скажімо, вже прийняті люди були досить схожими на нас з вами, особливо, якщо ми говоримо про їхню будову в аспекті, скажімо, анатомії, антропології, розвитку мозку, адже їхній мозк вже дорівнював, можна сказати, в деяких випадках випереджав наш сьогоднішній по своєму розміру і найпевніше по своєму розміру. своїм інтелектуальним можливостям, але при цьому в них не було розвита, звичайно, сучасна цивілізація якась, сучасні наші типи культури і так далі.
Окрім того, вони мусили виживати в досить складних умовах, адже прийшовши сюди близько 35 тисяч років тому, вони прийшли якраз в період невеличкого міжлядовиків. Я такий, як, наприклад, відбувається у нас сьогодні, коли лядовик значно відступив з території сучасної Євразії, тоді як близько... 33 тисячі років тому, 27 тисячі років тому почалося чергове потужне сладоніння, яке тривало до 12 тисяч років тому. Прийшовши, вони принесли, звичайно, з собою і нові.
типи обробки каменю, звідки ми в першу чергу знаємо, що вони прийшли, хоч зараз відомі і певні вже знаходження, скажімо, могильників їхніх, але основне це нові технології в обробки каменю, в першу чергу, кременю, та нові особливі явища, як то, наприклад, мистецтво, яке вони приносять на терени Європи і, відповідно, на терени України. Якщо ми говоримо про камінь, то найбільш відомим і доскональним можна сказати, особливо по матеріалам нашого музею, це прихід так званої грабецької індустрії близько 27 тисяч років тому. яка ось представлена з нахідками, скажімо, з лоєвців на Хмельниччині та пушкарів на Чернігівщині, з характерними досить видовженими пластинами, обробленими з великою кількістю різноманітних знарядів для обробки шкіри, для полювання, для обробки, скажімо, кістки деревини та іншого. Розколювалися вони з ось такого, наприклад, великих нуклеусів, з яких отримували досить масштабні пластини, до декілька десятків сантиметрів в довжину, що дозволяло робити масову велику кількість заготовок під знаряддя і пізніше.
досить масові, відповідно, знарядня. Але, що важливо також, вони, звичайно, принесли і мистецтво. Так, ми знаходимо перші, наприклад, наскельні малюнки, особливо це відомо в Франції, в Іспанії. частина з яких представлена у нас.
І, звичайно, ми знаходимо велику кількість різноманітної обробленої кістки та бивня мамонта. Тут важливо зазначити, що полювали ці люди на декілька типів тварин, адже вони були самими мисливцями в першу чергу. Так, на півночі Європи, в північній Смузівці, яку входить і більшість України, вони полювали на мамонтів в першу чергу, особливо на невеличких.
Тобто, на великих мамонтів полювати практично насправді неможливо. Це досить масштабний звір, в декілька тоннів в... вагою, розмірами, але саме на невеликих, скажімо, моментьонків, які часто відбувалися від стада при періоді полового росту, вони полювали, вловлювали їх і пізніше їли.
Завдяки ось таким, як можете бачити, досить невеликим, насправді, пластинам. А пізніше і завдяки ще меншим, які з'являються в пізній епосі епіграветі, власне, яка наступає після гравета і хатування. характеризується значним зменшенням знарядів праці, їхньою мікролітизацією, можна сказати. Можна побачити на цій ліністі стоянок з терен України. Ну, власне, тут важливо зазначити, що в пізній полеоліті існує близько 800, настільки нам відомо, різного типу стійбищ, стоянок, пам'яток саме епохи даної доби.
Говорячи про іншу типу зони, він знаходиться по півдню по степам України, проходить там ті ж самі гамаса. Пенци, які сюди прийшли, полювали в першу чергу на бізонів, які були їхнім основним здобачем для м'яса та для розподілу, скажімо, на певні господарські потреби. Окрім того, існувала ще, як вважається, третя система місливців. Це мисливці про льодовиковий гір, які полювали на різноманітних копидних саме в межах гір.
Такі були відомі в Криму, скажімо, на Закарпатті та в інших регіонах Європи, де були поширені гори. Говорячи про ось цих перших людей, які прийшли, окрім залишених, скажімо, малюнків, вони залишають, як я вже сказав, велику кількість різних знахідок з певними, скажімо так, ритуальними або іншими. Речами, наприклад, таким характеризується ось це видовжене ребро з Новгородка Сіверського мамонта, де можна бачити цілу серію насічок, як вважається, його використовували для лощення шкіри. Або ось ця лопатка з городка, представлена в нашій експозиції. На ній можна бачити цілу серію різних таких от прорізок, які, як багато хто інтерпретує, вважається, що це, так би мовити, слід лапи ведмедя, який прорізав певною мірою їх на цій лопатці.
Тобто, більш ніж це було зроблено людиною, яка копіювала ведмедя, який їх прорізав. Інша значна частина це є ось такі, наприклад, невеличкі бивні, тобто уламки бивнів мамонта, які в своїй великій формі, можна бачити тут, сягали понад 1,5-2 метра, але вони їх обрали. спробували, робили невеличкими, видовжували і могли промальовувати на них різноманітні орнаменти, різноманітні, скажімо, робити закогульки.
Що вони значили, сказати, звичайно, зараз важко. Є дуже велика кількість різних інтерпретацій, які зображували і карти різні, і, скажімо, приміщення різних тварин, того ж мамонта, бека та інших оболон, наприклад, моменти полювання. В цей же час, що важливо, розвивається і...
Знаходяться, власне, нові пам'ятки. Як я вже сказав, розвиток кремля обробки призводить до зменшення, скажімо, до мікролітизації кремля. Окрім того, цьому ж способствувало виснаження основних кам'яних родовищ.
Найбільш, скажімо, відомий із таких відносно перехідних пам'яток, де відомі і гравецькі, і епігравецькі, це, скажімо, пушкарі вже згадувані на Черніговщині. До ціла велика серія різноманітних пам'яток, понад 14 знахо диться на одному месу. Але, скажімо, одне із найбільш ставких пам'яток, відомий нам... Це та, з якої починалась експозиція даного музею, коли він ще відкривався в 1901 році. Знайдена Вікентієм Хвойкою в 1893 році в Києві кирилівська стоянка.
Малюнок якої там макет ви можете побачити в нашому музеї. Зроблені вони тоді ще Хвойкою та на його замовлення. На них зображуються його розкопки. Як він тоді бачив, знайдений цілий великий стібищен мамонь тячої кістки, яке використовувалось первісними людьми з великою кількістю кременя обробленого.
І також з ось цими, скажімо так, бивнями саме з Кирилівки, з певними орнаментами, які ми можемо бачити. Іншою відомою пам'яткою, окрім кирилівської стоянки, це була відкрита на початку ХХ століття Мізинська стоянка, яка досить знамената, оскільки це було друге масштабне відкриття з такої пізньо-паліолітичної стоянки після Гінцівської на Полтавщині. Саме Мізинська стоянка принесла дуже багато інформації до, як мистецтво, скажімо, первісних людей на території України. так і їхні обробки кременю, обробки каменя та інше, а що дуже можливо також до архітектури.
Адже це була, знову ж таки, одна з перших самостоянок, за якою нам точно відомо, що в них вже там були житла. І не просто якісь житла в печері, як це відомо більш раніше, а саме... саме значні масштабні, як вважається, зимові житла реконструкції, яких показані в нашому музеї частково на картинках, вони робилися з кісток старих мамонтів.
Адже мамонт, як велика стадна тварини, як і сучасні, скажімо, слони, мають практику помирати в одному місці, коли вони відчувають, що їх вже чекає смерть, на березі річки. І таким чином на цілих берегах великих річок, за чисто, можна знайти велике, скажімо так, скупчення кісток померлих мамонтів. Ну, відповідно, звичайно, їм було простишко. тягати такі кістки, аніж використовувати свіжі тих, кого вони вбили, оскільки вони принаймні не так винялися, скажімо так, не давали тих запахів і так далі. Хоча, звичайно, все одно там було не найкраще.
Використовуючи їх по колу в досить різних архітектурних ансамблях, як ми пізніше побачили також на інших стоянках такого типу, адже в Україні їх відомо декілька, ну, власне, в Східній Європі їх відомо декілька, на територіях Західної чи Центральної Європи ми таких, в першу чергу, не знаємо, окрім Мізина, це більш раннє відкрите на Полтавщині, як я... Я сказав, Жигінцівська стоянка, також це на Черкащині в Канівському районі Межирська стоянка, на Київщині в Яготинському районі Добриничівська стоянка. Це також пушкарі вже згадувані гравецької традиції. Та ще декілька стоянок, скажімо, в Росії, окрім того в Чехії та інших пісцях, але все ж таки їх одиниці. При цьому використовуючи, як я вже сказав, ці черепи мамонта, вони обкладали їх інколи альвеолями до неверзу, Віолями доверху, що давало різну архітектурну конструкцію, але можна було використовувати хоч так, хоч так.
Це були певні примхи, скажімо так, того населення, яке їх будувало. Вони викладали спеціально, досить специфічно лопатки мамонтів, викладали специфічно, скажімо, їхні биви. для того, щоб вони підтримували цю конструкцію.
Крім того, всередині ставили серію, скажімо, жердин, для того, щоб підтримувати дах. Ну, і саму цю конструкцію накривали шкурами різних вбитих тварин, але не мамонтів. В першу чергу це накривало, скажімо, шкурами вовка, лисиці, оленів.
виписців, будь-кого, кого могло зловити, адже сама способі шкура мамонта, вважається, що така, яка не може оброблятися, там близько 10 см зди, тобто жиру, і пробити її навіть сучасними методами було б досить складно, а їм з ось цими крем'яними знарядями її обробляти просто не мало ніякого сенсу. І тому вони її не використовували, а лише використовували саме для їжі мамонтів, а інших тварин, яких ми також знаходимо на таких стоянках в великій кількості, для такого прикриття, скажімо, цих хижин, або для того, щоб носити вже на собі певний одяг, адже, знову ж таки, було досить холодно. При цьому в Мізені було знайдено 5 таких конструкцій житлов. Окрім того, в них були знайдені різноманітні конструкції з кісток, які по-різному визначаються, деякі як певні архітектурні особливості, деякі навіть визначали їх як музичні ансамблі, але зараз це більш-менш переглянуто і вважається, що це просто архітектурні особливості. При цьому в них завжди, скажімо, вхід, як правило, знаходиться на південні, є характерні розподіли в самому житлі.
про це трошки пізніше. А от ще важливо, в Мізені була знайома ціла серія, так би мовити, різноманітних фігурок статуєток, які досить відомі. Ось такі, можемо бачити, статуєтки збивня мамонта, з кістки, з виробленими різноманітними орнаментами. в виді пташок, в виді жінок, як вважалось, з певними невідомими, скажімо так, характеристиками. Можуть визначити вони все, що завгодно, але при цьому показують, що ці люди вже намагались зображувати в таких статуетках природу, намагались зображувати себе і при цьому досить бережно до них ставилися.
Адже все ж таки ми їх знаходимо в цих самих житлах і колених. Окрім того, в Мізані було знайдено два унікальних браслета з меандровим візерунком, який, як вважається, передає візерунок перелізаного на... на обскось 45 градусів бивень мамонта.
І ось ми можемо бачити саме в нашому музеї цей браслет, який характеризується. І він вважається унікальним, абсолютно невідомою логікою. При цьому надівався цими самими людьми. Можливо, вони самі його виробили, можливо, виробляли ще для когось також, але поки що аналогів ми не бачили. Цікаво також, що на...
на таких стоянках, як Мізинська та інші, знайдена ціла серія таких намисто з мушель. Це мушлі чорноморські, вони походять з Причорномор'я. Тобто, якщо ми беремо Мізин, це, наприклад, крайня північна Чернігівщина та інші стоянки такого типу, в тому числі навіть в Росії ще більш північніше. І всі вони туди припадали з...
Північного Причорномор'я певним обміном, певними іншими речами. Характерно представлялося кремньом, який переходив на кілька сотень кілометрів. І це добре видно на інших стоянках такого типу. Наприклад, на Добронічівці Яготинського району, також представленій в нашому музеї, або на гінцях з Полтавщини, або представлені на цій картинці, скажімо, реконструкції Межирінча з Черкащини, які використовували так званий кремень з Канівських дислокацій, як вважається, який знаходиться в Канівському районі, при цьому цей кремень... ми знаходимо і в Яготинському районі біля Добронічівки, і, скажімо, в Вихінцях на Полтавщині, що характеризує в Лубинському районі, що характеризує його віддалені переходи на, можливо, навіть 100-150 кілометрів.
Крім того, в Добронічівці також знайдена ціла серія, скажімо, виробів схожих за своєю технологічною особливостю з... кримінальними з гірського кришталя та мариону, які також характеризуються віддаленістю, оскільки виходи гірського кришталя, наскільки нам відомі, відомі десь приблизно найближче, за 150-180 км, а можливо і далі. І знову ж таки, вони робили з них ці вироби, які Зачасту навіть, наймовірніше, не використовували для посереджених праць, а просто робили для того, щоб ними насолоджуватись, як, скажімо, тими ж самими фігурками з Мізина, дивитись на них і, в певну міру, можливо, навіть передавати в майбутнім поколінням, або просто залишати собі.
Адже при переходах, скажімо, часто вони залишали велику кількість речей на місці, де вони проживали, а це були всі сезонні стоянки, тобто ці люди переміщалися разом з тваринами зимку в одному місці, пізніше вони влітку, скажімо, переходили на більші вартості. щоб слідкувати за тими ж самими мамонтами, за тими ж самими бізонами і могти їх стабільно впольовувати. А при тому, як ви переміщаєтесь, ви не можете, звичайно, ввести велику кількість різного вантажу на собі.
Ви берете лише найбільш необхідне, що вам потрібно. Стріли, скажімо, певні, наконечники дротиків та інше. Предмети мистецтва при цьому лише дуже маленькі, які можна переміщати.
Могли бути, але теж їх, зазвичай, як то кажуть, не брали. Можливо, звичайно, вони також використовувалися, як іграшки. А вже нам відомі, що, скажімо, з періоду навіть австралопітекових, перші невеличкі робили, які не могли використовуватися цими австралопітековими. такому ні для чого, і, як зараз вважається, вони просто робилися спеціально для тих, щоб, так би мовити, ті могли копіювати, як сучасні іграшки копіюють певні великі речі.
При цьому, окрім, як я вже сказав, зимових найповніше стоянок, як то Мізин чи Добронічівка чи Машич, існували і літні, звичайно, стіби, що їх знайти важче, оскільки в них немає, як правило, таких великих конструкцій з мамонтів, які і самі по собі часто залягають на сьогодні на глибині в декілька метрів, інколи декілька десятків метрів. Це літні такі невеличкі кілсайти, яких часто називають для полювання, або ж, скажімо, для проживання невеликих груп, адже вони розділялися після зимки для того, щоб полювати більшу кількість тварин. Характерними для такого є, наприклад, матеріали з Семенівки на Київщині або, скажімо, з Чулатова на Чернігівщині, представлені в наших вітринах, які характеризуються значно більшим кількістю, скажімо, саме знарядь для полювання, певних дротиків, мікролітів, які використовували для атаки на тварин, ну і також, скажімо, різців для проробування шкіри і значно меншим, на відміну від ось цих стоянок зимнього типу, скажімо, скребачок, які використовувалися для обробки шкіри. Тобто вони просто переносили з собою певну шкіру і вже на таких великих стоянках її взимку, коли було, так би мовити, більше часу, оброблювали.
При цьому з ось таких невеличких стоянок, як то з Семенівки, в нас є ось ця щела по ведмеді, скажімо, з іншими частиною кісок. І також ось така от навіть стрілочка, як вважається. Адже зараз, в принципі, вважається, що люди в... У цьому самому вже пізньому палеоліті, близько принаймні 13 тисяч років тому, знали луки-стріли.
Можливо, навіть близько 30 тисяч років тому вони вже їх знали, але використовували досить рідко, оскільки на великих, скажімо, таких тварин, як мамонт, їм було зручніше палювати організовано з допомогою список. і ось таких от наконечників невеликі, які вони вставляли, скажімо, в варіації, ну, ось таких от, або гарпунів, або різноманітних кісток, роблячи з них досить масштабні, великі такі списи, які можна було використовувати при... саме такому палюванню на великих стадних тварин, особливо, коли вони відбивались від стада. Також у нас представлена, скажімо, ось ця невеличка вирізка з культурного шара Добронечівки, де можна конкретно побачити те, що знаходять археологи під час археологічних розкопок на ось таких стоянках, де є велика збережена кількість кісток, обгорілих кісток, скажімо, певних крем'яних виробів. Це невеличка вирізка, там сам такий шар, будучи глибиною в декілька десятків максимум сантиметрів, при цьому простягався на кілька метрів в кожну сторону від, скажімо, ось такої хижини.
Що важливо, ці всі, наприклад, хижини, що на літніх, що на зимніх стоянках, часто оточували різноманітні місця, де вони забивали, скажімо, цих тварин, тобто такі забійні місця, де вони кололи кремень так звані. Точки або виробничі центри. Окрім того, в них було багато господарських ям, які, як вважають, спершу могли навіть інколи зимку використовувати як холодильник, а пізніше вже як сміттєві ями, влітку як дренажі в деяких місцях, де могли їх прокопати. Ну і загалом тут варто сказати, що цей весь розвиток, от розвиток мистецтва, розвиток, скажімо, культури в пізньопалеолітичну добу добігає до масштабних, скажімо так, Значень, адже, знову ж таки, як я вже казав, ці гомо-сапіан, сапіан, які живуть в цей час, вже, по суті, такі ж самі люди, як ми.
Тобто вони вже так само сприймають світ, шукають певні релігійні можливі уявлення, шукають певні пояснення тому, що, власне, відбувається в Всесвіті, що відбувається навколо. Ну, але при цьому намагаються жити. Оскільки до оцього періоду, в 12 тисяч років тому, від 40, у нас було зладеніння велике, особливо з 27 тисяч років тому. І це зладеніння призвело до того, що вони мали жити в умовах.
повного прольодовиків'я в умовах, коли було дуже холодно, але при цьому на теренах України, як правило, було сухо. Тобто такий собі на терендарі Київщини, наприклад, Черкащини сучасної, ну, власне, всієї північної цієї зони мисловців-номамонтів, був такий собі тундростеп. І, відповідно, було сухо, холодно, вони могли полювати. Все це дозволяло їм розвиватися як можна далі, але при цьому не призводило до певного розвитку, скажімо, в суспільстві.
Адже всі такі первісні суспільства, вони просто наслідують те, що є, і пристосовуються до того, що їм даде природа. Так, близько 13,5 тисяч 13 років тому починається епоха так званого фінального палеоліту. який, знову ж таки, по суті в своїй входить в пізній пололіт і закінчується 10 т исяч років тому, але є окремою епохою через те, що це епоха перехідна між Плейстаценом, так званим, та Голоценом.
Дві геологічні епохи, закінчення останнього, скажімо, льодовикового періоду і початок останнього між льодовиками, в яке живемо ми з вами. А отже, в зв'язку з цим і переформатування, так би мовити, геологічної, гідрогеологічної ситуації на теренах. на теренах всієї Євразії, на теренах всього світу і в тому числі України. Що важливо в цей час, саме в фінальному полеоліті, починає значно теплішати. І відповідно відбуваються великі зміни, скажімо так, як з тваринами, так і з людським світом, який пов'язаний до них.
В першу чергу найважливішим можна вважати це вимирання мамонтів, вимирання певної міри бізонів і прихід на цю територію відповідно з цим північних оленів. Зараз важко сказати, чому точно вимерли мамонти, є різні гіпотези, різні теорії. Найбільш ймовірно, по-перше, звичайно, це те, що в зв'язку з міною клімату стало дуже волого, оскільки ще залишався певний холод, скажімо, холодні зими і так далі. Але при цьому та суха...
Погода, яка трималася раніше, притворилася в дуже вологу і п очали намерзати всі їхній оцей волосяний покрив, який досить значний. І вони почали просто замерзати, їм довелося виходити більш північніше, де сухо, де вони ще продовжували жити. Ну, звичайно, з іншого це полювання на них, власне, люди. яке також скорочувало кількість всіх цих тварин. Але при цьому, оскільки ми можемо казати, що люди до цього полювали на них десятки тисяч років, то важко сказати, що вони отак прямо взяли і вимерли, тому що якогось демографічного буму серед населення саме палеолітичного.
ми не бачимо. Важливою частиною також цього переходу є звичайна зміна основної тварини полювання, тобто поява цього північного оленя, яка змушує змінити в першу чергу наконечники для своїх мисливських належностей. Ну, як ми говорили раніше, це деревки різноманітних списів, метальних та просто списів, а також лук та стріли.
Особливо в цей час починає масове поширення відбуватися лук та стріл, оскільки загинне полювання відбувається масово, скажімо, з дібетами. зібрання певних суспільних, цих невеличких, скажімо, родів, які проживали раніше по 30, скажімо, 35 чоловік на одному поселенню. Їм доводиться збир атися разом, щоб більше впалювати в сезони, коли можна, власне, завалити велику кількість цих самих оленів і отримувати...
З цього більше м'ясо. А також більш популярним стає мисливство більш прізніше одними людьми, одинокими, скажімо, такими невеличкими людьми з луком та стрілом, що, звичайно, зручніше, аніж з тим же списом в одному йти проти будь-якої дикої тварини. Окрім того, ще п��чавшися раніше, продовжується зменшення кількості кременя, а саме він був основною.
Так би мовити, основним джерелом для виготовлення знарядь праці на теренах особливо України, точніше, зменшення кількості виходів відомого їм кремені, який вони могли добувати, адже тоді вони не могли будувати якихось шахт і здобувати його іншим способом. Звісно, зміни клімата також призводили до певних, скажімо, піщаних бурь, появи масових великих дюн, що також, звичайно, призводило до того, що вони втрачали ті родовища, які в них були. Змінило і місце розташування цих стоянок, схібищ, які існували в цей період, і порадило.
В частній мірі археологи розділяють так звані, виділяють часто археологічні культури, які поділяються на певні матеріальні особливості. В випадку з кам'яним віком перша матеріальна особливість це різні види каменя, яку вони використовували, і, звичайно, різні види техніки обробки цього каменя, який вони використовували для того, щоб полювати на різних тварин. Якщо раніше ми виділяли такі великі види для всіх теренів, скажімо, Європи, як то гравет, який охоплювався від Франції до Дону, то зараз ми... Виділяємо вже менші, скажімо, на теренах України, які похідні, як правило, від цих гравецько-епігравецьких індустрій і характеризуються різними варіаціями стріл, використованих в тих чи інших регіонах, як то Красносільська, М'яніславіцька, Свідерська та інші. Що характерно, в цей же час з'являються нові стоянки, про які я сказав.
От, наприклад, культурний шар зі стоянки Біткон-5. Він характерний саме тим, що знайдений в Дюні, і ось бувально знайдений на поверхні велика кількість кременю. Тобто, якщо раніше... ще в нас були стоянки в великих відкладах, які мали певну, скажімо так, стратеграфічно точну точку, то тут в нас вже великі перемішання і досить складно відзначати, до якого саме часу вони б належали, хоча ми знаємо, що це не раніше фінально. палеоліту, оскільки тільки тоді почали утворюватись ці дівні утворення, але точно сказати завжди досить складно.
Це поширення призвело до того, що досить складно було людям виживати в ці часи перехідного періоду, але вони призвичайно поширились, луктостріли, збільшилась кількість рибаків, з'явилося так зване зимове підлідне рибальство, поширились різні способи переміщення, збільшились ті самі племена, і все це веде нас в нову епоху вже мезоліт, тобто середньокам'яний вік, який розпочинається, як вважається, близько 9 тисяч років тому. Закінченням саме фінального палеоліта і характеризувався в першу чергу тим, що на всі терени Євразії приходить Голоцен, тобто сучасна геологічна епоха. Завершилось утворення лесових терас, в яких ми, як правило, знаходимо пам'ятки епохи пізнього середнього палеоліту. І з'являються вже досить високі масштабні ті самі тераси, які структурують сучасне бачення наших річок до побудови, скажімо, водосховищ їхнього пересихання.
Але відносно сучасного бачення річок як до Дніпра... Містра, Дону та інших менших рік їхніх приток. Все це вистроює сучасну географію і географічну лінію, і вистроює нові варіації, як вони мали полювати. Також це призвело до збільшення кількості лісів, до повного розподілу, скажімо, на полісся, степову, лісостепову зону, які характеризують сучасні терени України.
І, як я вже сказав, мезоліт розпочинає добу середньокам'яного віку, розпочинає добу Голоцена. Характеризується, в першу чергу, знову ж таки, масовим абсолютним поширенням лука та стріл. Тут ви можете бачити реконструкцію такого от лука з гайдаком, з цими стрілами.
Саме бачите, як саме вони наділяли ці невеличкі крам'яні наконечники, які в цей час стають вже часто менше одного сантиметра розміром. При цьому, видобуваючись зовсім новою технологією так званого відтиску, якщо раніше їх просто відбивали від кам'я, то тут вже використовували. спеціальні речаги, щоб їх відтискати, а пізніше і щоб з посиленим відтиском додаткові речаги використовували, щоб отримати мінімальні по товщині, по ширині, які можна наклеїти смолою до деревка, до кістки, наприклад, і пускати відповідно в тварину.
При цьому найціннішим в цей час все рівно залишається деревка. Сам же кремінь хоч і мінімалізується, але ще й доступний в якійсь мірі. А от дерево все ж таки дістати для лука досить складно, наприклад, особливо для виготовлення основи для Для вигадання майбутніх стріл.
Це характеризується болотистістю, мосцевістю, переходним. перехідною кліматичною зоною, яка відбувається в цей час, та різними поширеннями. При цьому культури мезоліта, так би мовити, археологічні, які існують, як вважається, в значній мірі поширюються, саме походять, по суті, з тих самих культур фінального палеоліта, пізнього палеоліта, які проживали на даних теренах, в певній мірі, так би мовити, еволюціонуючи в зв'язку з зміною основних продуктів полювання.
Оскільки, якщо в фінальному палеоліті ним вже став північний олень, то тут ми ще бачимо те, що кількість цих оленів постійно. поступово зменшується, поступово доводиться знаходити інші джерела харчування. В першу чергу це, звичайно, займає рибальство саме, яке дозволяє розширити дієту тогочасного населення.
Також полювання на інших мальчих тварин, яким вони вимушені займатися, для того, щоб спокійно проживати, щоб їсти все необхідне і отримувати необхідну кількість їжі. Звичайно, тут же відбувається і їстівність, і різноманітних корінців, або того, що надавала природа, що росло. на різних деревах досить дикі варіанти різних фруктів та інше. Все це дозволяло розвиватися, але при цьому основні проблеми саме з кліматичними переходами, з тим, що ставало значно тепліше, а також з зменшенням тварин, мали призвести до певних змін у господарстві, тобто переходу від цього привласнюючого господарства, що, власне, в майбутньому і почало відбуватися, але, що важливо, почало відбуватися ще на теренах Близького Сходу з початком цього самого Голоцена, близько 10-12 тисяч років тому. На території так званого родючого півмісяця в Анатолії, що характеризувалось саме перехідом в нову епоху, в новокам'яний так званий вік неоліт, який часто навіть називають, принаймні в історіографії називають неолітичною революцією, в першу чергу характеристикою якої є перехід від ось цього привласнюючого господарства до відтворюючого.
Тобто вміння вже відтворювати певні речі, в першу чергу це вирощувати різні види земель, нових, ячмінь, просо та інше. А також те, що вдалося приручити перших тварин. Ну і звичайна ж поява кераміки.
На терени України вони приходять, як і на всі терени Центральної Європи, через Балкани з Малої Азії, як я вже сказав, приносячи різноманітні варіації відтворювального господарства та ідучи з ними, скажімо, нові технологічні особливості. В першу чергу сюди приходять декілька маховилями неолітизації такі культури, як криш, пізніше такі культури, скажімо, клінійно-стрічкової кераміки, бугодністровська утворююча тут культура, пізніше саме основною стають приход сюди культури, вже так би мовити, першопочатково названі малюваною керамікою, а пізніше, як стало відомо, культурно-історичною спільностю Кутань-Требілля. Але це більше вже до... пізніших, до більш пізньої доби. Саме на початку неоліту прихід відбувається, як я вже сказав, в першу чергу те, що почали вирощувати зернові просо, ячмінь, пшеницю, деякі інші.
А також одомашнили перших тварин, які можна було пускати як на м'ясо, так і отримувати з них молоко, як то коза, вівця, свиня. Ну, окрім того, звичайно, з них отримували певні ще вироби для, скажімо, з вівці теж самі волокна для виробництва тканин та інше. Ну, ще важливе, Можливо, ще до цього, більш раніше, була приручена собака. Точно сказати, коли вона приручена, неможливо. Але, за наявними зараз даними, це, скоріш всього, відбулося ще в пізньому поліоліті, близько 30-15 тисяч років тому для різних регіонів по-різному.
В Україні, наприклад, найвідоміше це вважається 15 тисяч, але все ж таки ці дані досить спорні. Точно відомо, що, скажімо, в фінальному поліоліті... Вони вже були приручені.
Але саме ці тварини, перші вівця, коза та свинява, які приручаються на територіях, скажімо, Малої Азії, Балкан і приходять на терени України через правобережжя, скажімо, через Дністер та Дунай і характеризуються саме. приносом цих господарств, а також, що дуже важливо, кераміки, яка стає основою для збереження певних здобутих під час, скажімо, польового сезону харчів, для збереження і маринування інших речовин. А також появи кераміки, яка була необхідна для збереження збіжжя, яке здобували з різних вражаєв, засолення певних продуктів, можливості їхнього використання в більш довгій перспективі, того ж м'яса зберігання, а пізніше і приготування різних продуктів на тому ж самому вогні.
Що характерно? В першому можна характеризувати матеріали, знаходячіся в нас з села Флореш та Молдова, які характеризують лінійну стрічкову. культуру, яка так названа через ось такі лінійні, так би мовити, прорізі і стрічки на їхній кераміки. Власне, на їхніх глечиках. Ось, скажімо, ця ж сама культура представлена з стоянки жванець на Хмельниччині.
Окрім того, вони вже приносять з собою перші серпи реконструкції, якого можна от бачити, де вони використовують кремінь уже для того, щоб збирати певне збіжжя. Ну і, звичайно, в цей час також дуже сильно продвигається, знову ж таки, кремнекам'я обробка, яка необхідна для того, щоб з одного боку робити... скажімо, серпи.
З іншого боку, вони продовжують полювати на тварин і рибалити, адже все ж таки їм потрібна велика кількість різноманітнії їжі, тим паче, що без м'яса вижити досить складно. Також з'являються масово сокири, поширюються кам'яні і крем'яні, вироблені завдяки вже технологіям свирілювання та шліфування, що дозволяє більше скажімо так робити лісу адже в першу чергу тоді землеробство було підсічним що дозволяло Ну скажімо ви зробуєте велику кількість невелику кількість лісу робити на цій території спалюєте робити на цій території певно поле і там засіюєте тоді воно краще росте але звичайно це досить швидко виснажує землю буквально тобто один сезон два ви так зробите потім земля виснажена вам потрібно переходити на нове місце щоб там знову ж таки продовжити Ну і дерева ж було вигідно використовувати для побудови вже нових будинок, нових собі хатинок, які вони будували такими ж невеличкими поселеннями. При цьому кількість населення, яка приходить через Балкани, значно більша за ту, яка на даний момент проживає на теренах України.
Мезолітична-палеолітична людність була досить незначною, тобто це проживання буквально одної людини на кілька сот квадратних кілометрів, як правило. плані гуще соти населення, тоді як неолітична людність, завдяки тому, що вони могли зберігати велику кількість харчів, здобувати більшу кількість завдяки стабільним посівам і, скажімо, тому ж дуюнню ходоби, отриманні забивання тому ж ходоби, яку вони розводили, значно збільшення кількості населення в десятки або сотні разів, що відповідно дозволяло їм повністю асимілювати місцеві племена або винищити їх, або включити, розтворити буквально в своїх... племенах, які прийшли, і таким чином повністю домінувати на даних теренах, поступово поширюючись по всій території України, як можна бачити на цій карті.
Але, що важливо, при цьому поширювалися вони в першу чергу, звичайно, по південній зоні, де можна було засівати, де можна було тримати ходобу і нормально її пасти, а тоді, як на півночі, залишалися ті ж самі, скажімо, культури мисливців, які існували тут і раніше. При цьому, от, як, наприклад, ямка Огримінцева культура 4-3 тисячоліття до нашої ери, яка розказує кераміку, ось такими от, наприклад, можна бачити, чому власне вони так названі, але займаються лише полюванням, лише рибальством і лише збиральництвом, тобто ніякого відповідального господарства, оскільки, в наміному, вони не вели, ну і при цьому виживали. І так майже все, можна сказати, українська поліція в різноманітних культурах. Що інше цікаве, також по, якщо ми беремо, скажімо, Дніпру, на зинах Дніпра, на Дніпропетровщині, на Запоріжжі існувала, наприклад, така культура, як...
Сорська, ось тут можна побачити власне зображення реконструкції такого поселення, яке в першу чергу займалося рибальством, а не яким-небудь, скажімо, посівами і так далі. При цьому, що цікаво, вони мали не лише керамічні ось такі гленди, а і кам'яні, які вони робили так само, як і сокири, довгий час, отак видовбуючи в камні ось таку, наприклад, посудину. Тобто досить унікальна.
Їх, звичайно, лише декілька відомо. Але це цікаво, що вони копіювали ці варіанти керамічного посуду і намагались такі самі виробити, наприклад, з каменя. Як ми вважаємо, окрім того, вони могли використовувати різний, можливо, навіть посуд і інші речі з дерева, але вони не зберігаються, наприклад, в снижаль в наших ґрунтах. Інша характерна особливість, я, звичайно...
як я вже сказав, сокири необхідні для вирубування лісів, скажімо, і для добування різноманітної їжі, а також робити кем'яні матики, якими можна вже було, скажімо, засіювати збіжжя на теренах землі. При цьому, що важливо зазначити, терени України завдяки ось цим лесовим відкладам, які наклалися до цього режиму, Після відходу останнього льодовика дозволяли утворитися дуже масивним чорноземом, що знову ж таки дуже гарно впливало на можливість саме вирощування тут різноманітних культур, які приходили до нас. Власне, такі сокири, і, скажімо, цей жеглачик, вони робили завдяки які ось таким от речам, це реконструкція, яка показує, як вони могли сверлити завдяки ось цьому луку, скажімо так, пробиваючи і поступово підсипаючи туди пісок, просверлюючи дирку в такому камені. Ну, окрім того, їх ще шліфували, і це все могло зайняти досить довго.
Тобто, якщо сокирку таку ще можна зробити, скажімо, за кілька днів в такій важкої праці, то такий глачик ви будете сверлить досить довго. Можливо, хтось цілий рік над ним має все, щоб його зробити. Ну, при цьому у нас є залишки і інших, скажімо, таких кам'яних глачиків цієї сурської культури.
Що важливо, можна також заважати, що в цей же час велика кількість неолітичних культур, як, наприклад, Києво-Черкаська, яка існувала на території Київщини та Черкащини, використовували часто кераміку з ось таким от конічним дном, що характерно для того, щоб її було зручніше підвішувати. Тобто вони її часто тоді не перевозили, просто зробили, підвісили, скажімо, і в ній щось зберігали. Але, звичайно, її не можна було кудись поставити, не можна було нормально в неї щось приготувати, якщо ставити її на рівну поверхність та інше.
При цьому також характерні були використання знову ж тієї ж самої техніки для кремення посиленого віджима та відтиску, що характеризувалося виробленням спеціальних речей, як для, скажімо, серпів реконструкції, якого наявні в нас експозиції, так і для різноманітних мисливських, а також речей для, скажімо, розстарання, для того, щоб пробивати шкіру і так далі. Характерно в цей же час у нас є поширення, звичайно, прясолиць, які такі невеличкі, круглі, специфічні. Зазвичай кам'яні або глиняні речі в цей період, які характеризувалися для того, щоб можна було вже прясти і відповідно вишивати якісь речі, одяг, а не просто виробляти його завдяки голок з шкір тварин.
Тобто тут вже можемо говорити про масове використання різноманітної, скажімо, теж саме крапиви, конопель, льону, шкури. тієї ж саме вівці для вишивання собі одягу, можливо, для вишивання якихось культових речей, для обшивання чогось в будиночках та інше. При цьому ось можна бачити реконструкцію типового гаднеолітичного поселення з засіяним невеличким полем, ось такими невеличкими, скажімо, хатками, які були...
в одній мірі для тримання худоби часто, з іншого боку для проживання великої сім'ї, яка жила в цьому будинку, і такі невеликі поселення на декілька десятків, сотень, інколи вже чоловік, які потрібні для збирання цього всього врожаю, і для укріплення, скажімо, цієї всієї території, для того, щоб контролювати як тварин, так і, скажімо, можливо, інші племена, які претендують на дані терени, використовувалось. Саме ось крем'яні речі, такі ось цукірки і так далі. При цьому, що характерно, починаючи з періоду також фінального палеоліту, у нас є поширення, так би мовити, вже могильників.
Тобто, якщо ми говоримо про більш ранні епохи палеоліту, ми знаємо окремі захоронення тих самих неандертальців, принаймні, можливо, це були захоронення, але їх лише декілька десятків, окремі захоронення гомосапієнців в пізньому палеоліті, деякі використовувались в різних ритуалах, але це дуже рідкісні речі. як правило, знаходяться лише випадково, так би мовити, загинувших людей, тоді як саме конкретне захоронення було досить рідкісним. Починаючи від фінального поліоліту Мезоліти і особливо в неоліті, масово починають поширюватись могильники, що говорить про те, що люди почали по-іншому відноситись, скажімо, до своїх померлих.
Вони їх почали закопувати, інколи спалювати, але зберігати, так би мовити, на певній території, найчастіше десь недалеко від свого поселення, де вони проживали, що дозволяло їм... Так би мовити, вже інше релігійне уявлення, мо жливо, інше світоглядні уявлення, які у них існували. При цьому вони з цими покійними, як правило, залишали якийсь ремонент, тобто ховали їх, скажімо, з деякими речами. В нашій експозиції представлені речі з Сахірського могільника, з села Весельківки Запорізького області, який вважається одним з найбільших таких самоперіодов неоліту. Характеризувався...
Тим, що там було поховано значна кількість людей, причому як чоловіків, так і жінок, і при цьому вони були поховані з однаковим, по суті, інвентарем, часто такими кістяними виробами, певними ось такими крем'яними пластинами для серпів або для... дротиків, невеличкими ось такими часто нуклеусами, з яких відбували саме ці пластини, з такими міні-глечиками невеличкими, а також вохрою, яку вони, як правило, використовували для розпису, ну, як кісток покійника, так і, можливо, певних інших речей навколо, особливо для розпису, скажімо, різних кісток або своїх жител. І всі ці, як правило, речі знаходились приблизно в однаковому кількості в кожній, так би мовити, могільці, яка, як правило, ховалася з крюченими або колови простаними, тут залежить від певної культури. Але в будь-якому разі всі вони, як я вже сказав, були, так би мовити, з одним майновим цензом, тобто, як ми вважаємо, тоді не було такого, що розподіл.
Між різними соціальними класами виділявся, звичайно, якийсь шаман, який казав, яка буде погода або ще щось за своїми знахарськими речами. Але основного осередку, скажімо, якихось масштабних вождів, які могли б виділятися над цим основним масу населенням неолітичних поселенів. так би мовити, пізньомезалітичних, без оцих відтворювальних господарських речей, ми не бачимо.
Відповідно, ми можемо казати, що лише пізніше вже будуть виділені окремі вожді, які будуть вже потрібні для того, щоб, можливо, в якійсь мірі поширювати певні окремі думки, створювати... якоїсь цивілізації, ну, важко сказати. В даному випадку найважливіше, звичайно, те, що це був кінець, так би мовити, епохи неоліту, який, як вважається, закінчується тим, що на терени України, ну, і, власне, всієї Євразії, з'являються перші метали. Хоч тут важливо зазначити, що ще в неоліті, в 5-6 тисяч років тому, нам відомі, скажімо, різні вироби з тих ж самих металів.
Остероїдних, так би мовити, металів, можливо, з певні окремі вироби, там, з міді чи золота, але це саме окремі речі, які знаходяться випадково, скажімо, з тої руди, яка була на поверхні, і лише пізніше вони вже масово починають використовувати метали для того, щоб отримувати певні закономерності. які вони заміняють ті ж самі кам'яні знаряддя. Але це відбувається поступово. Також важливо сказати, що саме неолітом таким чином закінчується вся найбільш довга кам'яна доба, яка в загальних рисах так тривала понад 3 мільйони років, як ми можемо бачити, і почалася ще з таких ранніх, скажімо, австралопітекових в Африці, перших гомо на території Африки, Європи, тих же самих.
як вважається, перших на території України гомоеректусів, які використовували ще ці палки-копалки, які ще не могли навіть нормально полювати на якихось великих тварин або просто стадних тварин і лише слугувалися тим, що їли те, що було, збирали те, що було навколо, були такими падальчиками з розвитком, з неандертальцями, скажімо, з приходом тих же сапіанців, які також зародились в Африці, як вважається, десь близько 300-200-500 тисяч років тому, і приходом їх сюди приходять нові технології. В першу чергу, коли ми говоримо про пізніх, скажімо, палеоантропів перед неандертальцями, то це поява можливості контролювати вогонь, видобування вогню завдяки також схожим крем'яним, різним кам'яним речам. Після цього поширення вже того ж жарення м'яса, наприклад, а не тільки його їднення в сирому виді. Пізніше, тому що таке те, що вони навчилися рибалити, збільшивши свою дієту, більш масово, скажімо, полювати.
Звичайно, з приходом сапіанців остаточний взяття контроля над певними природними ресурсами, як то великими стадними тваринами. тих же мамонтів, поява мистецтва, масове його поширення, поява певної архітектури, навчення будування певних, скажімо так, вже жител з великими особливостями, виробки різноманітних речей з каменя, з кістки, з бивня, поява певного обміну як крем'яними знаряддями, крем'яними речами, так і тими ж самими мушнями причорноморськими та іншими, можливо, невідомими нам ще предметами, певне спілкування між племенами, розвиток їх. Поступово це зміна клімату, наступання сучасної геологічної епохи, сучасного міжлюдовикового періоду, який дозволяє і змушує людей перейти до нових типів господарства, спершу з поширенням нових типів тварин і масовим полюванням, оцим вже загінним великою кількістю людей, полюванням саме на. тих же північних оленів, масовим поширенням рибальства, з розвитком, з поступовим приходом сюди відтворювального господарства, поширенням його тут, поширенням кераміки і вже розвитком нових особливих культурних явищ, нових цивілізаційних явищ, які і призвели до того, що терени України можна вважати одним із найбільш заселених в ці періоди. Территорії Європи і найбільш розвинутих в значній мірі, хоча це було все в порівнянні досить стабільне суспільство, яке простигалося, як часто, великими такими племенними, так би мовити, групами, які навіть не розуміли, що вони якісь окремі, від того ж самого Рейна до Волги.