Канада країна безмежних можливостей, величезні природні багатства, родючі землі, потужна економіка. Здавалось, ця північноамериканська держава приречена на просвітання, але щось пішло не так. Вже майже десятиліття Канадою керує уряд Джастінаа Трюдо. та ліберальної партії. І за цей час країна, яка мала бути економічним тигром, перетворилася на сонного ведмедя.
Подивіться навколо. Ціни на житло зашкалюють, продукти дорожчують щодня. Молоді канадці не можуть дозволити собі купити власний дім у містах, де виросли. Зарплати не встигають за інфляцію. А тим часом економіка топчеться на місці.
І це при тому, що Канада володіє колосальними запасами нафти, газу, прісної води, має передові технології, кваліфіковані кадри. То чому ж країна, яка мала процвітати, зараз переживає кризу? політиці нинішнього уряду. Масова міграція, зелений курс будь-якою ціною, роздування державних витрат. Все це призвело до сьогоднішніх проблем.
Але це все вірхівка Айсбергу, який ще подарунки підготував нам уряд Трюдо. Як його політика змінила обличчя колись успішної країни? І найголовніше, чи є вигід з цього всього? Про це у нашому відео. Залишайтесь з нами, ви дізнаєтесь, як політика Ліберальної партії Канади завела економіку країни у глухий кут.
І тут буде багато цікавого, різних висновків. І, звісно, це теж впливає на нас. Адже Канада, будучи максимально лояльною до України, пасе в задніх допомозі нам.
Саме тому, що країна не може виділити достатньо кількості грошей на оборону і на світову безпеку. Теж через відповідну політику в середній країни не вистачає ресурсів в країні, де ресурсів надзвичайно багато. Тож що ж там взагалі натворили вони? Будемо розбиратися. Мене звуть Валентин Краснопьоров, я засновник просвітницької ініціативи «Останній Каміналіст».
Дякую всім, хто залишається з нами і хто, звісно, підтримує наш канал. Ми зараз як ініціатива розгортаємо. Підвертаємося, розвиваємося і плануємо багато цікавих проєктів.
Звісно, для того, аби нести знання до українців щодо майбутнього нашого економічного дива. Тому, якщо у тебе є бажання і можливості, підтримай наш канал. Посилання на різні платформи і реквізити в цьому напрямку будуть в описі до цього відео. Ну і загалом дякуємо всім, хто нас дивиться і залишається з нами.
Будемо далі рухатися. Поїхали! Знайомтеся, це Тім Чен, звичайний канадський студент, який опинився у незвичній ситуації.
Тім навчається в університеті Британської Колумбії у Ванкувері, одному з найпрестижніших вишів Канади. Здавалось би, мрія будь-якого студента, але є одна проблема. Ванкувер також є одним з найдорожчих міст країни. Коли Тім тільки вступив до університету, він, як і більшість студентів, винаймав житло у Ванкувері. Але з кожним роком ціни на оренду зростали.
І ось одного дня Тім зрозумів, він більше не може собі цього дозволити. Що робити? Кинути навчання? Залізти у борги? Тім знайшов інше рішення.
Він повернувся додому до батьків у Калгарі і... Почав літати на навчання літаком. Так-так, ви все правильно почули.
Двічі на тиждень Тім сідає в Калгарі на літак і за годину вже в Ванкувері. У нього заняття у вівторок та в четверг. А потім повертається на літаку назад. А тепер давайте в цифрах.
Кожний переліт Тім обходиться в 150 доларів. За місяць він витрачає 1200 доларів. Здається, багато. Але не поспішайте з висновками.
Оренда однокомінатної квартири в Ванкувері коштувала б Тім десь 2100 доларів на місяць. Тобто, літаючи на навчання, він економить 900 доларів на місяць, живучи з батьками в Калгарі. Тім не платить за оренду в батьківському домі, лише допомагає платити за комунальні послуги.
Це як їздити на автобусі, жартує Тім. Але за жартами криється сумна реальність. Виявляється, купувати квитки двічі на тиждень туди назад дешевше, ніж винаймати квартиру.
у місті, де навчається тім. Звісно, ми можемо порадіти тому, як ринок авіаперельотів на Заході розвинений. Він, до речі, у нас почав розвиватися активно. І ми вже мали свої лоукостери і таке інше.
Але розвиток пасажирських перевезень авіації це одна історія. А от чому нарахомість коштує так дорого, вже інше. Історія Тім це не просто кумедний випадок.
Це яскрава ілюстрація глибокої кризи, яка охопила Канаду. Країна, де студенту дешевше літати на навчання за 600 кілометрів, ніж жити поруч з університетом. Це країна з серйозними проблемами. Тож, що сталося? Чому літаючі студенти стали реальністю в Канаді?
Що відбувається з їх економікою і ринком нарахомості? Щоб розібратися, нам треба зануритися в кризу вартості життя в Канаді. І почнемо ми з найболічішого житла.
Давайте трохи зануримося в історію. Колись Канада була землею можливостей, особливо для мігрантів. Увіть собі, ви приїжджаєте в нову країну, і вам кажуть, ось вам величезний...
шмат землі, будуйте дім, вирощуйте, врожай, живіть. Звучить як казка, правда? І для багатьох українців це була не казка, а реальність. Саме тому в кінці 19-го на початку 20-го століття тисячі українців переїхали до Канади. Вони освоювали прерії, будували ферми, створювали громади.
І зараз українська діаспора в Канаді одна з найбільших у світі. От вам і коріння українськості Канади. Ех, знаєте що, напевно непогано в Канаді.
Там купа землі, свій шмат великий такий. Засіяв його, побудував будиночок, пішов десь на цікаву роботу. Оце земля, напевно, мов мета.
Стоп, стоп, стоп. Ти трохи запізнився, Рок. Зараз у Канаді землю просто так не дають.
Та ну, ну як ж тоді? Я думав, що у нас це так складно, а там легко. Чекай, а ти чув про курс основи інвестування для українців?
Від школи останнього капіталіста. Ой, ще один курс. Він що, мені Канаду замінить чи що? Ну не Канаду, а можливості, які ти в ній шукаєш. Цей курс навчить тебе примножувати капітал прямо тут, в Україні.
Ти десь знаєшся про інвестиційні інструменти, доступні саме українцям. Ага, і що, так от просто візьму і розбогатію? Слухай, наші предки їхали за океан у пошуках кращого життя, а ти можеш створити це краще життя прямо тут.
Курс дасть тобі знання, як бути фінансово стійким в українських реаліях. Бо ж інфляція не спить, сам знаєш. Ну це вже цікавіше, звісно. Отож, бо навіщо їхати на інший континент, якщо можна інвестувати і бути заможним прямо вдома? Приєднуйся до курсу і ти сам станеш господарем своєї фінансової долі.
Уже приєднююсь. Але давайте повернемося у сьогоденнє. Ті часи, коли можна було просто побудувати дім, пройшли. Зараз купити житло в Канаді це фінансовий подвиг. Ось послухайте, що розповідають канадці про ціни на житло.
Мої батьки купили дім у 1995 році за 250-300 тисяч канадських доларів. Зараз цей же будинок коштує від 1 мільйона до 100 тисяч до 1 мільйона 600 тисяч. А мої дідусі і бабуся, які приїхали з Португалії, купили їм у 70-х за 22-25 тисяч. Тепер він коштує понад півтора мільйона. Ви тільки вдумайтесь в ці цифри.
Житло зросло не на відсотки, не в рази, а в десятки разів. Але може зарплати теж так виросли? На жаль, ні. І тут нам на допомогу приходить цікавий показник. Це співвідношення цін на житло до доходу.
Цей показник показує, наскільки швидко ростуть ціни на житло у співвідношенні до того, що заробляють люди. У 2015 році цей показник прийнявся. прийняли за 100. І знаєте, яким він був наприкінці 23-го року? 139. Це означає, що за 8 років ціни на житло випередили зростання доходів майже на 40%. А тепер уявіть собі, середня ціна житла в Канаді у 2022 році досягла 750 тисяч доларів.
Це як 30 нових автомобілів, як тут не задуматися про оренду? Але й з орендою не все так просто. Середня орендна плата зараз складає більше 2 тисяч доларів.
Це більше ніж половина середнього доходу. І що ми маємо в підсумку? Лише 19% молодих людей вірять, що зможуть колись купити власне житло.
А 35% канадців до 34 років все ще живуть з батьками. Ось така вона канадська житлова... Криза. Від країни можливості до країни, де житло для багатьох є вже недосяжна мрія.
Тож як канадці до сьогодні йшли, зараз будемо говорити. Житлова криза в Канаді не виникла за один день. Вона формувалася роками. І велику роль у цьому зіграла політика уряду Джастінаа Трюдо, який керує країною вже 9 років.
За цей час уряд витрачав більше грошей, ніж отримував. Це призвело до того, що державний борг Канади виріс вдвічі. Коли держава витрачає так багато, це розкручує інфляцію.
І відповідно ціни на товари і на житло зростають надто сильно. До того ж, довгий час в Канаді були дуже низькі відсоткові ставки за кредитами. Це означало, що люди могли легко позичати гроші на купівлю будинків. Багато хто взяв великі іпотеки, не думаючи, що колись доведеться платити більше.
Але ставки зросли, і тепер багато канадців ледве справляються з виплатами. Ще одна важлива річ це імміграція. Уряд Трюдо запросив до країни дуже багато нових людей. Тільки за 23 рік до Канади приїхало більше мільйона міжнародних людей. мігрантів, студентів та тимчасових працівників.
І всім цим людям потрібно десь жити. Уявіть собі, за один рік більше мільйона до країни, де живе менше 40 мільйонів людей. Звісно, Канада завжди була домом для мігрантів, але такі масштаби надзвичайно важко переварити. Як наслідок нових будинків не виявилось стільки, скільки нових людей.
Тому попит на житло став набагато більшим, ніж пропозиція. Від того ціни взлетіли в космос. Тепер уряд намагається виправити ситуацію.
Вони обмежують кількість іноземців, які можуть приїхати до Канади. Забороняють іноземцям купувати житло. Навіть пропонують містам гроші, щоб ті дозволили будувати більше будинків. Але багато хто вважає, що ці заходи запізніли.
Проблема накопичувалась роками і швидко її вирішити неможливо. У свою чергу, прем'єр-міністр Трюдо каже, що ця проблема ніяк не пов'язана з його політикою, але багато канадців так не вважають. Бо житлова криза в Канаді це наслідок багатьох рішень, які були прийняті останніми роками. І як наслідок, тепер канадцям набагато важче купити чи орендувати житло. Тепер перейдемо до міграційної кризи.
Ви, допустимо, живете в провінційному місті в Канаді. Куди приїжджають періодично нові і нові люди, але останнім часом щось надзвичайно змінилося. Одного дня ви прокидаєтеся і бачите новини. На Близькому Сході спалахнув конфлікт.
Раптом ваше місто наповнюється гучними демонстраціями. На одній вулиці люди розмахують ізраїльськими прапорами, на іншій палестинськими. Ви чуєте крики, іноді навіть бачите бійки.
Це лякає вас і ваших сусідів. Ваші друзі з єврейської громади говорять, що бояться ходити в свою синагогу. де через їхню віру чи походження зросла більш ніж удвічі. Це дійсність, з якої зіткнулася Канада після нападу Хамас на Ізраїлю у жовтні 23-го року. Країну охопили численні демонстрації, як на підтримку Ізраїлю, так і на підтримку Палестини.
І ці протести не завжди були мирними. Казалося, що 78% канадців сторбовані тим, як цей далекий конфлікт впливає на їхню країну. І є чого боятися. За останній час кількість нападів на єврейські і мусульманські громади зросла. У Торонто, наприклад, таких випадків стало на 132% більше.
Ця ситуація змусила багатьох канадців замислитись про те, як імміграція змінює їхню країну. Адже Канада вже понад 50 років дотримується політики мультикультуралізму, ідеї, що люди різних культур можуть мирно жити разом, зберігаючи свої традиції. Але тепер дехто почав сумніватися, чи працює ця модель, принаймні в тому вигляді, яка вона зараз впроваджується. Багато канадців вважають, що нові мігранти мають більше приймати культуру і цінності їх країни. Є побоювання, що Канада без таких процесів може просто втратити свою єдність.
Особливо гостро це питання стоїть Квебеку, французькомовні провінції Канади. Там завжди більше дбали про збереження своїй мови та культури. Тому питання інтеграції нових жителів стоїть особливо гостро.
Загалом конфлікт на Близькому Сході та як він впливає на країну це взагалі верхівка айсбергу, в порівнянні з тим, що справді відбувається всередині. Ці будії просто привернули увагу до тих проблем, які вже давно назрівали і вимагали вирішень. Канада це величезна країна. Вона така велика, що на її території помістились два Європейські Союзи або цілий Китай.
Але попри свої розміри, людей там живе не так вже і багато. Приблизно стільки ж, скільки в Польщі. Тому здається, що в Канаді є багато місця для нових жителів.
Але не все так просто. Значна частина території Канади це землі, де жити надзвичайно важко через кліматичні умови. Так от, що відбувається? Люди починають приїжджати у великих кількостях. У червні 23-го року в країні стало 40 мільйонів населення.
Це дуже багато, якщо врахувати, що рік тому її було на мільйон менше. Щоб ви розуміли цифри, Канаді знадобилось 26 років, щоб її населення збільшилось від 30 до 40 мільйонів, а нині за один рік 1 мільйон. Такого швидкого зростання населення в Канаді не буде.
було з 1950-х років. Зараз ця країна росте швидше, ніж будь-яка інша розвинена країна у світі. І майже всі нові люди це емігранти. Якщо так піде далі, то через 20 років у Канаді може жити вже 50 мільйонів. Особливо помітно збільшилася кількість іноземних студентів.
За останні 10 років їх стало втричі більше близько 900 тисяч. І більше половини канадців вважають, що це занадто багато. Це країна, яка завжди була дуже приєзна до емігрантів і приймала їх. Люди вірили, що новопробулі збагачують економіку і суспільство.
Та раніше система відбору була доволі серйозною і відбирали висококваліфіковані кадри, інженерів, лікарів, науковців. Такі люди справді тоді допомагали країні розвиватися і процвітати. Але останнім часом ситуація почала змінюватися.
Уряд Жастіна-Трюдо оголосив про плани значно збільшити кількість нових постійних жителів на півтора мільйони до 2026 року. Водночас кількість тимчасових мешканців зросла до 2,6 мільйона. Це дуже великі сифри, які викликають занепокоєння у багатьох канадців.
Коли Джасін Трюдо став прем'єр-міністром у 2015 році, до Канади приїжджало не так багато людей, близько 27 тисяч за три місяці. Але подивіться, що відбувається зараз. За той самий період у 2023 році приїхало вже понад 413 тисяч. Це у 15 разів більше. Крім того, змінилась не лише кількість, а й склад мігрантів, яких приймає країна.
Якщо... До 90-х років більшість мігрантів були європейцями, то зараз вони становлять лише одну десятку від загальної кількості. Натомість значно зросла частка приїжджих з Африки, Близького Сходу та Індії. Це посилює культурні відмінності з місцевим населенням та створює додаткову напругу не лише між новопробулими та канадцями, які приїхали давно, а й між різними групами мігрантів, як ми вже бачили, наприклад, у конфлікту між єврейськими і палестинськими громадами. Змінилась також і політика щодо кваліфікації мігрантів.
Раніше перевага надавалась висококваліфікованим спеціалістам, то зараз уряд прагне, аби в країну приїхали низькокваліфіковані кадри. Це робиться для того, аби заповнити нестачу робітників в робітничих галузях. Але, відповідно, культурний і освітній рівень мігрантів знижується. А знаєте, звідки Джастіна... Трюдо бере ці прогресивні ідеї, які втілює в Канаді.
На нашому телерам-каналі ми написали про П'єра Трюдо, це батько Джастінаа. Саме він архітектор тої Канади, якою вона стала сьогодні. Дізнавайтесь, як він заклав фундамент двомовності, мультикультуралізму, безкоштовної медицини і всього того, що зараз є в країні. І наскільки це позитивно, а також негативно повпливало на Канаду.
Заходьте за посиланням в описі до цього відео. У нас дуже класний телерам-канал, дуже багато цікавої і якісної інформації. І звісно, збори на сили оборони.
Будемо раді вас бачити. І тут виникає дивна ситуація. Поки Канада відкриває двері для менш кваліфікованих працівників, з країни тікають власні таланти.
Нове дослідження показало, що Канада втрачає дві третини нещодавних випускників найкращих університетів із програмної інженерії. Вони їдуть працювати до США. Третина випускників комп'ютерної інженерії та комп'ютерних наук теж обирають роботу на південні від кордону.
Загалом, кожен четвертий випускник ключових для економічного зростання спеціальностей STEM зараз працює за межами. Виходить, що країна вкладає гроші в навчання своїх громадян, а от вигоди від цього от... Кримують інші країни. Ця серйозна загроза відтоку міськів в майбутньому загрожує країні.
Тобто в майбутній економіки держави справді не таке вже і світле, як було раніше. І багато канадців задаються питанням, чому поки країна відкриває двері, якнайширше для некваліфікованих працівників, кваліфіковані з нею тікають. Останнє соціологи показують, що все більше канадців критично ставиться до еміграції. Лише 9% канадців хочуть, щоб приїжджало ще більше людей.
43% влаштовує нинішня кількість, а 39% вважають, що емігрантів має бути менше. Цікаво, що багато... Канадці дотепер розуміють, що мігранти потрібні для економіки. Тоді чому це стало справді проблемою?
Здавалось би, багато людей, особливо тих, які можуть працювати, це добре, але країна просто не здатна прийняти стільки, скільки вона почала запускати до себе. Виникли проблеми з житлом, роботою, медичним обслуговуванням. Міста просто не встигають будувати нові будинки та дороги, школи переповнені.
Такі причини побоювань через еміграцію назвали 3 четверти Канадці. Раніше політики боялись говорити про ці проблеми, аби їх не назвали нетерпимими до... до емігрантів. Але зараз самі канадці активно про це говорять. Підтримка еміграції впала до найнижчої за останні 30 років позначки.
Його головний суперник П'єр Поальєвр з консервативної партії обіцяє зменшити кількість іммігрантів. Трюдо тепер намагається виправити ситуацію. Уряд вирішив обмежити кількість нових постійних жителів до 500 тисяч на рік і зменшити кількість іноземних студентів на 35%.
Але це все ще дуже багато. Зараз ми бачимо, що популярність консервативної партії значно зростла. Їхні рейтинги перевищили 40%, що є дуже високим показником. У той же час ліберальна партія, яка зараз при владі, втрачає підтримку. Їхні рейтинги впали до рекордно низького рівня близько 25%.
В Канаді відбувається щось на кшталт Британії, тільки навпаки. Там лейбористи, лівосентристи взяли дуже багато підтримки британців, а консерватори сильно впали. А тут ліберали практично втрачають підтримку, а консерватори ростуть. Прогнози показують, якщо така тенденція збережеться, а нема ніяких підстав вважати, що не збережеться, то консерватори здобудуть просто колосальну підтримку в парламенті в вересні 25-го року.
Це означає, що вже змінюються курси в політиці Канади, зокрема в міграції. А тим більше після нових виборів. Зелена повістка будь-якою ціною. Канада справжня скарбниця природних багатств. Це величезна країна має все.
Безкрай, ліси, родючі поля і надра. Повні корисних копалин. Особливо важлива для Канади енергетика. Канада володіє третіми за величиною запасами нафти у світі, поступавшись лише в Інусуелі та Саудівській Аравії. Більшість цього чорного золота захована в піщаних родовищах провінції Альберта.
Крім нафти, Канада багата на газ, має потужні річки для гідроелектростанцій і поклади. тому вона один з головних світових виробників та продавців енергії. Подумайте тільки, кожен п'ятий долар, який Канада заробляє на експорті, приходить від продажу нафти, газу та інших енергоресурсів. Це величезні гроші, які допомагають всій країні розвиватися і ставати багатшою.
А в деяких провінціях, як-от Альберта чи Ньюфаундленд, нафта це взагалі чверть всієї економіки. Ці природні скарби стали основою для розвитку економіки Канади. Роками видобуток і продаж ресурсів забезпечували зростання робочі місця і гроші в державну скарбницю. Енергетика стала справжнім вигоном економіки, притягувала інвестиції, розвивала нові технології і допомагала канадцям жити більш заможно.
Але останнім часом ця налагоджена система почала давати збої. Привірміністр Трюдо та його уряд почали активно просувати зелену повістку. І ні-ні, ви не думайте, ми не проти кращої екології, але питання в тому, яким чином це втілюється. Уряд Трюдо хоче швидко зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу зійсно перейти на відновлювальні джерела енергії. І роблять це надзвичайно різко, незважаючи на стан економіки.
Тобто ідея захисту природи надзвичайно хороша, але те, яким чином це втілюється, питання. Уряд Трюдо хоче, аби компанії, які видобувають нафту і газ до зменшили кількість викидів газів в атмосферу до 38%. Це надзвичайно революційно і швидко.
Як це має працювати? Уряд дає ліцензії компаніям на викиди. Якщо компанія викидає більше, вона має купляти додаткові дозволи. Звучить наче просто, але насправді це викликає... Великі занепокоєння.
Перше. Гроші. Щоб менше викидати, компаніям треба купувати нове обладнання.
Це дуже дорого. Такі витрати можуть серйозно вплинути на прибутки компаній. Вони можуть вирішити скоротити виробництво або зменшити кількість працівників, аби зекономити.
Крім того, нові правила можуть зробити канадську нафту менш конкурентно спроможною на світовому ринку. Якщо видобуток стане дорожчим, через екологічні вимоги канадська нафта може програвати за ціною нафті з інших країн, де правила не такі суворі. Це може провести до втрати частки ринку і зменшення доходів для економіки. Більше того, ситуація дуже схожа з США в цьому напрямку, тоді як розвинені демократії не продають нафту на світовий ринок, її продають країни, які несуть небезпеку для всього світу.
І як висновок, у рамках всієї планети нафту видобудуть і продадуть. Тільки зроблять це не демократичні країни. а ті, які хочуть створювати нові і нові війни, а для цього нову і нову зброю. Друге, до 2030 року, якщо думати капітальними інвестиціями, залишилось взагалі дуже мало часу.
Компанії просять, аби їм дали більше часу, аби змінити систему видобутку. Третє, різні провінції в Канаді по-різному реагують на таку політику. В західних провінціях сконцентрована саме нафтова промисловість, і люди бояться, що втратять роботу. Тому і там дешня влада дуже незадоволена.
Жителі відчувають, що Оттава... не розуміє їхнього стану, їхніх страхів і, по суті, веде політику так, як хочеться центру, а не всім жителям країни. Давайте подивимося, як це впливає на різні регіони країни.
У Британській Колумбії нові закони можуть зменшити економіку на 28 мільярдів доларів до 30-го року. Це дуже багато. Стільки ж, скільки провінція витрачає на всю медицину за рік.
По суті, економіка провінції відкотиться на 10 років назад. В Альберті ситуація ще гірша. Щоб досягти нульових викидів в енергетичній сфері до 2050 року, потрібно витратити 200 мільярдів доларів. А якщо зробити це швидше, до 35-го року, то ще 45-52 мільярди. роботу в нафтогазовій галузі, а всього без роботи можуть залишитися 2,7 мільйона жителів.
Новий закон також передбачає, аби електростанції, які працюють на газі, вловлювали аж 95% викидів. Це дуже складно і дорого, і ніхто ще такого не робив. Крім того, газові станції, побудовані до 2025 року, планують закрити через 20 років.
Хоча вони, звісно, могли б працювати довше. Тобто часу для їх укупності буде надзвичайно мало. Нафтові компанії теж не раді тому всьому.
Вони кажуть, що вони і так працюють для того, аби зменшити кількість викидів. Навіщо ви приймаєте ще більш драконівські норми? Уряд каже, що все це потрібно, щоб боротися зі зміною клімату. Але багато людей, вважаючи Трюдо, діє надто швидко і різко. Вони бояться, що це зашкодить економіці всієї країни.
Ще одне питання ціни. Якщо видобувати нафту і газ стане дорожче, то і для звичайних людей все може подорожчати. Банзин, опалення будинків тощо. Отже, ідея зробити країну більш екологічною є хорошою. Але спосіб, яким це робиться, викликає багато питань і страхів у людей.
Люди хочуть, аби Канада рятувала і природу, і не вбивала життя звичайних людей. А виходить, що такими швидкими темпами просто зруйнують економіку країни. Тобто люди задаються питанням, чому не можна зробити стратегію, при якій промисловість стає більш дружньою до навколишнього середовища, але разом з тим це не знищує економіку. І відповідь на це питання можна знайти, якщо зараз дивитися на досвід інших розвинених країн. Є приклади країн, які знайшли баланс між захистом навколишнього середовища і економічним розвитком.
Одним з таких прикладів є Норвегія. Це країна, яка успішно розвиває зелену економіку, але робить це без радикальних кроків. Норвегія і досі заробляє на нафті та газі, але що вона робить з цими грошима?
Вона створила найбільший у світі фонд добробуту. До речі, про механіку цього фонду у нас є окреме відео на каналі Валентин. Достатньо невеликий, але чітко показує, яким чином країна Норвегія змогла уникнути ресурсного прокляття і, по суті, втратила. формує фонд майбутнього, не витрачає всі гроші тут і зараз і дуже мудро ставиться до своїх капіталів.
Обов'язково подивіться, посилання буде в описі до цього відео. Якщо дуже просто, цей фонд працює так. Гроші, які зароблені з продажу ресурсів, не витрачаються одразу, а складаються у фонд і потім інвестуються в різні проєкти.
Також цінне грошей і вкладається в різні активи по світу. Щодо самих проєктів, то є наукові проєкти, проєкти, які допомагають бізнесу. а також проєкти, які, по суті, розвивають соціальну сферу. Так Норвегія забезпечує своє майбутнє, коли нафта закінчиться.
При цьому Норвегія активно розвиває відновлену енергетику. Майже вся електрика в країні виробляється на гідроелектростанціях. Норвегія також багато вкладає в розвиток електромобілів.
Тож виникає питання, чому Канада не може піти таким самим шляхом? Країни, яка є теж дуже розвиненою, фаховою, якісною для життя і переймається екологію планети, напевно, чи не найбільше в світі. Питання до тридцять. Чому не можна поступово і розвивати нафтову газову промисловість, і разом з тим робити всю систему більш дружньою до навколишнього середовища? Ще раз задаємося цим питанням.
Саме це і турбує багатьох канадців. Люди бояться, що ці різкі зміни не просто вдарять по економіці, а зруйнують традиційні галузі, в яких так довго вони працювали і пов'язували своє життя. Тобто люди не проти захисту довкілля, але вони хочуть, щоб це було фахово, плавно, ефективно. Як мінімум, аби нові зелені робочі місця з'являлися. зроблялися раніше, ніж зникають старі.
Ну, звісно, аби було достатньо часу, аби перекваліфіковувались люди і переобладнювалися виробництва. Друзі, IT-спільнота Dow разом з фондом «Повернись живим» збирає на розвідувальні і ударні безпілотники для 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. І що цікаво, за донати в 500 гривень і більше буде розіграна Mazda CX-5 2024 року, а сам розіграш цієї машини буде здійснений на... День Незалежної Ради.
України. І чим більше донатів, тим більше шансів виграти цей автомобіль. І звісно ми це робимо не для автомобіля, а для того, аби наші селиоборони мали всі можливості знищити ворогів. Заходь за посиланнями в описі до відео, там будуть всі реквізити, як можна підтримати цей чудовий збір. Частину з нього вже...
Зібрано, але треба далі. Маємо зібрати разом 50 мільйонів гривень. От прямо зараз, друже, заходь, тисни паузу відео, от зайди зараз в посилання, так, от, клацай там, перекидуй гроші. Все, велике тобі спасибі. Поїхали далі.
Тож яка нині ситуація з економікою Канади сьогодні? На перший погляд, здається, що справи йдуть непогано. Уряд часто хвалися, що економіка Канади зростає швидше, ніж у багатьох інших розвинених країнах.
Наприклад, міністр фінансів Христия Фріланд нещодавно заявила, що у 2020 році... 2022 році Канада мала найпотужніше економічне зростання в G7. Зі слів канадського політика українського походження, це звучить надзвичайно оптимістично, правда?
Але давайте розберемося, що справді стоїть за цими цифрами. Справа в тому, що швидке зростання економіки Канади сталося внаслідок збільшення кількості населення, а не тому, що кожний канадець зміг стати більш продуктивнішим і заможнішим. Як би казали, Канада приймає занадто багато мігрантів, її населення росте швидше, ніж населення інших розвинених країн. Якщо порівняти, то... В Канаді з 2000 року населення збільшилось на 30%, тоді як середня по G7 на 11,5%.
Більше людей і більший загальний обсяг економіки. Але це не означає, що кожна людина почала більше заробляти, тим більше, що кожна людина змогла накопичити значну кількість капіталів. Щоб зрозуміти реальний стан справ, часто економісти дивляться на ВВП через показник на душу населення. І якщо подивитися, скільки економіка Канади виробляє на одну людину, то виходить, що країна вже відстає від показників інших розвинених країн. З 2000 по 2023 рік ВВП на душу населення в Канаді зростав в середньому лише на 0,7% на рік.
Це менше, ніж у середньому по G7 1% і набагато менше, ніж у США 1,2%. За цим показником Канада випереджає лише Італію. За останні роки з 2015 по 2023 роки, тобто за час правління уряду Трюдо, економіка на душу населення зросла лише на 0,3%.
Для порівняння, у попередні роки цей показник був набагато вищим 2,4% за часів прем'єр-міністра Жана Крет'єна і 2% за Пола Мартіна. Навіть за Брайана Малруні, коли економіка вважалась не дуже успішною, зростання становило 0,8% на рік. Це майже втричі більше, ніж зараз.
Загалом з 2015 року економіка Канади збільшилась лише на 1,9%. І це надзвичайно мало, якщо порівняти з сусідом США, то їхня економіка за цей самий час збільшилась на 14,7%. Може, скільки хочеш говорити про провінційних американців, які не хочуть думати про велику розумну екологічну повістку, але їх наявність і вимога створювати робочі місця і можливості хоч би зваже тих великих головастіків у Вашингтоні, які мислять про те, як рятувати весь світ, а не думають про те, як живе пересічна людина. Все має бути справді в балансі.
Чомусь в канадському суспільстві людей, які вимагали уваги уряду і на пересічне життя самих мешканців країни, не знайшлось в критичній мірі. Різниця між Канадою та США стає все більшою. У 2016 році середній Канадець заробляв 82% від того, що утримував середній американець. До кінця 2022 року ця цифра впала до 76%.
Тобто розрив між доходами канадців і американців став більшим. І рахунок не на користь канадців. Що це означає для канадців? Це означає, що життя пересічного канадця практично...
не змінюються і не покращуються. Люди не відчуваючи, що стають багатшими, чи можуть собі дозволити більше, ніж раніше. Навпаки, люди жаліються, що життя стає дорожчим, а зарплати не встигають за зростанням цін. Чому економіка Канади опинилась в такому стані? Причин багато, але в основному це бюджетна політика і податки уряду, який керує вже багато років.
Перше, що вкидається в очі, це значне збільшення державних витрат. З 2015 року, коли нинішній уряд прийшов до влади, федеральні витрати зросли майже на 75%. Величезне зростання.
Щоб було зрозуміло, уряд зараз витрачає більше грошей на одну людину, ніж будь-коли в історії Канади. Найбільше, ніж під час Другої світової війни чи фінансової кризи 2008 року. Звідки ж взялись гроші на такі витрати?
В основному уряд їх позичив. 8 років Канада витрачала більше, ніж заробляла, створюючи дефіцит бюджету. За цей час федеральний борг зріс майже на трильйон доларів. Це велика сума, яку треба буде віддавати, та ще й з відсотками. І ось тут виникає ще одна проблема.
Відсотки за цими боргами зараз з'їдають велику частину. частину бюджету. З кожних 10 доларів, які уряд отримує від податків, більше одного долара йде на виплату відсотків за боргом.
Це більше, ніж витрачається на допомогу сім'ям з дітьми. І майже стільки ж, скільки федеральний уряд дає провінціям на охорону здоров'я. Крім позичання грошей, уряд, звісно, і підвищив податки.
У 2016 році підвищено найвищу ставку з податків. на доходи. Тепер у 8 з 10 провінцій люди з найбільшими доходами віддають половину своїх продобутків в бюджет. Це одна з найвищих ставок серед розвинених країн.
Але підвищення податків торкнулося не лише найзаможніших. Якщо брати середній прошарок канадського суспільства, то опитування показують, що 86% канадців теж сплачують більше податків, ніж раніше. Навіть серед найбідніших 10% населення країни 60% сімей стали платити більше.
Всі ці фактори, високі витрати, великі борги, високі податки створюють несприятливе середовище для економічного зростання. І це на додачу до агресивної міграційної політики та відірваного від життя зеленої повістки, про які вже йшлося раніше. Компаніям стає важче інвестувати і створювати нові робочі місця. Люди мають менше грошей для витрати за ощаджень. А уряд витрачає все більше на обслуговування боргу замість інвестування в розвиток економіки.
Така політика може давати якісь короткострокові результати, але довгостроково все буде надзвичайно погано для економіки. Саме тому Організація економічного співробітництва та розвитку прогнозує, що Канада матиме найнижчий темп зростання ВВП на душу населення серед 32 розвинених економік з 2020 по 2030 рік і з 2030 по... 2060-й. Очікується, що до 2060-го року такі країни, як Естонія, Південна Корея та Новозеландія випередять Канаду та досягнуть вищого рівня життя. Просто б приплили з такими ресурсами і організацію суспільства просто докотилися до ручки.
От і все. Дякую, Матердо, ти молодець, просто красавчик. Отже, на перший поля здається, що економіка Канади зростає. Але насправді це зростання, це картковий будиночок.
Воно базується на значній кількості мігрантів в Україні і на великих боргах, а не на збільшення продуктивності чи збільшення прибутків компаній. Уряд приваблює все більше мігрантів і витрачає занадто багато грошей, покриваючи різницю позиками. Як наслідок, це створює ілюзію росту зараз, але в майбутньому це створить занадто багато проблем.
Вже створює, а в майбутньому буде ще гірше. Хоча міграція короткостроково може збільшити обсяг економіки країни в цілому, але для обліку Пересічного канадця це жодним чином ніяк не впливає, а навіть робить набагато гірше. Вартість життя здорожчується, а прибутків більше не стає. Справжнє здорове економічне зростання має братися з продуктивності праці, з інновацій.
І збільшення доходів на душі населення, а не лише з міграції і боргів. Політика уряду трьодов впливала не тільки на внутрішню політику Канада, а й на зовнішню. Глобальна позиція країни дуже змінилась.
Країна раніше була дуже активна на зовнішній арені. Вона підтримала союзників і брала участь у вирішенні глобальних проблем. Але останнім часом ситуація кардинально змінилась.
Візьмемо нещодавний приклад, коли Хамас напав на Ізраїль у жовтні 23-го року. Канада спочатку підтримала Ізраїль, але потім щось змінилось. Люди в Канаді, які підтримують Валентин, почали тиснути на уряд. І що зробив уряд Трюдо?
Він змінив свою позицію. Через кілька тижнів Канада вже вимагала припинити бої. Це фактично допомагала Хамас, коли той вже був у скрутному становищі. Така ситуація показує, що Канада не може вже твердо стояти на позиціях своїх союзників.
Замість того вона намагається угодити різним групам всередині своєї країни, замість того, аби притриматися своїх зобов'язань. Ще одна проблема це стан Збройних сил Канади серед країн. НАТО Канада витрачає найменшу частку свого ВВП на оборону. Армія, флоти, повітряні сили країни не отримують достатньо грошей.
І це відбувається тоді, коли інші країни, такі як Японія, Польща, Фінляндія та Швеція, навпаки, збільшують свої військові бюджети. Це особливо небезпечно зараз, коли у світі зростає напружність. Китай, Московія, Північна Корея та Іран нарощують свої військові сили і стають більш агресивними. Вони готові використовувати силу, щоб досягти своїх цілей, як це зробила Московія, напавши на Україну.
От в такій ситуації слабкість Канади це проблема не тільки для самої країни, але й для всього Західного Альянсу. На півночі від Канади знаходиться занадто багато ресурсів, на яких засікає Московія з Китаєм, і вони роблять купу експедицій для того, щоб сформувати своє бачення і своє право на ці території. Канада практично не інвестує в льодоколи і нічого не робить для посилення свого північного флоту. Україна одна з останніх, яка вкладається в теперішню світову безпеку і в допомогу України теж.
вкладається не так, як хотіла і могла. Це викликає дратування і подов багатьох союзників. Чому ж Канада відступає від активної міжнародної ролі? Це, зокрема, пов'язано з внутрішніми трансформаціями політичними всередині країни. Прем'єр-міністр Трюдо каже про Канаду як про постнаціональну країну.
Це означає, що він не розглядає країну як окрему націю з власними інтересами. Ну, абсолютний космонавт, розумієте? Поки всі інші, особливо вороги, розглядають і хочуть роздерибанити всі твої спроможності і можливості, і тебе самого, ти літаєш в якихось хмаринках. Ну, звісно, такий підхід ускладнює. визначення будь-якої позиції на міжнародній арені.
Крім того, в Канаді ширяться ідеї, які підривають авторитет самої держави. Деякі науковці-активісти називають країну так званою Канадою, натякаючи на її колоніальне минуле. Замість того, аби зосередитись на теперішніх проблемах, Вони, по суті, погрязають в цій минувшині, роздуваючи масштаб тих проблем.
Та навіть якщо справді і є проблеми колоніального минулого, то це можна передивитися, розглянути, зробити висновки з того, що щось було гарне, щось було проблематичне. Давайте проблематично обговоримо і подумаємо, як це виправити. Але ми побудували одне з найкращих суспільств на планеті.
Це ж перемога, а не зрада. Ви розумієте чи ні? Все це призводить до того, що Канада, яка була надійним союзником у складних ситуаціях, тепер не може відігравати таку ж важливу роль у світі. Це відбувається саме тоді, коли світ особливо потребує сильних демократичних країн, готових захищати свої цінності. Відступ Канади від цієї ролі пославлює не тільки саму країну, але й весь західний світ у протистоянні з авторитарними режимами.
По суті, є ще набагато гірше, ніж Німеччина, на якому часто там тикали раніше. Є Канада. Отже, дорогі друзі, що ми бачимо? Канада, яка ще нещодавно мала купу можливостей, тепер стоїть на роздоріжжі.
Звичайні люди зіштовхуються з купою проблем. Житло стає просто недоступним. Молодь не може собі дозволити житла і літає літаками до свого навчання. Мігрантів стає надзвичайно багато, міста просто не встигають формувати відповідну інфраструктуру під такий потік людей. Зелена політика уряду загрожує робочим місцям і загалом економіки країни і провінціям Канади.
Економіка країни топчеться на місці і, звичайно, в цьому випадку, Канадці взагалі не відчувають ніякого поступу у порівнянні з своїми сусідами. Сформувався великий державний борг, який придеться віддавати наступним поколінням. Канада втрачає авторитет на міжнародній арені і не здатна захистити свої інтереси. І за всім цим стоїть уряд Джасін Трюдо.
9 років при владі і країна котиться впрірву. Канадці втомилися, вони розчарувалися. в красивих словах і порожніх обіцянках.
Люди хочуть змін, і ці зміни швидше за все принесуть консерватори. Їхні рейтинги ростуть, а популярність лібералів падає. Схоже, на наступних виборах Канада обере новий шлях. Канадці зрозуміли, що для когось красиві слова про постнаціональну державу не нагодують сім'ю і не дадуть роботу. Їм потрібна сильна економіка, доступне житло, нормальні заробітки і чисті.
та безпечні вулиці. І, схоже, вони вже готові довірити це абсолютно новій команді. Час покаже, чи тим самим консерваторам вдасться щось змінити на краще, але ера Трюдо добігає свого кінця.
Канада стоїть на порозі великих змін, і багато хто вірить, що вони приносуть колишню велич і процвітання. Дякую всім, до зустрічі!