Аудиторія розуміє, що це так, але тим не менше проговорю, тому що і сама, готуючись до нашої зустрічі, перевіряла себе і свої знання про те, що діджиталізація це використання цифрових технологій для створення нових можливостей. А цифровізація це перш за все оптимізація роботи та поява нових можливостей. каналів комунікації з клієнтами, удосконалення продукту, зміна методів забезпечення продукту.
Тобто, діджиталізація це створення новинних технологій, запровадження нового, і цьому теж є місце в нашій нотаріальній діяльності. І цифровізація як оптимізація роботи нотаріуса. Тому що на сьогодні нотаріус… Це уповноважена державою особа, яка здійснює таку правову фундаментальну функцію для нашої держави.
І робота нотаріуса полягає з одного боку з роботою з громадянами, це безпосередня комунікація, спілкування, це встановлення дієздатності, проведення варіфікації. пояснення і роз'яснення складних норм закону це одна частина нашої роботи. Інша частина роботи це безпосереднє введення доступу до реєстрів. І готуючись до нашої зустрічі, я підрахувала, скільки реєстрів ми використовуємо щодня в своїй діяльності, і це 17. Тобто 17 реєстрів, нотаріус щодня.
юзає для того, щоб чинити ту чи іншу нотаріальну дію. І якраз в цьому контексті, на мій погляд, є місце саме діджиталізації. Тому що оновлення, оптимізація, можливість робити ці численні пошуки швидше, простіше і обмін даними між реєстрами це те, над чим потрібно працювати, як в законодавчому.
В законодавчому плані, і це більше питання до регулятора, і можливо ви там як бізнес теж можете нові ідеї впроваджувати. Тому на сьогодні нотаріуси, тому що основна категорія жінки, користуються 17 реєстрами, і саме через те для вчинення правочину, для посвідчення договору потрібен певний час. Для підготовки цього процесу, потім для безпосередньої реалізації, перевірки відсутності заборон, обтяжень, обмежень, іпотек, санкцій, формування, це все в паперовому вигляді в архівах, яке у нас зберігається, і безпосередня комунікація із громадянами. І важливо розуміти, що документи, які є у нотаріуса, це власність держави. І вони знаходяться в користуванні нотаріуса до тих пір, поки нотаріус здійснює свою діяльність.
І тому оптимізація роботи, саме робочого процесу, це, як на мене, ті питання, які актуальними і які піднімаються і нотаріусами. Бо є у нас Нотаріальна палата України, яка активно... Долучається і створює комісії для того, щоб розробляти, і йти в ногу із цифровізацією нововведення. І є у нас проєкт закону про єдиний нотаріат, де якраз і буде мова більше йти про оптимізацію робочого місця і про функціонал між реєстрами, про взаємодію між ними. і про зменшення кількості паперових документів і цифровий архів, архівування цих технологій.
Це такі питання, які хвилюють нас, і, звісно, війна так само змусила ще більше йти в ногу з цифровізацією. Чому? Тому що багато архівів...
потрібно перевести, є території, до яких ми зараз не можемо дістатися і не можемо отримати документи. Тому у нотаріусів зараз багато викликів, над якими ми можемо працювати, над якими ми продовжуємо працювати. Тому, якщо говорити в загальному про діяльність нотаріуса, то це про безпеку, це про правоохоронну функцію, це про правотворчу і безспірну.
Тому що нотаріус, його фокус уваги завжди на безпірності в домовленостях. Тому можна розділити два напрямки. Цифровізація і оптимізація безпосередньої роботи нотаріуса і діджиталізація або вдосконалення існуючих реєстрів і взаємодії між цими реєстрами, щоб це було швидше і простіше.
Дякую, Ірина. Я так розумію, це нелегка робота з 17 реєстрами справлятися. Я тут інколи відкриваю 10. вкладок інформації, вже думаю, як його систематизувати все в одне.
Це доволі сильно стільки мав працювати. І от ви вже точково відкрили наступне питання, яке мене цікавило, це якраз щодо викликів, які зараз перед нотаріатом, бо у зв'язку з війною у бізнеса їх наразі дуже багато, і один із них якраз є зберігання документів. Вже торкнулися питання якраз архівів. Бізнес зараз також бореться з є-архівами для того, щоб це було зручно, комфортно.
Відповідно, в цій площині ми також чекаємо певні зміни щодо строків і переліків документів для довгострокового, наприклад, сперегання. Коли ці зміни будуть, ми поки що не знаємо, але, в принципі, все так доволі динамічно може змінитися навіть до кінця цього року. Які виклики у вас були як коментаріусів, взагалі, в матеріатах, ви бачите зараз, які з'явилися зі спозвійною ще?
Звісно, для мене особисто, як для жінки, це альтернативні джерела живлення і розібратися в акумуляторах, генераторах. Бо, знову ж таки, нотаріат на самозабезпечення. Ми, приватні нотаріуси, життєдіяльність свого офісу забезпечуємо самостійно. І тому... А враховуючи те, що за відсутністю світла і інтернету діяльність контори взагалі припиняється, то ми змушені долати і ці виклики.
І, звісно, що взаємодія з реєстрами теж потребує і оновлення, і певних змін, тому що не всі реєстри функціонують досить швидко, не всі реєстри обмінюються між собою. Іноді для того, щоб провести угоду, ти можеш тримати людей досить довго в офісі, саме через те, що некоректно взаємодія або реєстр, або потрібно в цьому розібратися. Це такий суттєвий виклик для нотаріусів.
Тому, якщо говорити про те, на чому нотаріус має тримати фокус уваги, Сьогодні ми ще трошки торкнемося про кібербезпеку і захист даних, то це, звісно, конфіденційність. Тому що нотаріус це гарант конфіденційності і ніхто, як нотаріус, не вміє зберігати секрети громадян. Тому конфіденційність, збереження даних це ідентифікація та верифікація осіб. тобто встановлення їхньої тотожності з фотокарткою, це те, що може відбутися і в цифрі насправді.
А от дієздатність та усвідомлення значення своїх дій або однаковість розуміння правоочинів, які сторони або учасники вчиняють, як на мене це все ж таки потребує більш такої тісної комунікації. Тому що задача нотаріуса це якраз з різних сторон пояснити громадянину, які наслідки він буде мати після вчинення тієї чи іншої нотаріальної дії. Тому збереження даних, оцифрування архіву, конфіденційність і, звісно, безпека.
Безпека і кібербезпека це і кібератаки, і фішинг. І про це нам сьогодні більше розповість у нас. Супергість експерт, і це у нас голова комісії з кібербезпеки Наталя Михайлівна Козаєва. Я бачу, вона вже тримає руку, мабуть хоче мене виправити, бо я в цих новітніх фішках не завжди орієнтуюся. Моя справа це комунікація з людьми, емпатія і побудова довіри.
А все, що стосується реєстрів, то якщо потрібно, я дзвоню Наталі Михайлівні і кажу «хелп», вона потім говорить якимись незрозумілими словами, я кажу «окей, а тепер адаптуйте це для простої жінки». І отак відбувається комунікація. Ми разом, ми об'єднуємося саме для того, щоб продовжувати працювати, здійснювати нашу місію правового фундаменту держави. Так, я замовкаю, даю слово Наталі Михайлівні.
Доброго дня, я вітаю всіх учасників. Все вірно ти кажеш. Я хочу доповнити відповідь на питання Анни, з чим ми зіткнулися спочатку півномасштабного вторгнення. Деякі проблеми у нас виникли до... Лютого 2022 року вони вже виникали, ми мали інциденти, кіберзагрози, про це всім відомо, ми давали багато інтерв'ю і роз'яснень з цього приводу, але десь чим ми зітхнулися після початку півномасштабного вторгнення.
Про що йдемо? Повна втрата даних. У нас нотаріуси і не тільки нотаріуси, державні нотаріальні архіви, державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси і управління юстиції втрачали бумажні архіви, втрачали приміщення, втрачали всю ту інформацію, яку вони роками, десятиріччями формували. У нас страждали державні нотаріальні архіви.
Тобто це... пошкоджені приміщення, знищені приміщення, захоплені території. Нотаріуси були змушені покинути свої офіси.
І, звісно, тоді ми втрачали ці всі паперові архіви. І тут стає питання можливість мати електронний архів. У нас зараз немає електронних архів, всі про це знають.
Коли стає питання про електронні архіви, тут так само стає питання, як зберігати і де зберігати, яким чином зберігати. Це питання до держави, це не може вирішити нотаріус чи Нотаріальна палата України. Ми можемо тільки пропонувати, а має вирішувати це питання держави, яким чином має зберігатися інформація.
яка накоплюється нотаріусами. У нас є документи, які зберігаються тимчасово, є тривалі 75 років стосовно спадщини, відчуження нерухомого майна. Це все зберігається дуже довго, і ми маємо продумати, яким чином ця інформація буде потім, яким чином ми будемо її поновлювати. Для цього має бути якийсь безпечний канал збереження цієї інформації. Ми говорили про те, що можливо все, що ми формуємо, воно може зберігатися десь в облиці Microsoft Office, на їхніх сервірах, але це теж неправильно, тому що це не наше, не державне, ви розумієте.
Ми не знаємо, де ці сервіра у Microsoft стоять, хто має до них доступ, тут стоїть інше питання. Все, що відноситься до збереження нотаріального архіву, це... цифралізації саме нейтрального архіву, потребує вивчення цього питання в такому глобальному розрізі.
Ось з цим ми зіткнулись, коли ми почали втрачати. Бо до цього ми не втрачали за всі роки існування нашої країни. Я не беру там вітчизняну війну з 40-х років минулого століття.
А я кажу про сучасні часи. ми почали втрачати. Що з цим робити, як це питання вирішувати? У нас досить не перевезені, наприклад, державні архіви Харкова, Харковської області, не перевезені державні архіви Запоріжжя або Херсонської області, Донецька і Луганська.
Вони просто втрачені. Або ще не втрачені, але можуть бути втрачені. І це питання відкрито, правильно?
Так, так і є. Ще по іншу сторону, я так розумію, в нотаріусі, як і в бізнесі, документи втрачені, хто буде за це нести відповідальність, взагалі важко говорити про якусь роду відшкодування, а відповідальність за збереження все одно лежить на особах, які мали їх зберігати. На нотаріусах, в бізнесі, на бізнесі, і точно так само звітуватися про таке збереження також.
Плавно перейшли до іншої теми, якраз щодо електронних гарантій, тому пропоную якраз дещо тут поговорити. Ще можу сказати від себе, бізнес також стикнувся дуже хостро з цієї тематики, як ви, Наталія, зауважили, що це, в принципі, з початку повномасштабного вторгнення стало дуже великою проблемою і залишається нею, бо втрата документів це одне, а подальше сперігання це інше. І ми нещодавно робили вебінар разом з представником, не як вимович, а представником НТБ банку. Вони також на власній практиці розповідали і навіть показали фотографії, на що схожі ці архіви банків, скільки для цього потрібно площі, затрат, ресурсів.
Тобто це ж не тільки мова йде про кошти, це ще й люди, які повинні за цим всім дивитися, допомагати всякого систематизувати, а це також не завжди комфортно робити не тільки працівникам банків, навіть інколи некомфортно робити і ФОПам. в яких багато документів, і потрібно це все якось систематизовувати. А якщо, мовляв, йде про якісь такі інституції, яка важлива, наприклад, про документацію, важливу документацію матеріату, то відповідно, то ви телефонні архіви би дуже допомогли. І взагалі, бізнес давно піднімав питання електронних архівів ще до війни, але в 2022 році вже якраз електронний архів почав все швидше на все реагувати, бо відповідно це стало вже гострим питанням.
не просто важливим питанням, а гострим питанням ще в 2022-му. Але війна, окрім того, що спонукає нас до якихось змін, вона ще й дає свої негативні фактори. Тобто є такі центри, на які держава більше зараз фокусується, ніж на якісь інші.
І, можливо, це не завжди в такому, знаєте, в червоному сегменті задач. Ось. Але ми хотіли організувати зустріч. до кінця наступного місяця з Державним архівом щодо змін, які вони планують.
І хотілося би поділитися новинами, що вони нам відповіли, що, скоріш всього, такі зміни, такі проекти законів щодо електронних архівів, вони будуть більше на осінь. Тому, в принципі, це вже якісь новини. Можливо, якраз в жовтні, як ви сказали, в нас вже буде про що поговорити тут, і ми якось будемо очікувати позитивних зрушень. Питання у мене до вас якраз щодо того, як ви з цим справляєтеся наразі. Наприклад, як я сказала, в банках є спеціальні великі приміщення, спеціальні температури і так далі.
Як з цим справляється нотаріус? Хто відповідати буде, я чи Єра? Давайте, Наталя. Як ми з цим справляємося?
У нас велику... Площою займає теж архів. Є вимоги.
Для того, щоб відкрити нотаріальну діяльність, ми проходимо сертифікацію робочого місця. Наше приміщення повністю має бути забезпечено охоронною пожарною сигналізацією, або релєти, або грати мають бути на вікнах. У нас зберігається архів в металевих шафах або на металевих полицях. Або це може бути окреме приміщення, всередині приміщення якась кімната, тобто архівна кімната.
Ми самі з нашими помічниками формуємо архів, як ви навели приклад щодо банківських справ, так само і у нас це відбувається. Але якщо банк, він не перед ким не звитує і не перед ким не відповідає за свій архів, це його особистий архів, його власність, то у нас... Ми формуємо архів, який нам не належить.
Фактично, це власні держави. Є вимоги щодо формування цього архіву. Як має бути прошито, в який наряд, які папки, яким чином.
Ми складаємо описи внутрішні, тривали. У нас є процедура знищення деяких документів, коли закінчується термін їх зберігання. Я хочу наголосити про інше, що ми працюємо з великою кількістю конфіденційної інформації, яка стосується...
комерційних угод, спадкових справ, особистої інформації громадян. І недопущення витоку цих даних є нашим пріоритетом, щоб зберегти довіру всій спільноти та забезпечити правову стабільність. Тому ми не можемо допустити до роботи з архівом сторонніх людей, наняти, скажімо так, на заробітну плату, хто прийде і щось там зробить. Ми маємо саме це все сформувати, це велике навантаження, це займає купу часу. І ми маємо дотримуватися того, щоб потім, коли ми, наприклад, закриваємо нотаріальну діяльність, припиняємо, зупиняємо, ми маємо цей архів здати в Державний нотаріальний архів по актам.
Вони мають перевірити, щоб все було належним чином, прошито, сформовано, не було помилок і в кожному наряді вистачало тих документів, які там мають бути згідно порядку вчинення нотаріальних дій, згідно закону про нотаріат. Це все має бути враховане. Тобто це великий об'єм, і для нас архів це головна біль. Третій рік намагаємось зменшити це навантаження, зменшити кількість документів, які ми маємо зберегати, щоб їх було трохи менше, ніж треба.
Навести приклад для розуміння. Наприклад, заява на виїзд дітей. Раніше треба було згоди на виїзд дітей від батьків.
підкладати під кожну згоду, якому там робимо на бланку і на своєму білому аркушу, ксерокопію паспорта кода батьків і свідоцтво про народження. Останнім часом нам управління юстиції каже, добре, свідоцтво про народження ви можете не робити копію, тому що чи то батьки дали згоду перевірити на... Під час перетину кордону служба погранична, вони перевірять про свідоцтво про народження і все це звірять. Щоб зменшити це навантаження, ну розумієте, наші нам ці копії свідоцтв про народження, ми не встановлюємо факт, що це батьки, ми засвідчуємо справжність підпису.
А що це батько надав згоду на виїзд, це має встановити вже пограничник, який перевірить паспорт дитини, свідоцтво про народження, паспорт матері, поставить її шлюб. перевірити ці факти і так далі. Ну і це вирішує таке питання, наприклад, військовий, який зараз відбуває на фронті, має якісь вихідні, відпросився, він, наприклад, доїхав до Запоріжжя, бо дружині треба надати якусь згоду на виїзд дитини. Ну, звісно, що в нього нема з собою свідоцтва про народження. Він воює, він в окопі сидить.
І він не має нотаріуса це свідоцтво надавати. От ми нарешті дійшли до того, що це дозволило. А ви розумієте, що 20 років ми це не дозволяли.
Батько мав прийти тільки з свідоцтвом. І от війна нам показала, що це не завжди можливо. Але мати, яка їде за кордон, їй нічого не заважає мати з собою свідоцтво і довести, що саме батько надав цю заяву.
От такий приклад, зрозуміли, так? І от ми намагаємося... кожному нотаріальній дії зменшити ту кількість документів, які ми маємо докладати. Наприклад, працюємо з юридичними особами, ми робимо для них якусь нотаріальну дію, я не знаю, договір купівлі-продажу земельної ділянки.
От ми зараз маємо підкласти під цю угоду копію статуту, виписку, протокол про призначення директора, паспорт-код директора, який підписав цю угоду. Питання, на що нам всі ці документи юридичної особи докладати, якщо ми... Перевіряємо під час вчинення цієї інвентаріальної дії повноваження цього директора, перевіряємо юридичну особу, тягнемо витяг з єдиного державного реєстру. Тобто ми використовуємо диджиталітацію, ми використовуємо цифралізацію, ми користуємося реєстром юридичних осіб, ми все там бачимо, перевіряємо. Ми взяли цей статут, ми його почитали, звірили з тим, який є в реєстрі.
І ми своїм підписом... підписує цю угоду ми підтверджуємо що ми це зробили ми побачили ми звірили ми взяли на себе відповідальність що нам показували на що мені це все копії робити бумажні паперові копії докладати і от наряд потім стає от таким от я вам покажу зараз договір купівлі-продажу подивіться скільки аж більше от договір чотири сторінки далі пішли копії всівозможні копії роздруковки витягів щодо перевірки тобто я зайшла в реєстр потягнула кучу перевірок багато велику кількість все це роздрукувала питання на що якщо я їх зробила я можу просто для себе от в Німеччині ми бачили ідентифікація пошуків от я зробила там 13 пошуків кожен має якийсь витяг має номер от я пишу витяг номер реєстр такої то витяг номери все я їх переписала це один аркуш На ньому там 13 цих перевірок, вказано, з якого реєстра, який ідентифікатор цієї перевірки. Це як приклад, як можна зробити. І ти можеш по цьому ідентифікатору зайти до реєстру і перевірити, що там саме нотаріус перевіряв і що він там дивився.
Ну, поки це не враховується. Це просто бажання наше, так це зменшити, але не виходить. Тобто ми цифралізуємо країну, ми все переносимо в електронні дані, але нотаріус зобов'язаний все що роздрукувати. І все ж таки він все зберігає в паперовому вигляді.
Тобто ще раз показується те, що застарінність тих, яких норм, вона впливає на розвиток нових, за якими ми боремося, якими ми дуже радіємо. Це такі реалії для бізнесу, на жаль, те саме існує зараз, цей дубляж документів в папері. який, здавалося б, навіщо, вона ж є, ось вам, і електронні підписи, і електронні документи, вони прирівнені, але ні, є от перелік, який вимагає, щоб ці документи дублювалися, зберігалися дуже-дуже довго. Я просто не знаю, чи слухає нас зараз хтось з бізнесу, але гостре питання, ми з Іро його обговорювали, стосовно паспорта в Дії, так? От всі кажуть, так в мене є в Дії паспорт.
Наші повинні сюди приходити з паспортом. І ти починаєш людині поясняти, що ти маєш цю угоду, покласти саме копію паперового цього паспорта. А що має зробити держава? По-перше, визнати ID паспорт паспортом. Вона ж його не визнала паспортом.
Ніде в законі нема, що ID паспорт це електронний документ. Вони не визнали. Нема визнання, що це електронний документ. І нема визнання в нашому законі, що ми маємо взяти такий електронний документ, електронний паспорт. От коли вони в законах зроблять правки правильні і назовуть документ так, як він має називатися, тоді ми зможемо взяти ID-паспорт, в картрідер ставити, перевірити, підтягнути інформацію і не робити копію цього паспорта і кода, бо вона підтягується з реєстра, а роздрукувати собі оцей електронний документ.
І це скрізь. І ти людині поясняєш, він каже, а нащо я тоді цю дію скачав, а нащо я в цю дію все-все загнав, якщо ви все одно вимагаєте самий паперовий документ. От я вам відповіла, тому що в відповідних законах, нормативних актах не передбачено, що це є електронний документ, що це є паспорт. А вони там пишуть, як воно і було в 91-му році, що паспорт це паспорт, який людина приносить з собою і нотаріус робить паперову копію. Так, сканую, роздруковую, я поки ще завіряю, це такий податок, такий декад цих кроків.
Так, дякую. Тому що тут хочеться ще додати, що от Наталя Михайлівна тут більше про нашу біль таку архівну, і що насправді, коли до нас звертаються громадяни, і ми їм відмовляємо у зв'язку з тим, що нам дія не підходить, або вимагаємо якісь документи, то це не особисте наше бажання. Тобто це не...
Не моя воля, як приватного нотаріуса, вимагати оцей перелік документів. А це те, що визначено нормативними документами, це те, що від нас вимагає держава, це те, що нас перевіряє регулятор. Тому, до прикладу, основну частину правочинів ми зберігаємо 75 років.
Реєстри для вчинення нотаріальних дій, які часто люди називають амбарними книгами, ми взагалі зберігаємо вічно. І... Тут ще виникає одна з наших болей нотаріусів, це про те, що якщо ти зростаєш в часі як нотаріус, тобто чим старший ти, тим збільшується твій архів. І є певні вимоги до приміщення, тобто якщо ти десь там поміщаєшся, то ти маєш вміщати і всі свої документи, як довго ти працюєш. Тому що можливості передати державну власність держави у нас наразі немає.
Тому ми її зберігаємо, обліковуємо, несемо за це відповідальність і відповідно складаємо. І паралельно з тим працюємо над тим, щоб зменшити ту кількість. Хоча, наприклад, навіть з тими ж документами, що встановлюють родинні зв'язки або що посвідчують певні факти, ми зобов'язані безпосередньо користуватися єдиними та державними реєстрами.
Ми маємо доступ до РАЦу. Ми можемо перевірити, що це батьки, а це діти, що це дружина і чоловік. Тим не менш, ми маємо взяти і свідоцтво про шлюб, і ще отримати витяг із реєстру РАЦУ, підклавши в паперовому вигляді його допроводжену. Тому от такі всі штуки перевірки і дублювання і в електронному реєстрі, і безпосередньо складання архівників паперових.
для зберігання в паперових папках. Це все, якби, і фінансове навантаження, і це довше в часі, і це, звісно, є частиною нашої роботи, яку б ми могли, наприклад, цю ж увагу направити на більшу комунікацію з громадянами. І якщо говорити про автоматизацію робочого місця, то це...
Можна б говорити і про створення електронних черг, і про швидше подача звітів статистичних, тому що нотаріус постійно звітується перед пенсійним фондом, перед управлінням нотаріату. Ми постійно працюємо над тим, щоб обліковувати всі свої нотаріальні дії, щоб рахувати податки, які ми проконтролювали з плату громадянами. І це все, відповідно, займає час.
і є в паперових носіях, і видублюється в електронному вигляді. Тому це те, що є на часі, що є важливим, це те, про що потрібно говорити і розуміти, що ми, нотаріуси, теж в цій системі. От хтось там написав, якщо немає світла, то так, якщо немає світла, все, я не можу працювати, я не можу здійснювати свою діяльність. І тому, знову, З одного боку, ми є на страхі закону, а з іншого боку, ми працюємо з громадянами і часто отримуємо супротив. Типу, навіщо вам цей документ, якщо є в електронному реєстрі?
То от навіщо, бо так виписано в нормі закону. І так, наразі це велика дуже проблема щодо фізичної втрати документів і їх відновлення, якщо ці архіви знищені. в Києві, але недалеко від Ірпіня, Бучі і до мене досить часто приходять люди, документи фізично втрачені, а відновити їх немає такої технічної можливості. А іноді цих документів і немає в електронному реєстрі. Тому і оцифрування паперових носіїв це теж та тема, яка потребує озвучення в просторі.
для того, щоб було над чим працювати. Дякую. Дякую, Наталі, Ірина. За ваші понятарі, якраз щодо цього питання, воно справді є гарячим, не тільки для бізнесу, для всіх суб'єктів, громадян нашої держави, особливо зараз такі важкі часи, які без того важкі, а ще потрібно робити якісь екстрадії.
До речі, щодо якраз такого психологічного бар'єру. яким стикаються нотаріуси, ми як вендори також стикаємося якраз щодо впровадження електронного документообігу. Досі є компанії, які жалюються на те, що є психологічний бар'єр через без впровадження електронного документообігу. Здавалося б, ніби це зараз так популярно, хто би там не користувався вже цими електронними підписами, але впровадження чогось нового, воно досі інколи буває бар'єром. Точно так само, як і нерозуміння того, що ось у нас є щось нове, як це ж так, що воно може працювати недосконало.
А ось так, бо кожна реформація, вона тягне за собою ряд інших реформацій, які, на жаль, не завжди встигають добігати дуже вчасно або допрацьовуватися, бо це зміна в ряд, просто в низку законів, які потрібно державі зробити. І наступне питання до вас якраз щодо електронного документобігу. які би могли надати практичні рекомендації для нотаріусів щодо комунікації бізнесу та нотаріуса?
Можливо, не якісь законодавчі аспекти, які варто звернути увагу в цьому питанні? Я б тут ще проговорила, бо поки ви озвичували в полі цю інформацію, я б згадала про наш пілотний проєкт, який був в минулому році заступником міністра… Міністерства цифрової трансформації щодо накладення QR-кодів на документах, і потім за цим QR-кодом нотаріальний документ можна було перевірити в дії. І це був пілотний проєкт, і місто Київ опробовував цю таку можливість.
І знову ж таки, ми зіштовхнулися з тим, що це займало ще більше часу, і не можна було, поки не закінчивши нотаріальну дію, вчиняти іншу, а її надію. Це технічно можливо, бо поки готується проект документу, ти можеш відпустити когось іншого, якщо є черга, фізична черга в офісі. То от такий експеримент з QR-кодами показав, що ми йдемо в цьому напрямку, але такі експериментальні методи показують всі недоліки. Супротив, звісно, також був, тому що всі ми люди і коли перед нами стоять нові виклики або нові задачі, то перше, як реагує наш мозок, це, звісно, супротив і це нормально.
Але хороша новина в тому, що долаючи ці виклики, ми зростаємо і це завжди про зону росту. Тому в цьому напрямку потрібно працювати. але тут, якщо стосується документів і документообігу, велика частина...
Роботи все ж таки на регуляторі, на нашій державі лежать, тому що нотаріус виконує функцію держави. Зі свого боку, те, що ми можемо оптимізувати, то, як на мене, тут більше цифровізація робочого місця безпосередньо, це і створення електронних черг, це і, в принципі, комунікація саме через засоби зв'язку. І навіть якщо говорити зараз про...
тих осіб, які перебувають за кордоном і хочуть вчинити нотаріальну дію, то, в принципі, вже відпрацьований такий механізм, коли людина, по-перше, якщо вона за кордоном хоче вчинити нотаріальну дію, має зробити довіреність на представництво інтересів. Для довіреності потрібна одна особа, той, хто буде давати довіреність, і лише дані представника. І може самостійно за кордоном звернутися до нотаріуса, або до консула з метою посвідчення цієї довіреності.
Важливо, що консули України в тій країні, де громадянин перебуває, вони мають такі ж повноваження, як нотаріуси України. Якщо ж після посвідчення довіреності у консула не потрібна жодна легалізація, документ може бути викладений українською мовою, і його одразу можна фізично передавати в Україну. Якщо ж громадянин звертається до нотаріуса, то потрібно пройти процедуру легалізації або представлення апостилю. Це спрощена система легалізації. Тому ще який виклик це те, що нотаріуси за кордоном не складають проєктів цих довіренностей, вони не розуміють, що там потрібно написати.
Тому така комунікаційна взаємодія електронна. Відбувається саме шляхом того, що звертається громадянин, перебуваючи за кордоном до нотаріуса на території України, спілкуються або в електронному режимі, або за допомогою засобів зв'язку. Нотаріус формує проєкт цього документу і в Гордовському документі відправляє громадянину, вибере цей електронний документ.
іде до нотаріуса і вже безпосередньо посвідчує довіреність. Тобто така трошки ускладнена процедура, але все можливо. Тому що наразі вчинення нотаріальних дій по WhatsApp, чи по Zoom, чи по будь-якому іншому засобу зв'язку в Україні неможливо. Ми не можемо встановити, ідентифікувати вашу особу, провести верифікацію і відповідно... Тема накладення електронних цифрових підписів це тема більш майбутнього.
Тому викликом сьогодення є те, що для вчинення нотаріальної дії потрібен документ. І це може бути довіреність на представництво інтересів, зроблене саме за кордоном. Тому, знову ж, які виклики перед нотаріусами?
Це вивчення закону про міжнародне приватне право. В Україні діє система нотаріату латинського типу. В інших країнах є інші системи.
І адаптація законодавства, і взаємозв'язок між законодавством тієї країни, з якої прийшов документ, і з Україною не завжди синхронний. Відповідно, знову ж це багато викликів, дискусій, питань. І у нас навіть є там правління, де така гурт таких. Світил зібрався, і ми там теж постійно комунікуємо, дискутуємо, тому що це ті питання, з якими ми працюємо щодня, які хвилюють громадян, але займають досить багато часу, бо немає якоїсь такої єдиної системи, не електронної, не цифрової.
Дякую. І от тут мене якраз з розв'язку комунікації з громадянами, які, як я зрозуміла, в принципі, можна отримати консультацію онлайн, правильне? Тоді її просто не можна посвідчити. А вся комунікація, в принципі, навіть якщо бізнес реликований чи громадян реликований, вона можлива якраз і за допомогою електронного документу обігу в тому числі обмінюватися якимись документами, даними, і подальшим може посвідчувати, що займе трішки довший час, чим зайняло б це, якби ми, наприклад, один на один локально з вами спілкувалися в Києві, правильне? І взагалі нотаріуси, вони досить відкриті до будь-яких засобів електронного зв'язку.
Тобто нотаріусу можна написати на електронну пошту, можна написати на гугл-карті, коли до вас можна прийти і записатися. Можна знайти нотаріуса в мережі інтернету і отримати його контакт, подзвонити і записатися на зручний час. Тому отаким чином вирішується зв'язок і комунікація.
Як правило, не скажу за всіх 100%, але 99,9% нотаріусів якраз консультують по телефону, економлячи і свій час, і час людей. І ми зараз розуміємо, що переміщення по території не завжди безпечне у зв'язку з постійними тривогами. Тому якщо питання можна вирішити за допомогою засобів зв'язку, або за допомогою переписок, електронних документів, Тому завжди йдемо на зустріч.
А вже запис і безпосередній візит в нотаріальну контору, бо, знову ж таки, закон вимагає прив'язки до робочого місця. Нотаріус має здійснювати свою діяльність безпосередньо за своїм робочим місцем. Тому візит до нотаріуса, як правило, люди планують завчасно, записуючись на ту чи іншу годину для вчинення нотаріальної дії. Більш того, іноді ми ще просимо більше інформації по цій нотаріальній дії, яку хоче громадянин, для того, щоб максимально підготувати і не затримувати, не витрачати час людини безпосередньо в офісі.
Тобто, в принципі, можна, так? Може використовувати нотарію з різних систем електронного документу для комунікації зі своїми клієнтами також? Так, але, знову ж таки, тут тема безпеки має бути, конфіденційності і безпеки даних, звісно. Якраз ми перейшли до питання безпеки.
Наталія, розкажіть, будь ласка, наскільки взагалі безпечна комунікація з нотаріусом? Які такі превентивні міри зобов'язаний нотаріус вживати, щоб ця комунікація була безпечною? І як спеціаліст з кібербезпеки, що би ви могли сказати, яку роль грає?
ця така велика страшна назва для нотаріусів, і які практичні рекомендації ви могли би надати? Ну, давайте почнемо спочатку. Кібербезпека робочого місця це одне питання, воно буде другим в моєму, скажімо так, зараз спічі. Те, з чим...
Працює нотаріус, це з якимись даними, з якоюсь інформацією, яку він або бере з реєстрів, або додає в реєстри. Це зрозуміло, так? Тому інформація, з якою він працює, вона стала під час війни, скажімо так, критично цікавою нашим ворогам.
Саме тому з початку війни ми відчуваємо атаки. на наші робочі місця, тому що всім зрозуміло, що робочі місця нотаріуса, його комп'ютер це саме, скажімо так, то, з чим ми працюємо. Ми тут готуємо документи, набираємо документи, тут у нас база наших клієнтів, хто до нас звернувся, що вони робили, ми працюємо на цьому комп'ютері.
І на цьому комп'ютері ми заходимо до державних реєстрів, куди ми додаємо інформацію, змінюємо бенефіціаров, власників бізнесу, змінюємо власників. нерухомого майна і інші речі. Тому ми зіткнулися з тим, що у нас безліч повноважень, але держава зовсім не подумала про те, як нас захистити, яким чином.
Яким чином нотаріус має себе захищати, свій комп'ютер. Це невідома річ, і держава ніяк це не визначала. У нас є поради від НАІС, які вони дають нотаріусам для захисту робочого місця, але у нас немає механізму, щоб це були договорні якісь відносини, закріплені договором, хто за що відповідає.
У нас нема IT-служби у державі, яка би допомагала навлаштувати і перевіряла навлаштування у нотаріуса цих робочих машин. Тому я... Спочатку стосовно інформації, з якою ми працюємо. Ось Ірина сьогодні вже казала багато разів про конфіденційність.
Що взагалі передбачає конфіденційність? Що інформація буде доступна тільки тим, для кого вона призначена. Тобто вона доступна мені як нотаріусу.
особі, яка до мене звернулася. І, можливо, державі, якщо виникають якісь питання правоохоронних органів чи ще когось, вони отримують ухвалу суду. І тільки за ухвалою суду вони можуть отримати доступ до тієї чи іншої інформації, яка зберігається або в паперовому вигляді, або в електронному, немає значення.
В мене в офісі, на комп'ютері. Тобто я можу або сама її використовувати, або особа, яка до мене звернулася, або державні правоохоронні органи на підставі ухвали суду. От що мається. Під конфіденціальністю. Ось що таке стаття 8. 8-е нерозголошення.
Хто до мене прийшов і на що до мене прийшов. І це стосується комп'ютера в тому числі. Цілісність цих даних. Тобто, окрім конфіденційності, має бути цілісність.
Тобто, непорушений документ, незмінений документ. Якщо я зробила якийсь скан договору, хочу його додати до ДРРП. Там є обов'язок, документ, на підставі якого переходить право власності, має бути відсканований. От ми в 2017 році, коли у нас був, якщо я не поміляюсь, 16 чи 17, Ірина, пік рейдерства в країні, ми бачили такий, що ми заходимо до реєстра, наприклад, я робила дарування, я заходжу до реєстра, я дивлюсь свій скан, а там інший документ відсканований.
Тобто втручання в реєстри були. Коли зловмисник міг змінити скан, тобто змінити якісь дані в реєстрі, тобто інший набувач, інший скан. Я беру свій архів, а в мене інший документ. З цим ми вже впоралися, це вже в минулому. Я вам приклад навожу, що таке цілісність.
Тобто не змінюю місць документа, неможливость його змінити. Ні ким, ні мною, ні адміністратором. Державного реєстра.
На ким? Доступність. Що таке доступність?
Це можливість будь-яких час, коли є негайна необхідність побачити цей документ, або цей запис в реєстрі, або цю реєстраційну дію. Зрозуміли, да, про що? Тобто, держава має гарантувати і нотаріус, у якому деліговане повноваження, що особа, стосовно якої була антаріальна дія, завжди доступно зможе. звернутися до цього електронного документа або до цієї реєстраційної дії.
Тут це питання в себе включає і забезпечення безперебійної роботи сервісів, безперебійної роботи реєстрів. А ми пам'ятаємо, почалася війна, на скільки? На три місяці нас відключили, так, Ірино? Тобто реєстри взагалі не працювали. Три місяці.
Далі, трасування, аудит. Зрозуміло, що це таке. Аудіт дозволяє відстежувати всі дії, що виконуються з даними. Це дозволяє визначити, хто коли мав доступ до інформації, які зміни були внесені.
Цього нема. Тобто, якщо я захочу подивитися, хто дивився мою реєстрацію, або людина захоче подивитися, хто дивився її власність, хто дивився її реєстрацію стосовно її юридичної особи або нерухомості, нема такої можливості. Можна надіслати запит на ЄС, можливо, вони нададуть таку відповідь, але ми цього не бачимо. Це ж захист наших прав. Я маю знати, хто цікавиться моїм нерухомим майном, моїми корпоравами.
Розумієте, про що? Цього теж треба дотриматися, це має бути зрозуміло всім. Далі.
Технології захисту даних. Тут все понятне. Шифрування.
І будь-яка передача даних має бути зашифрована. Якщо йде якийсь злам, йде якесь втручання в систему, оці канали, по яким передаються ці скани, рестрасійні дії виконуються, все це має бути зашифровано. Воно не має бути легкою здобичою для хакерів, розумієте? Тобто мають бути використовуватись сучасні алгоритми зашифрування, якісь там сумашечні рівні додаткових безпек. Цифровий підпис.
Слава Богу, нотаріуси роботають з цифровим підписом. Ми працюємо з алмазами. Казали, що їх ніхто не може зламати, але вже там на великому ринку хакерів кажуть, що можуть, але дуже складно і дорого. Тому наші ЄЦП не зламують. Проще зламати наше робоче місце і звідти вже дізнатися про паролі наших ЄЦП.
Я далі в другому питанні, де про кібербезпеку, розкажу, як це робиться. Тобто, цифровий підпис, він нічим-то захищений, але це не означає, що він захищений у наших клієнтів. Коли бізнес каже, ми хочемо в електронному вигляді підписувати договори, ми не хочемо до вас їхати, давайте як в сучасному світі будемо ЄЦП підписувати договори.
А от в мене виникають питання, як я можу перевірити, чи особа особисто своєму ЄЦП підписала цю угоду. Я не знаю, як має виглядати. директор юридичної особи. Якась людина мені телефонує, я її по скайпу бачу, але я не знаю в обличчі, як він має виглядати.
Це по-перше. По-друге, це може бути взагалі, за мною бухгалтер спілкується. Він взяв ЄЦП директора і підписує якісь угоди.
Розумієте, про що я? Тобто, коли до мене людина приходить, я бачу паспорт, я щось там намагаюся з'ясувати, хоча б якось встановити особу, наскільки мені держава дає можливість це встановити. А коли до мене людина...
от так, як ми зараз з вами спілкуємося, от я, наприклад, Анна, не можу вашу особу зараз перевірити, бо я не маю вашого паспорта. Якщо ви мені навіть його не дішлете зараз, скан, ну, ми, можливо, туди вставили фотографію іншої особи. Ну, тобто, ви не дішлете мені скан паспорта, який взагалі не ваш, а там ваша фотка. Як я це перевірюю?
Ніяк. Тому я вважаю, що людина може використовувати цифрові спілкування з нотаріусом, коли вже укладається якась нотаріальна дія, віддалену. Тільки якщо кепом людина може це підтвердити, і я достовірно знаю, що це саме ця людина, і це її кеп, а не її керівника, і вона робить якісь шахрайські дії.
Тобто про цифровий підпис зрозуміла. Він класний, що він є, він добрий, але треба продумати механізм, за яким я... Я перевіряю, що людина це робить добровольно, що її пальце двері ніхто там не зажав, і вона це робить, і що це саме вона цю флешку використовує. Обмежений доступ до інформації. Обмежений доступ, тут можна говорити багато, і це моя біль, тому що у нас Європейський Союз вимагав від нас, щоб наші реєстри стали відкритими, публічними.
Вони стали відкритими, публічними. Тепер ми маємо війну. Тепер ми не захищені, у нас доступ до реєстрів мають реєстратори, нотаріуси, представники Міністерства юстиції, представники НАІС, представники Офісу протидії рейдерству, деякі адвокати, правоохоронні органи, прокурори, банки. Коротше, велика кількість осіб має доступ до реєстрів і може від... звідти отримувати інформацію щодо власності, щодо документів на підставі яких власнич, щодо бініфіціарів, щодо власників бізнесу, до всього.
До особистих даних, до всього. І це для мене, я вважаю, що приклад на війні. Юридична особа починає випускати дрони. Вона йде на прозоро, виграє тендер державних закупівель. Купую земельну ділянку, буду і там завод, через місяць прильот.
Кажуть, а це люди, мабуть, здали. Другом у нас люди, які здають якісь дані, координації чи ще щось. На що це робити? Відкритий реєстр, боже, ти дивишся на прозоро.
Товзаря виграла про дрони, потім ти заходиш до Державного реєстру речових прав, звертаєшся до будь-якого нотаріуса, береш витяг по Товзаря, тобі дають витяг, яке майно вони придбали останнім часом. Ти там бачиш кадастри, номери земельних ділянок або взагалі адрес, можливо вони купили приміщення, яке вони хочуть переобладнати. І ти вже знаєш, де цей завод, де ці дрони будуть випускатися.
Тобі туди їхати не треба, Ванна Франковська. Ти вже це знаєш, бо реєстри відкриті. Коли ми кажемо, що це не можна робити, у нас війна, закрити ці реєстри. Оця цифралізація, ви тепер розумієте, да?
Ви хочете узнати, де в ДТЕК знаходяться трансформатори і прочее, прочее, прочее? Та візьміть витяг в ДТЕК Бориспільського району, Буховського району. Вам реєстр видасть все, де у них зареєстровано. І, будь ласка, вже полетіли ракети і інше, туди знищується техніка, яка знищує це майно. Це дуже просто.
Тобто обмежений доступ, у нас його немає. Це має бути. Ось простий приклад. Тепер щодо кібергіени.
Говоримо про одну з найважливих тем для сучасного нотаріата. Це захист цих всіх даних, про які я зараз сказала, і кібербезпека робочого міста. Чому це критичне значення, я вам пояснила.
Основні загрози фішинг, соціальна інженерія, фішингові атаки, вони націлені на викрадення інформації через обман з робочого міста нотаріуса. Нотаріус отримує листи, де людина пише, треба проєкт довіреності, допоможіть, чи ще щось, якийсь кидає файли. ПДФний. Нотаріус починає читати цей лист, відкриває ці ПДФні файли. І в той момент, коли він це робить, він намагається ознайомитися з тими документами, які йому прислали.
Тобто він такий сучасний. В той момент в нього загружаються шкідливі програми забезпечення, яке вміє считувати інформацію з клавіатуру. Те, що я нажимаю на клавіатурі, людина бачить на своєму комп'ютері. Тобто, якщо считують інформацію з екрану.
Тобто людина віддалений доступ отримує до моєї комп'ютери. От що я бачу на комп'ютері, людина десь там сидить, я не знаю, в Швейцарії бачить те саме. Ви розумієте?
Я захожу до реєстра, я ввожу пароль, він там декілька секунд, я ввожу там ці чорні точки, але вони їх считують, що я з клавіатури набрала. І от таким чином, не зламая ключа, вони отримають наш логін і пароль і можуть заходити до реєстра. Все це через фішингу соціальної інженерії.
Наші електронні адреси в відкритому доступі. Кожен нотаріус відкриває електронний ящик, який хоче. Укрнет, Gmail, UA, будь-який сервіс почтовий.
А має бути якийсь єдиний захищений на захищеному сервері, який перевіряє ці фішингові листи. Ці листи, які ми отримуємо, не розуміємо, що це фішинг, що це крот прийшов до нас. Шкідлива програма забезпечення. Треба видавати. Нотаріус має використовувати сучасні антивірусні рішення, встановлювати бредмаузер для запобігання неавторізованого доступу до системи.
Буває так і на систему. Це коли використання фаєрволу ВІПІНу, воно би нас захистило. Але нам, ВІПІН, заборонено державою використовувати.
Хоча нас би це захистило. Це теж питання. Нотаріус має регулярно перевіряти, оновлювати свої навлаштування. Що з практичних рекомендацій, я вже казала про це багато разів.
Ліцензійне і постійне оновлення програмного забезпечення, тобто операційна система, антивірусники, Microsoft Office, все має бути ліцензією, постійно оновлюватися, там мають бути включені всі флажки, які відповідають за перевірку на віруси. Постійно треба навчати персонал. Якщо ти щось робиш правильно, то твій персонал може робити неправильно. Тобто, треба підвищувати обізнаність серед співробітників, забороняти їм використовувати свою особисту почту, встановлювати вайбер, телеграм на комп'ютері і так далі. Тобто, нотаріус має постійно слідкувати за всім офісом для того, щоб зменшити ризик людських помилок.
Далі, резервне копіювання даних. Ми маємо підійти до того, зрозуміти, де це зберегати. Сьогодні найбезпечніший це зйомний жорсткий диск, коли ти можеш скопіювати всі дані.
Ти напрацював сьогодні стільки-те провоченів, ти їх не залишаєш в комп'ютері, який, не дай Боже, зламаний, а ти їх скопіював на жорсткий диск, в комп'ютері нічого нема. Або Майкрософт, облака, там зберігаєш. Тоді комп'ютер не має жодного значення, ти щоразу маєш входити в Майкрософт, звідти тягнути свої документи, тому що в тебе можуть і комп'ютер забрати.
Наприклад, якесь кримінальне провадження, правоохоронні органи прийшли, захотіли вилучити твій комп'ютер, а тут в тебе нотаріальні дії за 14 років. І що вони там будуть дивитися, ці правоохоронні органи? І ми такі ухвали суду бачимо. Тобто, де це зберегати, якщо в ухвалі написано забрати у нотаріуса комп'ютер-телефон? А у нотаріуса і в комп'ютері, і в телефоні інформація з його клієнтами, яка захищена статтєю 8. Але це і ухвала суду, де говориться про виїмку комп'ютера, вона повністю знищує цю конфіденційність і цілісність даних.
Простий технічний захист, використання антивірусних програм, оновлення систем захисту постійно, моніторінг і виявлення загроз, установка систем моніторингу. Підозріла активність на комп'ютері, регулярний аналіз логіна для виявлення цієї підозрілої поведінки, інцидентні плани, що таке інцидентні плани, розробка планів регулювання на інциденти. Коли вже стався злам нотаріуса, він бачить, що щось відбулося в реєстрі, він цього не робив. Це дуже добре видно, тому що хакери це роблять за використанням наших заяв і рішень, які стосуються нормальної нотаріальної дії. Але вони беруть цю заяву, це рішення в реєстрі і роблять свою дію, зрозуміло, так?
Тобто, заява рішення вже підписана у ЄЦП, вони просто їх використовують. Це питання до реєстру, чому так можна, чому адмінреєстра не блокують таку можливість. Цим активно ми займаємося, наша комісія з питання інцифромалізації, цифрової трансформації НПУ. Для зручності ми створили чат-бот підтримки нотаріусів.
Коли вони бачать, що щось таке відбувається, вони пишуть нам, ми допомагаємо, що зробити, як зробити. І я вам просто коротко скажу, якщо це відбулося, нотаріус має написати заяву в НАІС, в поліцію, в кіберполіцію, в відкрите кримінальне провадження, в Міністерство юстиції, в управління юстиції, в Офіс протидії рейдерству, для того, щоб скасувати ці дії, які він не робив, які зроблені хакером, поміняти ключ, паролі доступу, повністю апгрейдити свій комп'ютер, почистити, перевірити, що з ним, як. встановити все нове обладнання, а старий комп'ютер, наприклад, віддати на експертизу. Експертиза коштує державна, безкоштовна, але її роблять рік, а приватна експертиза 2-3 місяці тисяча доларів. Приблизно вартість до 40 тисяч гривень експертизи.
От що попадає нотаріус, коли проходить злам його комп'ютеру. Це так дорого, це така головна біль, що нотаріус має… займатися захистом, а це дуже важко. В реаліях сьогодення, коли кіберпростір просто розвивається, ми сьогодні щось придумали, але ми вже на 10 років запізнилися. Ми завтра щось придумали, на 5 років запізнилися. Вони скоріше за нас працюють, розумієте, так?
Тобто, а ми з цим один на один. Держава нам взагалі не допомагає вирішити це питання. Закритися, забезпечити свій комп'ютер. Ми не роботаємо по якомусь окремому... каналу зв'язку з державними реєстрами.
В тому то і питання, чому зламують не реєстри, а нотаріусів, тому що ми саме не захищене звіно цієї ципочки і держава не переймається, як нас захистити. Тому тут дуже висока роль IT-фахівців, з ними треба співпрацювати, які нам допомагають. підтримувати якісь безпечні рішення на своєму комп'ютері, забезпечують комплексний підхід до кібербезпеки. Це нотаріус кожен особисто має зробити.
Ніхто йому це не встановлює безкоштовно. Все це коштує грошей. Регулярні аудіти, тестування. Дотримуючись всіх цих рекомендацій, нотаріуси можуть забезпечити високу стіпінь захисту даних своїх клієнтів, зменшити різик кібератак на себе.
В підсумку я хочу сказати, що захист електронних даних, кібербезпека це основні завдання для кожного нотаріуса. Виконуючи ці принципи і рекомендації, ми дійсно можемо забезпечити надійний захист інформації, підвищити ефективність нашої роботи. Так, коротко, я бистро протарторила, вибачте. Я просто хочу додати, що завдяки цій нашій сьогоднішній зустрічі, я думаю, в тих, хто лише трохи дотичний до нотаріусів і до самого процесу оформлення нотаріальних дій, розуміють тепер, яку цінність ми робимо і скільки роботи відбувається, як то кажуть, за кадром, тому що ми працюємо з громадянами.
розказуємо їм, що потрібно принести, які документи кудись класти, а насправді у нас відбувається купа роботи в реєстрах, яких 17, я нарахувала. Ми маємо захищати цю роботу і цю інформацію. Соціально, так.
І паперове захищати. І окрім цього, ми ще постійно маємо апгрейдитися щодо використання оцих новітніх технологій щодо захисту, кібербезпеки. і щодо неможливості будь-яких кібератак чи фізжингових атак, як наші електронні носії, так і наші телефони, смартфони. Тобто, як на мене, діджиталізація і цифровізація, вона абсолютно поряд із нотаріальною діяльністю.
І ми не те, що в темі, ми навпаки навіть ще більше потребуємо уваги IT-фахівців і таких приватних. компаній, як ви, які створюють цей електронний документообіг, для того, щоб разом можна було працювати в тому напрямку і забезпечувати і законність, і правові гарантії для громадян, і в той же час, щоб це було максимально зручно, максимально швидко і безпечно. Конфідуційно, цілісно.
Так, так. Трохи ми вийшли за час. Так що, але сподіваюся, що всім цікаво, тому ніхто не виходить. Особисто мені дуже цікаво, я хоч не раз стикалася з певними реальними діями, але сьогодні я прямо сама заслухалася вас.
Так, і я так розумію, з усього, що ви відповідали, і про низку реєстрів, і про низку дій, якщо щось не так, там можна збитися з рахунків, тільки всього потрібно робити, тільки щоб забезпечувати належне виконання своїх так, нотаріальних функцій, задач, так і взагалі захищати виконання всієї своєї роботи на всіх рівнях. Тобто багато чого про відповідальність. І так як в нас мало часу, можливо, хвилинку.
Ірино, ви зможете приділити такі відповідальності, які покладаються на плечі нотаріуса, як для медіатора. Оскільки я знаю, ви є захисницею цього питання. Проясніть, будь ласка, для тих, хто не знає, що це взагалі таке і наскільки це також відповідально. Медіація це в 2021 році, в листопаді місяці було прийнято закон про медіацію і нотаріуси на сьогодні можуть здійснювати процедуру медіації.
Якщо тут є такі, хто плутають медіацію з медитацією, бо це нормально, але поясню, що медіація це безконфліктне вирішення спорів. Тобто це розширення можливостей домовлятися. Чому нотаріус приймає тут активну участь?
Тому що по своїй суті нотаріус фіксує домовленості, про які сторони домовлялися. І нотаріус це про безпірність. Тобто нотаріус вміє чути дві сторони і, відповідно, якщо брати основні критерії і принципи діяльності медіатора і нотаріуса, то вони… мають багато співпадінь.
Тому це заслуговує окремої зустрічі, окремого напрямку, бо тут реально багато можна говорити. Але скажу так, в рамках цифрової трансформації і діджиталізації, що медіація зараз так само потребує цього. Чому? Тому що, знову ж, я, наприклад, проходила навчання, сертифіковане навчання на медіатора.
в місті Харків. Я їздила туди фізично півроку, по декілька разів, по декілька днів, відпрацьовувала свої практичні навички в групах безпосередньо з людьми і навіть не уявляла, що тому можна навчатися онлайн. Але прийшов ковід, потім прийшла війна, і зараз ми розуміємо, що навчання на медіатора відбувається онлайн, і Zoom дозволяє розміститися там в окремих групах.
Є там спеціальні в Google додатку дошки, які допомагають візуалізувати або використовувати інструменти для роботи в медіації, в навчанні саме. І якщо говорити безпосередньо про саму процедуру медіації, то наразі теж дуже актуально. Я є ще членом Асоціації сімейних медіаторів і перед нашою зустрічю говорила із головою Асоціації сімейних медіаторів, бо нотаріуси найбільш дотичні до сімейних конфліктів, це наша тема.
І теж мова йшла про те, що інструменти, діджиталізація, можливість зв'язку віддалену для комунікації між сторонами, які перебувають в конфлікті. але мають внутрішнє бажання або потребу внутрішньо домовлятися, то вони можуть використовувати саме засоби зв'язку. І, знову ж, там формуються відповідні електронні договори, це і про накладення підписів, і це все встає в діджиталізацію і в цифровізацію.
І, наприклад, зараз багато... Громадян, жінок виїхали за кордон разом зі своїми дітьми, чоловіки залишаються тут. І якщо чоловік і жінка прийняли рішення щодо припинення своїх стосунків і розірвання шлюбу, в них є спільні діти, якщо вони не можуть домовитися, мають певний конфлікт з приводу тих чи інших умов проживання дитини чи навчання, вони можуть звернутися до медіатора. для безпосередньої проведення процедури медіації.
І медіатор, як третя нейтральна сторона, спробує допомогти сторонам в позасудовому порядку дійти спільного знаменника саме з того конфліктного питання. Бо, наприклад, якщо є спільні діти, то це спільний проєкт, і незалежно від того, які стосунки між батьками, як чоловіком і жінкою, в них вони... мають скласти ту дорожну карту, яка б надала можливість дитині зростати і бути повноцінною, емоційною, і спілкуватися як з татом і з мамою. Тому, знову ж таки, за допомогою цифровізації і те, що потребують медіатори, це і новітні платформи.
І різні інструменти, які допомагають зображати на дошках, на��риклад, виводити теми конфліктів, визначати інтереси, можливо, прописувати свої потреби, цінності. Це все те, з чим працюють медіатори, і це все відбувається онлайн, як правило. І, до речі, прямо зараз, бо з 24 по 27 липня відбувається онлайн-форум. Це щорічний форум з медіації. І, знову ж таки, зараз він онлайн у зв'язку з війною.
В минулому році його не було. І на цьому онлайн-форумі представлені медіатори з різних країн світу. І це досить зручно, бо ти можеш сидіти там на своєму робочому місці і безпосередньо спілкуватися з фахівцями світового рівня. Тому цифровізація і діджиталізація для медіаторів...
Можливо, навіть актуальніше, ніж для нотаріусів. Бо в нас, ви почули про всю нашу біль вище, так? То у медіаторів це такий лише старт. І тут можна на старті, як то кажуть, домовитися на березі і вже сформувати якісь напрямки діяльності і електронних документів, і захисту персональних даних, і, можливо, якихось там новітніх фішок.
комунікації, створення бікбордів, джамбордів чи типу цього, який хтось дошов. І ще коротенько скажу теж, на форумі медіації вчора була презентована така програмка «Симфонія взаємодії». Це було таке типу поле, де зображені різні пори року, різні локації, і сторони такими кружечками могли переміщатися і комунікувати один з одним.
Знову ж таки, це про таку емоційне розвантаження, бо те, що стосується медіації, це врегулювання конфліктів, і це висока емоційна забарвленість. Тому робота з емоціями це окремий напрямок діяльності медіатора. І отака приємна взаємодія за допомогою електронних засобів, що там можна сидіти в комп'ютері, переміщатися в якісь цікаві місця, це теж позитивно.
впливає на вирішення спорів. Тому гуманізація юриспруденції це якраз і діяльність і нотаріуса, і медіатора. Бо медіатор це хороший медіатор, це і юрист, і психолог одночасно, але який саме ставить за мету це допомогти сторонам зняти емоції, а зосередитися на вирішенні їхнього спірного питання.
Це точно. Дякую, Ірино. До речі, ви зазначили, що за 2021 року у нас почалася хвиля медіації.
До речі, в 2021 році якраз був прийнятий основоположний такий закон, який називаєші paperless, відмови від паперів, який спонукає державні органи і бізнес переходити на електронний документобік. І класно, що медіація якраз і використовує електронний документобік в цьому. також як інструмент для себе і є при цьому всьому також екологічним інструментом для вирішення спорів до суду. Тобто це також ще один такий екологічний інструмент в сфері зараз диджиталізації держави в повній часі. До речі, в нас залишається буквально декілька хвилиночок, якщо можна буде, то ж вас повісти, що нам спікери на деякі запитання.
І перший з них від Житомира. Бачу, що пані Наталя відповіла. Це ще було з самого верху. Чи були в практиці доповідачі випадки, коли вони самі укладали прабочення, де вони самі були стороною, наприклад, оренди закупівлі товарів послід коща з використанням КЕП?
Я просто не дуже розумію. В якому контексті це питання звучить? Особисто чи укладали?
Ну, нотаріус не може вчиняти натуральні дії повідомлені до себе або до своїх родичів. Якщо мені потрібно… Ні, тут питання про інше. Наприклад, чи стикалися ми в житті, наприклад, купівлі-продаж автомобіля в Дії, де за допомогою ЦП ти вкладаєш угоду таку віртуальну, цифрову.
Тут це мається на увазі. Чи взагалі ми самі використовували такий спосіб? Підписання чогось. ЄЦП. Ну, крім звітів в Державну податкову службу і звітів в управління юстиції, в пенсійний ми більше нічого ЄЦП не підписуємо.
І переписка там з судами, наприклад, чи якісь пояснення ти даєш, ти теж підписуєш ЄЦП. І з банками. От договори якісь з банками, що подача якоїсь звітної інформації в банк, наприклад, іноді вони вимагають податкову декларацію, ми теж підписуємо ЄЦП. Я особисто більше нічого не робила через якісь сервери.
Я з цим не стикалася і в мене такого опиту немає. Я сьогодні доповідаю, навела приклад, як у нас більшість юридичних осіб, ІЦП підприємства використовують активний бухгалтер, не директор. А директор може навіть паролі не знати від ІЦП. І дуже багато, якщо дозволити юридичним особам. діяти в такий спосіб, тільки ЕЦП, то ми не можемо перевірити не дієздатність, не правоздатність особи, яка вчиняє таку дію.
Має бути якийсь механізм, має бути побудована якась система шифрування, система, яка розпознає чітко людину, але вона все одно, жодна електронна система, вона дієздатність особи навряд чи... І встановить так само, як вона навряд чи встановлює, що це виконується під час свободи волі виявлення. Що ніхто не змусує людину продавати майно, відмовлятися від дитини, виходити заміж.
Ви розумієте, вони зараз в дії дозволили виходити заміж. Тобто без третіх осіб люди укладають шлюб в дії. Тобто такий сервіс з'явився.
Ніхто не думає, що це таке. Якщо я незамужня жінка, яка має пароходи, заводи, я не знаю, квартири, будинки, решта, то знайдеться багато чоловіків, які були би не проти, щоб одружитися зі мною і якимось чином знає, що, наприклад, я така жінка, яка постійно щось купляє. Ви вже далі розумієте. Я можу не знати, що вже хтось зі мною одружився. І потім я буду мати собі головну біль через суд такий шлюб скасувати, довести, що я в нього не вступала або мене змусили.
Може мене тримають в підвалах, розумієте, заставляють вийти заміж для того, щоб потім стати моїм спадкоємцем. Якщо в мене немає дітей, немає нікого, то дуже прикольно за таку жінку, яка має купу, одружитися. потім вона погибнє і він вже спадкоємець. Ви розумієте, що це таке взагалі?
Як можна до такого додуматися, я не знаю. Багато з особливих ризиків, новацій є. Я бачу, ви відповіли вже на друге запитання, чи не фіксується в реєстрі запити на отримання інформації. Ви відповіли, що, на жаль, попередньо ми не можемо побачити хто цікавиться інформацією про нас, про наше майно. Є такі нюанси, я думаю, що таке доведеться.
призми, мабуть, у захисту даних і всього решта. Так, в принципі, ми на всі питання з вами питали і на питання, які планували розглянути також. Я дуже вдячна вам за цей вебінар, попри те, що ми вийшли з таймінгу на 25 хвилин. Але я надіюся, що це було всім цікаво. Дякую вам ще раз за те, що долучилися до нашого такого інформаційного вебінару.
Не тільки для бізнесу, для всіх громадян, раховуючи нотаріусів також. Я думаю, це не тільки юристам і нотаріусам буде цікаво, ще раз це скажу. І надіюся, що, можливо, у нас будуть ще якісь місцьні зустрічі з вами.
Хотіла би показати вам удачу в вашій роботі, складні, дуже відповідальні. І нехай ця діджиталізація, яка вже в нас в Україні, є такою невідворотнію, зі сперементальним проєктом, який на етапі попереднього розвитку вже завершаємо в тому числі. Нехай це все для нас буде м'яко.
комфортно і стурботи від держави про те, як би і важко зараз не було в ці часи. Я хочу ще від себе теж подякувати за запрошення прийняти участь, за можливість розповісти особливості нашої роботи, той, яку ніхто не бачить, за той печаткою, за тим підписом, скільки всього стоїть і яка відповідальність. І хочу вас запевнити, що нотаріуси можуть діяти Нітіки розповісти, як треба цифролізувати роботу нотаріуса, що можна про цифролізувати, перевести в цифру.
Ми ще можемо очолювати цей процес, налагодити його і розказати, як це треба зробити. Тому що ми знаємо, як ці дані втрачаються. Ми бачимо всі ці ляпи, які я сьогодні вам озвучила, які держава нічим то знає, але... поки закриває на це очі.
А це дуже небезпечно для наших дітей, які потім отримають цю державу цифрову і не будуть знати, що з цією гранатою робити, щоб вона не вибухнула потім. Тому дуже обережно за цього треба ставитися. Дякую всім.
Дякую вам ще раз, що відвикнулися, долучились. І я дякую щиро за запрошення. Отже, сервісний, зручний, не завжди правове та законне.
Тому це важливо пам'ятати і відшукувати оцей от баланс. І коли звертаємося до нотаріуса, не варто забувати, що є норми, згідно яких нотаріус діє. І шанувати те, що нотаріус також зобов'язаний дотримуватися. Так, але нотаріус працює для людей, з людьми і максимально відкриті. Якби доступ до нас завжди відкритий, ми доступні.
Дякуємо. Дякуємо всім також, хто долучився, хто задавав запитання. Надіюся, що ми будемо продовжувати наші вебінари такі інформаційні для всіх вас в тому ж дусі. До нових зустрічей. До побачення.